Вимірювання освітленості люксметром

НАВЧАЛЬНА ІНСТРУКЦІЯ

Люксметр Ю-116 чи Ю-117 складається з селенового фотоелемента з фільтрами-насадками та гальванометра зі шкалою. Фотоелемент спрацьовує під впливом світла, виробляючи електричний струм, силу якого вимірюють гальванометром. Стрілка його вказує число люксів, що відповідає досліджувальній освітленості.

На панелі вимірювального приладу встановлено кнопки перемикача і табличку зі схемою, яка зв’язує дію кнопок та насадки з різними діапазонами вимірювань. Прилад має дві шкали: 0 – 100 і 0 – 30. На кожній шкалі точками зазначено початок діапазону вимірювань: на шкалі 0 – 100 точка знаходиться над позначкою 20, на шкалі 0 – 30 над позначкою 5. Також є коректор для встановлення стрілки на нульове положення, який регулюється викруткою.

Селеновий фотоелемент, що приєднується до приладу за допомогою вилки, знаходиться в пластмасовому корпусі. З метою зменшення похибки використовують сферичну насадку на фотоелемент, виготовлену з білої світлорозсіюючої пластмаси та непрозорого кільця. Ця насадка застосовується паралельно з однією із трьох інших насадок-фільтрів, які мають коефіцієнти ослаблення 10, 100, 1000, що розширює діапазони вимірювань.

У процесі вимірювання стрілку приладу встановлюють на нульовій поділці шкали, потім напроти натисненої кнопки визначають вибране за допомогою насадок найбільше значення діапазону вимірювання. При натискуванні кнопки, напроти якої написано найбільше значення діапазону вимірювань, кратне 10, слід користуватися для відліку показів шкалою 0 – 100, при натиснутій кнопці, проти якої нанесено значення діапазону, кратне 3, шкалою 0 – 30. Показання приладу в поділках за відповідною шкалою множать на коефіцієнт ослаблення, що позначений на відповідній насадці.

Прилад відградуйовано для вимірювання освітленості, яку створюють лампи розжарювання. Для природного світла вводять поправочний коефіцієнт 0,8; для люмінесцентних ламп денного світла (ЛД) – 0,9; для ламп білого кольору (ЛБ) – 1,1.

Загальну оцінку природного освітлення приміщень дають на підставі порівняння усього комплексу визначених показників з гігієнічними нормативами. В основу розробки цих нормативів покладено точність зорової роботи, тобто – розміри деталей об’єкту, які потрібно розрізняти, їх контрастність відносно фону та інші.

7. Методика гігієнічної оцінки штучного освітлення приміщень розрахунковими методами. Визначення рівня штучного освітлення приміщень здійснюють світлотехнічним (за допомогою люксметра) і розрахунковим методом («методом Вт»), порівнюючи отриманий рівень освітлення з нормами. Визначення рівня штучного освітлення розрахунковим методом («методом Вт») а) вимірюють площу приміщень, S, кв. м; б) визначають сумарну потужність Вт, яку створюють всі світильники; в) розраховують питому потужність, Вт/кв. м; г) у таблиці 1 величин мінімальної горизонтальної освітленості знаходять освітленість при питомій потужності 10 Вт/кв. м; д) для ламп розжарювання освітленість розраховується за формулою: ,де Р – питома потужність, Вт/кв. м; Е_таб. – освітленість при 10 Вт/кв. м, (табл. 1) К – коефіцієнт запасу для житлових та громадських приміщень, який дорівнює 1,3. Величини мінімальної горизонтальної освітленості Е_таб.при питомій потужності (Р) 10 Вт/кв. м.