Перспектива розвитку і розміщення атомної енергетики України

При розгляді питання про перспективи атомної енергетики в найближчому (до кінця сторіччя) і віддаленому майбутньому необхідно враховувати вплив багатьох чинників: обмеження запасів природного урану, високий у порівнянні з ТЭС вартість капітального будівництва АЕС, негативне суспільна думка, що призвело до прийняття в ряді країн (США, ФРН, Швеція, Італія) законів, що обмежують атомну енергетику в праві використовувати ряд технологій (наприклад, із використанням Рu і ін.), що призвело до згортання будівництва нових потужностей і поступового висновку відпрацьованих без заміни на нові. У той же час наявність великого запасу вже добутого і збагаченого урану, а також що визволяється при демонтажі ядерних боєголовок урану і плутонію, наявність технологій розширеного відтворення (де в що вивантажується з реактора паливі утримується ізотопів, що більше діляться, чим завантажувалося) наймають проблему обмеження запасів природного урану, збільшуючи можливості атомної енергетики до 200-300 Q. Це перевищує ресурси органічного палива і дозволяє сформувати фундамент світової енергетики на 200-300 років уперед.

Але технології розширеного відтворення (зокрема, реактори-множителі на швидких нейтронах) не перейшли в стадію серійного виробництва через відставання в області переробки і рецикла (витяги з відпрацьованого палива «корисного» урану і плутонію). А найбільше поширені у світі сучасні реактори на теплових нейтронах використовують лише 0,50,6% урану (в основному дробящийся ізотоп U238, концентрація якого в природному урані 0,7%). При такою низкою ефективності використання урану енергетичні можливості атомної енергетики оцінюються тільки в 35 Q. Хоча це може виявитися прийнятним для України на найближчу перспективу, з урахуванням уже сформованого співвідношення між атомною і традиційною енергетикою і постановкою темпів росту потужностей АЕС у усьому світі. Крім того, технологія розширеного відтворення дає значне додаткове екологічне навантаження..Сьогодні спеціалістам цілком зрозуміло, що ядерна енергія, у принципі, є єдиним реальним і істотним джерелом забезпечення електроенергією людства в довгостроковому плані, що не викликає такі негативні для планети явища, як парниковий ефект, кислотні дощі і т.д. Як відомо, сьогодні енергетика, що базується на органічному паливі, тобто на згоранні вугілля, нафти і газу, є основою виробництва електроенергії у світі Прагнення зберегти органічні види палива, що одночасно є цінною сировиною, зобов'язання встановити межі для викидів З; або знизити їхній рівень і обмежені перспективи широкомасштабного використання поновлюваних джерел енергії все це свідчить про необхідність збільшення внеску ядерної енергетики.

З огляду на все перераховане вище, можна зробити висновок, що перспективи розвитку атомної енергетики у світі будуть різноманітні для різних регіонів і окремих країн, виходячи з потреб і електроенергії, масштабів території, наявності запасів органічного палива, можливості притягнення фінансових ресурсів для будівництва й експлуатації такої достатньо дорогої технології, впливи суспільної думки в даній країні і ряду інших причин.

Окремо роздивимося перспектива атомної енергетики в Україні. Створений у Росії замкнутий науково-виробничий комплекс технологічно пов'язаних підприємств охоплює всі сфери, необхідні для функціонування атомної галузі, включаючи видобуток і переробку руди, металургію, хімію і радіохімію, машино- і приладобудування, будівельний потенціал. Унікальним є науковий і інженерно-технічний потенціал галузі. Промислово-сировинний потенціал галузі дозволяє в майбутньому забезпечити роботу АЕС України і СНД на багато років уперед, крім того, плануються роботи з залучення в паливний цикл накопиченого збройового урану і плутонію. Росія може експортувати природний і збагачений уран на світовий ринок, з огляду на, що рівень технології видобутку і переробки урану по деяких напрямках перевершує світовий, що дає можливість в умовах світової конкуренції утримувати позиції на світовому урановому ринку.

Але подальший розвиток галузі без повернення до неї довіри населення неможливо. Для цього потрібно на базі відкритості галузі формувати позитивну суспільну думку і забезпечити можливість безпечного функціонування АЕС під контролем МАГАТЕ. З огляду на економічні трудності України, галузь зосередиться найближчим часом на безпечній експлуатації існуючих потужностей із поступовою заміною блоків першого покоління, що відпрацювали, найбільше зробленими російськими реакторами (РБМК -1000, 500, 600), а невеличкий ріст потужностей відбудеться за рахунок завершення будівництва вже початих станцій. На тривалу перспективу в Україні ймовірний ріст потужностей з переходом на АЕС нових поколінь, рівень безпеки й економічні показники яких забезпечать стійкий розвиток галузі на перспективу.

У діалозі прихильників і супротивників атомної енергетики необхідні повна і точна інформація зі стана справ у галузі як в окремій країні, так і у світі, науково обгрунтовані прогнози розвитку і потреби в атомній енергії. Тільки на шляху гласності і інформативності можуть бути досягнуті прийнятні результати. Більш 400 блоків в усьому світі (за даними, що утримується в Інформаційній системі МАГАТЕ по енергетичних реакторах на кінець 1994 року, у 30 країнах експлуатується 432 АЕС загальною потужністю приблизно 340 ГВт) забезпечують вагому частку потреб товариства в енергії. Мільйони людей у світі добувають уран, збагачують його, створюють устаткування і будують атомні станції, десятки тисяч учених працюють у галузі. Це одна з найбільше потужних галузей сучасної індустрії, що стала вже її невід'ємною частиною. І хоча зліт атомної енергетики зараз заміняється періодом стабілізації потужностей, з огляду на позиції, завойовані атомною енергетикою за 40 років, є надія, що вона зможе зберегти свою частку у світовому виробництві електроенергії на досить тривалу перспективу, поки не буде сформований єдиний погляд у світовому співтоваристві на необхідність і масштаби використання атомної енергетики у світі.