Організація ремонту та чергового обслуговування дільниці

 

Організаційні форми використання електроремонтних робіт.

В залежності від характеру і масштабів виробництва, від складу електрообладнання використовують три форми організації ремонтних робіт: централізовану, децентралізовану та змішану.

При централізованій формі усі види ремонтів виконуються персоналом електроремонтного цеху (ЕРЦ). Використання централізованої форми ремонту дозволяє обладнати ЕРЦ високопродуктивним обладнанням, інструментом, використовувати передову технологію ремонту, закріпляти висококваліфіковані кадри ремонтників і таким чином підвищувати якість та скорочувати час простою обладнання в ремонті.

Централізовану форму вигідно використовувати на невеликих підприємствах з однотипним обладнанням.

При децентралізованій формі організації усі види ремонту та чергове обслуговування електрообладнання здійснюється електроремонтними службами виробничих цехів.

У цьому випадку збільшується відповідальність електроремонтного та технічного обслуговування. З іншої сторони ускладнюється питання маневрування робочою силою, комплектування цехових служб кваліфікованим персоналом, неефективно використовуються матеріали та запчастини для ремонту. Все це призводить до того, що на середніх та великих підприємствах вигідніше використовувати змішану форму організації ремонтів, яка дозволяє використовувати перевагу централізованої та децентралізованої форм. У цьому випадку на підприємстві створюється ЕРЦ, який виконує капітальні і частково середні ремонти електрообладнання і поряд з цим у виробничих цехах створюється ремонтно-експлуатаційна служба, яка виконує технічне обслуговування та поточні ремонти електрообладнання.

Порядок передачі устаткування в ремонт і з ремонту. Контроль якості ремонту.

Порядок передачі устаткування в ремонт та з ремонту встановлений ДСТУ.19504-79. Основою для передачі агрегату в ремонт є місячний план ремонту, зроблений згідно з річним планом - графіком ремонту електроустаткування. Відповідальність за підготовку агрегату для передачі в ремонт несе керівник виробничого цеху або дільниці.

Ремонтні роботи, пов’язані зі зміною схем або конструкції енергоустаткування, і можуть проводитися тільки по затвердженому проекту. Для контролю якості виконаного ремонту енергоустаткування перед здачею до експлуатації підлягає згідно ПТЕ та ПТБ технічними випробуваннями та вимірюванням. Після закінчення ремонту енергетичного обладнання та попередньої перевірки якості ремонту, цеховий енергетик чи майстер ремонтного цеху пред’являє обладнання інспектору ВГЕ чи контрольному майстру та начальнику цеху або дільниці для перевірки виконаних робіт, їх якості та прийому в експлуатацію. При виході обладнання з капітального ремонту складається акт прийому: якщо проводились технічні випробування, то до акту прийому прикладається протокол технічних випробувань.

Акт прийому підписується після закінчення випробувального строку праці агрегату чи енергоустановки.

Підготовка ремонтних робіт.

Організаційна підготовка.

Організаційна підготовка ремонтних робіт передбачає:

- доведення до кожної бригади графіка ремонту кожної одиниці устаткування чи дільниці мережі;

- ознайомлення з попереднім ремонтом стану устаткування по обліково-контрольній карті ремонту, картам огляду, дефектними відомостями, експлуатаційними журналами і т.п;

- узгодження з виробничими цехами і підрозділами конкретної дати і часу зупинки в ремонт кожної одиниці устаткування або дільниці, мережі. Усі мережі, живляче енергоустаткування, ремонтується одночасно з ним;

- комплектування резервного устаткування для виробництва обмінного ремонту, перевірку складу ремонтних бригад (кількість та по професіям) заданим об’ємів та характеру наступних ремонтних робіт.

Організаційна підготовка ремонтних робіт виконується згідно з керівництвом ремонтно-експлуатаційної або ремонтної дільниці.

Технологічно-конструкторська підготовка.

Технологічна та конструкторська підготовка ремонтних робіт складається з технологічної підготовки розробки робочих креслень на запасні частини та технічної документації на виробництво капітальних ремонтів енергоустаткування.

Технологічно підготовка складається з:

- складання типових технологічних процесів зборки, розборки агрегатів.

- складання типової технології виготовлення найбільш трудомістких, складних та частіше зустрічних при ремонті деталей.

- складання технологічних карт ремонту по видам ремонту для енергоустаткування, з дотриманням правил розборки, зборки та проведення випробувань після ремонту.

- розробки, конструювання пристроїв, спеціального інструмента та засобів механізації, які скорочують час ремонту.

В окремих випадках для капітального ремонту унікального устаткування і складних мереж, а також для реконструкції і модернізації енергоустановок, виконувати одночасно з капітальним ремонтом, треба розробити проект на капітальний ремонт, який складається з пояснювальної записки, схем, креслень загальних видів установки, деталей та конструкторських елементів, які виготовляються знову.

Матеріальна підготовка.

На основі планів ремонту та діючих норм розходу матеріалів бюро ППР та планово-виробничим бюро ВГЕ визначається потреба в матеріалах на ремонт і експлуатацію енергетичного устаткування і складаються річні, місячні, квартальні заявки на матеріали для ремонту, які після затвердження їх передаються для реалізації у відділ матеріально-технічного забезпечення підприємства. Заявки передаються за дві доби до початку плануюємого місяця.

Ремонтні служби забезпечуються запасними частинами та комплектуючим обладнанням через центральний склад запасних частин і обладнання ВГЕ. На складі повинно бути постійна кількість запасних частин і комплектуючого обладнання, яке визначається на основі нормативів незнижуємого експлуатаційного запасу матеріалів та запасних частин і технічно необхідного резерву енергоустаткування.

В цілях вивчення строків служби та причин зносу запасних частин і комплектуючого устаткування і апаратури з прикріпленими до них ярликами, які повинні бути здані на центральний склад запасних частин і обладнання. На ярлику повинно бути вказано тип, модель агрегату, енергоустановки, вузол і найменування запасної частини. Прийом на склад відремонтованих або придбаних запасних частин і комплектуючого обладнання і апаратури відбувається по накладним. До партії однойменних запасних частин прикріплюють картонний або металевий ярлик з вказаним найменуванням, а до партії деталей - і норма креслення. Запасні частини і комплектуюче обладнання і апаратура зі складу видається за вимогами, підписаними енергетиком (механіком) цеху або начальником ремонтного цеху.

Коли кількість запасних частин, що є на складі, не буде рівною нормі запасу, завідуючий складом дає заявку у ВГЕ для оформлення заказу на придбання, ремонт або виготовлення нової партії запасних частин.

Працівники, які зайняті ремонтом та технічним обслуговуванням енергетичного устаткування, забезпечуються нормалізованим та спеціальним інструментом та пристроями через інструментально-роздавальні комори (ІРК) цехів на рівні з виробничими працівниками. Поповнення ІРК інструментом та пристроями для ремонтників проводить інструментальний відділ підприємства по заявкам завідуючих ІРК.

Поповнення ІРК спец інструментом та пристроями проводить інструментальний відділ підприємства по розгорнутим квартальним заявкам, розроблених ВГЕ і затверджений головним енергетиком. Заявки, які передбачають річну потребу в інструменті, розробляє ВГЕ і затверджує головний інженер підприємства.

На підприємстві змішана форма організації ремонту та чергового обслуговування.
3 Розрахунок чисельності ремонтників та чергових електриків

 

3.1 Здійснення розрахунків чисельності чергових електриків-ремонтників, виконуючих планові ремонти та чергових електриків, виконуючих міжремонтне обслуговування.

У відповідності з ремонтними роботами електроремонтний персонал ділиця на дві групи:

- електрик ремонтник по ремонту електричного обладнання, капітальними та поточним ремонтами (ремонтні слюсарі-електриків);

- електрики чергові по ремонту електричного обладнання, зайняті технічним обслуговуванням (чергові електрики).

 

3.1.1 Визначення чисельності електриків .,чол, електриків-ремонтників визначаємо за формулою

, (3.1)

 

де Т_річ - сумарна річна трудомісткість ремонтних робіт, нормо-годинах;

F_еф - ефективний річний фонд часу одного робітника, год;

К_{в.н .} - коефіцієнт виконання норм при плануванні чисельності приймається в межах 110-115%, звідси К_{в.н .} = 1,1-1,15.

, (3.2)

 

де F_кал - календарний фонд часу за рік, діб;

Д_суб - кількість суботніх днів, діб;

Д_нед - кількість недільних днів, діб;

Д_св - кількість святкових днів, діб;

t_зм – тривалість зміни, год.;

t_св - число годин, на які скорочується робота в святкові дні, не рахуючи ті, що припадають на суботу і неділю;

- коефіцієнт враховуючий заплановані невиходи, за даними базових підприємств, невиходи складають 10-12%, звідси приймаємо К_нв = 0,1.

 

 

 

Після розрахунку отримав 4 електриків-ремонтників.

 

 

3.1.2 Визначається явочна чисельність чергових-електриків - необхідно прийняти кількість чергових електриків у відповідності до режиму роботи цеху (дільниці), не менше двох чоловік на зміну по правилам ПУЕ, передбачаючи для них сполучення професій або додаючи роботи у сусідньому цеху (дільниці).

 

, (3.3)

 

де Р_с - сумарна категорія складності ремонту всього влаштованого на дільниці електрообладнання в умовних ремонтних одиницях (визначається за графіком ПЗР)

Г_обслуг- норматив міжремонтного обслуговування на одного чергового електрика у зміну [7, ст.44, 8];

К_зм - коефіцієнт змінності.

 

 

Списочна чисельність чергових електриків визначається по коефіцієнту невиходів

, (3.4)

 

де П_яв - явочна чисельність чергових електриків;

К_нв - коефіцієнт невиходів в межах 0,1…0,2

 

 

Після розрахунку отримуємо 8 чергових електриків

 

3.2.2 Якщо в цеху створена ремонтна - експлуатаційна служба і чергові електрики входять до складу комплексної бригади, визначається загальна чисельність ремонтного - експлуатаційного персоналу. При цьому на технічне обслуговування передбачається приблизно 10% трудомісткості поточних ремонтів [6 ст. 83, 99].

 

, (3.5)

 

Де П_сп - списочна чисельність ремонтної - експлуатаційної служби;

Т_{річ.к.р .} – сумарна річна трудомісткість капітального ремонту (визначається заграф. ПЗР);

Т_{річ.п.р .}- сумарна річна трудомісткість поточних ремонтів (визначається заграфіку ПЗР);

Т_{річ.т.о .}-сумарна річна трудомісткість технічного обслуговування (визначається за формулою)

 

(3.6)

 

 

Норма часу на технічне обслуговування збільшується для машин, працюючих в умовах домовлених у п.2 табл. 4.1. на 10%, в п. З - на 5%

 

 

Після розрахунку отримуємо 4 електрика-ремонтника.