Гарантії забезпечення прав та свобод особи

КК-П статус залежить чи є механізм забезпечення прав та свобод. В Доктрині під гарантіями прав та свобод розуміють систему норм, принципів, які забезпечують дотримання прав та свобод. Залежно від змісту та характеру розрізняють:

1. Соціальні – ті суспільні засади, традиції, що сприяють захисту прав та свобод(ідея особистої свободи та готовність її захищати у американців, німецька традиція безумовного виконання закону, англійська традиція щодо дотримання та збереження стародавніх традицій)

2. Економічні – матеріальний стан громадян, система відносин власності, стан економіки

3. Політичні – політична система суспільства в основі якої багатопартійність, розвиток інституту громадянського суспільства

4. Юридичні – Безпосередньо створюють умови та засоби для реалізації та захисту конституційних прав та свобод. Види

· Нормативно-матеріальні:

- презумпція невинуватості,

- принцип розміреної допустимості обмеження прав людини ( можуть бути обмежені за умови, коли реалізація права призводить до загрози конституційного ладу, права інших осіб, в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

- Принцип правової безпеки людини. Це все норми, що забов’язують інформувати громадян про свою діяльність. Надати можливість особі познайомитися з інформацію приватного характеру про дану особу. Норми, що врегульовують порядок впровадження надзвичайного характеру(час, з якого він запроваджується, права, які полягають обмеженню.

· Процесуальн і:

- правила Міранди: особі повідомляються його права; особа має право відмовитися від дачі показань, мотивуючи це тим, що вона має свідчити лише за наявності адвоката; всі дані, які були отримані з порушенням процесуальних правил не можуть бути використані як докази в суді.

- Habeas corpus – особа вправі вимагати звільнення, у випадку її затримання, коли підстав для ї затримання є недостатніми. Особа має бути негайно звільнена.

5. Інституційні – інститут омбудсмана:

- Шведська – можливість збереження вагомого впливу омбудсмана на судову гілку, що проявляється в можливості брати участь в судовому розгляді. Шведський омбудсман має право на прийняття актів,що мають обов’язків характер

- Англійська модель. Парламентський комісар з питань адміністрації. Це слабка модель. Парламентський фільтр – безпосередньо громадяни не мають право на звернення до британського омбудсмана. Спочатку особа звертається до парламентаря, який в свою чергу перевіряє відповідність скарги юрисдикції омбудсмана і лише потім направляє її до уповноваженого. Акти омбудсмана мають рекомендаційний характер

- Французька модель – схожа з англійською моделлю, але відрізняється тим, що омбудсман призначається виконавчою гілкою влади, Президентом та Кабміном. Відсутній парламентський фільтр

Хвилі конституцій:

Перша хвиля конституцій(старі конституції) – Конституцій США 1887, Конституція Норвегії, Конституцій Франції 1891 Ознаки:

1. Зміни в організації політичної влади. Встановлюється конституційна монархія або республіка, а до цього було абсолютна монархія

2. З’являється поняття парламентаризму

3. Закріплюється принцип поділу влади, в його американському або європейському характері.

4. Закріплюється принцип народного суверенітету, вся влада від народу

5. Закріплюється 1 покоління прав людини

Друга хвиля (нові конституції) – 1917-1939 рік. Конституція Мексики 1917, Веймарська Конституція 1919, Конституція Австрії 1921. Ознаки:

1. Розширення меж конституційного регулювання(соціальна та економічна сфера)

2. Закріплення правового статусу окремих політичних(партій та ін.)

3. Поява нових конституційних органів.

4. Закріплюється 2 покоління прав людини

5. Закріплення правового статусу національних меншин

Третя хвиля (після ІІ Світової конституції до наших днів, Конституція Німеччини1948, Франції1958, Іспанії 1978, Португалії. Ознаки:

1. 3 покоління прав людини

2. Соціалізація конституцій(надання більших соціальних гарантій)

3. Демократизація виборчого права(зменшенні віку, з якого можна брати участь; надання виборчого всім однаково)

4. Закріплює принципи зовнішнього економічних відносин

5. Розширення категоріального конституційного апарату