| Приміщення | Найменша освітленість, лк | |
| Люмінесцентні лампи | Лампи розжарювання | |
| Кімнати і кухні житлових будинків | ||
| Навчальні кімнати | ||
| Кабінети технічного креслення | ||
| Шкільні майстерні | ||
| Читальні зали | ||
| Операційна, секційна | ||
| Пологова, перев’язочна, процедурна | ||
| Доопераційна | ||
| Кабінет хірургів, акушерів-гінекологів, педіатрів, інфекціоністів, стоматологів | ||
| Кабінет функціональної діагностики | - | |
| Рентгенодіагностичний кабінет | - | |
| Палати дитячих відділень для новонароджених, післяопераційні палати |
Для люмінесцентних ламп питомою потужністю 10 Вт/кв. м мінімальна горизонтальна освітленість складає 100 лк. При інших питомих потужностях розрахунок ведуть за пропорцією.
Для виробничих приміщень, згідно БНіП ІІ-4-79, всі види робіт розбито на 7 розрядів, виходячи з лінійних розмірів найменшого об’єкта розпізнавання, з яким працює робітник на відстані 0.5м від ока. Перші 5 розрядів розбито на 4 підрозряди (а, б, в, г), виходячи з контрасту між об’єктом розпізнавання і фоном, а також світності фону. Наприклад, при особливо точній зоровій роботі (1-й розряд, розмір об’єкта менше 0,1мм) освітленість робочого місця повинна бути: при малому контрасті з фоном – 1500 лк; при середньому – 1000 лк, при великому – 400 лк. При роботі малої точності (4-й розряд, розмір об’єкта 1,0-10 мм), відповідно, 150, 100, 75 лк.
Наведений метод розрахунку не є абсолютно точним, оскільки він не враховує освітленість кожної точки, розташування світильників та інші фактори, що впливають на освітленість, але широко застосовується для оцінки освітленості класів, лікарняних палат і таке інше.
Щоб визначити освітленість на окремому робочому місці приміщення, множать питому потужність ламп (Р) на коефіцієнт (е), що показує, яку кількість люксів дає питома потужність 1 Вт/кв. м: Е = Р ´ е. Цей коефіцієнт для приміщення з площею 50 кв. м при лампах потужністю до 110 Вт становить 2, 110 Вт і більше – 2,5 (табл. 3), для люмінесцентних ламп – 12,5.
Значення коефіцієнта е.
| Потужність ламп, Вт | Коефіцієнт при напрузі в мережі, В | |
| 110, 120, 127 | ||
| до 110 | 2,4 | 2,0 |
| 110 і більше | 3,2 | 2,5 |
9.Методика визначення коефіцієнт рівномірності освітленості приміщень. Методика вимірювання освітленості у приміщення за допомогою люксметру. Визначення горизонтальної освітленості на робочому місці проводиться за допомогою люксметра (див. тему № 4, додаток 2). Оскільки прилад проградуйований для вимірювання освітленості, яку створюють лампи розжарювання, то для люмінесцентних ламп денного світла (ЛД) вводять поправочний коефіцієнт 0,9; для ламп білого кольору (ЛБ) – 1,1; для ртутних (ЛДР) – 1,2. Якщо визначення проводять вдень, то спочатку слід визначити освітленість, створену змішаним освітленням (штучним і природним), потім при вимкненому штучному освітленні. Різниця між отриманими даними і буде величина освітленості, що створена штучним освітленням. Рівномірність освітлення визначають “Методом конверта” – вимірюють освітленість у 5 точках приміщення і оцінюють шляхом розрахунку коефіцієнту нерівномірності освітленості (відношення мінімальної освітленості до максимальної у двох точках, віддалених одна від одної на відстань 0,75 м, якщо визначають рівномірність на робочому місці, або на відстань 5 м, якщо визначають рівномірність освітлення у приміщенні).
Розрахунок яскравості робочої поверхні здійснюють за формулою:
,де, Я – яскравість, кд/кв. м; Е – освітленість, лк; К – коефіцієнт відбиття поверхні (біла – 0,7; світло-бежева – 0,5; коричнева – 0,4; чорна – 0,1).
