Оцінка фінансового стану підприємства на основі балансу доходів та видатків

ПЛАНУВАННЯ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ТРАНСПОРТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ВИР-ВА

Основна задача енергозабезпечення – надійне обслуговування пд-ва всіма видами енергії встановлених параметрів при мінімумі витрат. Плановий обсяг і структура енергоресурсів залежать від потужності пд-ва, виду прод-ї, характеру технологічних процесів, а також від зв’язків пд-ва з районними енергосистемами. Вирішальне завдання по енергозабезпеченню лежить на енергетичному господарстві пд-ва, до його складу входять: електросилове, теплосилове, газове, пічне, слабкострумове та енергоремонтне. При розрахунку потреби в енергії та паливі необхідно врахувати виробничу програму на пл-й період, прогресивні норми витрат палива та енергії на одиницю прод-ї, норми витрат енергії та палива на власні потреби, організаційно-технічні заходи пд-ва, відпуск енергії за межі пд-ва, норми витрат енергії в мережах. Потреба в енергії пл-ся окремо для технологічних, освітлювальних, нагрівальних та інших потреб. Потреба в електроенергії для технологічних цілей розраховується на основі сумарної активної потужності струмоприймачів по групі устаткування, яке має однакові умови експлуатації, кількості годин їх використання протягом планового періоду, коефіцієнтів втрат енергії в мережі та електродвигуні. Так, загальну потребу в енергії визначають за формулою: Е заг. = Е пл. * ОВП ппл. + Е вл. + Е ст. + Е вт., де Е пл. – планова норма витрат палива та енергії на одиницю прод-ї, ОВП пл. – пл-й обсяг випуску прод-ї в нат. Чи вартісному виразі., Е вл. – витрати енергії та палива на власні потреби, Е ст. – енергія, що буде відпущена стороннім споживачам, Е вт. – втрати енергії в мережі.Річна потреба в електроенергії для освітлення приміщень визна­чається укрупнено з розрахунку середнього її витрачання на І кв. м. виробничих, побутових І службових площ, загальної площі примі­щень, освітлювального періоду протягом дня і року, коефіцієнта втрат електроенергії (0,8 — 0,9), кількості та потужності електролампочок, та кількості годин їх горіння по плану. Потреба в руховій електроенергії розраховується виходячи з потужностей електродвигунів, коеф. використання їх потужності та кількістю роботи їх у пл-му періоді: П ел. = N * T / K де П ел. – необхідна кількість електроенергії, кВат, Т – час роботи обладнання за певний період, N – загальна потужність встановленого обладнання, К – коеф. врахування втрат ел-ен-ї в мережі. Загальну схему енергоспоживання складають у вигляді енергетичного балансу, який являє собою систему взаємопов’язаних показників, що характеризують потребу пд-ва у різних видах енергії, а також джерела її покриття. Такі баланси склад-я у 2-х формах: вертикальній (за виробничими дільницями та напрямами використання) і горизонтальній (за економічною та цільовою ознаками в цілому по пд-ву з визначенням обсягу корисної енергії та витрат за місцем виникнення та видами). Пл-ня діяльності енергетичних цехів здійснюють планово-економічне бюро відділу гол. енергетика та економісти цехів.

Основне завдання транспортного господарства: - забезпечення чіткого та безперервного функціонування вир-го процесу, - оптимальне використання всіх видів транспортних засобів, - механізація та автоматизація навантажувально-розвантажувальних робіт, - підвищення продуктивності праці робітників транспортного господарства, - зниження с/в транспортних операцій. На пд-вах організовують спеціалізовані цехи залізничного, автомобільного та ін. видів транспорту. На середніх та невеликих пд-вах створюється єдиний транспортний цех. Пл-ня господарської діяльності транспортного цеху проводять планово-економічний відділ, відділ організації праці та з/п разом із транспортним цехом. Вона полягає в розробці річних, квартальні та місячних планів за розділами: - виробнича програма, - чисельність та з/п., - с/в. При пл-ні обсягу ремонтних робіт опрацьовуються графіки технічного обслуговування та ремонту транспорту, графік випуску транспорту на лінію, листки обліку технічного обслуговування та ремонту транспорту, норми пробігу до першого капітального ремонту, норми міжремонтного пробігу. Пл-ва чисельність робітників розраховується за видами транспорту та типами транспортних засобів: автомашин, автокар та електрокар розраховується на підставі обсягів перевезень у машино- або людино-годинах роботи водіїв на лінії із врахуванням часу на технічне обслуговування та ремонт машин. Пл-ва кільк. водіїв за професіями та видами робіт: Ч вод. пл. = ЗФЧ пл. / ФРЧ пл., де ЗФЧ пл. – загальний плановий фонд часу водіїв певної професії, або певного виду робіт, год.., ФРЧ пл. – пл-й фонд часу роботи одного робітника, год. Пл-ва кількість транспортних засобів: КТЗ пл. = ОВ пл. / ПрТО, де ОВ пл. – пл-вий обсяг вантажообороту (це загальна кількість вантажів, які потрібно перемістити за певний час), ПрТо – продуктивність одиниці транспортного обладнання, т. на кількість транспортних засобів впливає існуюча система обслуговування, яка для масового та велико серійного вир-ва може бути маятникова (використовують при перевезенні вантажів між двома пунктами) чи кільцева (при обслуговуванні багатьох пунктів, де здійснюють послідовне перевезення вантажів від одного споживача до іншого із обов’язковим поверненням транспортних засобів до початкового пункту. План с/в прод-ї (робіт, послуг) містить в собі: - с/в окремих видів робіт і послуг, - кошторис витрат на вир-во. Пл-ва с/в одиниці вантажу визначається окремо за видами транспорту діленням кошторису витрат по цеху на кількість тонно-кілометрів або тонн перевезених вантажів. Витрати на утримання та експлуатацію транспортних засобів розраховуються згідно з установленим нормами та нормативами на підставі загальнодержавних норм витрат мастил, палива, автопокришок та розміру амортизаційних відрахувань. Пл-вий кошторис витрат транспортного цеху визначається як сума кошторисів витрат на транспортні, навантажувально-розавантажувальні та ремонтні роботи.

ПЛАНУВАННЯ РЕМОНТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ВИР-ВА

Ремонт – це процес відновлення початкової дії спроможності устаткування, яку було втрачено в результаті вир-чого використання. Склад і структура ремонтного господарства (р/г.) залежать від загальної та вир-чої структури пд-ва, характеру засобів праці, обсягу рем-х робіт, рівня спеціалізації та ін. факторів. залежно від масштабів вир-ва пд-ва підпорядковані організації ремонтно-профілактичних робіт: - централізовану (весь ремонтний персонал пд-ва підпорядковано гол. механіку), - децентралізовану (всі види ремонтних робіт виконуються персоналом цехових ремонтних баз, що підпорядковуються начальникам цехів), - змішану (поєднує попередні: технічне обслуговування та поточний ремонт здійснює ремонтний персонал виробничих цехів, а капітальний ремонт, модернізацію, виготовлення нових запасних частин тат нестандартного устаткування – персонал ремонтно-механічного цеху). Роботи з технічного обслуговування та ремонту устаткування пл-ся на пд-вах у формі перспективного плану, річних і місячних планів-графіків планово-попереджувального ремонту (ППР). Відділом гол. механіка пд-ва за участі планово-економічного відділу розробляється план роботи ремонтно-механічного цеху (РМЦ), який включає такі розділи: - виробничу програму (вона складається в номенклатурному виразі та трудомісткості, а також передбачає проведення технічного обслуговування, періодичних планових ремонтів та модернізації), - чисельність та з/п, - с/в ремонтних робіт. Комплексу робіт із модернізації обладнання повинні передувати відповідні розрахунки економічної ефективності. Так, річний ек-ний ефект від модернізації станка (РЕЕ модерн.): РЕЕ модерн. = (с/в баз. – с/в пл.) * КД – В модерн., де с/в баз. і пл. – с/в деталі чи операції до і після модернізації, (грн.), КД випуск деталей на рік після модернізації, (шт.), В модерн. – витрати на рік для модернізації станка, (грн.). Вир-ча програма РМЦ визначається згідно графіка ППР. Річний графік ППР складається відповідно до норм тривалості ремонтного циклу (ТРЦ) (проміжок часу між двома капітальними ремонтами або між початком експлуатації та першим капітал. ремонтом), міжремонтного і між оглядового періодів (проміжок часу роботи устаткування чи ін. засобу праці між двома суміжними (або черговими –для між оглядового) ремонтами (оглядами - для між оглядового)): ТМр. П = ТРЦ / (КСР + КМР + 1) та ТМо. П = ТРЦ / (КСР + КМР + КО + 1), де ТМр. П та ТМо. П – тривалість міжремонтного та між оглядового періодів відповідно, КСР, КМР, КО – відповідно кількість середніх та малих ремонтів і оглядів. Перед складанням плану ремонтних робіт необхідно проводити щорічний технічний огляд обладнання з метою уточнення його технічного стану. В плані вказуються терміни проведення ремонтів і оглядів по кожній обліковій одиниці. Вид чергового ремонту встановлюють згідно структури ремонтного циклу (перелік і послідовність планових ремонтів, процесів технічного обслуговування в межах одного ремонтного циклу), а час його проведення – згідно нормативної тривалості міжремонтного періоду. Графік ППр складається по кожному об’єкту засобів праці, в ньому зазначені види чергових ремонтів, термінів виконання кожного ремонту та огляду протягом року. На підставі річного графіку розробляються квартальні та місячні графіки ППР. При наявності великої кількості однотипного устаткування (КУ) в цеху кількість капітальних, середніх та малих ремонтів та оглядів розраховується так: ККР = КУ * 12 / ПрКР, КСР = КУ * (12 / ПрСР – 12 / ПрКр), КМР = КУ * (12 / ПрМР – 12 / ПрСР), КО = КУ * (12 / ПрО – 12 / ПрМР), де ПрКр, Пр СР, Пр Мр та ПрО - періодичність капітального, серед-го та малого ремонтів та огляду відповідно. Згідно наведених розрахунків середньорічний обсяг певного виду ремонтних робіт (СрОРР)визначається за формулою: СрОРР =(Тр КР * ККР + ТрСР * КСР + ТрМр * КМР + ТрО * КО) * ∑ КРО / ТРЦ, де Тр Кр – трудомісткість капітального ремонту і т.п., що розраховується за формулою: Тр РР = КРО * ТрОРС, де ТрРР – трудомісткість ремонтних робіт, КРО – кільк. ремонтних одиниць, а знак ∑ означ. загальну КРО усього устаткування, що працює в цеху, ТрОРС – трудомісткість ремонтної складності за видами ремонтів. Річний обсяг робіт певного виду технічного (міжремонтного) обслуговування (РОТО): РОТО = ФЧ р. * КЗМ * ∑ КРО / НО, де ФЧ р. –річний розрахунковий фонд часу роботи 1-го робітника, (год.), НО – норма обслуговування на 1-го робітника за зміну, (рем. од.), КЗМ – коеф. змінності роботи обладнання, що обслуговується. Методика розрахунку середньо облікової чисельності ремонтних робітників, що зайняті плановими ремонтами (ЧРр.): Чр р. = (НЧКР * ∑ КОКР + НЧСР * ∑ КОСР + НЧМР * ∑ КОМР + НЧО * ∑ КОО) / (ФРЧ * КВН), де НЧ Кр... – норма часу на 1-у ремонтну одиницю відповідно капітал. ремонту..., ∑ КОКР... – кільк. ремонтних одиниць устаткування за відповідним видом ремонту..., ФРЧ – річний фонд робочого часу одного робітника, КВН – коеф. виконання норм. Чис-ь робітників, що займаються технічним обслуговуванням устаткування (ЧР то.): ЧР то. = ∑ КРО * КЗМ уст. / НО, де КЗМ уст. – коеф. змінності роботи устаткування. Отже, при пл-ні с/в вир-ва ремонтно-механічного цеху необхідно скласти загальний цеховий кошторис витрат, кошторис на виконання капітального, середнього ремонтів та технічне обслуговування.

ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ЗМІСТ БІЗНЕС-ПЛАНУ

У б-п. розглядається комплекс заходів науково-техніч­ного, технологічного, організаційного, фінансово-економічного соціального, екологічного характеру, що пов'язані з реалізацією під­приємницького проекту. Б-п. — це: 1.- документ, який містить систему узгоджених з метою і ресурса­ми заходів, спрямованих на реалізацію підприємницького проекту, 2.- спеціальний інструмент вир-чого менеджменту, який ви­користовується в сучасній ринковій економіці незалежно від масштабів, сфери діяльності та форми підприємництва. Потреба в б-п.-х викликана декількома причинами (фак­торами): - по-перше, з розвитком ринкових відносин в економіку постійно прихо­дить та змінюється велика кількість людей, які раніше не керували підприємницькими структурами і які не мають спе­ціальної підготовки і до кінця не усвідомлюють всього кола проблем, які доведеться розв'язувати,- по-друге, господарське середовище, в якому функціонують підприєм­ницькі структури, надзвичайно швидко змінюється, зростає конкуренція. Це ставить керівників пд-в перед необ­хідністю найбільш повно і оперативно враховувати ці зміни в своїй діяльності, - по-третє, для активізації підприємницької діяльності необхідні кош­ти, які за допомогою б-п можна отримати за умо­ви переконання інвесторів, у тому числі й іноземних, в доціль­ності їх вкладання саме в цей проект. Викладення задуму пд-ва на папе­рі у формі чіткого плану дій прояснює наявну ситуацію і допомагає об'єктивно оцінити цей задум. Крім того, план дає відповіді на без­ліч запитань, і отже, сприяє досягненню реального успіху. Б-п. окреслює коло проблем, з якими зіштовхується під­приємець при реалізації своєї програми, задуму, проекту в умовах динамічного, невизначеного, конкурентного середовища, формує та забезпечує шляхи їх вирішення. Б-п. виступає основою бізнес-пропозиції під час перего­ворів з можливими інвесторами та майбутніми партнерами, при під­писанні контрактів з персоналом. Він є не лише внутрішнім докумен­том, але і використовується при встановленні контактів. Це висуває певні вимоги до його оформлення, форми та структури. Б-п. повинен бути поданим в такій формі, яка дозволяє зацікавленій особі отримати найбільш повне уявлення про справу та перспективи своєї участі в ній.

На сьогодні не існує строго регламен­тованої форми його подання та структури., але в ньо­му подаються розділи, в яких: - розкривається основна ідея і мета бізнесу, - характеризується специфіка продукту (послуги) і задоволення ним по­треб ринку, - дається оцінка ринку та передбачається стратегія поведінки підприєм­ця на ньому, - визначається організаційна та виробнича структури, - формується фін-й проект та фін. стратегія, - описуються перспективи розвитку пд-ва, - забезпечення взаємозв'язку та узгодженості в розробці окремих роз­ділів документу, - чіткий розподіл обов'язків між виконавцями, - забезпечення розробки б-п. в певні терміни, - багатоваріантність пл-ня та вибір оптимального проекту, - доведення основних положень документу до всіх зацікавлених осіб.

Б-п. складають автори ідеї (проекту), залучаючи до цієї роботи менеджерів, фінансистів, маркетологів, юристів та інших спеціалістів. Це можуть бути як працівники пд-ва так і запрошені консультанти та експерти. Залучення до розробки б-п. сторонніх спеціалістів забезпе­чує ряд переваг, пов'язаних з тим, що вони можуть реальніше оці­нити саму ідею, підвищити рівень довіри потенційних інвесторів. Розробка б-п. здійснюється в три етапи:

1 ет. - підготовчий період, на якому здійснюється підбір виконавців, кон­сультантів, експертів, постановка завдання та розподіл обов'язків між виконавцями, розробка календарного графіка виконаний робіт, збір вихідної інформації, 2 ет. - безпосередньо розробка б-п. — творчий, взаємо узгоджений процес, який передбачає багатоваріантність розрахунків, узгоджен­ня окремих розділів, уточнення вихідної інформації, 3 ет. - презентація б-п. — процес доведення основних положень до­кументу до потенційних інвесторів, зацікавлених сторін, працівни­ків пд-ва.

Зміст і структура б-п. не є регламентованими норматив­ними чи інструктивними документами. Проте, практика визначила потребу в та­ких основних його елементах:- обкладинка: повна назва пд-ва, адреса, телефон, факс, прізвища керівників, назва документа, - резюме (зведений, короткий висновок по б-п., який повинен бути перед 1-м розділом): короткий зміст б-п., - мета діяльності: галузь діяльності, опис виду діяльності, - продукт або вид послуг, - оцінка ринку збуту, - конкуренція та конкурентні переваги, - організація та практика зовнішньоекономічних зв'язків, - стратегія маркетингу, - прогнозування продажу, - змінна складова витрат на продаж, - план технічного доопрацювання продукту, - виробничий план, - управління та персонал, - плановий прибуток, - оцінка ризику та страхування, - фінансовий ризик, - стратегія фінансування, діловий розклад, - додатки. Обсяг б-п. залежить від масштабності проекту. Якщо проект великомасштабний, то обсяг б-п. не повинен перевищувати 40-50 ст. разом з допоміжною документацією, кресленнями, рисунками, фотографією тощо. В інших випадках обсяг повинен складати не більше 20-25 ст. Презентація б-п. може здійснюватися в різних формах в залежності від багатьох факторів: - характеру та масштабності проекту, - віддаленості потенційних інвесторів, - традицій. Доповідач відповідає на всі запитання по проекту. В усній презентації беруть участь всі його автори.