Міжнародний валютний ринок є найбільшим фінансовим ринком світу і займає важливе місце у забезпеченні взаємодії між складовими світового фінансового ринку.
Валютний ринок - це система валютних та організаційних відносин, пов'язаних з конверсійними операціями, міжнародними розрахунками, наданням у позичку іноземної валюти на певних умовах.
Особливість цього ринку полягає в тому, що він:
o нематеріальний;
o не має конкретного місцезнаходження, єдиного центру;
o механізм його функціонування - обмін валюти однієї країни на валюту іншої країни;
o існує цілковита свобода моментального відкриття чи закриття будь-якої позиції, можливість торгувати 24 години на добу в режимі on lain;
o є міжбанківським ринком;
o має гнучку систему організації торгівлі та гнучку стратегію оплати за укладення угоди;
o є одним з найліквідніших ринків завдяки можливості роботи на ньому з різними валютами;
o завдяки процесу телекомунікації й інформатики є глобальним, тобто розгорнутим у масштабі всього світу.
Прямі зв'язки між головними центрами торгівлі валютами (Лондон, Нью-Йорк, Токіо, Франкфурт, Сінгапур) за допомогою телефонів, факсів і комп'ютерів перетворюють кожний з цих центрів на частину єдиного світового ринку, що функціонує цілодобово. Економічні новини, які з'являються в будь-який час доби, передаються по всьому світу і викликають негайну реакцію валютного ринку. Звичайно угоди вкладаються за усною домовленістю. За необхідності документи, які підтверджують угоду, надсилаються пізніше. Вирішальним чинником є швидкість отримання необхідної інформації, оскільки курси валют змінюються протягом лічених секунд.
Головні учасники міжнародного валютного ринку - комерційні банки, корпорації, які займаються міжнародною торгівлею, небанківські фінансові установи (фірми з управління активами, страхові компанії), центральні банки.
Центральною ланкою міжнародного валютного ринку є комерційні банки, оскільки більшість операцій з валютами передбачає обмін банківськими депозитами, деномінованими в різних валютах.
Основним товаром цього ринку є іноземна валюта в різних формах: валютні депозити, будь-які фінансові вимоги, позначені в іноземній валюті. На валютному ринку переважають операції з валютними депозитами до запитання.
Депозити до запитання - це кошти, які використовуються в торгівлі валютою між банками, що працюють на валютному ринку. Банківські дилери тримають безстрокові вклади в іноземній валюті в банках-кореспондентах, розміщених у країнах, де дана іноземна валюта є національною. Банк у якій-небудь країні може продавати іноземну валюту, віддаючи розпорядження іноземним співробітникам перевести депозит до запитання покупцеві. Аналогічно здійснюється купівля валюти. В цьому випадку продавець переводить її в банк, розміщений за кордоном, на рахунок покупця. Валютна операція відбувається так. Наприклад, американська фірма повинна заплатити за поставки товару німецькій фірмі 200 тис. євро. Фірма доручає своєму банку продебетувати свій доларовий рахунок і заплатити цю суму, перевівши її на рахунок постачальника в німецький банк. Американський банк переводить з рахунка американської фірми на дебет німецького банку долари за готівковим валютним курсом в обмін на депозит у євро, котрі будуть використані для сплати німецькому постачальнику.
Міжнародний валютний ринок складається з багатьох національних валютних ринків. Операції на ньому здійснюються за трьома рівнями:
1-й рівень: роздрібна торгівля. Операції на одному національному ринку, коли банк-дилер безпосередньо взаємодіє з клієнтами.
2-й рівень: оптова міжбанківська торгівля. Операції на одному національному ринку, коли взаємодіють два банки-дилери через посередництво валютного брокера.
3-й рівень: міжнародна торгівля. Операції між двома і більше національними ринками, коли банки-дилери різних країн взаємодіють один з одним. Такі операції часто включають арбітражні операції на двох або трьох ринках.
Процес арбітражу, коли учасники ринку купують валюту, вартість якої падає, і продають валюту, вартість якої перевищує обмінний курс в інших ринкових центрах, породжує тенденцію закону однієї ціни.
Залежно від рівня організації валютного ринку розрізняють біржовий та позабіржовий валютні ринки. Біржовий ринок представляють валютні біржі, а позабіржовий, який ще називається міжбанківським, - банки, фінансові установи, підприємства та організації.
Функції біржового ринку полягають у визначенні попиту та пропозиції валюти, встановленні валютних курсів, прогнозуванні їхньої динаміки, визначенні довідкових курсів валют, а також у формуванні певної стратегії та тактики центрального банку країни відносно фінансово-кредитної політики та системи валютного регулювання. На валютних біржах укладаються поточні та термінові угоди. За обсягом біржовий ринок невеликий, оскільки функціонує в основному як національний валютний ринок (укладається приблизно 10 % усіх угод з валютою).
Діяльність міжбанківського ринку безпосередньо пов'язана із здійсненням валютних операцій. На нього припадає близько 90 % обороту іноземної валюти.
Більшість валютних операцій припадає на міжбанківську торгівлю. Валютні курси, що публікуються в газетах, є міжбанківськими, тобто курсами, котрі банки запитують один у одного. Міжбанківські "оптові" курси нижчі від "роздрібних" курсів для клієнтів. Різниця становить доход банку за надану послугу.
Транснаціональні корпорації для здійснення операцій у різних країнах купують необхідну їм валюту на міжнародному валютному ринку. Участь центральних банків в операціях на міжнародних валютних ринках здійснюється у вигляді валютних інтервенцій.
В операціях з іноземними валютами можуть брати участь будь-які дві валюти, однак більшість міжбанківських операцій є операціями обміну валюти на долар США, який вважається ключовою валютою. Важливу роль на міжнародному валютному ринку відіграють також євро, японська єна, швейцарський франк, англійський фунт стерлінгів. Попит на ці валюти існує щосекунди, на відміну від інших валют.
Міжнародний валютний ринок оперує надзвичайно великою грошовою масою. Обсяг його перевищує 700 трлн дол. за рік, а щоденний оборот становить понад 4 млрд дол., 20 % з яких припадає на азійський ринок, 40 % - на європейський і 40 % - на американський.
За характером операцій валютний ринок поділяється на ринки: "спот", "форвард", "своп", ринок валютних ф'ючерсів та опціонів.
Агенти валютного ринку
Валютний ринок як інструментальний механізм передбачає участь у ньому відповідних суб'єктів ринку.
Головними агентами валютного ринку є:
1. Валютні біржі. 2. Комерційні банки. 3. Центральні банки. 4. Підприємства, фінансові установи, які здійснюють зовнішньоекономічні операції. 5. Підприємства, міжнародні корпорації, фінансові установи, які здійснюють іноземні вкладення активів. 6. Фізичні особи. 7. Валютні брокерські фірми.
Валютні біржі існують в багатьох країнах як самостійні фінансові установи. В більшості країн валютні біржі створюються як некомерційні установи, оскільки головна мета їх діяльності полягає не в забезпеченні високих прибутків, а в організації валютного ринку. Так, в Японії, Франції, скандинавських країнах завдання валютних бірж полягає у визна-ченні валютних курсів та фіксації довідкових курсів. У деяких країнах, зокрема в Україні та Росії, валютні біржі здійснюють функції обміну валют для юридичних осіб та формують ринковий валютний курс. При цьому держава в особі Центрального банку, використовуючи компактність біржового ринку, регулює обмінний курс через валютні інтервенції та інші заходи економічного та адміністративного характеру.
Часто на багатопрофільних або на спеціальних біржах створюються спеціальні підрозділи, які займаються валютними операціями. В останні роки почали з'являтися спеціалізовані валютні біржі, які обслуговують певні сегменти валютного ринку: Лондонська міжнародна біржа валютних ф'ючерсів (ІЛРРЕ), Європейська опціонна біржа в Амстердамі (ЕОЕ), Німецька термінова біржа у Франкфурті-на-Майні (ОТВ), біржа термінової торгівлі в Сіднеї (8ГЕ), Австрійська термінова опціонна біржа у Відні (ОеТОВ) та інші.
До функцій центральних банків як учасників валютного ринку належить формування певної стратегії і тактики в здійсненні політики валютного регулювання, управління валютними резервами, вплив на головні чинники курсоутворення через валютні інтервенції, регулювання рівня облікової ставки, нормативів обов'язкових резервів, контроль за обсягами грошової маси в обігу тощо. Серед центральних банків найбільш впливовими є Федеральна резервна система США, та інші, діяльність яких за переліченими вище напрямками може суттєво вплинути на міжнародний валютний ринок.
Основний обсяг валютних операцій припадає на комерційні банки, які формують міжбанківський валютний ринок через здійснення всього спектра операцій з іноземною валютою, включаючи як клієнтські замовлення, так і виконання операцій для потреб і цілей банку. Лідерами в сфері валютних операцій та валютного дилінгу в Україні є Укрексімбанк, Промінвестбанк, Приватбанк, АКБ "Україна", АППБ "Аваль", "Ва-банк", Перший Український Міжнародний банк та інші, які активно працюють на міжнародних фінансових ринках і постійно розширюють сферу своєї діяльності.
