Стаття 55. Атестація аварійно-рятувальних служб та рятувальників

1. Атестація аварійно-рятувальних служб та рятувальників проводиться з метою перевірки їх здатності до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж та отримання права на проведення таких робіт.

2. Особливістю проведення атестації аварійно-рятувальних служб, укомплектованих водолазами із спеціальним оснащенням для виконання водолазних робіт, є попередня сертифікація водолазних підрозділів зазначених служб для визначення переліку водолазних робіт, які вони здатні виконувати.

3. Атестації підлягають аварійно-рятувальні служби, рятувальники, які працюють на контрактній основі, а також громадяни України, які приймаються на роботу до аварійно-рятувальної служби на контрактній основі.

4. Атестацію аварійно-рятувальних служб, рятувальників проводить відповідна міжвідомча атестаційна комісія.

5. Положення про міжвідомчу атестаційну комісію затверджує центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

6. До складу міжвідомчої атестаційної комісії включаються представники центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму складі аварійно-рятувальні служби, та центральних органів виконавчої влади, уповноважених здійснювати державний нагляд у цій сфері.

7. Атестацію медичних формувань Державної служби медицини катастроф та їх медичних та інших працівників щодо відповідності фахового рівня підготовки та стану здоров'я для надання екстреної медичної допомоги постраждалим безпосередньо у зоні надзвичайної ситуації проводить атестаційна комісія центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Порядок проведення такої атестації встановлюється центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

8. Атестація аварійно-рятувальних служб, медичних формувань Державної служби медицини катастроф та видача їм свідоцтва про атестацію проводиться безоплатно.

9. Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, протягом десяти робочих днів після проходження атестації аварійно-рятувальної служби, медичних формувань Державної служби медицини катастроф, рятувальника приймають рішення про видачу та здійснюють видачу їм свідоцтва про атестацію, посвідчення, книжки та жетона рятувальника або письмове повідомлення про відмову в їх видачі.

10. Строк дії свідоцтва про атестацію становить 5 років.

11. Підставами для відмови у видачі свідоцтва про атестацію для аварійно-рятувальних служб є:

надання суб'єктом атестації документів, необхідних для одержання свідоцтва про атестацію, не в повному обсязі;

виявлення в документах, поданих суб'єктом атестації, недостовірних відомостей;

непроходження атестації більш як 20 відсотків основних працівників;

укомплектованість основними працівниками менш як 70 відсотків;

забезпеченість основними видами спеціальної техніки та запасами матеріальних засобів менш як 70 відсотків штатних норм;

коефіцієнт технічної готовності засобів індивідуального захисту рятувальників менш як 0,9, а засобів аварійно-рятувального оснащення - менш як 0,8;

перевищення на 10 відсотків встановлених центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, строків приведення в готовність до реагування на надзвичайні ситуації.

12. Підставами для відмови у видачі посвідчення, книжки та жетона рятувальника після проведення атестації є:

подання суб'єктом атестації документів, необхідних для одержання свідоцтва про атестацію, не в повному обсязі;

виявлення в документах, поданих суб'єктом атестації, недостовірних відомостей;

відсутність укладеного контракту про прийняття на роботу основного працівника;

невідповідність спеціальної та (або) фізичної підготовки встановленим нормам і вимогам;

відсутність медичного висновку про придатність за станом здоров'я до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж.

13. Підставами для анулювання свідоцтва про атестацію для аварійно-рятувальних служб є:

припинення діяльності аварійно-рятувальної служби;

допущення суттєвих недоліків під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

перевищення більш як на 10 відсотків нормативного часу з виконання покладеного завдання та низькі практичні навички з фахової підготовки, які показали основні працівники;

допущення систематичних випадків грубого порушення правил техніки безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт основними працівниками;

невиконання в повному обсязі і неякісно профілактичних робіт на суб'єктах господарювання, що підлягають аварійно-рятувальному обслуговуванню;

допущення загибелі або поранення рятувальників унаслідок порушення техніки безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

14. Підставами для анулювання посвідчення, книжки та жетона рятувальника є:

звільнення з роботи або переведення на посаду, яка не належить до основного складу;

низькі практичні навички, які були проявлені під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж;

непроходження в установлені строки підвищення кваліфікації;

допущення систематичних випадків грубого порушення правил техніки безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж;

допущення поранення чи травмування внаслідок порушення правил техніки безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж;

непридатність за медичним висновком до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж;

систематичне порушення трудової дисципліни.

15. Підставами для переоформлення свідоцтва про атестацію аварійно-рятувальної служби або медичного формування Державної служби медицини катастроф є зміна найменування або місцезнаходження аварійно-рятувальної служби, медичного формування Державної служби медицини катастроф.

16. Підставами для переоформлення посвідчення, книжки та жетона рятувальника є зміна місця роботи, прізвища, ім'я та по батькові рятувальника.

17. Підставами для видачі дубліката свідоцтва про атестацію аварійно-рятувальної служби або медичного формування Державної служби медицини катастроф є його втрата або пошкодження.

18. Підставами для видачі дубліката посвідчення, книжки та жетона рятувальника є їх втрата або пошкодження.

19. Відмова про видачу або анулювання уповноваженим органом свідоцтва про атестацію, посвідчення, книжки та жетона рятувальника не позбавляє суб'єкта атестування права подати документи на його отримання після усунення виявлених недоліків і порушень.

20. Рішення про відмову у видачі та анулювання свідоцтва про атестацію, посвідчення, книжки та жетона рятувальника може бути оскаржено у порядку, визначеному законом.

21. Порядок атестації аварійно-рятувальних служб, рятувальників, видачі свідоцтва про атестацію, посвідчення, книжки та жетона рятувальника, перелік документів, які необхідно подавати для одержання свідоцтва про атестацію, посвідчення, книжки та жетона рятувальника, визначається Кабінетом Міністрів України.

22. Неатестовані аварійно-рятувальні служби, рятувальники до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж не допускаються.

23. Атестовані аварійно-рятувальні служби та рятувальники, а також медичні формування Державної служби медицини катастроф вносяться до відповідних реєстрів аварійно-рятувальних служб. Ведення реєстру аварійно-рятувальних служб здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Стаття 56. Страхування

1. Метою страхування у сфері цивільного захисту є:

страховий захист майнових інтересів суб'єктів господарювання і громадян за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок надзвичайних ситуацій, небезпечних подій або проведення робіт щодо запобігання чи ліквідації такої шкоди;

страхове відшкодування суб'єктами господарювання, у користуванні яких є потенційно небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки, за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам або їх майну, а також іншим юридичним особам унаслідок надзвичайної ситуації, що може виникнути на такому об'єкті.

2. Страховий захист населення від надзвичайних ситуацій забезпечується обов'язковим та добровільним страхуванням відповідно до закону.