Принципи і методи добору на операторські посади
1.Принципи етапносты
2. Принцип активного добору.
В даний час існує тенденція звузити контингент облич, що відбираються, шляхом підвищення вимог. Під активним добором розуміється: максимальне пристосування систем відображення й органів керування машиною до функціональних характеристик оператора; раціональна автоматизація ряду операцій; розробка ефективних систем навчання; оптимізація режимів тренування; упровадження засобів підвищення функціональних характеристик людини.
Емоційні стани операторів СЛМ
Монотонія - напруга, викликана одноманітністю діяльності, неможливістю переключення уваги, підвищеними вимогами до концентрації і стійкості уваги.
Политонія - напруга, викликана необхідністю частих переключень уваги в несподіваних напрямках.
Фізична напруга - викликається підвищеними навантаженнями на руховий апарат.
Емоційна напруга - напруга, викликана конфліктними умовами, підвищеною імовірністю виникнення аварійної ситуації, чи несподіванкою тривалим чеканням.
Напруга чекання - викликано необхідністю підтримки готовності робочих функцій в умовах відсутності діяльності.
Мотиваційна напруга - зв'язана з боротьбою мотивів і з вибором критеріїв для ухвалення рішення.
Стомлення - тимчасове зниження працездатності, викликане тривалою роботою.
Стартова напруга - зв'язана з освоєнням нових видів екстремальної діяльності.
Завершальна емоційна напруга - зв'язане з чеканням закінчення роботи в екстремальних умовах.
Характеристика процесу сприйняття інформації оператором.
Приймання інформації
Важливою складовою діяльності оператора є етап приймання інформації про об'єкт управління. Головними психічними процесами, що забезпечують перебіг цього етапу, є процеси відчуття, сприймання, мислення та уяви. Приймання інформації людиною-оператором необхідно розглядати як процес формування перцептивного образу, тобто суб'єктивного відображення у свідомості людини властивостей об'єкта, що на неї діє. Психологічні дослідження розкрили структуру цього процесу, який складається зі стадій знаходження, розрізнення, впізнання. До того ж виділяють стадії становлення просторових компонентів самого перцептивного образу: виявлення об'єкта в просторі та оцінка його загальних пропорцій, відображення різких зсувів кривизни, глобально-адекватне відображення форми та стадія досягнення цілковитої адекватності об'єкта.
Саме сприймання характеризується певними властивостями — цілісністю, структурністю, константністю, усвідомленістю, предметністю, вибірковістю. Перелічені властивості не є первинними, а формуються у процесі розвитку людини, становлення її професійної майстерності, Що має суттєве значення для побудови інформаційних моделей. Фізіологічною основою формування перцептивного образу є робота аналізаторів, котрі складаються з трьох основних частин: рецептора, провідних нервових шляхів та центральної частини кори головного мозку. Між рецептором і мозком існує прямий та зворотний зв'язок, тобто рецептор виконує функції як кодування, так і декодування інформації.
У психології виділяють такі загальні характеристики аналізаторів:
- чутливість;
- адаптивність;
- вибірковість.
Чутливість основних аналізаторів до дії фізичних та хімічних подразників є досить значною та різною і характеризується абсолютним, диференціальним та оперативним порогами.
Мінімальна сила подразника, що викликає ледь помітне адекватне відчуття, називається нижнім абсолютним порогом
чутливості даного аналізатора, а максимальна — верхнім абсолютним порогом чутливості. Подальше зростання сили подразника викликає вже больову реакцію.
Сам процес чуттєвого пізнання сигналу можна поділити на чотири етапи:
- подразнення як фізичний процес;
- збудження як фізіологічний процес;
- суб'єктивне відчуття стимулу як психологічний процес;
- судження про стимул як логічний процес.
Крім порогів, пов'язаних з енергетичними характеристиками аналізаторів, у інженерній психології застосовуються просторові й часові пороги, які теж можуть бути абсолютними, диференціальними і оперативними.
Адаптивність визначається можливостями зміни чутливості аналізатора при змінах умов його роботи. У процесі адаптації змінюються енергетичні, часові та просторові пороги за рахунок того, що аналізатор є системою, яка само-налаштовується.
Вибірковість аналізатора виявляється у виборі певних подразників з усіх, що діють на той момент. Завдяки цьому є можливість формування адекватних відчуттів, що забезпечують досить високу стійкість до перешкод
Розглянувши характеристики аналізатора можна скласти загальні вимоги до сигналів-подразників, які надходять до оператора:
- інтенсивність сигналу не має перевищувати меж середнього діапазону чутливості аналізатора;
- різниця між сигналами повинна бути більшою від оперативного порога чутливості за інтенсивністю, часом і простором;
- найважливіші сигнали не можуть виходити за зони сенсорного поля з найбільшою чутливістю;
- при проектуванні інформаційних моделей або окремих індикаторів необхідно правильно обирати вид сигналу і, відповідно, модальність аналізатора (зорового, слухового, тактильного) різних властивостей та діапазону використання.
