1. При здійсненні міжнародного перевезення торговельні судна кожної із Сторін, торговельні судна, зафрахтовані особами кожної із Сторін, і вантаж таких суден при вході, перебуванні й виході з морських портів іншої Сторони, включаючи доступ до портових послуг, будуть користуватися режимом найбільшого сприяння. Ця умова не стосується пілотажу.
2. У зв'язку з перевезенням товарів між Україною і Китаєм жодна Сторона не буде вводити або вживати:
(а) будь-яких дискримінаційних заходів відносно реклами послуг торговельних суден іншої Сторони або торговельних суден, зафрахтованих особами іншої Сторони, пошуку вантажів для таких суден і здійснення платежів, пов'язаних з такими послугами; або
(б) будь-яких дискримінаційних заходів відносно перевезення водних вантажів через морські вантажні термінали або відносно використання таких терміналів.
3. Кожна Сторона дозволятиме іншій Стороні на взаємній основі засновувати і керувати закладами, які виконуватимуть роль суднових і портових агентів для торговельних суден іншої Сторони і для торговельних суден, зафрахтованих особами іншої Сторони.
Стаття X
Умови платежів
1. У рамках законів і правил, чинних в Україні і в Китаї, всі платежі, пов'язані з торгівлею між двома країнами, будуть здійснюватися на умовах, взаємно узгоджених особами, які підписали комерційні контракти, згідно з якими ведеться торгівля.
2. Жодна із Сторін не вимагатиме або не заохочуватиме осіб, які знаходяться під її юрисдикцією, брати участь у бартерній торгівлі або у зустрічній торгівлі, як умови для двосторонньої торгівлі між Україною і Китаєм.
Стаття XI
Фінансування торгівлі
Сторони вживатимуть заходів, щоб зміцнювати зв'язок між Китайською Корпорацією розвитку експорту або її правонаступником чи правонаступниками, і Національним банком України або його правонаступником чи правонаступниками, особливо щодо фінансування торгівлі товарами виробничого призначення, послугами та аграрно-сировинними товарами на основі поміркованої оцінки комерційного ризику й, у відповідних випадках, на основі державних гарантій.
Стаття XII
Законодавство, що стосується контрактів та розв'язання комерційних спорів
1. Жодна із Сторін не перешкоджатиме особам, які знаходяться під її юрисдикцією, домовлятися з особами іншої Сторони про вибір законодавства, яке регулюватиме укладення і виконання контрактів, підписаних ними.
2. Особи України, з одного боку, і особи Китаю, з другого боку, можуть розв'язувати спори, які виникають у зв'язку з комерційними операціями, арбітражем. Такі особи, втягнуті у спори, які виникають із окремих комерційних операцій, можуть погодитися подавати до арбітражу згідно з Арбітражними Правилами Комісії Організації Об'єднаних Націй з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), прийнятими у 1976 році.
3. Без шкоди для їхніх можливостей приймати інше рішення, особи, які є стороною в комерційних операціях, можуть визначити місцем проведення арбітражу країну, крім України чи Китаю, яка є учасницею Конвенції ООН про визнання й виконання іноземних арбітражних рішень (995_070), підписаної у Нью-Йорку 10 червня 1958 року.
4. Жодне положення цієї Угоди не буде тлумачене таким чином, щоб перешкоджати учасникам комерційних операцій, і жодна із Сторін не заборонятиме учасникам комерційних операцій домовлятися про будь-яку іншу форму арбітражу для розв'язання комерційних спорів, яким вони взаємно віддають перевагу, і які, на їхню думку, найкраще відповідають їхнім комерційним потребам.
5. Особи України і особи Китаю користуватимуться доступом до судових інстанцій іншої Сторони на таких умовах, як і особи будь-якої третьої країни.
Стаття XIII
Національна безпека
Умови цієї Угоди не обмежують права кожної Сторони вживати будь-яких заходів для захисту інтересів національної безпеки.
Стаття XIV
Інші винятки
Ніщо в цій Угоді не буде тлумачитись як заборона прийняття або вживання будь-якою Стороною подальших заходів за умови, що вони не будуть вжиті таким чином, щоб спричинити довільну або неоправдану дискримінацію щодо країн, в яких існують однакові умови, або стати засобом прихованого обмеження міжнародної торгівлі:
(а) заходи, необхідні для того, щоб забезпечити дотримування законів або правил, які не суперечать умовам цієї Угоди; або
(б) будь-який інший захід, передбачений у Статті XX ГАТТ.
Стаття XV
Консультації
1. Сторони періодично будуть проводити взаємні консультації в рамках виконання цієї Угоди або якої-небудь з її умов.
2. Консультації, передбачені параграфом (1) цієї Статті, проводитимуться з метою:
а) розгляду можливостей розширення сфери цієї Угоди;
б) обговорення питань, які впливають на торговельні і комерційні відносини між Китаєм і Україною;
в) обміну інформацією і поглядами на питання, які можуть негативно впливати на існуючі рівні або на майбутній розвиток торгівлі кожної із Сторін;
г) розгляду питань багатосторонньої торгівлі, які є предметом спільного інтересу; і
ґ) перегляду питань розширення двосторонньої торгівлі і, у відповідних умовах, розгляду пропозицій, спрямованих на стимулювання подальшого зростання торгівлі або на усунення перешкод, які заважають такому зростанню.
3. Будь-яка Сторона може виступати з ініціативою про проведення консультацій, передбачених цією Статтею, завчасно повідомивши про це іншу Сторону.
4. Консультаційні зустрічі, які передбачені в цій Статті, проводитимуться по черзі в Україні та в Китаї, якщо Сторони не домовляться інакше. Представник кожної Сторони очолюватиме свою делегацію на таких зустрічах. Головою кожної зустрічі буде представник приймаючої Сторони.
Стаття XVI
