Х.1 ПРАВОВІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ
Х.1.3. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів [1, 8, 43].
Х.2. КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИЧИН І МЕТОДИ АНАЛІЗУ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ ТА ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ
Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваннь та заходи щодо їхнього попередження
Нещасний випадок - непередбачений збiг обставин i умов, за яких заподiяна шкода здоров'ю, або настала смерть людини.
Професiйне захворювання - патологiчний стан людини, обумовлений надмiрним напруженням органiзму, або дiєю шкiдливого виробничого чинника пiд час трудової дiяльностi [17].
Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення. Для полегшення цього завдання прийнято поділяти причини виробничого травматизму та професійної захворюваності на наступні основні групи: організаційні, технічні, санітарно -гігієнічні, психофізіологічні.
Організаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів з охорони праці; порушення норм і правил планово- попереджувального ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання обладнання, механізмів та інструменту не за призначенням.
Технічні причини: несправність виробничого обладнання, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисних огороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування.
Санітарно -гігієнічні причини: підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє або нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни.
Психофізіологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну тяжкості і напруженості роботи; монотонність праці; необережність; хворобливий стан працівника; невідповідність психофізіологічних або антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі, незадовільний психологічний клімат у колективі.
Х.3. ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ
Повітря робочої зони
В даний час близько 60 тисяч хімічних речовин знаходять застосування в діяльності людини. Серед інгредієнтів забруднення повітряного середовища (шкідливі речовини) - тисячі хімічних сполук у вигляді аерозолів (твердих, рідких) чи газоподібному вигляді.
Шкідливими називаються речовини, що при контакті з організмом можуть викликати захворювання чи відхилення від нормального стану здоров'я, що виявляються сучасними методами як у процесі контакту з ними, так і у віддалений термін, в тому числі і в наступних поколіннях[6].
По ступеню вливу на організм шкідливі речовини в повітрі робочої зони поділяються на чотири класи небезпеки[8]:
1-й - надзвичайно небезпечні (свинець, ртуть, озон);
2-й - високонебезпечні (кислоти сірчана і соляна, хлор, фенол, їдкі луги);
3-й - помірнонебезпечні (толуол, ксилол, спирт метиловий);
4-й - малонебезпечні (аміак, бензин, ацетон, гас).
Стан повітря робочої зони в виробничому приміщенні називають мікрокліматом або метеорологічними умовами.
Створення оптимальних метеорологічних умов у виробничих приміщеннях є складним завданням, вирішити яку можна за рахунок застосування наступних заходів і засобів:
- Удосконалення технологічних процесів та обладнання;
- Раціональне розміщення технологічного обладнання;
- Автоматизація та дистанційне управління технологічними процесами;
- Раціональна вентиляція, опалення і кондиціонування повітря;
- Раціоналізація режимів праці та відпочинку;
- Застосування теплоізоляції обладнання і захисних екранів;
- Використання засобів індивідуального захисту[45]
Дослідження та оцінка вмісту пилу у повітрі виробничого приміщення
| Склад пилу | Електрокорунд |
| ГДК пилу, мг/м3 | 4,00 |
Вихідні дані:
Результати вимірювань і розрахунків
| Параметри | Позначення | Од. зам. | Результат |
| 1. Вага фільтру до відбору проби | Р1 | мг | |
| 2. Вага фільтру після відбору проби | Р2 | мг | |
| 3. Об'ємна швидкість відбору проби | Qt | л/хв | |
| 4. Час відбору проби | Т | хв | |
| 5. Температура повітря в приміщенні | t | оС | |
| 6. Барометричний тиск | В | мм.рт.ст. | |
| 7. Концентрація пилу в повітрі | СПФ | мг/м3 | |
| 9. Коефіцієнти відповідності умов праці нормативним вимогам | КСП | - |
Згідно з [] розрахунок концентрації пилу роблять по формулі:
, (3.1)
де Спф – концентрація пилу (мг/м3);
P1 і Р2 – вага фільтру до і після відбору проби пилу (міліграм);
V0 – об'єм пропущеного крізь фільтр повітря, приведеного до нормальних умов (м3).
Об'єм повітря, приведений до нормальних умов, визначається по формулі:
, (3.2)
де Vt – об'єм пропущеного крізь фільтр повітря при даній температурі повітря (t °С) і фактичному атмосферному тиску (В), м3.
Об'єм пропущеного крізь фільтр повітря (Vt) визначається з урахуванням висоти (h) підняття кульки за шкалою ротаметра 3:
, (3.3)
де Т – час відбору проби повітря, хв;
Qt – об'ємна швидкість простягання повітря через фільтр.
Для оцінки результату використовується коефіцієнт відповідності умов праці нормативним вимогам:
, (3.6)
де Спф – фактична концентрація пилу;
– гранично-допустима концентрація пилу.
