Л А Б О Р А Т О Р Н А Р О Б О Т А № 24

Визначення рухомості і жорсткості бетонної суміші

За стандартом.

Мета роботи: визначити рухливість або жорсткість бетонної суміші та

порівняти із стандартними показниками.

 

 

Обладнання: стандартний конус, сталевий стержень діаметром 16 мм і дов-

жиною 60 см., сталева лінійка, кельма, металевий лист, форма

у вигляді куба 200×200×200 мм, вібраційний столик.

Х І Д Р О Б О Т И.

 

1. Згідно підібраного складу цементобетонної суміші відважені щебінь, пісок і пісок висипають на металевий лист і ретельно перемішують до утворення однорідної маси.

2. До отриманої маси вливають половину маси води, витримують 30 секунд і швидко перемішують лопатками до повної однорідності маси протягом 5 хвилин.

3. Стандартний конус встановлюють на металевий лист і змочують водою лист і внутрішню поверхню конуса.

4. Суміш закладають в три шари однакової висоти. Кожен шар штикують 25 разів металевим стержнем. Під час штикування конус небхідно притискати до металевого листа.

5. Надлишок суміші зрізають в рівень з краями конуса.

6. Конус знімають вертикально і ставлять поруч з відформованою сумішю.

7. Виміряємо осадку конуса - ОК - металевою лінійкою з точністю до 0.5 сантиметра. Осадку конуса визначать два рази і вираховують як середнє арифметичне двох результатів із заокругленням до 1 см.

Якщо показник буде дорівнювати нулю, суміш рахується

нерухомою і повинна характеризуватися показником жор-

сткості у секундах.

8. На вібраційний столик встановлюємо форму з розмірами 200×200×200мм.

9. У форму вставляємо стандартний конус, закріплюємо його і протираємо вологою ганчіркою.

10. Заповнюємо форму бетонною сумішю в три шари з штикуванням по 25 разів кожного шару.

11. Знімають конус і на відформований конус з бетонної суміші кладуть диск з отворами.

12. Одночасно включають секундомір і вібраційний столик. Вібрацію проводять до тих пір, поки не почнеться виділення цементного тіста із двох отворів диску.

13. Виключають секундомір і вібраційний столик і фіксують час. Час, який необхідний для вирівнювання поверхні бетонної суміші у формі, помножений на коефіцієнт 1.5 характеризує жорсткість бетонної суміші. Жорсткість бетонної суміші визначають два рази з інтервалом між першим і другим визначенням не більше 15 хвилин як середнє арифметичне двох результатів.

 

Дані заносять в таблицю:

 

Назва матеріалу	Рухомість, см	Жорсткість, сек.
1–е визначен.	2-е визначен.	1-е визначен.	2-е визначен.

 

Дані випробувань бетонної суміші порівнюють з табличними даними ДСТУ.

Висновок:

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАДВІРНЯНСЬКИЙ КОЛЕДЖ

НАЦІОНАЛЬНОГО ТРАНСПОРТНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

Методичні вказівки до

 

ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 25

Визначення середньої щільності бетонної суміші

За стандартом.

Виготовлення зразків для визначення міцності

Бетону за стандартом.

 

 

Розглянуто на засіднні циклової

комісії будівництва доріг та ор-

ганізації перевезень

Протокол №___ від_____ 2012 р.

Голова ЦК ______ В.В.Кіселюк

 

Надвірна

2012р

Загальні відомості.

Середня щільність бетону характеризується масою одиниці її об'єму після ущільнення (ручним або механічним способом).

За середньою щільністю розрізняють бетони:

- особливо важкі - ρ_с = 2500 кг /м³;

- важкі - ρ_с = 1800 – 2500 кг /м³;

- легкі - ρ_с = 500 – 1800 кг / м³;

- особливо легкі - ρ_с = < 500 кг / м³.

Особливо важкі бетони виготовляються на особливо важких заповнювачах - чавунний дріб, обрізки сталі, магнетит, барит і інші. Їх використовують для захисту від радіаційного випромінення.

Важкібетони виготовляються на кварцовому піску і щебеню із щільних гірських порід або металургійних шлаків. Їх використовують у всіх несучих конструкціях.

Легкі бетони отримують з використанням природних або штучних пористих заповнювачів..

Особливо легкі бетони виготовляють без заповнювачів.

В дорожньому будівництві найбільш широко використовують важкі бетони із середньою щільністю ρ_с = 2100 – 1800 кг/ м³ на щільних заповнювачах із гірських порід або металургійних шлаків.

 

Для випробовувння цементобетону на стиск виготовляють зразки у вигляді куба і циліндра з розмірами:

- довжина ребра куба або діаметр - 7, 10, 15, 20 або 30 см;

- висота циліндра повинна бути в два рази більша ніж діаметр.

Розмір зразків залежить від найбільшої крупності заповнювача - Д_max. При Д_max до 100 мм ребро куба, діаметр циліндра повинні бути рівні 30 см, при Д_max до 70 мм - 20 см, при Д_max до 40 мм - 15 см, при Д_max до 20 мм - 10 см, при Д_max до 10 мм - 7 см.