Приклад обробки польових спостережень

На Рис. 6., а зображена система ізоліній, одержаних при повторних зйомках з інтервалом часу між зйомками Δ₁t, Δ₂t, Δ₃t і т.д. та графік залежності швидкості руху ореолу засоленої води з часом. Якщо позначити через Δ₁r, Δ₂r, Δ₃ r і т.д. зміщення ізоліній по променю, спрямованому за потоком, то зміщення центрів ізоліній буде дорівнює половині відповідного зміщення переднього краю ізолінії. Середнє значення швидкості в проміжок часу між двома спостереженнями визначиться за формулою:

Досвід показує, що й початкові моменти часу після засолювання значення спостереженої швидкості виявляється зменшеним щодо істинного значення цієї величини. Лише по закінченні деякого часу, протягом якого формується сольовий ореол, спостережена швидкість наближається до істинної. Звідси випливає такий (спосіб зображення результатів польових спостережень на (Рис. 6).

Рис. 6. а) - зміщення ізоліній при повторних зйомках; б) - графік залежності розрахункової швидкості потоку від часу, що пройшов з моменту засолювання свердловини.

По обчислених для різних моментів часу швидкостях потоку будується графік залежності цієї швидкості ν_р від часу t, що пройшов з моменту засолювання свердловини (Рис. 6, б). Горизонтальна ділянка цього графіка характеризує істинну швидкість потоку.

Наведена методика визначення швидкості потоку найбільш достовірна, коли результати отримані при дослідженні не обсаджених свердловинах або обсаджених не металевими трубами. Вплив колони обсадних труб впливає на залежність спостереженої швидкості відносно істинної.

Конкретна методика польових робіт складається відповідно геолого-гідрогеологічному розрізу та його гідрогеологічними характеристиками.

Хід роботи:

1. Повторити розділи теоретичні відомості МЗТ, детально ознайомитися із методикою роботи.

2. За вихідними даними (Завдання №___) обробити польовий журнал.

3. Побудувати променеві профілі для нанесених на них ізоліній потенціалу (див. Рис. 3, Рис. 5)

4. Обчислити значення швидкостей потоку та побудувати графіки для визначення швидкості потоку.

5. За технічними даними польового журналу запропонувати методику вирішення задач.

6. Виконати рисунок монтажної схеми, моделі розрізу (Рис. 1, Рис. 3).

7. Подати технічні характеристики апаратури та устаткування.

8. Скласти основні правила техніки безпеки при виконанні польових робіт.

9. Дати висновки результатів польових робіт.

Питання до захисту лабораторної роботи:

1) Назвіть фізичні та геологічні умови розрізу для застосування його дослідження методом зарядженого тіла?

2) Які необхідні умови щоб геологічне тіло могло бути заряджене?

3) Назвати геологічні задачі, що можна вирішити методом зарядженого тіла?

4) Перечисліть спеціальну апаратуру, обладнання та їх технічні характеристики для роботи МЗТ?

5) Як знайти місце для заземлення електродів А та В?

6) Зйомка ізоліній (еквіпотенціальних ліній над зарядженим тілом)?

7) Зйомка градієнт потенціалу над зарядженим тілом?

8) Що називають базисною ізолінією?

9) Як облаштовують заземлення В?

10) Що являє собою опорна мережа спостережень?

11) Як визначається радіус першої ізолінії?

12) Розкажіть як визначити на променевому профілі точку ізолінії?

13) Скільки часу необхідно, щоб засняти еквіпотенціальні лінії для вирішення поставленої гідрогеологічної задачі?

14) Подання результатів робіт?

15) Перечисліть основні питання техніки безпеки під час виконання робіт МЗТ?

Література:

1. Інструкція по електрозвідки стор.20-26, пункт 3.3,2,33 (ст.25)

2. Ю.В. Якубовский, И.В. Ренард – "Электроразведка" Москва "Недра" 1991 г. § 4 стор.213-229

3. М.І. Толстой, А.П. Гожик та ін. «Основи геофізики (методи розвідувальної геофізики)». Київський університет 2006 р. ст.98-100

 

ПОЛЬОВИЙ ЖУРНАЛ