Визначення рухомості і жорсткості бетонної суміші
За стандартом.
Мета роботи: визначити рухливість або жорсткість бетонної суміші та
порівняти із стандартними показниками.
Обладнання: стандартний конус, сталевий стержень діаметром 16 мм і дов-
жиною 60 см., сталева лінійка, кельма, металевий лист, форма
у вигляді куба 200×200×200 мм, вібраційний столик.
Х І Д Р О Б О Т И.
1. Згідно підібраного складу цементобетонної суміші відважені щебінь, пісок і пісок висипають на металевий лист і ретельно перемішують до утворення однорідної маси.
2. До отриманої маси вливають половину маси води, витримують 30 секунд і швидко перемішують лопатками до повної однорідності маси протягом 5 хвилин.
3. Стандартний конус встановлюють на металевий лист і змочують водою лист і внутрішню поверхню конуса.
4. Суміш закладають в три шари однакової висоти. Кожен шар штикують 25 разів металевим стержнем. Під час штикування конус небхідно притискати до металевого листа.
5. Надлишок суміші зрізають в рівень з краями конуса.
6. Конус знімають вертикально і ставлять поруч з відформованою сумішю.
7. Виміряємо осадку конуса - ОК - металевою лінійкою з точністю до 0.5 сантиметра. Осадку конуса визначать два рази і вираховують як середнє арифметичне двох результатів із заокругленням до 1 см.
Якщо показник буде дорівнювати нулю, суміш рахується
нерухомою і повинна характеризуватися показником жор-
сткості у секундах.
8. На вібраційний столик встановлюємо форму з розмірами 200×200×200мм.
9. У форму вставляємо стандартний конус, закріплюємо його і протираємо вологою ганчіркою.
10. Заповнюємо форму бетонною сумішю в три шари з штикуванням по 25 разів кожного шару.
11. Знімають конус і на відформований конус з бетонної суміші кладуть диск з отворами.
12. Одночасно включають секундомір і вібраційний столик. Вібрацію проводять до тих пір, поки не почнеться виділення цементного тіста із двох отворів диску.
13. Виключають секундомір і вібраційний столик і фіксують час. Час, який необхідний для вирівнювання поверхні бетонної суміші у формі, помножений на коефіцієнт 1.5 характеризує жорсткість бетонної суміші. Жорсткість бетонної суміші визначають два рази з інтервалом між першим і другим визначенням не більше 15 хвилин як середнє арифметичне двох результатів.
Дані заносять в таблицю:
| Назва матеріалу | Рухомість, см | Жорсткість, сек. | ||
| 1–е визначен. | 2-е визначен. | 1-е визначен. | 2-е визначен. | |
Дані випробувань бетонної суміші порівнюють з табличними даними ДСТУ.
Висновок:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАДВІРНЯНСЬКИЙ КОЛЕДЖ
НАЦІОНАЛЬНОГО ТРАНСПОРТНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Методичні вказівки до
ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ № 25
Визначення середньої щільності бетонної суміші
За стандартом.
Виготовлення зразків для визначення міцності
Бетону за стандартом.
Розглянуто на засіднні циклової
комісії будівництва доріг та ор-
ганізації перевезень
Протокол №___ від_____ 2012 р.
Голова ЦК ______ В.В.Кіселюк
Надвірна
2012р
Загальні відомості.
Середня щільність бетону характеризується масою одиниці її об'єму після ущільнення (ручним або механічним способом).
За середньою щільністю розрізняють бетони:
- особливо важкі - ρс = 2500 кг /м3;
- важкі - ρс = 1800 – 2500 кг /м3;
- легкі - ρс = 500 – 1800 кг / м3;
- особливо легкі - ρс = < 500 кг / м3.
Особливо важкі бетони виготовляються на особливо важких заповнювачах - чавунний дріб, обрізки сталі, магнетит, барит і інші. Їх використовують для захисту від радіаційного випромінення.
Важкібетони виготовляються на кварцовому піску і щебеню із щільних гірських порід або металургійних шлаків. Їх використовують у всіх несучих конструкціях.
Легкі бетони отримують з використанням природних або штучних пористих заповнювачів..
Особливо легкі бетони виготовляють без заповнювачів.
В дорожньому будівництві найбільш широко використовують важкі бетони із середньою щільністю ρс = 2100 – 1800 кг/ м3 на щільних заповнювачах із гірських порід або металургійних шлаків.
Для випробовувння цементобетону на стиск виготовляють зразки у вигляді куба і циліндра з розмірами:
- довжина ребра куба або діаметр - 7, 10, 15, 20 або 30 см;
- висота циліндра повинна бути в два рази більша ніж діаметр.
Розмір зразків залежить від найбільшої крупності заповнювача - Дmax. При Дmax до 100 мм ребро куба, діаметр циліндра повинні бути рівні 30 см, при Дmax до 70 мм - 20 см, при Дmax до 40 мм - 15 см, при Дmax до 20 мм - 10 см, при Дmax до 10 мм - 7 см.
