Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬права. Ќавед≥ть граф≥ки сукупноњ ≥ граничноњ корисност≥, зроб≥ть анал≥з взаЇмозвТ€зку њх динам≥ки, розкрийте суть ≥ практичне значенн€ закону спадноњ граничноњ корисност≥




«агальна величина задоволенн€, €ку отримуЇ споживач в≥д вс≥х спожитих благ, називаЇтьс€ сукупною корисн≥стю (“U). «алежн≥сть сукупноњ корисност≥ в≥д к≥лькост≥ спожитих благ в≥дображаЇ функц≥€: TU = f(X,Y,Е), де , Y... Ц к≥лькост≥ споживаних благ. ƒл€ випадку споживанн€ одного блага (’) функц≥€ сукупноњ корисност≥ маЇ вигл€д: TU = f(X).

ƒл€ оц≥нки зм≥ни сукупноњ корисност≥ при нарощуванн€ споживанн€ блага ’ застосовують пон€тт€ Дгранична корисн≥стьФ.

√ранична корисн≥сть (MU) Ц це додаткова корисн≥сть, отримана в≥д споживанн€ додатковоњ одиниц≥ блага, або прир≥ст сукупноњ корисност≥ при зм≥н≥ к≥лькост≥ блага на одиницю: .

—постереженн€ за повед≥нкою споживача ви€вили, що кожна наступна одиниц€ блага приносить споживачу менше задоволенн€, н≥ж попередн€. ÷е дало можлив≥сть н≥мецькому економ≥сту √.√оссену сформулювати закон спадноњ граничноњ корисност≥ (перший закон √оссена): величина задоволенн€ в≥д споживанн€ кожноњ додатковоњ одиниц≥ благ даного виду зменшуЇтьс€ до дос€гненн€ нульового значенн€ у точц≥ повного насиченн€ потреби.

ќдиниц≥ блага ’ за пор€дком —укупна корисн≥сть , ютил≥в √ранична корисн≥сть , ютил≥в
    -2
 
 
 
 
 
 
 
 

÷ей закон ≥люструють дан≥ таблиц≥ 1, на основ≥ €ких побудован≥ крив≥ сукупноњ та граничноњ корисност≥ (рис 2) дл€ споживача, що нарощуЇ споживанн€ блага в≥д 0 до 8 одиниць. «ауважте, що значенн€ граничноњ корисност≥ у таблиц≥ пишемо м≥ж р€дка≠ми, щоб показати, що це прир≥стн≥ величини.

–ис 2. ‘ункц≥њ сукупноњ та граничноњ корисност≥
а)
б)

 

 

 рива сукупноњ корисност≥ (рис. 2. а) представл€Ї зростаючу опуклу вгору функц≥ю, що Ї насл≥дком д≥њ закону зростаючоњ сукупноњ корисност≥: з нарощуванн€м споживанн€ будь-€кого блага загальна сума корисност≥ зростаЇ, але прирости корисност≥ зменшуютьс€. √раф≥к граничноњ корисност≥ (рис. 2. б) представлений г≥стограмою та спадною кривою.

ћ≥ж кривими сукупноњ та граничноњ корисност≥ ≥снуЇ геометричний звТ€зок:

Ј

а)
б)
сукупна корисн≥сть дос€гаЇ максимального значенн€, коли гранична корисн≥сть стаЇ р≥вною нулю;

Ј величину граничноњ корисност≥ показуЇ кут нахилу кривоњ сукупноњ корисност≥ =

Ј за в≥дТЇмних значень граничноњ корисност≥ крива в≥дхил€Їтьс€ донизу, але цей в≥др≥зок (пунктир) не включаЇтьс€ у функц≥ю корисност≥.

ќтже, рац≥ональний споживач максим≥зуЇ корисн≥сть в≥д блага , €кщо припинить його споживанн€, €к т≥льки гранична корисн≥сть останньоњ спожитоњ одиниц≥ стане р≥вною нулю, тобто не додасть б≥льше н≥€кого задоволенн€.

ѕеревага кардинал≥стськоњ верс≥њ пол€гала у тому, що вона не т≥льки досить просто по€снювала мотивац≥ю повед≥нки споживача, але й могла бути застосована до анал≥зу вибору серед набору благ Ц двох, трьох ≥ б≥льшоњ к≥лькост≥ товар≥в, що в ≥нших модел€х зробити важко. Ќаб≥р товар≥в, €кий купуЇ спо≠живач, називаЇтьс€ ринковим споживчим кошиком. —укупна корисн≥сть ринко≠вого кошика утворюЇтьс€ додаванн€м значень граничноњ корисност≥ кожноњ одиниц≥ товар≥в. ‘ункц≥€ сукупноњ корисност≥ визначаЇтьс€ присвоЇнн€м чис≠лового показника кожному споживчому кошику. “аким чином можна забезпечити к≥льк≥сне ранжируванн€ споживчих кошик≥в: рац≥ональний спо≠живач вибере кошик з найб≥льшою сумою корисност≥ (ютил≥в).

ѕроте в реальн≥й д≥йсност≥ важко у€вити, що споживач здатний к≥льк≥сно оц≥ни≠ти р≥зницю в корисност≥ благ, визначити, наприклад, на ск≥льки ютил≥в буханець хл≥ба корисн≥ший за пакет молока. –адше споживач здатний визна≠чити, наск≥льки один споживчий наб≥р приваблив≥ший дл€ нього за ≥нший.


 

«адач≥

1. ¬изначити р≥вноважну ц≥ну торт≥в м≥сцевого хл≥бокомб≥нату, €кщо денний попит ≥ пропозиц≥€ в≥дпов≥дно задан≥ функц≥€ми Qd = 1000 - 40P Qs = 300 + 30P. яку денну виручку буде отримувати при цьому хл≥бокомб≥нат в≥д продажу торт≥в? як зм≥нитьс€ обс€г продажу ≥ виручка хл≥бокомб≥нату, €кщо в≥д встановить ц≥ну торту 12 грн? „и Ї доц≥льним таке п≥двищенн€ ц≥ни? „и маЇ сенс подальше п≥двищенн€ ц≥ни на торти? ѕро≥люструйте анал≥тичний розвТ€зок граф≥чно.

ƒл€ того, щоб розрахувати р≥вноважну ц≥ну анал≥тично, необх≥дно прир≥вн€ти обидв≥ функц≥њ попиту та пропозиц≥њ.

1000 Ц 40– = 300 + 30–

1000 Ц 300 = 40– + 30–

700 = 70–

– = 10

“аким чином, р≥вноважна ц≥на торт≥в становить 10 грн.

–озм≥р денноњ продажу становить 1000 Ц 40*10 = 600 од.

Ѕалансова перев≥рка: 300 + 30*10 = 600 од.

“обто, при реал≥зац≥њ р≥вноважноњ к≥лькост≥ торт≥в 600 од., хл≥бокомб≥нат отримуЇ виручку 10 грн. * 600 од. = 6 000 грн.

ѕри зб≥льшенн≥ ц≥ни до 12 грн, хл≥бокомб≥нат отримаЇ можлив≥сть реал≥зувати 1000 Ц 40 *12 = 520 од. торт≥в. ¬иручки хл≥бокомб≥нату становитиме: 520 * 12 грн = 6 240 грн.

“аким чином, при зб≥льшенн≥ ц≥ни торту п≥дприЇмство отримуЇ додатково 6 240 Ц 6 000 = 240 грн доходу.

ѕобудуЇмо граф≥ки кривих попиту та пропозиц≥њ дл€ обірунтуванн€ подальших д≥й п≥дприЇмства

 

 

“аким чином, можна зробити висновок, що при зб≥льшенн≥ ц≥ни одиниц≥ продукц≥њ загальний обс€г реал≥зац≥њ

 

 

2. ‘≥рма працюЇ в умовах досконалоњ конкуренц≥њ. «алежн≥сть њњ сукупних витрат в≥д обс€гу випуску продукц≥њ наведено в таблиц≥

¬ипуск продукц≥њ (од./год.)              
—укупн≥ витрати (грн.)              

÷≥на продукту ф≥рми становить 9 грн за одиницю. Ќа п≥дстав≥ наведених даних визначити, за €кого обс€гу випуску продукц≥њ ф≥рма максим≥зуЇ прибуток та його розм≥ри? «а €кого р≥вн€ ринковоњ ц≥ни ф≥рма буде змушена припинити випуск даного товару? «адачу розвТ€зати анал≥тично та граф≥чно.

ќр≥Їнтуючись при вибор≥ р≥шенн€ на м≥н≥мально можливий р≥вень витрат, ф≥рма, €к правило, розгл€даЇ це завданн€ не €к самоц≥ль, а €к зас≥б вир≥шенн€ б≥льш загальноњ задач≥ - максим≥зац≥€ прибутку. ÷€ мета Ї головною дл€ будь-€коњ ф≥рми, нав≥ть €кщо вона не формулюЇтьс€ у вигл€д≥ пров≥дного мотиву њњ д≥€льност≥.

” р€д≥ випадк≥в ф≥рми можуть ставити за мету не максим≥зац≥ю прибутку, а €к≥ - €к≥ ≥нш≥ завданн€, наприклад, зб≥льшенн€ обс€гу продаж≥в, дос€гненн€ сусп≥льного визнанн€, ≥ дл€ њх вир≥шенн€ пожертвувати €коюсь частиною прибутку, задовольнившись њњ б≥льш скромним р≥внем. “акамотивац≥€ повед≥нки ф≥рм носи назва задов≥льного повед≥нки. ќднак ≥ в цьому випадку не об≥йтис€ без прагненн€ до максим≥зац≥њ прибутку, принаймн≥, у довгостроковому пер≥од≥, так €к т≥льки прагненн€ до прибутку дозволить рац≥онально розпод≥лити ресурси, забезпечити високу ефективн≥сть, а отже, отримати можлив≥сть усп≥шно реал≥зувати обран≥ ц≥л≥.

ћаксим≥зац≥€ прибутку дл€ ф≥рми означаЇ пошуки шл€х≥в отриманн€ найб≥льшоњ економ≥чноњ прибутку, тобто р≥зниц≥ м≥ж загальним доходом ≥ загальними витратами.

P m = TR - TC

P m - «агальний або чистий економ≥чний прибуток;

TR - загальний дох≥д, €кий визначаЇтьс€ €к добуток к≥лькост≥ проданоњ продукц≥њ на њњ ц≥ну;

TC - загальн≥ витрати, €к≥ включають ≥ пр€м≥, ≥ непр€м≥.

якщо випуск ≥ реал≥зац≥€ будуть зб≥льшуватис€, то при незм≥нн≥й ц≥н≥ ≥ загальний дох≥д, загальн≥ витрати будуть зростати: дох≥д - з огл€ду на зростанн€ продаваного к≥лькост≥, витрати - в силу д≥њ закону спадноњ в≥ддач≥. ѕрибуток буде мати м≥сце до тих п≥р, поки зростанн€ доходу буде перевищувати зростанн€ витрат, а його розм≥ри будуть залежати в≥д сп≥вв≥дношенн€ цих величин. “ому дл€ вир≥шенн€ проблеми максим≥зац≥њ прибутку важливо враховувати не загальн≥, а граничн≥ значенн€ анал≥зованих показник≥в.

 ≥льк≥сть, €ке додаЇтьс€ до загального доходу кожною додатковою одиницею випуску, буде представл€ти собою граничний дох≥д, а та доза, на €ку зростають загальн≥ витрати при випуску кожноњ наступноњ одиниц≥ продукц≥њ, - граничн≥ витрати.

ѕоки граничний дох≥д перевищуЇ граничн≥ витрати, ф≥рма отримуЇ прибуток ≥, отже, маЇ сенс зб≥льшувати випуск продукц≥њ. јле коли прир≥ст доходу в≥д останньоњ одиниц≥ випуску зр≥вн€Їтьс€ з приростом витрат на випуск ц≥Їњ одиниц≥, зростанн€ виробництва сл≥д призупинити, бо прибавка до прибутку стане дор≥внюЇ нулю.

ћожна сформулювати загальне правило максим≥зац≥њ прибутку: ‘≥рма зб≥льшуватиме випуск до того моменту, поки додатков≥ витрати навиробництво додатковоњ одиниц≥ продукц≥њ не зр≥вн€ютьс€ з граничним доходом в≥д њњ продажу. ÷е називаЇтьс€ правилом MC = MR.

–≥зниц€ м≥ж MC ≥ MR буде представл€ти собою граничний прибуток (PM)., “обто прибуток, одержувану ф≥рмою в≥д реал≥зац≥њ кожноњ додатковоњ одиниц≥ випуску. якщо MR> MC, показник PM буде приймати позитивн≥ значенн€, що св≥дчать про те, що кожна додаткова одиниц€ випуску додаЇ певну дозу до загального прибутку.  оли MR ≥ MC зр≥вн€ютьс€, це буде означати, що PM = 0, а загальний прибуток в ц≥й точц≥ дос€гне свого максимуму. ѕодальше нарощуванн€ випуску призведе до перевищенн€ MC над MR ≥ PM приймаЇ негативн≥ значенн€. ” цьому випадку, коли гранична прибуток стаЇ негативною, ф≥рма може зб≥льшити свою загальну прибуток, скорочуючи р≥вень випуску продукц≥њ.
ѕриймаючи р≥шенн€ про вкладенн€ кап≥талу ≥ про обс€г випуску, ф≥рма може ор≥Їнтуватис€ також на показник середнього прибутку, що виражаЇ к≥льк≥сть прибутку, що припадаЇ на одиницю продукц≥њ (P m) / Q.

ѕобудуЇмо допом≥жну таблицю дл€ розрахунку

¬ипуск продукц≥њ (од./год.)              
—укупн≥ витрати (грн.)              
¬аловий дох≥д              
¬аловий прибуток -4            
√раничний доход -            
√раничн≥ витрати -            

јнал≥зуючи дан≥ таблиц≥ можна зробити висновок, що найб≥льший р≥вень прибутку (17 грн) ф≥рма отримуЇ при випуску 5 одиниць продукц≥њ. ÷е п≥дтверджуЇтьс€ тим фактом, що ц€ точка Ї останньою, за €коњ виконуЇтьс€ нер≥вн≥сть MR> MC. «а наступного обс€гу випуску знак нер≥вност≥ зм≥нюЇтьс€, валовий прибуток зменшуЇтьс€. ÷е наочно п≥дтверджуЇтьс€ наступним граф≥ком, по €кому видно, що пр€ма MC перетинаЇ криву MR в точц≥ 5,5.


 

3. ѕропозиц≥€ земл≥ становить 120 гектар. —≥льськогосподарський попит на землю маЇ функц≥ю: Q (dta) = 120 Ц P. Ќес≥льськогосподарський попит: Q (dtn) = 60 Ц P, де – Ц ц≥на земл≥ у тис. грн. за 1 гектар. ¬изначте р≥вноважну ц≥ну куп≥вл≥ земл≥ та навед≥ть граф≥чно ≥люстрац≥ю даноњ ринковоњ ситуац≥њ. ќбчисл≥ть р≥чну ренту, що отримують власники ц≥Їњ земл≥, €кщо ставка банк≥вського проценту становить 6% р≥чних. якою буде орендна плата за користуванн€ даною землею за умов, €кщо амортизац≥йн≥ в≥драхуванн€ становл€ть 0,6 тис. грн., а ≥нвестований кап≥тал дор≥внюЇ 10 тис. грн..

ќск≥льки земл€ використовуЇтьс€ €к з метою виробництва продовольства (чи техн≥чних культур), так ≥ в неаграрних ц≥л€х, то, в≥дпов≥дно, ≥снуЇ два види попиту на землю: с≥льськогосподарський D—√ ≥ нес≥льськогосподарський DЌ—√. —укупний попит на землю DN Ї њх сумою:

 

¬ нашому випадку можна побудувати наступне р≥вн€нн€ дл€ визначенн€ ц≥ни за землю:

120 = 120 Ц – +60 Ц –

-2– = - 60

– = 30

“обто ц≥на земл≥ за 1 г становить 30 грн.

ќднак, природн≥ ресурси (земл€) можуть не лише надаватис€ в оренду, а й продаватис€ на ринку земл≥. “од≥ на даному ринку формуЇтьс€ ц≥на земл≥, €ка залежить в≥д величини земельноњ ренти ≥ Ї дисконтованою варт≥стю майбутнього доходу в≥д земл≥. „им вищий р≥вень ренти в≥д оренди д≥л€нки земл≥, тим вища њњ ц≥на. якщо Rj Ц це р≥чна рента, оч≥кувана з даноњ д≥л€нки земл≥, в j -тому роц≥, а Ц поточна ринкова ставка позичкового процента, то тод≥ ц≥на земл≥ (–N) буде:

ѕрипустивши, що пер≥од служби д≥л€нки земл≥ в≥чний, тому сума починаЇтьс€ з одиниц≥ й до неск≥нченност≥. ќск≥льки стаЇ усе меншою величиною ≥з зростанн€м значенн€ j, число, що додаЇтьс€ до отримуваноњ суми, поступово наближаЇтьс€ до нул€ в м≥ру наближенн€ j до неск≥нченност≥. —ума у вказан≥й р≥вност≥ дос€гаЇ меж≥, коли Rj однакова щороку. «в≥дси, р≥вн€нн€ набуваЇ виразу:

де R Ц це сума р≥чноњ ренти, а Ц ринкова ставка банк≥вського процента.

¬ нашому випадку маЇмо:

30 = R / 0,06

R = 1,8 тис. грн

ќрендна плата ≥ рента сп≥впадають, €кщо здаЇтьс€ в оренду земл€, у €ку ран≥ше не зд≥йснювались н≥€к≥ кап≥таловкладенн€ (≥нвестиц≥њ), тобто не зводились споруди чи будувались системи ≥ригац≥њ та ≥нше. якщо ж так≥ вкладенн€ зд≥йснювались, то орендна плата, окр≥м ренти, включаЇ у себе виплату процент≥в на вкладений кап≥тал, а також амортизац≥йн≥ в≥драхуванн€ на основн≥ фонди:

,

де R Ц рента,

r Ц процент на вкладений кап≥тал,

ј Ц амортизац≥€ основного кап≥талу, переданого в оренду разом ≥з землею.

ќрендна плата = 1,8 тис. грн + 0,06*10 тис. грн. + 0,6 тис. грн. = 3 тис. грн.

¬се вищевикладене можна наочно про≥люструвати на малюнку.

 

 

R1
R2
R3
D1
D2
D3
QS
Q
R
S
 
 ≥льк≥сть земл≥, га.
 
 

 

 


4. ¬иробнича функц≥€ задаЇтьс€ такою формулою: Q = 3KL. ¬арт≥сть використанн€ кап≥талу ( ) дор≥внюЇ 100 грн, а одиниц≥ прац≥ (L) Ц 200 грн. „ому дор≥внюЇ обс€г витрат ф≥рми при обс€з≥ виробництва 30 од. продукц≥њ? –озвТ€зок подати у анал≥тичному та граф≥чному вигл€д≥.

Ќаприклад, дл€ виробничоњ функц≥њ Q = 3KL де , р≥вн€нн€ ≥зокванти дл€ р≥вн€ виробництва Qn маЇ вигл€д: , зв≥дки

 

  = 30 / 3 * 200 = 0,05

L = 30 / 3 * 100 = 0,01

–азом витрати виробництва становл€ть: 0,05 + 0,01 = 0,15

¬иконавши в≥дпов≥дн≥ розрахунки, можемо побудувати граф≥к ≤зокванти дл€ заданого р≥вн€ випуску Qn. ƒл€ ≥ншого ф≥ксованого обс€гу виробництва крива буде ≥ншою. ƒл€ одн≥Їњ ≥ т≥Їњ ж функц≥њ виробництва можна побудувати безл≥ч ≥зоквант. –озв'€завши р≥вн€нн€ ≥зокванти в≥дносно   чи L дл€ р≥зних значень Q ≥ побудувавши в≥дпов≥дн≥ граф≥ки, отримаЇмо карту ≥зоквант, под≥бну до зображеноњ на рис.


 

“ести

1. ѕан —идорчук вважаЇ що йому однаково корисно споживати 8 скл€нок молока та 3 скл€нки кеф≥ру чи 6 скл€нок молока та 4 скл€нки кеф≥ру. ” цьому випадку гранична норма зам≥щенн€ кеф≥ру на молока становить:

а) 6: 4;

б) 2: 1;

в) 4: 6;

г) 1: 2

¬≥дпов≥дь б) 2: 1

 

2. ≈фект доходу виникаЇ внасл≥док:

а) зб≥льшенн€ ном≥нального доходу споживача

б) зм≥ни споживацьких переваг

в) зб≥льшенн€ числа споживач≥в

г) зм≥ни в≥дносноњ ц≥ни товару

д) скороченн€ ном≥нального доходу споживача

¬≥дпов≥дь: г) зм≥ни в≥дносноњ ц≥ни товару

 

3. ” короткостроковому пер≥од≥ конкурентна ф≥рма припинить виробництво за умови, що:

а) ц≥на продукц≥њ Ї нижче за м≥н≥мальн≥ середн≥ витрати

б) њњ нормальний прибуток нижче за середньогалузевий

в) њњ сукупний виторг не покриваЇ сукупних витрат

г) њњ сукупний виторг не покриваЇ не покриваЇ зм≥нних витрат

¬≥дпов≥дь: в) њњ сукупний виторг не покриваЇ сукупних витрат

 

4. ћонопсон≥€ Ц це ринкова структура, за €коњ:

а) продукц≥€ однор≥дна, вх≥дн≥ барТЇри на ринок в≥дсутн≥, на ринку д≥ють два продавц€ та багато покупц≥в:

б) на ринку багато покупц≥в та продавц≥в, вх≥дн≥ барТЇри в≥дсутн≥, продукц≥€ диференц≥йована

в) на ринку багато продавц≥в та лише один покупець

г) на ринку багато покупц≥в та лише один продавець

¬≥дпов≥дь:) на ринку багато продавц≥в та лише один покупець

 

5. ≈коном≥чна рента Ц це:

а) конкурентна ринкова ц≥на будь-€кого ресурсу

б) плата за використанн€ будь-€кого ресурсу

в) плата за використанн€ обмеженого ресурсу

г) дох≥д власника будь-€кого ресурсу

д) орендна плата за орендован≥ ресурси

¬≥дпов≥дь: в) плата за використанн€ обмеженого ресурсу


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2693 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2272 - | 2083 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.068 с.