Система конституційного права як галузі права: поняття та складові елементи

При вивченні ознак права значна увага приділяється його систем­ності, адже регулювання і охорону суспільних відносин право здійс­нює через відповідну систему правових норм.

Як відомо, право складається з правових норм, але це не проста сукупність, а система взаємозалежних і взаємопов'язаних норм. Пра­во являє певне цілісне утворення, що складається з безлічі різномані­тних елементів, які знаходяться між собою у різнобічних зв'язках під­порядкованості, координації, функціональної залежності.

Система права — це об'єктивно обумовлена структура (будова) права, що виражає внутрішню узгодженість і єдність юридичних норм і одночасно їх поділ на відповідні галузі та інститути.

Система права показує, з яких частин складається право і як вони співвідносяться між собою; характеризується об'єктивністю, узго­дженістю правових норм, єдністю, диференціацією. Система права — явище об'єктивне, що складається під безпосереднім впливом соці­ально-економічних відносин, політики, ідеології, культури.

Право — сукупність норм, що створені й охороняються державою. Але це не випадкове і не хаотичне їх накопичення, не механічна маса, а узгоджена і взаємозалежна цілісна система, в якій норми групуються в чітко визначеному порядку. Це складне системне ієрархічне утворен­ня, що будується під впливом єдності (інтеграції) і диференціації.

Внутрішня будова права характеризується єдністю його складо­вих елементів, що зумовлюється системою суспільних відносин, які визначають зміст правових норм; диференціацією права на віднос­но відокремлені складові у вигляді певних об'єднань правових норм за інститутами, підгалузями і галузями права; наявність взаємо­зв'язку норм права та їх об'єднань.

Варто розрізняти поняття "система права" і "правова система". Правова система — це найширша, збірна категорія, що відбиває всю правову організацію суспільства. Система ж права — це його суто внутрішня будова, що виступає складовим компонентом правової системи.

Розглянемо структуру системи права. Структурними елементами системи права є норма права, галузь права, підгалузь права, інститут права.

Норма права — первинний елемент системи права. Вона являє со­бою встановлене чи санкціоноване державою загальнообов'язкове, формально визначене правило поведінки, що надає учасникам ре­гульованого правом відношення суб'єктивні права і юридичні обо­в'язки. Завдяки своєму універсальному значенню норма права поши­рює свої властивості й на інші рівні системи права, служить оди­ницею виміру правової матерії.

Норма права самостійно регулює якусь одну сторону (грань) сус­пільних відносин. Для правового регламентування відносин у цілому найчастіше потрібна взаємодія комплексу норм.

Норми права певним чином взаємопов'язані. У результаті їх об'єднання виникають такі утворення в системі права, як галузі (най­більші об'єднання правових норм), підгалузі та інститути.

Галузь права — це сукупність правових норм, що відокремилася всередині системи права, які регулюють певну сферу однорідних сус­пільних відносин.Однорідність тієї чи іншої сфери суспільних відно­син викликає до життя відповідну галузь права (цивільне, криміналь­не, адміністративне та ін.).Галузь права відбиває вищий рівень сис­темоутворюючих зв'язків у праві, характеризується певною цілісністю, автономністю.

У межах найбільш розвинутих правових галузей виділяються під­галузі, що поєднують кілька інститутів однієї і тієї ж галузі.Зов­нішнім вираженням підгалузі є наявність у ній такої групи норм, що містить загальні принципові положення, властиві кільком (але не всім) правовим інститутам цієї галузі.Наприклад, у цивільному пра­ві — авторське, спадкове, зобов'язальне, винахідницьке право; у кон­ституційному — виборче, муніципальне, парламентське право; у фі­нансовому — бюджетне і податкове право; у земельному — гірське, водне, лісове право.

Інститут права — це порівняно невелика, стала група правових норм, що регулюють певний різновид суспільних відносин. Якщо юридична норма — “вихідний елемент” правової матерії, то право­вий інститут являє собою первинну правову спільність, об'єднання. Інститут права — це відокремлена група юридичних норм, що регу­люють суспільні відносини конкретного виду.

Правові інститути покликані регламентувати окремі ділянки, фрагменти, сторони громадського життя. Інститут— складова, блок, ланка галузі. У кожній галузі їх безліч: у кримінальному пра­ві — інститут необхідної оборони, інститут крайньої необхідності, неосудності, у цивільному — інститут позовної давності, інститут да­рування, угоди, купівлі-продажу; у конституційному — інститут гро­мадянства; в адміністративному — інститут посадової особи; у сімей­ному — інститут шлюбу.

Норми різних галузей права утворюють так звані вторинні угру­повання системи права — комплексні інститути (які відносяться од­разу до кількох правових галузей) та міжгалузеві комплекси (сукуп­ність правових норм кількох галузей, що регулюють певну сферу сус­пільних відносин). До міжгалузевих комплексів можна віднести господарське право, яке об'єднує в собі норми цивільного, адмініст­ративного та фінансового права.