Стаття 39. Укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту

1. Захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.

2. До захисних споруд цивільного захисту належать:

сховище - герметична споруда для захисту населення, у якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;

протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту населення, у якій створюються умови, що виключають вплив на нього іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості;

швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту - захисна споруда, що зводиться із спеціальних конструкцій протягом певного часу, для захисту населення від дії засобів ураження в особливий період.

3. Для захисту населення від деяких факторів небезпек, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час та дії засобів ураження в особливий період, також використовуються споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.

Споруда подвійного призначення - наземна або підземна споруда, яка може бути використана як за основним функціональним призначенням, так і для захисту населення.

Найпростіше укриття - фортифікаційні споруди, цокольні та підвальні приміщення, які знижують комбіноване ураження населення від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.

4. Укриттю підлягають:

1) у сховищах -

працівники найбільшої працюючої зміни суб'єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту та розташованих у зонах можливих сильних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність в особливий період;

персонал атомних електростанцій, інших ядерних установок і працівники тих суб'єктів господарювання, які забезпечують функціонування таких станцій (установок);

працівники найбільшої працюючої зміни суб'єктів господарювання, віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих сильних руйнувань населених пунктів, а також працівники чергового персоналу суб'єктів господарювання, що забезпечують життєдіяльність міст, віднесених до відповідних груп цивільного захисту;

хворі, а також медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров'я, які не підлягають евакуації або не можуть бути евакуйовані у безпечні місця;

2) у протирадіаційних укриттях -

працівники суб'єктів господарювання, віднесених до першої та другої категорії цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих сильних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність у воєнний час;

працівники суб'єктів господарювання, розташованих у зонах можливих руйнувань, небезпечного і сильного радіоактивного забруднення навколо атомних електростанцій;

населення міст, не віднесених до груп цивільного захисту, та інших населених пунктів, а також населення, яке евакуйоване з міст, віднесених до груп цивільного захисту і зон можливих сильних руйнувань;

хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров'я, розташованих за межами зон можливих сильних руйнувань міст, віднесених до груп цивільного захисту, і суб'єктів господарювання, віднесених до категорій цивільного захисту, а також закладів охорони здоров'я, які продовжують свою діяльність у воєнний час;

3) у швидкоспоруджуваних захисних спорудах цивільного захисту, найпростіших укриттях та спорудах подвійного призначення - населення міст, віднесених до груп цивільного захисту, яке не підлягає евакуації у безпечні місця, а також інших населених пунктів.

5. Для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

6. Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

7. Проектування, будівництво, пристосування та розміщення захисних споруд та об'єктів подвійного призначення здійснюється згідно з нормами, які розробляються відповідно до Закону України "Про будівельні норми".

8. Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, до повноважень якого належить формування та реалізація державної політики у сфері цивільного захисту.

9. Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб'єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не ввійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

10. У разі використання однієї захисної споруди кількома суб'єктами господарювання вони беруть участь в утриманні споруди відповідно до укладених між ними договорів.

11. Захисні споруди цивільного захисту можуть використовуватися у мирний час для господарських, культурних і побутових потреб у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

12. З моменту виключення захисної споруди із фонду споруд цивільного захисту вона втрачає статус захисної споруди цивільного захисту. Володіння, користування та розпорядження спорудами, які втратили статус захисних споруд цивільного захисту, здійснюється відповідно до законодавства.

13. Захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

14. Захисні споруди у мирний час можуть передаватися в оренду для задоволення у господарських, культурних та побутових потреб із збереженням цільового призначення таких споруд, за винятком тих, які перебувають у постійній готовності до використання за призначенням, а саме:

ті, у яких розташовані пункти управління;

ті, що призначені для укриття працівників суб'єктів господарювання, що мають об'єкти підвищеної небезпеки;

ті, що розташовані у зонах спостереження атомних електростанцій та призначені для укриття населення під час радіаційних аварій.

15. Особливості оренди захисних споруд визначаються типовим договором оренди, який складається відповідно до законодавства.

16. Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням здійснюється центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями.