Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћ – є 1 ¬ысша€ геодези€ 2012 г.

 

 

«адание #1

¬опрос:

ѕитанн€м вивченн€ земноњ поверхн≥ при умов≥ паралельност≥ пр€мовисних л≥н≥й займаЇтьс€ така наука €к:

«адание #2

¬опрос:

ѕитанн€м вивченн€ земноњ поверхн≥ при умов≥ непаралельност≥ пр€мовисних л≥н≥й займаЇтьс€ така наука €к:

«адание #3

¬опрос:

ѕоверхн€ у вс≥х точках €коњ нормал≥ до нењ зб≥гаютьс€ з пр€мовисними л≥н≥€ми, а точн≥ше з дотичною до пр€мовисноњ л≥н≥њ називають:

«адание #4

¬опрос:

–≥внева поверхн€ €ка зб≥гаЇтьс€ з незбуреною припливами ≥ хвил€ми водною поверхнею —в≥тового океану, та продовжена п≥д материками так щоб вона всюди залишалас€ нормальною до напр€му пр€мовисних л≥н≥й, то отримаЇмо замкнуту поверхню що носить назву:

«адание #5

¬опрос:

ѕр€ма що зб≥гаЇтьс€ з напр€мом д≥њ сили ваги в дан≥й точц≥ називаЇтьс€:

«адание #6

¬опрос:

—фероњдична геодез≥€ займаЇтьс€

«адание #7

¬опрос:

“еоретична геодез≥€ займаЇтьс€

«адание #8

¬опрос:

¬изначенн€ ф≥гури та зовн≥шнього грав≥тац≥йного пол€ «емл≥, њх зм≥на з часом вивчаЇ:

«адание #9

¬опрос:

—творенн€ та п≥дтриманн€ на високому научно-техн≥чному р≥вн≥ основних опорних геодезичноњ та н≥вел≥рноњ мереж держави €к бази дл€ картографуванн€ вивчаЇ:

«адание #10

¬опрос:

–озробка способ≥в та прилад≥в дл€ проведенн€ високоточних вим≥рювань на м≥сцевост≥ з метою визначенн€ взаЇмного положенн€ точок на земн≥й поверхн≥ вивчаЇ:

«адание #11

¬опрос:

–озробка метод≥в математичноњ обробки результат≥в високоточних вим≥рювань та способ≥в р≥шенн€ р≥зних геодезичних задач на велик≥ в≥дстан≥ вивчаЇ:

«адание #12

¬опрос:

¬ивченн€ способ≥в в≥дображенн€ окремих частин або вс≥Їњ земноњ поверхн≥ на ел≥псоњд≥ чи площин≥ вивчаЇ:

 

«адание #13

¬опрос:

Ќапр€мок пр€мовисних л≥н≥й залежить в≥д:

«адание #14

¬опрос:

¬≥дхиленн€ пр€мовисних л≥н≥й - це кут

«адание #15

¬опрос:

Ќа сьогоденн€ найчаст≥ше за модель ф≥гури «емл≥ приймають:

«адание #16

¬опрос:

яким з вказаних умов повинен задов≥льн€ти загальний земний ел≥псоњд:

«адание #17

¬опрос:

яким з вказаних умов повинен задов≥льн€ти загальний земний ел≥псоњд:

«адание #18

¬опрос:

–еференц-ел≥псоњд-це

«адание #19

¬опрос:

«а формулою визначаЇмо

»зображение:

«адание #20

¬опрос:

«а формулою визначаЇмо

»зображение:

«адание #21

¬опрос:

«а формулою визначаЇмо

»зображение:

 

¬ыберите один из 4 вариантов ответа:

«адание #22

¬опрос:

«а формулою визначаЇмо

»зображение:

 

«адание #23

¬опрос:

ѕаралел≥ - це:

«адание #24

¬опрос:

√еодезична широта ¬ - це гострий кут, утворений:

«адание #25

¬опрос:

√еодезична довгота L - це двогранний кут м≥ж площиною:

«адание #26

¬опрос:

Ќормальн≥ площини-це:

«адание #27

¬опрос:

√оловн≥ нормальн≥ перетини-це:

«адание #28

¬опрос:

ќдним ≥з двох головних нормальних перетин≥в Ї -

«адание #29

¬опрос:

ƒругим головним нормальним перетином Ї:

«адание #30

¬опрос:

«наченн€ рад≥усу кривизни першого вертикалу визначаЇмо за формулою:

»зображение:

 

«адание #31

¬опрос:

«наченн€ рад≥усу кривизни мерид≥ана в точц≥ з широтою ¬≥ визначаЇмо за формулою:

»зображение:

«адание #32

¬опрос:

ƒовжина дуги мерид≥ана визначаЇтьс€ за формулою:

»зображение:

«адание #33

¬опрос:

ƒовжина дуги паралел≥ визначаЇтьс€ за формулою:

»зображение:

«адание #34

¬опрос:

ѕеретин першого вертикалу - це

 

«адание #35

¬опрос:

« представленого малюнка головний нормальний перетин проходить через точки

»зображение:

«адание #36

¬опрос:

« представленого малюнка перетин першого вертикала проходить через точки

»зображение:

 

«адание #37

¬опрос:

« усього с≥мейства паралелей головним нормальним перетином Ї-

«адание #38

¬опрос:

¬ибер≥ть правильне твердженн€:

«адание #39

¬опрос:

—ередн≥й рад≥ус кривизни визначаЇмо за формулою:

»зображение:

 

«адание #40

¬опрос:

ƒане р≥вн€нн€:

»зображение:

 

«адание #41

¬опрос:

ƒане р≥вн€нн€:

»зображение:

 

«адание #42

¬опрос:

ѕ≥вн≥чна ≥ п≥вденна рамки зн≥мальноњ трапец≥≥ Ї:

«адание #43

¬опрос:

—х≥дна ≥ зах≥дна рамки зн≥мальноњ трапец≥њ Ї:

«адание #44

¬опрос:

«н≥мальна трапец≥€ -

«адание #45

¬опрос:

як≥ значенн€ в≥дсутн≥ у робочих формулах дл€ визначенн€ стор≥н зн≥мальноњ трапец≥њ

»зображение:

«адание #46

¬опрос:

ƒайте правильну в≥дпов≥дь

»зображение:

«адание #47

¬опрос:

ƒайте правильну в≥дпов≥дь

»зображение:

 

«адание #48

¬опрос:

як≥ значенн€ в≥дсутн≥ у формул≥ дл€ визначенн€ площ≥ зн≥мальноњ трапец≥њ

»зображение:

«адание #49

¬опрос:

јстроном≥чна система координат -

«адание #50

¬опрос:

јстроном≥чна широта точки ћ на поверхн≥ «емл≥ називаЇтьс€ кут утворений

«адание #51

¬опрос:

јстроном≥чна довгота точки ћ на поверхн≥ «емл≥ називаЇтьс€

«адание #52

¬опрос:

ѕлощина астроном≥чного мерид≥ана проходить

«адание #53

¬опрос:

 оординатн≥ площини - це:

«адание #54

¬опрос:

√еодезичн≥ довготи в≥драховуютьс€ в≥д

«адание #55

¬опрос:

√еодезична довгота зм≥нюЇтьс€ в межах:

«адание #56

¬опрос:

ћерид≥ан Ї координатна л≥н≥€, у вс≥х точках €коњ геодезична довгота

«адание #57

¬опрос:

√еодезична широта в≥драховуЇтьс€ в≥д

«адание #58

¬опрос:

√еодезична широта зм≥нюЇтьс€ в межах:

«адание #59

¬опрос:

ѕаралель Ї координатна л≥н≥€, у вс≥х точках €коњ геодезична широта

«адание #60

¬опрос:

 оординатними площинами в систем≥ геодезичних координат Ї:

«адание #61

¬опрос:

√еодезична висота це-

«адание #62

¬опрос:

√еодезична широта ≥ довгота визначають положенн€ точки на поверхн≥:

«адание #63

¬опрос:

јстроном≥чна широта ≥ довгота визначають положенн€ точки на повехн≥:

«адание #64

¬опрос:

√еодезична висота точки вим≥рюЇтьс€ по:

¬опрос:

Ќа поверхн≥ ел≥псоњда положенн€ любоњ точки однозначно визначаЇтьс€:

«адание #66

¬опрос:

ќсновн≥ сфероњдичн≥ функц≥њ - це функц≥њ:

«адание #67

¬опрос:

√еодезична висота дор≥внюЇ нулю €кщо:

«адание #68

¬опрос:

як≥ трикутники називають сфероњдними

«адание #69

¬опрос:

як≥ трикутники називають сферичними

«адание #70

¬опрос:

—фероњдичн≥ трикутники, можна вважати сферичними у випадку €кщо довжини стор≥н в трикутнику не перевищують:

«адание #71

¬опрос:

«а умовою теореми Ћежандра дл€ малих сферичних трикутник≥в необх≥дно щоб:

»зображение:

 

«адание #72

¬опрос:

«а умовою теореми Ћежандра дл€ малих сферичних трикутник≥в при р≥вност≥ в≥дпов≥дних стор≥н в пплоскому трикутнику:

»зображение:

 

«адание #73

¬опрос:

“еорема синус≥в дл€ трикутника на площин≥

»зображение:

 

 

«адание #74

¬опрос:

“еорема синус≥в дл€ сферичного трикутника

»зображение:

 

«адание #75

¬опрос:

«а теоремою Ћежандра €кщо в≥дом≥ дв≥ сторони та кут м≥ж ними сферичний надлишок визначаЇмо за формулою:

»зображение:

 

 

«адание #76

¬опрос:

«а теоремою Ћежандра €кщо в≥дом≥ одна сторона та вс≥ кути трикутника сферичний надлишок визначаЇмо за формулою:

»зображение:

 

 

«адание #77

¬опрос:

” формулах визначенн€ сферичного надлишку функц≥€ (f) визначаЇтьс€ за виразом:

»зображение:

 

 

«адание #78

¬опрос:

 ути плоского трикутника називають

»зображение:

 

«адание #79

¬опрос:

ƒл€ обчисленн€ сферичного надлишку за теоремою Ћежандра можна користуватис€ сферичними кутами €кщо сторони трикутника не перевищують:

«адание #80

¬опрос:

ѕри довжинах стор≥н до 90 км обчислюючи сферичний надлишок за сферичними кутами трикутника помилка в обчисленн≥ надлишку складаЇ меньше

«адание #81

¬опрос:

¬каж≥ть формули дл€ визначенн€ плоских приведених кут≥в за теоремою Ћежандра

»зображение:

 

«адание #82

¬опрос:

‘ормули (1) виражають теорему Ћежандра дл€ малих сферичних трикутник≥в, сторони €ких не перевищують 200 км. ¬ цьому випадку помилки обчисленн€ плоских кут≥в трикутник≥в будуть не б≥льше:

»зображение:

 

«адание #83

¬опрос:

ќтримавши приведен≥ кути за теоремою Ћежандра в подальшому трикутник вир≥шуЇмо за теоремою синус≥в (вкаж≥ть формулу)

»зображение:

 

«адание #84

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ малих сферичних трикутник≥в за теоремою Ћежандра по в≥домих сферичних кутах визначаютьс€:

«адание #85

¬опрос:

јдитамента це поправка в:

«адание #86

¬опрос:

—феричний надлишок - це

«адание #87

¬опрос:

“еорема Ћежандра стверджуЇ, €кщо сторони плоского та сферичного трикутника р≥вн≥ м≥ж собою, то кути такого плоского трикутника р≥вн≥ в≥дпов≥дним кутам сферичного трикутника зменшеним на:

«адание #88

¬опрос:

ƒл€ обчисленн€ сферичного надлишку з помилкою менше 0,0005 секунди, можна використовувати сферичн≥ кути трикутника, €кщо сторони трикутника не перевищують

«адание #89

¬опрос:

—уть способу р≥шенн€ малих сферичних трикутник≥в за способом аддитамент≥в

«адание #90

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ малих сферичних трикутник≥в за способом аддитамент≥в, дл€ обчисленн€ аддитаменти в вих≥дну сторону (в)використовуЇмо формулу:

»зображение:

 

«адание #91

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ малих сферичних трикутник≥в за способом аддитамент≥в, дл€ обчисленн€ виправленоњ вих≥дноњ сторони (в'), що в≥дпов≥даЇ сторон≥ плоского трикутника визначаЇмо за формулою:

»зображение:

 

 

«адание #92

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ малих сферичних трикутник≥в за способом аддитамент≥в, по виправлен≥й вих≥дн≥й сторон≥ (в') та по сферичних кутах вир≥шуЇмо трикутник за формулами плоскоњ тригонометр≥њ та визначаЇмо сторони:

»зображение:

 

«адание #93

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ малих сферичних трикутник≥в за способом аддитамент≥в, по знайдених сторонах плоского трикутника (а',с') визнчаЇмо њх аддитаменти за формулами:

»зображение:

 

«адание #94

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ малих сферичних трикутник≥в за способом аддитамент≥в, по визначенних аддитаментах в сторони (а',с') визначаЇмо сторони сферичного трикутника, виражен≥ в л≥н≥йн≥й м≥р≥ за формулами:

»зображение:

 

«адание #95

¬опрос:

—фероњдична геодез≥€ займаЇтьс€

«адание #96

¬опрос:

Ќеобх≥дною умовою дл€ визначенн€ поверхн≥ геоњда Ї знанн€:

«адание #97

¬опрос:

“еоретична геодез≥€ займаЇтьс€

«адание #98

¬опрос:

ƒовжина дуги мерид≥ана визначаЇтьс€ по формул≥ (див. рисю), де:

»зображение:

 

«адание #99

¬опрос:

√оловним нормальним перетином може бути:

«адание #100

¬опрос:

Ћ≥н≥€, в≥д €коњ в≥драховуютьс€ ординати (”) в систем≥ пр€мокутних координат √ауса- рюгера Ї:

 

 

«адание #101

¬опрос:

ќс€ми координат в пр€мокутн≥й просторов≥й систем≥ координат Ї:

«адание #102

¬опрос:

ќсновними характеристиками в пол€рн≥й систем≥ Ї

«адание #103

¬опрос:

ѕол€рн≥ кути прийн€то в≥дл≥чувати:

«адание #104

¬опрос:

¬ибер≥ть правильне твердженн€:

«адание #105

¬опрос:

«≥ всього с≥мейства паралелей Їдиним головним нормальним перетином Ї:

«адание #106

¬опрос:

ƒовжина дуги паралел≥ вмзначаЇтьс€ за формулою, де ¬ - це:

»зображение:

«адание #107

¬опрос:

як≥ системи координат що застосовуютьс€ у вищ≥й геодез≥њ:

«адание #108

¬опрос:

 ваз≥геоњд - це:

«адание #109

¬опрос:

“очки розташован≥ на зах≥д та на сх≥д в≥д початкового мерид≥ана можуть мати довготу

«адание #110

¬опрос:

ќсновн≥ сфероњдичн≥ функц≥њ - це функц≥њ:

«адание #111

¬опрос:

ѕ≥вн≥чна ≥ п≥вденна рамки зн≥мальноњ трапец≥≥ Ї:

«адание #112

¬опрос:

—х≥дна ≥ зах≥дна рамки зн≥мальноњ трапец≥њ Ї:

«адание #113

¬опрос:

јстроном≥чна широта ≥ довгота визначають положенн€ точки на повехн≥:

«адание #114

¬опрос:

√еодезична широта ≥ довгота визначають положенн€ точки на поверхн≥:

«адание #115

¬опрос:

” пол€рн≥й систем≥ координат положенн€ точки щодо прийн€того полюса ≥ пол€рноњ ос≥ визначаЇтьс€ двома величинами:

«адание #116

¬опрос:

ќсьов≥ мерид≥ани 6-градусних зон сп≥впадають з центральними мерид≥анами лист≥в карт масштабу:

«адание #117

¬опрос:

 оординатними площинами в систем≥ геодезичних координат Ї:

«адание #118

¬опрос:

ѕр€ма головна геодезична задача на поверхн≥ ел≥псоњда пол€гаЇ у визначенн≥:

«адание #119

¬опрос:

ќбернена головна геодезична задача на поверхн≥ ел≥псоњда пол€гаЇ у визначен≥:

«адание #120

¬опрос:

як≥ трикутники називають сфероњдичними

«адание #121

¬опрос:

якщо довжини стор≥н в трикутнику не перевищують 200 км чи можна вважати трикутник сферичним, тобто розм≥щеним на сфер≥ в≥дпов≥дного рад≥усу

«адание #122

¬опрос:

„и Ї дугами великих круг≥в (к≥л)сторони сферичного трикутника

«адание #123

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ малих сферичних трикутник≥в за теоремою Ћежандра по в≥домим сферичним кутам визачаютьс€:

«адание #124

¬опрос:

јддитамента це поправка в

«адание #125

¬опрос:

“еорема Ћежандра вимагаЇ, щоб

«адание #126

¬опрос:

—феричний надлишок - це

«адание #127

¬опрос:

“еорема Ћежандра стверджуЇ, €кщо сторони плоского та сферичного трикутника р≥вн≥ м≥ж собою, то кути такого плоского трикутника р≥вн≥ в≥дпов≥дним кутам сферичного трикутника зменшеним на

«адание #128

¬опрос:

ƒл€ обчисленн€ сферичного надлишку з помилкою менше 0,0005 секунди, можна використовувати сферичним≥ кутами трикутника, €кщо сторони трикутника не перевищують

«адание #129

¬опрос:

–≥шенн€ √√« методом допом≥жноњ точки застосовуЇтьс€ при р≥шенн≥ задач в:

 

«адание #130

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ √√« методом допом≥жноњ точки, в перетин≥ геодезичноњ л≥н≥њ проведеноњ з шукаЇмоњ т. "Q2" до мерид≥ана "Q1P" утворюЇтьс€ кут, €кий дор≥внюЇ:

«адание #131

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ √√« методом допом≥жноњ точки, паралель проведена через допом≥жну т. "—" в перетин≥ з мерид≥аном т. "Q2" маЇ геодезичну широту €ка дор≥внюЇ:

«адание #132

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ √√« методом допом≥жноњ точки "bo" це:

«адание #133

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ √√« методом допом≥жноњ точки р≥зниц€ широт "d" це:

«адание #134

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ √√« методом допом≥жноњ точки "l" це:

«адание #135

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ √√« методом допом≥жноњ точки широта т."Q2" ("B2") визначаЇтьс€ виразом:

«адание #136

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ √√« методом допом≥жноњ точки широта т."D" буде дор≥внювати широт≥ точки:

«адание #137

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ √√« методом допом≥жноњ точки широта допом≥жноњ т.— визначаЇтьс€ за виразом:

«адание #138

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ √√« методом допом≥жноњ точки р≥зн≥сть широти допом≥жноњ т."—" та широти т."Q1",або "bo" визначаЇмо €к:

«адание #139

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ √√« методом допом≥жноњ точки р≥зн≥сть широт т."D" та т."Q2" або "d" визначаЇмо €к:

«адание #140

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ √√« методом допом≥жноњ точки довготу т. "Q2" ("L2") визначаЇмо виразом:

«адание #141

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ √√« методом допом≥жноњ точки кут отриманий м≥ж геодезичною паралеллю до мерид≥ана "Q1P" що проходить через т."Q2", та мерид≥аном т."Q2" позначають буквою

 

«адание #142

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ √√« методом допом≥жноњ точки обернений азимут "ј21" визначаЇтьс€ виразом:

«адание #143

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ √√« методом допом≥жноњ точки значенн€ величин "u", "v" та "R1" використовують дл€ визначенн€:

«адание #144

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ √√« методом допом≥жноњ точки, "W" це:

«адание #145

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ √√« методом допом≥жноњ точки обернений азимут "ј21" визначаЇтьс€ виразом:

«адание #146

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ √√« методом допом≥жноњ точки, "W" це:

«адание #147

¬опрос:

ќбернена геодезична задача на поверхн≥ ел≥псоњда пол€гаЇ у визначенн≥:

«адание #148

¬опрос:

ѕри р≥шенн≥ √√« методом допом≥жноњ точки величина ≈ це

«адание #149

¬опрос:

ќбернена геодезична задача на поверхн≥ ел≥псоњда пол€гаЇ у визначенн≥:

«адание #150

¬опрос:

—фероњдичними трикутниками називають трикутники, утворен≥

«адание #151

¬опрос:

–≥шенн€ головноњ геодезичноњ задач≥ за допомогою допом≥жноњ точки застосовуЇтьс€ в тр≥ангул€ц≥њ

«адание #152

¬опрос:

 артограф≥чна проекц≥€ √ауса- рюгера - це:

«адание #153

¬опрос:

¬ проекц≥њ √ауса- рюгера дл€ любоњ геодезичноњ побудови на поверхн≥ референц-ел≥псоњда при перенесен≥ њњ на площину збер≥гаютьс€ незм≥нними:

«адание #154

¬опрос:

Ќа поверхн≥ референц-ел≥псоњда положенн€ любоњ точки однозначно визначаЇтьс€:

«адание #155

¬опрос:

–еференц-ел≥псоњд обертанн€ певним чином розм≥щений в т≥л≥ «емл≥ так, що:

«адание #156

¬опрос:

√еодезична широта зм≥нюЇтьс€ в межах:

»зображение:

«адание #157

¬опрос:

√еодезична довгота зм≥нюЇтьс€ в межах:

»зображение:

«адание #158

¬опрос:

√еодезична висота дор≥внюЇ нулю €кщо:

«адание #159

¬опрос:

√еодезична висота точки вим≥рюЇтьс€ по:

«адание #160

¬опрос:

ѕоложенн€ точки на площин≥ в план≥ (проекц≥€ √аусса- рюгера) однозначно визначаЇтьс€ координатами:

«адание #161

¬опрос:

 оордината УyФ в≥драховуЇтьс€ в≥д:

«адание #162

¬опрос:

 оордината УxФ в≥драховуЇтьс€ в≥д:

«адание #163

¬опрос:

¬ зональн≥й систем≥ координат √аусса- рюгера за початок координат прийн€та точка:

«адание #164

¬опрос:

ƒл€ територ≥њ ”крањни координата УxФ може мати значенн€:

«адание #165

¬опрос:

ѕовне значенн€ ординати УyФ: y=6320400 це означаЇ, що точка з такою ординатою в≥ддалена в≥д осьового мерид≥ану на величину:

«адание #166

¬опрос:

ѕовне значенн€ ординати УyФ: у=5250324,431. ¬ €к≥й зон≥ знаходитьс€ ц€ точка

«адание #167

¬опрос:

ѕовне значенн€ ординати УyФ: у=5720 000 Ќа €к≥й в≥дстан≥ в≥д осьового мерид≥ану зони знаходитьс€ точка з такою ординатою#

«адание #168

¬опрос:

ћ≥сто ќдесса розм≥щаЇтьс€ в У6Ф-≥й зон≥ з осьовим мерид≥аном

»зображение:

«адание #169

¬опрос:

“очка з абсцисою УxФ х=5230 000,0 в≥дд≥лена в≥д екватора на в≥дстань:

«адание #170

¬опрос:

ќсьов≥ мерид≥ани 6-градусних зон сп≥впадають з центральними мерид≥анами лист≥в карт масштабу:

«адание #171

¬опрос:

ѕри використанн≥ проекц≥њ √аусса -  рюгера поверхн€ ел≥псоњда под≥л€Їтьс€ мерид≥анними площинами на зони. Ўирина зони по довгот≥ складаЇ:

«адание #172

¬опрос:

ѕри використанн≥ проекц≥њ √аусса -  рюгера поверхн€ ел≥псоњда под≥л€Їтьс€ мерид≥анними площинами на зони. ¬ ”крањн≥ ширина зони по довгот≥ в районах де провод€тьс€ топограф≥чн≥ зйомки в великому масштаб≥ складаЇ:

«адание #173

¬опрос:

ѕри використанн≥ проекц≥њ √аусса -  рюгера в кожн≥й зон≥ середн≥й мерид≥ан називаЇтьс€:

«адание #174

¬опрос:

¬ проекц≥њ √аусса -  рюгера кожна зона маЇ самост≥йну систему координат початок €коњ Ї:

«адание #175

¬опрос:

¬ зональн≥й систем≥ координат за в≥сь абсцис Ђхї приймаЇтьс€:

«адание #176

¬опрос:

¬ зональн≥й систем≥ координат за в≥сь ординати Ђуї приймаЇтьс€:

«адание #177

¬опрос:

√еодезична довгота точки на поверхн≥ ел≥псоњду складаЇ L = 35 градус≥в сх≥дноњ довготи. ¬ €к≥й зон≥ вона знаходитьс€

«адание #178

¬опрос:

√еодезична довгота точки на поверхн≥ ел≥псоњду складаЇ L =134градуса сх≥дноњ довготи. ¬ €к≥й зон≥ вона знаходитьс€#

«адание #179

¬опрос:

√еодезична довгота точки на поверхн≥ ел≥псоњду складаЇ L =134градуса зах≥дноњ довготи. ¬ €к≥й зон≥ вона знаходитьс€#

«адание #180

¬опрос:

ƒовгота осьового мерид≥ану 6-оњ зони в проекц≥њ √аусса -  рюгера складаЇ:

«адание #181

¬опрос:

ƒовгота осьового мерид≥ану 16-оњ зони в проекц≥њ √аусса -  рюгера складаЇ:

«адание #182

¬опрос:

ƒовгота осьового мерид≥ану 46-оњ зони в проекц≥њ √аусса -  рюгера складаЇ:

«адание #183

¬опрос:

ќсьовий мерид≥ан в проекц≥њ √аусса -  рюгера на площин≥ зображуЇтьс€:

«адание #184

¬опрос:

≈кватор в проекц≥њ √аусса -  рюгера на площин≥ зображуЇтьс€:

«адание #185

¬опрос:

¬ кожн≥й зон≥ при њњ проектуванн≥ на площину в проекц≥њ √аусса -  рюгера пр€мими л≥н≥€ми зображуютьс€:

«адание #186

¬опрос:

¬ кожн≥й зон≥ при њњ проектуванн≥ на площину в проекц≥њ √аусса -  рюгера кривими л≥н≥€ми зображуютьс€:

«адание #187

¬опрос:

јбсциси ≥ ординати в систем≥ координат √аусса -  рюгера в≥драховуютьс€:

«адание #188

¬опрос:

ўоб уникнути в≥д'Їмних значень ординат в систем≥ координат √аусса -  рюгера, початок координат переноситьс€ на зах≥д в≥д осьового мерид≥ану на:

«адание #189

¬опрос:

“очка знаходитьс€ в 6-ти градусн≥й зон≥ на в≥ддал≥ 35000 м в≥д осьового мерид≥ану на сх≥д. ѓњ умовна ордината буде дор≥внювати:

«адание #190

¬опрос:

“очка знаходитьс€ в 6-ти градусн≥й зон≥ на в≥ддал≥ 200000 м в≥д осьового мерид≥ану на зах≥д. ѓњ умовна ордината буде дор≥внювати:

«адание #191

¬опрос:

”мовна ордината точки, €ка знаходитьс€ в сьом1й зон≥ дор≥внюЇ 450235 м. “од≥ повна умовна ордината запишетьс€ так:

¬опрос:

”мовна ордината точки, €ка знаходитьс€ в п'€т≥й зон≥ дор≥внюЇ 335500м. “од≥ повна умовна ордината ц≥Їњ точки запишетьс€ так:

«адание #193

¬опрос:

¬ проекц≥њ √аусса -  рюгера при перенесенн≥ трикутника (або любоњ ≥ншоњ ф≥гури) з поверхн≥ ел≥псоњда на площину незм≥нними залишаютьс€:

«адание #194

¬опрос:

¬ проекц≥њ √аусса -  рюгера при перенесенн≥ трикутника (або любоњ ≥ншоњ ф≥гури) з поверхн≥ ел≥псоњда на площину зм≥нюютьс€:

«адание #195

¬опрос:

¬ проекц≥њ √аусса -  рюгера л≥н≥йн≥ спотворенн€ дор≥внюють нулю на:

«адание #196

¬опрос:

¬ проекц≥њ √аусса -  рюгера л≥н≥йн≥ спотворенн€ не дор≥внюють нулю на:

«адание #197

¬опрос:

¬ проекц≥њ √аусса -  рюгера л≥н≥йн≥ спотворенн€ зб≥льшуютьс€ в≥д:

«адание #198

¬опрос:

¬ проекц≥њ √аусса -  рюгера л≥н≥йн≥ спотворенн€ мають максимальну величину:

«адание #199

¬опрос:

¬с≥ основн≥ параметри ел≥псоњда обертанн€:

«адание #200

¬опрос:

ћерид≥ани - це

«адание #201

¬опрос:

Ќормальн≥ перетини-це:

«адание #202

¬опрос:

ѕолюса це особлив≥ точки де -

«адание #203

¬опрос:

√оловним нормальним перетином може бути:

 

«адание #204

¬опрос:

ќс≥ координат в пр€мокутн≥й систем≥ координат √ауса- рюгера:

 

«адание #205

¬опрос:

 оординатн≥ площини - це:

«адание #206

¬опрос:

≤з перерахованих сил, €к≥ д≥ють на матер≥альну точку, €ка знаходитьс€ на поверхн≥ «емл≥ дв≥ найменш≥ це:

 

«адание #207

¬опрос:

«наченн€ рад≥уса кривизни першого вертикалу визначаЇтьс€ за формулою:

»зображение:

 

«адание #208

¬опрос:

«наченн€ рад≥уса кривизни в точц≥ з широтою "¬≥" визначаЇмо за формулою:

»зображение:

 

«адание #209

¬опрос:

ƒовжина дуги мерид≥ана визначаЇтьс€ за формулою:

»зображение:

 

«адание #210

¬опрос:

ƒовжина дуги паралел≥ визначаЇтьс€ за формулою:

»зображение:

 

«адание #211

¬опрос:

—ередн≥й рад≥ус кривизни визначаЇмо за формулою:

»зображение:

 

«адание #212

¬опрос:

„ому дор≥внюЇ рад≥ус кривизни елепсоњда "ћ" на полюс≥, €кщо а = 6378245,000 м, b = 6356863,019 м,

«адание #213

¬опрос:

„ому дор≥внюЇ рад≥ус кривизни першого вертикалу "N" на полюс≥, €кщо а = 6378245,000 м, b = 6356863,019 м, α = 0,003352329869,

«адание #214

¬опрос:

„ому дор≥внюЇ пол€рний рад≥ус кривизни елепсоњда "c", €кщо а = 6378245,000 м, b = 6356863,019 м, α = 0,003352329869,

«адание #215

¬опрос:

„ому дор≥внюЇ рад≥ус кривизни елепсоњда "ћ" на екватор≥, €кщо а = 6378245,000 м, b = 6356863,019 м, α = 0,003352329869, 1 - е2 = 0,9866

«адание #216

¬опрос:

„ому дор≥внюЇ рад≥ус кривизни першого вертикалу "N" на екватор≥, €кщо а = 6378245,000 м, b = 6356863,019 м, α = 0,003352329869, 1 - е2 = 0,9866

«адание #217

¬опрос:

„ому дор≥внюЇ середн≥й рад≥ус кривизни ел≥псоњда "R", €кщо M = 6292776,517 м, N = 6378245,000 м, α = 0,003352329869, 1 - е2 = 0,9866

«адание #218

¬опрос:

„ому дор≥внюЇ довжина дуги паралел≥ на екватор≥ Sn, €кщо l = 1∞, N = 6378245,000, ρ = 206264,8

«адание #219

¬опрос:

—п≥вставте по€сненн€ величин

 

”кажите соответствие дл€ всех 5 вариантов ответа:

1) довжина дуги мерид≥ану

2) середн≥й рад≥ус кривизни

3) головний рад≥ус кривизни

4) рад≥ус кривизни першого вертикалу

5) довжина дуги паралел≥

 

__ Sм

__ R

__ M

__ N

__ Sn

 

«адание #220

¬опрос:

¬каж≥ть на малюнку велику п≥вв≥сь ел≥псоњду обертанн€

 

”кажите место на изображении:

 

«адание #221

¬опрос:

¬каж≥ть на малюнку малу п≥вв≥сь ел≥псоњду

 

”кажите место на изображении:

 

«адание #222

¬опрос:

¬каж≥ть на малюнку площину першого вертикалу

 

”кажите место на изображении:

 

«адание #223

¬опрос:

ќбчисл≥ть адд≥таменту сторони €кщо њњ довжина 505,67 км.

«адание #224

¬опрос:

ќбчисл≥ть адд≥таменту сторони, €кщо њњ довжина 305,33 км

«адание #225

¬опрос:

”в'€зан≥ кути сферичного трикутника дор≥внюють 60 гр.7 м≥н., 48 гр. 15 м≥н, 71 гр. 40 м≥н.

ќбчисл≥ть сферичний надлишок.

«адание #226

¬опрос:

”в'€зан≥ кути сферичного трикутника дор≥внюють 60 гр.7 м≥н., 48 гр. 15 м≥н, 71 гр. 39 м≥н.ќбчисл≥ть сферичний надлишок.

«адание #227

¬опрос:

Ўирота точки становить 45 гр. 34 м≥н. 5 сек.

ќбчисл≥ть значенн€ широти точки в секундах.

«адание #228

¬опрос:

ќбчисл≥ть середн≥й рад≥ус кривизни, R €кщо рад≥ус кривизни першого вертикалу дор≥внюЇ 657891 м, головний рад≥ус кривизни дор≥внюЇ 619568 м

«адание #229

¬опрос:

ќбчисл≥ть середн≥й рад≥ус кривизни, R €кщо рад≥ус кривизни першого вертикалу дор≥внюЇ 634891 м, головний рад≥ус кривизни дор≥внюЇ 669568 м

«адание #230

¬опрос:

ќбчисл≥ть сферичний надлищок в трикутнику €кщо в≥домо сторону ≥ вс≥ кути: b = 25 км, кут ј' = 60∞, кут ¬' = 59∞55', кут —' = 59∞57', f=0,0025333

«адание #231

¬опрос:

ќбчисли сторону сферичного трикутника €кщо сторона площинного трикутника дор≥внюЇ 25,67 км а њњ ад≥тамента 0,012 км.

«адание #232

¬опрос:

ќбчисли сторону площинного трикутника €кщо сторона сферичного трикутника дор≥внюЇ 29,44 км а њњ ад≥тамента 0,022 км.

 

«адание #233

¬опрос:

¬икористовуючи формули вир≥шенн€ пр€моњ головноњ геодезичноњ задач≥ обчисл≥ть широту точки Q2 €кщо B1 = 54∞45Т; b0 = 0∞25Т30Ф d = 1,8Ф

«адание #234

¬опрос:

¬икористовуючи формули вир≥шенн€ пр€моњ головноњ геодезичноњ задач≥ обчисл≥ть обернений азимут ј21 €кщо ј12 = 55∞10'; t = 0,9"; ε = 3,5Ф

«адание #235

¬опрос:

ќбчисл≥ть сторону "а" трикутника на площин≥, €кщо в≥домо, що сторона плошинного трикутника b = 30 км, кут ј' = 30∞, кут ¬ = 60∞.

»зображение:

 

 



<== предыдуща€ лекци€ | следующа€ лекци€ ==>
ћеропри€ти€ по снижению себестоимости продукции | 
ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 610 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

2271 - | 2016 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.422 с.