Міністерство освіти і науки України
Державний вищий навчальний заклад
„Чернівецький індустріальний коледж”
С.В. Мацейко, Н.Я. Дудій, Г.Я. Погорецька
Методичні вказівки та завдання
Для виконання лабораторних робіт
з дисципліни „Біологія”
Для студентів І курсу
Чернівці, 2013р.
Навчальне видання з дисципліни „Біологія” для студентів І курсу.
Методичні вказівки та завдання для виконання лабораторних робіт з дисципліни „Біологія” для студентів І курсу. Мацейко С.В., Дудій Н.Я., Погорецька Г.Я. – Чернівці, 2013 р.
Розробили: Викладач біології, спеціаліст вищої категорії, старший викладач ДВНЗ „Чернівецький індустріальний коледж” Мацейко С.В.;
Викладач біології, спеціаліст ІІ категорії, викладач ДВНЗ „Чернівецький індустріальний коледж” Дудій Н.Я.;
Викладач біології викладач ДВНЗ „Чернівецький індустріальний коледж” Погорецька Г.Я.
Інструкції до лабораторних робіт складені у відповідності до навчальної програми з дисципліни „Біологія” для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації. Дані інструкції розроблено на основі підручників: Балан П.Г., Біологія 10 кл.: Генеза, К., − 2010. – 288 с. та Кучеренко М.Є., Загальна біологія: 11 кл.: Генеза – К., 2006. – 272 с.
Рецензенти:
М.М. Марченко - декан біологічного факультету ЧНУ ім.Федьковича; О.І. Турлай – кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки та охорони природи ЧНУ ім.Федьковича;
Важливою складовою занять з біології є виконання лабораторних робіт, які допоможуть глибше опанувати теоретичний матеріал та набути елементарних практичних умінь у різних галузях біології.
Друкується за рішення циклової комісії „Загальноосвітніх дисциплін” протокол № 7 від 13.03.2013 р.
Голова циклової комісії
„Загальноосвітніх дисциплін” С.В. Мацейко
Схвалено Методичною радою
ДВНЗ „Чернівецький індустріальний коледж”
протокол № 6 від 11 січня 2013 р.
Голова Методичної ради В.Т. Харина
Зміст
Пояснювальна записка ………………………………………………………….. 4
Лабораторна робота №1…………………………………………………………. 5
Лабораторна робота №2 ………………………………………………………… 6
Лабораторна робота №3 ………………………………………………………… 7
Лабораторна робота №4 ………………………………………………………… 9
Лабораторна робота №5 ………………………………………………………..10
Лабораторна робота №6 ……………………………………………………….. 12
Лабораторна робота №7 ……………………………………………………….. 13
Лабораторна робота №8 ……………………………………………………….. 15
Лабораторна робота №9 ……………………………………………………..….17
Пояснювальна записка
Мета вивчення курсу „Біологія” є забезпечити підготовку молодших спеціалістів знаннями з біології, формування наукової картини живої природи, екологічної культури, зміцнення духовного і фізичного здоров’я, формування ключових компетентностей, яких потребує сучасне життя.
У результаті вивчення навчальної дисципліни «Біологія» студент повинен
знати:
· хімічну будову, властивості, структуру і функціонування живих систем на різних рівнях організації живого;
· взаємозв’язки між живими та не живими системами, живою природою;
· основні поняття та терміни;
· основні закони та біологічні закономірності.
вміти:
· спостерігати, досліджувати і пояснювати явища природи;
· володіти методологією наукового пізнання;
· застосовувати теоретичні знання з метою професійного самовизначення у прикладних сферах людської діяльності (сільське господарство, біотехнологія, медицина).
Методичні вказівки та завдання для лабораторних робіт є частиною методичного забезпечення дисципліни «Біологія» для студентів І курсу загальноосвітніх дисциплін. Тематика лабораторних робіт відповідає навчальній програмі з дисципліни «Біологія»для вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації по підготовці молодших спеціалістів. Методичний посібник є дидактичним матеріалом до чинних підручників, Створений на допомогу студентам.
Методичні вказівки та завдання для лабораторних робіт призначені для покращення організації виконання робіт студентами. Лабораторні роботи сприяють глибшому засвоєнню біологічних понять і законопроектів, розвивають уміння засвоювати набуті практичні навички і знання в конкретних дослідженнях та розрахункових завданнях. Розвивають інтерес до вивчення дисциплін і є передумовою самостійного творчого підходу до виконання поставленого перед студентами завдання.
Лабораторні роботи, які є важливою складовою заняття біології і, залежно від змісту матеріалу, що вивчається, рівня підготовки студентів, навчально-матеріальної бази, можуть виконуватися різними способами: демонстраційно, фронтально, групою або індивідуально. Мета проведення цих робіт: організація самостійного засвоєння студентами системи знань, формування спеціальних та практичних умінь з різною мірою допомоги викладача.
Лабораторна робота №1
Тема: Визначення деяких органічних речовин та їхніх властивостей.
Мета: ознайомитися з методами ідентифікації деяких органічних речовин, що входять до складу живих організмів, властивостями цих речовин.
Обладнання та матеріали: рослинна олія, розчин крохмалю, плоди соняшника, пробірки, піпетки, воронка, вода, етанол, розчин Люголя.
Теоретичні відомості
Органічні речовини – це основні хімічні речовини живих організмів. Вони утворюються завдяки здатності атомів вуглецю з’єднуватись між собою ковалентними зв’язками в ланцюги та приєднувати атоми кисню, водню та азоту. Основні класи органічних сполук живих організмів – білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи та ліпіди.
Вуглеводи – це сполуки, переважна більшість яких складається з вуглецю, водню та кисню. Серед вуглеводів розрізняють моносахариди, олігосахариди та полісахариди. Прикладом полісахаридів є крохмаль.
Хід роботи
1. Налийте у пробірку 2 мл розчину крохмалю й додайте кілька краплин розчину Люголя. Вміст пробірки перемішайте. Запишіть спостереження.
2. Нагрійте суміш у пробірці на водяній бані чи в посудині з гарячою водою. Результати спостережень запишіть.
3. Розітріть на аркуші паперу кілька насінин соняшника. Опишіть ваші спостереження.
4. Помістіть у дві пробірки 0,5 мл олії та додайте в одну пробірку 5 мл води, а в другу – 5 мл етанолу.
5. Вміст пробірок струсіть або перемішайте.
6. Через одну хвилину відмітьте, що можна спостерігати у кожній із пробірок, і запишіть результати.
7. Зробіть висновок, де вкажіть, з якими способами ідентифікації органічних речовин ви ознайомилися та які властивості досліджуваних речовин ви спостерігали.
Питання до захисту
1) Які речовини називаються органічними? Наведіть приклади.
2) Що таке ліпіди? Які групи ліпідів вам відомі?
3) Які властивості ліпідів?
4) Які речовини відносять до вуглеводів? Які ви знаєте основні класи вуглеводів?
5) Чим визначаються властивості полісахаридів?
6) Що спільного у фізико-хімічних властивостях і функціях вуглеводів і ліпідів та чим ці сполуки відрізняються?
Техніка безпеки:
1. Будьте обережними при виконанні лабораторних робіт, чітко дотримуйтесь інструкції.
2. Працювати в халатах.
3. Не пробувати нічого на смак.
4. Після роботи обов’язково помити руки.
5. Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце.
6. Будьте особливо обережні при роботі з скляними приладами, при порізах негайно повідомте викладача.
Лабораторна робота №2
Тема: Вивчення властивостей ферментів.
Мета: дослідити властивості ферментів і вплив на них фізичних факторів.
Обладнання та матеріали: невеликі кубики сирої та вареної картоплі, пробірки, гідроген пероксид, який має кімнатну температуру, гідроген пероксид з холодильника, підручник.
Теоретичні відомості
Ферменти – біокаталізатори білкової природи, що прискорюють біохімічні реакції. Ферменти становлять собою прості (однокомпонентні) чи складні (двокомпонентні) білки. Складні білки, на відміну від простих містять небілкову частину, яка може бути представлена органічними речовинами (наприклад, похідними вітамінів), катіонами або аніонами.
Каталітичну активність ферменту зумовлює не вся його молекула, а лише її невелика ділянка – активний центр. Особливістю дії ферментів є те, що їхня активність проявляється лише за певних умов: температури, тиску, рН середовища. Ферменти мають певне розташування як у межах окремої клітини, так і організму в цілому. Деякі ферменти беруть участь в активному транспорті речовин через мембрани.
Хід роботи
У цій роботі властивості ферментів розглядаються на прикладі ферменту пероксидази, що міститься в клітинах картоплі. У випадку контакту пероксидази з гідроген пероксидом відбувається розклад пероксиду на воду й кисень, який виділяється у вигляді пухирців газу.
1. Візьміть три пробірки й помістіть у них невеликі кубики картоплі. У перші дві помістіть кубики сирої картоплі, а в третю – вареної.
2. Залийте першу пробірку розчином гідроген пероксиду, який перед цим знаходився в холодильнику.
3. Спостерігайте, чи виділяються пухирці газу. Відмітьте інтенсивність їх виділення.
4. Залийте другу і третю пробірки розчином гідроген пероксиду, який має кімнатну температуру.
5. Спостерігайте, чи виділяються пухирці газу. Відмітьте інтенсивність їх виділення.
6. Зробіть висновок, в якому вкажіть результати спостережень і поясніть, чи вплинула низька температура й теплова обробка на роботу ферменту пероксидази.
Питання до захисту
1) Що таке ферменти?
2) Чи змінюється фермент у процесі реакції?
3) Від яких чинників залежить активність ферментів?
4) Що таке активний центр ферменту?
5) Чим зумовлене розщеплення пероксиду водню? Який газ виділяється з клітин, якщо до них додати гідроген пероксид?
6) Чому не спостерігалось розщеплення гідроген пероксиду в досліді з шматочком вареної картоплі?
Техніка безпеки:
1. Будьте обережними при виконанні лабораторних робіт, чітко дотримуйтесь інструкції.
2. Працювати в халатах.
3. Не пробувати нічого на смак.
4. Після роботи обов’язково помити руки.
5. Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце.
6. Будьте особливо обережні при роботі з скляними приладами, при порізах негайно сповістіть викладача.
Лабораторна робота №3
Тема: Будова клітин прокаріотів та еукаріотів
Мета: вивчити особливості будови клітин прокаріотів і еукаріотів, навчитися розпізнавати прокаріотичні та еукаріотичні клітини за допомогою світлового мікроскопа, а також за допомогою електронних фотографій.
Обладнання та матеріали: мікроскоп, мікропрепарати епідерми цибулі, електронні мікрофотографії прокаріотичних та еукаріотичних клітин.
Теоретичні відомості
За особливостями будови клітин усі організми поділяють на два над царства – Прокаріоти і Еукаріоти.
Еукаріоти ( рослини,гриби, тварини) є одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні форми. Їхні клітини мають одне чи кілька сформованих ядер, різноманітні органели, включення, а цитоплазма поділена клітинними мембранами на функціональні комірки (компартменти).
Прокаріотичні організми (бактерії, ціанобактерії) – це одноклітинні чи колоніальні форми, клітини яких не мають ядра та більшості органел, притаманних клітинам еукаріот (мітохондрій, пластид, вакуолей, ендоплазматичної сітки, комплексу Гольджі).
Хід роботи
1. Спочатку за малого, а потім за великого збільшення мікроскопа розгляньте клітини шкірки цибулі та зробіть малюнок однієї клітини. На малюнку позначте клітинну стінку, ядро, цитоплазму, вакуолю. Знайдіть ці компоненти на електронній мікрофотографії.
 |
Рис.1. Електронна мікрофотографія клітини епідерми цибулі.
2. Розгляньте електронну мікрофотографію клітин печінки та зробіть малюнок однієї клітини. На малюнку позначте ядро й цитоплазму.
 |
Рис. 2. Електронна мікрофотографія клітини печінки.
3. На підставі розглянутих мікропрепаратів та електронних мікрофотографій зробіть висновки щодо особливостей будови еукаріотичних і прокаріотичних клітин, риси їх схожості й відмінності.
Питання до захисту
1) Які особливості будови клітин еукаріотів?
2) У чому полягають особливості будови клітин прокаріотів?
3)Які характеристики спільні для будь-яких живих клітин?
4)Які функції можуть виконувати органели еукаріотичної клітини?
5)Чим клітини прокаріотів за будовою відрізняються від клітин еукаріотів?
Техніка безпеки:
1. Будьте обережними при виконанні лабораторних робіт, чітко дотримуйтесь інструкції.
2. Працювати в халатах.
3. Не пробувати нічого на смак.
4. Після роботи обов’язково помити руки.
5. Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце.
6. Будьте особливо обережні при роботі з скляними приладами, при порізах негайно сповістіть викладача.
Лабораторна робота №4
Тема: Мікроскопічна та ультрамікроскопічна будова ядра
Мета: ознайомитися з особливостями мікроскопічної та ультрамікроскопічної будови ядра клітин еукаріотичних організмів.
Обладнання та матеріали: таблиці, малюнки, електронна мікрофотографія ядра.
Теоретичні відомості
Ядро (лат. nucleus) – клітинна органела, знайдена у більшості клітин еукаріот і містить ядерні гени, які складають більшу частину генетичного матеріалу. Ядро має дві первинні функції: керування хімічними реакціями в межах цитоплазми і збереження інформації, потрібної для поділу клітини.
Ядро було відкрито у 1833р. ботаніком Робертом Брауном. Окрім клітинного геному, ядро містить певні білки, які регулюють зчитування генетичної інформації. Зчитування гена на ядерному рівні залучає складні процеси транскрипції, обробки первинної мРНК і експорт зрілої мРНК до цитоплазми.
Ядро звичайно має розмір 8 – 25 мікрометрів в діаметрі. Воно оточено подвійною мембраною, яка називається ядерною оболонкою. Крізь внутрішню і зовнішню мембрани на деяких інтервалах проходять ядерні пори. Ядерна оболонка регулює і полегшує транспорт між ядром і цитоплазмою, відокремлюючи хімічні реакції, що мають місце в цитоплазмі, від реакцій, що трапляються в межах ядра. Зовнішня мембрана безперервна з грубим ендоплазматичним ретикулумом і може мати зв’язані рибосоми. Простір між двома мембранами називається "перинуклеарним простором". Ядерна сторона ядерної оболонки оточена мережею філаментів, яка називається ядерною ламіною.
Хід роботи
1. Розгляньте малюнки ядер різних організмів.
2. Замалюйте клітини тварин і рослин, позначте на малюнках клітинні ядра.
3. Розгляньте мікрофотографії ядер. Замалюйте ультрамікроскопічну структуру ядра. Позначте на малюнку каріоплазму, ядерний матрикс, хроматин, ядерце.
4. Зробіть висновок, де поясніть як особливості будови ядра допомагають йому ефективно виконувати свої функції.
Схема будови ядра:
1. – поверхневий апарат ядра;
2. – нуклеоплазма;
3. – хроматин;
4. – ядерце;
5. – біляядерцевий хроматин.
Рис. 3. Електронна мікрофотографія будови ядра.
Питання до захисту
1) Які складові містяться в ядрі?
2) Які функції ядро виконує в клітині?
3) Для чого потрібні ядерні пори?
4) Які функції виконує ядерце?
5) Чи відбувається в ядрі синтез РНК? Білка?
6) Яка структура виконує функцію ядра у прокаріотичних організмів?
Техніка безпеки:
1. Будьте обережними при виконанні лабораторних робіт, чітко дотримуйтесь інструкції.
2. Працювати в халатах.
3. Не пробувати нічого на смак.
4. Після роботи обов’язково помити руки.
5. Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце.
6. Будьте особливо обережні при роботі з скляними приладами, при порізах негайно сповістіть викладача.
Лабораторна робота №5
Тема: Мітотичний поділ клітин.
Мета: навчитися спостерігати за процесами життєдіяльності клітин та розпізнавати на схемах, мікрофотографіях фази мітотичного поділу.
Обладнання та матеріали: мікрофотографії та рисунки клітин на різних фазах мітозу, таблиця, підручник.
Теоретичні відомості
Мітоз (рідше: каріокінез або непрямий поділ) – поділ ядра еукаріотичної клітини із збереженням числа хромосом. На відміну від мейозу, мітотичний поділ протікає без ускладнень в клітинах будь-якої плоїдності, оскільки не включає як необхідний етап кон’югацію гомологічних хромосом протягом профази.
Мітоз – лише одна з частин клітинного циклу, але він достатньо складний, щоб в його складі, у свою чергу, було виділено чотири фази: профаза, метафаза, анафаза і телофаза. Подвоєння хромосом відбувається ще в ході інтерфази. В результаті цього, в мітоз хромосоми вступають вже подвоєними, такими, що нагадують букву X (ідентичні копії материнської хромосоми сполучені один з одним в області центромери).
· У профазі відбувається конденсація хромосом, клітинний центр ділиться і продукти його поділу розходяться до полюсів ядра, руйнується ядерна оболонка, утворюється веретено поділу.
· У метафазі хромосоми розташовуються на «екваторі» (на рівній відстані від «полюсів» ядра) в одній площині, утворюючи так звану метафазну пластинку. Важливо відзначити, що вони залишаються в такому положенні протягом досить тривалого часу.
· У анафазі, яка є найкоротшою фазою мітозу, хромосоми діляться (з’єднання в районі центромери руйнується) і розходяться до різних полюсів клітини.
· У телофазі відбувається руйнування веретена поділу і утворення ядерної оболонки навколо дочірніх ядер.
Хід роботи
1. Розгляньте мікрофотографію та рисунок клітин на різних фазах мітозу.
2. 
Замалюйте схеми клітин на різних стадіях мітозу, зробіть позначення.
3. У висновку назвіть ознаки за якими ви розпізнавали фазу мітотичного поділу.
|
Питання до захисту
1) Що таке мітоз?
2) Що відбувається в клітині в період профази?
3) Що відбувається в клітині в період метафази?
4) Що відбувається в клітині в період анафази?
5) Що відбувається в клітині в період телофази?
6) У чому полягає біологічне значення мітозу?
Техніка безпеки:
1. Будьте обережними при виконанні лабораторних робіт, чітко дотримуйтесь інструкції.
2. Працювати в халатах.
3. Не пробувати нічого на смак.
4. Після роботи обов’язково помити руки.
5. Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце.
6. Будьте особливо обережні при роботі з скляними приладами, при порізах негайно повідомте викладача.
Лабораторна робота №6
Тема: Будова тканин рослин.
Мета: розширити знання про рослинні тканини, з’ясувати особливості будови твірної, основної, провідної, покривної, механічної тканин, залежно від їхніх функцій.
Обладнання та матеріали: мікроскоп, таблиці, підручник.
Теоретичні відомості
Тканина – група подібних за будовою клітин, структурно і функціонально пов’язаних між собою. Тканини виникають у більшості багатоклітинних тварин і вищих рослин, нижчі рослини та гриби тканин не мають. Але у тварин і рослин є певні відмінності у формуванні й структурі тканин. Головна відмінність між тканинами тварин і рослин полягає в тому, що тканини у тварин складаються не лише з клітин, але й містять міжклітинну речовину та інші структури, які є продуктами їхньої життєдіяльності.
Тканини тваринних організмів, їхню будову, функції, процеси розвитку вивчає наука гістологія, а рослинних – анатомія рослин.
Хід роботи
Заповніть таблицю (тканини рослинного організму).
| Тканини | Місце знаходження | Будова тканини | Функції |
| 1. Твірні | |||
| 2. Покривні | |||
| 3. Провідні: a) ксилема; б) флоема | |||
| 4. Механічні | |||
| 5. Основні: a) фотосинтезуюча паренхіма; б) запасаюча паренхіма |
У висновку вкажіть:
а) Які тканини належать до рослинних?
б) Основну відмінність між тканинами рослин і тварин.
Питання до захисту:
1) Що характерне для клітин, що входять до складу тканин?
2) Що спільного та відмінного між тканинами рослин і тварин?
3) Які особливості будови твірних тканин?
4) Що таке основні тканини?
5) Які особливості будови та функцій провідних тканин?
6) Які ви знаєте різновиди покривних тканин?
7) Що таке механічні тканини? Які особливості їхньої будови та функцій?
Техніка безпеки:
1. Будьте обережними при виконанні лабораторних робіт, чітко дотримуйтесь інструкції.
2. Працювати в халатах.
3. Не пробувати нічого на смак.
4. Після роботи обов’язково помити руки.
5. Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце.
6. Будьте особливо обережні при роботі з скляними приладами, при порізах негайно повідомте викладача.
Лабораторна робота №7
Тема: Форми розмноження організмів.
Мета: Закріпити знання по темі «Розмноження організмів».
Обладнання і матеріали: мікроскоп, розчин дріжджів, підручник.
Теоретичні відомості
Розмноження (відтворення, репродукція) – це біологічний процес, за допомогою якого утворюються нові індивідуальні організми. Розмноження – фундаментальна особливість всіх відомих життєвих форм, кожен індивідуальний організм існує в результаті розмноження. Відомі способи розмноження поділяються на два головних типи: статеве і безстатеве (нестатеве).
Статеве розмноження є типом розмноження, при якому організми утворюють нащадків, що мають комбінацію генетичного матеріалу від більш ніж одного (зазвичай двох) різних представників виду. Кожен з двох організмів-батьків надає приблизно половину генетичної інформації нащадкові, продукуючи гаплоїдні гамети.
Вегетативне розмноження рослин(лат. vegetatīvus, a, um – рослинний) – один із способів безстатевого розмноження багатоклітинних організмів, який полягає в утворенні нової рослини з частини батьківської. Вегетативне розмноження рослин характерне для всіх систематичних груп рослин завдяки здатності рослинного організму до регенерації. У вищих нові рослини розвиваються з окремих вегетативних органів, їх частин або видозмінених органів.
Хід роботи
Примітка: При роботі з мікроскопом об’єкт або скупчення об’єктів треба спочатку знаходити при малому збільшенні.
1. Піпеткою або скляною паличкою нанесіть на предметне скельце краплю розчину дріжджів. Закрийте краплю накривним скельцем.
2. При збільшенні (150-300х) роздивіться препарат і замалюйте кілька клітин, які брунькуються та позначте на малюнку відповідними цифрами:
1 – клітина не брунькується;
2 – клітина брунькується;
3 – брунька.
Рис.5. Електронна мікрофотографія брункування дріжджів
3. Розгляньте готовий мікропрепарат «Цвіль мукор» при збільшенні (150-200х). Знайдіть ниткоподібні гіфи, круглі коробочки зі спорами – спорангії та окремі спори, які висипались. Побачене замалюйте і позначте на малюнку відповідними цифрами.
Рис.6. Електронна мікрофотографія мукору.
1 – гіфи мукору
2 – спорангії з спорами
3 – спори
4. У висновку вкажіть риси відмінності статевого та нестатевого розмноження.
Питання до захисту
1) Що таке розмноження?
2) Які ви знаєте типи розмноження?
3) Якими способами здійснюється вегетативне розмноження?
4) Що таке статеве та нестатеве розмноження? За допомогою яких клітин відбувається?
Техніка безпеки:
1. Будьте обережними при виконанні лабораторних робіт, чітко дотримуйтесь інструкції.
2. Працювати в халатах.
3. Не пробувати нічого на смак.
4. Після роботи обов’язково помити руки.
5. Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце.
6. Будьте особливо обережні при роботі з скляними приладами, при порізах негайно повідомте викладача.
Лабораторна робота № 8
Тема: Спостереження нормальних та мутантних форм дрозофіл
Мета: навчитися визначати нормальні й мутантні форми дрозофіли, порівнювати їх.
Обладнання і матеріали: рисунки та електронні мікрофотографії нормальних та мутаційних форм дрозофіл, підручник.
Теоретичні відомості
Мутації (від лат. мутатіо - зміна) – стійкі зміни генотипу, які виникають раптово і призводять до зміни тих чи інших спадкових ознак організму. Основи вчення про мутації заклав голландський учений Гуго де Фріз (1845 – 1935), який і запропонував сам термін. Подальші дослідження показали, що здатність до мутацій є універсальною властивістю всіх живих істот.
Характеристика мутацій:
1. Змінюють генотип і успадковуються.
2. Мають стрибкоподібний та індивідуальний характер. Виникають в окремих особин у популяції.
3. Неадекватні до умов середовища і є нейтральними, корисними чи шкідливими.
4. Можуть призвести до утворення нових ознак, популяцій або загибелі організму.
5. В основі будь-яких мутацій лежить поява нових типів білків.
Хід роботи
1. Розгляньте рисунки нормальних дрозофіл. Зверніть увагу на забарвлення тіла мух (сіре чи чорне), наявність і розміри крил (нормальні чи зачаткові крила), суцільні чи з «вирізом» крила, червоні чи білі очі.
Рис. 7. Будова мухи дрозофіли.
2. Розгляньте рисунки мутантних форм дрозофіли. Зверніть увагу на забарвлення комах, наявність і розміри крил, забарвлення очей.
3. Порівняйте фенотипи нормальних і мутантних форм дрозофіл. Порівняльні дані запишіть у таблиці.
| Показники | Забарвлення тіла | Розміри і форма крил | Колір очей |
| Нормальні дрозофіли | |||
| Мутантні дрозофіли |
4. Зробіть висновок, в якому вкажіть особливості кожної з мутантних форм, за якими вони відрізняються від нормальних особин.
Питання до захисту
1) Що таке мутація?
2) Які властивості притаманні мутаційній мінливості?
3) Які види мутацій вам відомі?
4) Які ви можете навести приклади генних, хромосомних і геном них мутацій?
5) Яке значення має мутаційна мінливість для живих організмів?
Техніка безпеки:
1. Будьте обережними при виконанні лабораторних робіт, чітко дотримуйтесь інструкції.
2. Працювати в халатах.
3. Не пробувати нічого на смак.
4. Після роботи обов’язково помити руки.
5. Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце.
6. Будьте особливо обережні при роботі з скляними приладами, при порізах негайно сповістіть викладача.
Лабораторна робота № 9
Тема: Описання фенотипів місцевих сортів культурних рослин. Вивчення мінливості у рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої.
Мета: засвоїти матеріал про статистичний характер закономірностей модифікаційної мінливості, варіаційний ряд мінливої ознаки; навчитися будувати варіаційний ряд та криву.
Обладнання та матеріали: насіння різних видів (квасолі, кукурудзи, соняшника) листки (дуба, клена) або хвоїнки (сосни, ялини), лінійки, папір.
Для вивчення мінливості певної ознаки складають варіаційний ряд.
Теоретичні відомості
Варіаційний ряд – послідовність чисельних показників проявів певної ознаки (варіант), розташованих у порядку їхнього зростання чи зменшення.
Розподіл варіант у варіаційному ряді зображають графічно у вигляді варіаційної кривої.
Варіаційна крива – це графічне вираження кількісних показників мінливості певної ознаки, яке ілюструє як розмах цієї мінливості, так і частоту зустрічальності окремих варіант.
Хід роботи
1. 
Порівняйте кілька (3 – 5) рослин одного виду (насіння квасолі, кукурудзи) за фенотипом (зовнішній вигляд, розміри та ін.).
2. Розгляньте колекцію листків або хвоїнок, відберіть 15 листків або хвоїнок.
3. Розташуйте листки у порядку зростання їх довжини. Одержаний ряд називають варіаційним рядом, він складається з окремих варіант.
Рис.8. Варіаційний ряд листків
4. Виміряйте довжину всіх листків (хвоїнок), одержані дані запишіть. Підрахуйте кількість листків, які мають однакові розміри, та заповніть таблицю:
| Довжина листків, V (мм) | |||||||||
| Кількість листків, р |
5. Побудуйте на основі одержаних результатів варіаційну криву: на осі абсцис відкладіть варіанти (V), а на осі ординат – кількість листків даної варіанти (р).
6. Зробіть висновок, у якому поясніть, чому, на ваш погляд, побудовані варіаційний ряд і варіаційна крива мають саме таку форму.
Питання до захисту
1) Що таке модифікаційна мінливість?
2) Які властивості притаманні модифікаційній мінливості?
3) Чому більшість модифікацій має адаптивне значення?
4) Що визначає норму реакції організмів?
5) Що таке варіаційний ряд і варіаційна крива?
6)
Техніка безпеки:
1.Будьте обережними при виконанні лабораторних робіт, чітко дотримуйтесь інструкції.
2.Працювати в халатах.
3.Не пробувати нічого на смак.
4.Після роботи обов’язково помити руки.
5.Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце.
6.Будьте особливо обережні при роботі з скляними приладами, при порізах негайно сповістіть викладача.
Використана література
1. Загальна біологія: [Підруч. для учнів 10 – 11-х кл. серед. загальноосвіт. шк.] / М.Є. Кучеренко, Ю.Г. Вервес, П.Г. Балан та ін. – К.: Генеза, 2000. – 464 с.: іл.
2. Дербеньова А.Г., Шаламов Р.В. Загальна біологія: Навч. посібник для 10-11 кл. – 2-е вид. / За ред. П.А. Калімана. – Х.: Світ дитинства, Ранок, 1999.– 264 с.: іл.
3. Загальна біологія: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / М.Є. Кучеренко, Ю.Г. Вервес, П.Г. Балан, В.М. Войціцький. 3-є вид. – К.: Генеза, 2006. – 272 с.: іл.
4. Шабанов Д.А.,Шабанова Г.В.,Шаламов Р.В.,Шапаренко С.О. – Біологія 7 / підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. – Харків: Торсінг, 2000.-384 с.
5. Біологія: Навч. посібник / А.О. Слюсарєв, О.В. Самсонов, В.М. Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В.О. Мотузного. – 2-е вид., випр. – К.: Вища шк., 1997. – 607 с.: іл.
6. Загальна біологія: [Підруч. для учнів 9 – 10-х кл. серед. загальноосвіт. шк.] Барна М.М. – Київ: «Освіта», 1992. – 240 с.: іл.
