Azotobacterchroococcum. Azotobacter vinelandii

Усі види азотобактера строгі аеробі. За фізіологічними особливостями азотобактер фіксує молекулярній азот атмосфери. Невисокі дозі азотовмісних сполук не пригнічують фіксацію азоту. Збільшення кількості зв'язаного азоту у вигляді нітратів в середовищі пригнічує засвоєння молекулярного азоту. Важливе значення для розвитку азотобактера поряд з мікроелементами, мають мікроелементи, насамперед молібден, що входить до складу ферментів нітрогеназ, що каталізують засвоєння азоту.

Ці фізіолого-біохімічні особливості азотобактера визначають його екологічні особливості. Він переважно мешкає у родючих, достатньо зволожених ґрунтах з нейтральною або близько до неї реакцією середовища. При дефіциті вологи більшість клітин цього мікроорганізму відмирає.

У багатих чорноземних, каштанових і сірих ґрунтах, що є сприятливими для розвитку азотобактера, він зустрічається у значних кількостях. За розрахунками відомо, що у степовій зоні в середньому за рік вільно існуючі азотфіксатори зв'язують і переводять у доступну для віщих рослин форму приблизно 17 кг азоту на гектарі оранки.

ХІД РОБОТИ

У стерильні чашки Петрі розливається напередодні підготовлене селективне живильне середовище. У кожній чашці розміщується за допомогою трафарету 50 грудочок ґрунту розміром 3x3 мм. Чашки Петрі переносять у термостат (при температурі 25°±2-3°С) натиждень. Після інкубації проводять облік грудочок ґрунту, що обросли слизовими колоніями азотобактера, вони за морфологією трішки опуклі, блискучі, гладкі або бугристі колонії з нерівним краєм. Спочатку колонії безбарвні, 3–4 доба інкубації, з часом вони стають темно-бурими, коричневими або навіть чорними, завдяки пігменту що інтенсивно утворюється на 5–7 добу. Середовище навколо колоній часто лишається безбарвнім, це ознака видової особливості. За результатами робиться висновок про активність росту азотфіксаторів у різних субстратах.

Матеріали та обладнання: чашки Петрі з живильнім середовищем; чашки Петрі пусті стерильні; зразки ґрунту з різних агроекосистем; скляні стаканчики; скляні палички; дистильована вода; трафарети; стерильна дистильована вода; термостат з температурою 25°С (±2-3°С).

Вимоги, яких необхідно дотримуватися при проведенні мікробіологічних досліджень:

- організувати роботу за правилами асептики;

- чашки Петрі відкривати тільки біля вогню спиртівки при посіві не можна вставати з місця, ходити по лабораторії, розмовляти, кашляти, бо разом з пилом, краплями слині мікроби можуть попасти в стерильне середовище.

ПІДГОТОВКА РОБОТИ

1. За декілька днів до початку досліду підготувати стерильне живильне середовище Ешбі та розлити його у стерильні чашки Петрі (перед тим їх стерилізують в автоклаві t132 °С 20 хвилин). Після застигання агар-агару чашки готові для закдання досліду.

Склад селективного живильного середовища Ешбі для бактерій родини Azotobacteraceae г/л:

Манніт К2НРО4 МgSO4·7Н2О NaСІ К2 SО4 СаСО3 Агар-агар Вода дистильована

20,0 0,2 0,2 0,1 0,1 5,0 20,0 1,0

 

2. Відібрані з різних агроекосистем зразки ґрунту для дослідження, зволожують певною кількістю стерильної води до отримання кашиці (консистенція сметани).

3. За допомогою скляних паличок розкласти 50 ґрунтових грудочок розміром 3x3 мм у кожну чашку. Грудочки ґрунту легше рівномірно розміщуватися за трафаретом, що підкладають під чашку з середовищем. Повторність досліду – трикратна.

4. Обов’язково необхідно підписати чашки Петрі,

5. Поставити чашки у термостат (при температурі 25°С ± 2–3°) на 5–10 діб

6. Приблизно через тиждень підраховуємо кількість грудочок ґрунту, покритих колоніями Azotobacter.

7. Зробити висновки про активність вільно існуючих азотфіксаторів у тій чи іншій агроекосистемі.

Результати занести в таблицю:

 

 

 

№п/п	Характеристика агроекосистеми	Повторності	Середнє значення
	Місто
	Поле озимої пшениці
	Ліс

Список літератури

1. Біологічне рослинництво: Навч. посібник /О.І.Зінченко, О.С.Алексєєва, П. М. Приходько та ін.; За ред. О. І. Зінченка. - К.: Вища шк., 1996.-239 с.

2. Биологическая фиксация азота: бобово-ризобиальный симбиоз: [монография: в 43-х т.] /том 1 / С.Я. Коць, В.В. Моргун, В.Ф. Патыка, и др. – К.: Логос, 2010. 506 с.

3. Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва / Е. Г. Дегодюк, В. Ф. Сайко, М. С. Корнійчук та ін. За ред. Е. Г. Дегодюка. - К.: Урожай, 1992.-320 с

Лабораторна робота № 11