Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬изначенн€ ц≥ни та оптимального обс€гу продажу монопол≥Їю. ќсобливост≥ монопольного ц≥ноутворенн€. ѕон€тт€ ц≥новоњ дискрим≥нац≥њ




 

„иста монопол≥€ визначаЇ обс€г виробництва на основ≥ трьох принцип≥в: витрати, попит ≥ максим≥зац≥€ прибутку. –≥зниц€ м≥ж чистим монопол≥стом ≥ чисто конкурентними продавцем лежить на сторон≥ ринкового попиту. ¬ умовах чистоњ конкуренц≥њ продавець зустр≥чаЇтьс€ з абсолютно еластичним попитом за ринковою ц≥ною, визначеною галузевою пропозиц≥Їю та попитом, а граничний дох≥д Ї пост≥йним ≥ р≥вним ц≥н≥ продукц≥њ. ÷е означаЇ, що валовий прибуток зб≥льшуЇтьс€ на пост≥йну величину, тобто на пост≥йну ц≥ну кожноњ проданоњ одиниц≥ продукц≥њ.

 рива попиту монопол≥ста (насправд≥ крива попиту будь-€кого д≥ючого в умовах недосконалоњ конкуренц≥њ продавц€) багато в чому Ї в≥дм≥нною. “ак €к чистий монопол≥ст Ї галуззю, його крива попиту, або продажу, €вл€Ї собою криву галузевого попиту. “ака крива Ї низх≥дн≥й. ≤снують три значенн€ спадноњ кривоњ попиту, €к≥ необх≥дно зрозум≥ти.

ѕерше значенн€ - ц≥на перевищуЇ граничний дох≥д

—падна крива попиту означаЇ, що чиста монопол≥€ може зб≥льшувати продаж≥, т≥льки призначаючи б≥льш низьку ц≥ну на одиницю своЇњ продукц≥њ. ÷ей факт Ї причиною того, що граничний доход стаЇ менший н≥ж ц≥на (середн≥й доход) дл€ кожного р≥вн€ випуску, кр≥м першого. ѕричина? «ниженн€ ц≥ни буде ставитис€ не т≥льки до додатковоњ проданоњ продукц≥њ, але також ≥ до вс≥х ≥ншим одиниц€м товару, €кий ≥накше м≥г бути реал≥зований за б≥льш високою ц≥ною.  ожна додатково продана одиниц€ буде додавати до валового доходу свою ц≥ну, меншу, н≥ж сума знижень ц≥ни, €ка повинна бути отримана на вс≥х попередн≥х одиниц€х продукц≥њ.

“ак €к граничний доход Ї за визначенн€м зм≥на у валовому доход≥, то до тих п≥р, поки валовий дох≥д зб≥льшуЇтьс€, граничний дох≥д Ї додатн≥м.  оли валовий дох≥д дос€гаЇ свого максимуму, граничний дох≥д дор≥внюватиме нулю. ≤ коли валовий дох≥д зменшуЇтьс€, граничний дох≥д стаЇ негативним.

ƒруге значенн€ - монопол≥ст диктуЇ ц≥ну ≥ обс€г виробництва

ћонопол≥ст неминуче визначаЇ ц≥ну, вир≥шуючи €кий об'Їм продукц≥њ випустити, тобто одночасно вибираЇ ≥ ц≥ну, ≥ обс€г виробництва. ќднак монопол≥ст не "в≥льний" в≥д ринкових сил у встановленн≥ ц≥ни ≥ обс€гу виробництва, ≥ покупець знаходитьс€ повн≥стю в його влад≥. «окрема, спадна крива монопол≥стичного попиту означаЇ, що висок≥ ц≥ни пов'€зан≥ з низькими обс€гами продаж≥в ≥, навпаки, низьк≥ ц≥ни - з великими обс€гами виробництва. ќск≥льки крива попиту монопол≥ста заф≥ксована, в≥н не може п≥двищити ц≥ну без втрати продаж≥в або зб≥льшити продаж≥ без призначенн€ б≥льш низькоњ ц≥ни.

«агальне правило пол€гаЇ в наступному: монопол≥€ н≥коли не вибере таку комб≥нац≥ю ц≥на - к≥льк≥сть, при €к≥й валовий доход зменшуЇтьс€ (граничний дох≥д Ї в≥д'Їмним). ≤накше кажучи, монопол≥ст максим≥зуЇ прибуток, буде завжди прагнути уникати нееластичного в≥др≥зку кривоњ попиту на користь певноњ комб≥нац≥њ ц≥на - к≥льк≥сть на еластичному в≥др≥зку. ѕри зниженн≥ ц≥ни до нееластичною област≥ валовий дох≥д зменшуватиметьс€. јле б≥льш низька ц≥на пов'€зана з великим обс€гом виробництва ≥, отже, зб≥льшилис€ валовими витратами. Ѕ≥льш низький дох≥д ≥ б≥льш висок≥ витрати означають зменшенн€ прибутку.

Ќа питанн€: €ку комб≥нац≥ю ц≥ни ≥ к≥лькост≥ на еластичному в≥др≥зку кривоњ попиту вибере чистий монопол≥ст? ¬≥дпов≥дь одна - це залежить не т≥льки в≥д попиту ≥ граничного доходу, але ≥ в≥д витрат.

“ретЇ значенн€ - максим≥зац≥€ прибутку

ѕрагнучий до прибутку монопол≥ст використовуЇ ту ж лог≥чне обірунтуванн€, що прагне до прибутку, ф≥рма в конкурентн≥й галуз≥. ¬≥н буде виробл€ти кожну наступну одиницю продукц≥њ до тих п≥р, поки њњ реал≥зац≥€ забезпечуЇ б≥льший прир≥ст граничного доходу, н≥ж зб≥льшенн€ середн≥х витрат (рис. 1).

–ис. 1. „иста монопол≥€: сп≥вв≥дношенн€ ц≥ни, витрат та обс€гу

« малюнка видно, що ≥Їна продукту –моп в точц≥ емо" перевищуЇ величину середн≥х витрат ј— дл€ обс€гу продукту 0ћќ", що спри€Ї максим≥зац≥њ прибутку в умовах чистоњ монопол≥њ, тод≥ €к в умовах досконалоњ конкуренц≥њ– = ј—.

ѕон€тт€ ц≥новоњ дискрим≥нац≥њ було введено в економ≥чну теор≥ю в перш≥й третин≥ ’’ ст. англ≥йським економ≥стом ј. ѕ≥гу, хоча €вище, що д≥стало цю назву, було в≥доме й ран≥ше. ј. ѕ≥гу запропонував розр≥зн€ти три види, або ступен≥, ц≥новоњ дискрим≥нац≥њ. [6] ÷≥нова дискрим≥нац≥€ Ч встановленн€ продавцем р≥зних ц≥н на р≥зн≥ одиниц≥ того самого товару, дл€ €кого в≥дм≥нност≥ в ц≥нах не повТ€зан≥ з р≥зницею у витратах.[5, 240] ќдн≥Їю з ознак ц≥новоњ дискрим≥нац≥њ Ї те, що товари ≥ послуги мають однаков≥ характеристики, в цих товарах ≥ послугах вт≥лен≥ однаков≥ витрати виробництва. ѕроте так≥ товари ≥ послуги реал≥зуютьс€ за р≥зними ц≥нами. ÷≥нова дискрим≥нац≥€ стосуЇтьс€ тих субТЇкт≥в, €к≥ змушен≥ купувати товар або послугу за вищою ц≥ною. ѕричини њњ р≥зн≥:

Ј п≥дприЇмц≥ враховують куп≥вельну спроможн≥сть споживач≥в (потреба висока, проте грошов≥ можливост≥ низьк≥), наприклад студент≥в, учн≥в, €к≥ купують квитки в к≥нотеатр, музей, на виставку;

зменшенн€ попиту споживач≥в ≥нод≥ змушуЇ п≥дприЇмц≥в використати можливост≥ транспорту (у зимовий час знижуютьс€ ц≥ни на квитки на ав≥атранспорт дл€ окремих груп населенн€).

≤снують певн≥ умови дл€ ≥снуванн€ ц≥новоњ дискрим≥нац≥њ. ѕо-перше, виробник повн≥стю контролюЇ виробництво ≥ ц≥ноутворенн€ на вс≥х сегментах ринку, по-друге, продавець здатний в≥докремити р≥зн≥ ст≥йк≥ групи покупц≥в, €к≥ в≥др≥зн€ютьс€ ц≥новою еластичн≥стю попиту, по-третЇ, покупц≥ не мають бажанн€ та умов перепродати придбаний товар.

ѕрактика св≥дчить, що встановленн€ дискрим≥нац≥йноњ ц≥ни (тариф≥в, розц≥нок) €к б≥льш прихованоњ, пор≥вн€но з монопольно високими ц≥нами, формою одержанн€ монопольно високого прибутку, ви€вилась в останн≥ роки найпоширен≥шим видом зловживань монопольним становищем. [3, 5]

÷≥нова дискрим≥нац≥€ можлива в окремих галуз€х, де р≥зниц€ в ц≥нах не спри€Ї перепродажу товар≥в або послуг (тобто в≥дсутн≥ особи, €к≥ б використовували р≥зницю ц≥н дл€ наживи). ÷е так≥ галуз≥, €к медицина, юридичн≥ послуги, послуги транспорту. “ут, €к правило, враховують р≥вень платоспроможност≥ споживач≥в. ћожливе зниженн€ плати за х≥рург≥чну операц≥ю, €кщо споживач обмежений у ф≥нансах, проте операц≥€ дл€ нього конче потр≥бна.[1, 158]

як було згадано вище, ј. ѕ≥гу запропонував розр≥зн€ти три ступен≥ ц≥новоњ дискрим≥нац≥њ.

÷≥нова дискрим≥нац≥€ першого ступен€, або абсолютна ц≥нова дискрим≥нац≥€, ≥снуЇ тод≥, коли кожному покупцев≥ (споживачев≥) встановлюЇтьс€ ≥ндив≥дуальна ц≥на на р≥вн≥ його готовност≥ платити за товар (послугу), тобто найвищу ≥з ц≥н, за €кою покупець погоджуЇтьс€ на куп≥влю одиниц≥ певного товару. “акий принцип ц≥ноутворенн€ даЇ можлив≥сть ф≥рм≥-монопол≥стов≥ отримувати додатковий прибуток. [4, 253]

” чистому вигл€д≥ досконалу ц≥нову дискрим≥нац≥ю важко зд≥йснити, тому що неможливо мати ≥нформац≥ю про функц≥њ попиту кожного з ус≥х потенц≥йних покупц≥в. ќднак ≥ приватн≥ л≥кар≥, ≥ юристи, ≥ модельЇри оц≥нюють ц≥нову еластичн≥сть попиту окремих кл≥Їнт≥в на основ≥ ≥нформац≥њ про належн≥сть њх до т≥Їњ або ≥ншоњ групи населенн€, ≥ саме цим багато в чому по€снюютьс€ њхн≥ висок≥ гонорари. ѕоказовою тут буде повед≥нка торговц≥в на базарах крањн Ѕлизького —ходу. ƒосв≥дчений торговець за багато рок≥в безпомилково навчивс€ визначати, ск≥льки за його товар може заплатити покупець, €кий маЇ т≥ або ≥нш≥ етн≥чн≥, в≥ков≥ ≥ психолог≥чноњ особливост≥. ¬ерхн≥й р≥вень ц≥ни призначаЇтьс€, €к правило, ≥ндив≥дуально з урахуванн€м того, щоб Ђ≥ не зл€кати, ≥ поторгуватись, ≥ продатиї. [5, 241]

÷≥нова дискрим≥нац≥€ другого ступен€ пол€гаЇ у встановленн≥ та застосуванн≥ р≥зного р≥вн€ ринковоњ ц≥ни залежно в≥д обс€г≥в продажу товару. ѕри зб≥льшенн≥ обс€г≥в продажу споживач≥ погоджуютьс€ на куп≥влю певноњ одиниц≥ товару за нижчою ц≥ною, наступний (додатковий) обс€г продажу вони згодн≥ придбати додаткову одиницю певного товару ще дешевше. ÷ей спос≥б дискрим≥нац≥њ, €к ≥ в попередньому випадку, даЇ змогу зб≥льшити сукупний виторг ≥ прибуток монопол≥ста. “ака ц≥нова пол≥тика поширена на ринках енергоресурс≥в. [4, 253]

Ќа практиц≥ ц≥нова дискрим≥нац≥€ другого ступен€ часто набираЇ форми р≥зного роду ц≥нового дисконту, або знижок. Ќаприклад:

Ј знижки на обс€г поставки Ч чим вищий обс€г поставки або замовленн€, тим б≥льша знижка до ц≥ни;

Ј кумул€тивн≥ знижки Ч сезонний квиток на зал≥зниц≥ дешевший разових квитк≥в, ц≥на р≥чноњ передплати на газету або журнал за умов р≥чноњ передплати в≥дносно нижча за њх ц≥ну в роздр≥бному продажу;

Ј ц≥нова дискрим≥нац≥€ в час≥ Ч р≥зн≥ ц≥ни на ранков≥, денн≥ ≥ веч≥рн≥ сеанси в к≥но; р≥зна величина ресторанноњ нац≥нки в денний ≥ веч≥рн≥й час, у робоч≥ ≥ вих≥дн≥ дн≥; р≥зн≥ тарифи на проживанн€ в готел€х у л≥тн≥й ≥ зимовий сезони ≥ т. п.;

Ј ст€гненн€ абонементноњ плати в поЇднанн≥ з пропорц≥йною оплатою к≥лькост≥ товару (послуги), що купуЇтьс€. [5, 241]

÷≥нова дискрим≥нац≥€ третього виду запроваджуЇтьс€ ф≥рмою-монопол≥стом тод≥, коли на ринку можна вид≥лити дек≥лька окремих груп покупц≥в (споживач≥в) з р≥зною еластичн≥стю попиту. “ака ц≥нова дискрим≥нац≥€ також даЇ можлив≥сть зб≥льшити прибуток монопол≥ста. ÷ей спос≥б ц≥новоњ дискрим≥нац≥њ поширений насамперед на ринках ав≥аперевезень, на зал≥зниц≥. [4, 253]

Ќасл≥дки ц≥новоњ дискрим≥нац≥њ можуть бути р≥зними. « одного боку, диференц≥юючи ц≥ни, ф≥рми зб≥льшують своњ прибутки за рахунок покупц≥в. јле з ≥ншого боку Ц монопол≥стов≥ стаЇ виг≥дно зб≥льшувати обс€г виробництва. ” такому випадку ц≥нова дискрим≥нац≥€ може спри€ти росту ефективност≥ функц≥онуванн€ ринку, оск≥льки вона веде до росту обс€г≥в пропозиц≥њ та попиту. ≤ позитивним Ї те, що т≥ д≥л€нки ринку, товар €ких не користувавс€ попитом у раз≥ Їдиноњ ц≥ни, також обслуговуютьс€. [3, 6-7]

÷≥нова пол≥тика в ”крањн≥ спр€мована на регулюванн€ державою в≥дносин обм≥ну м≥ж субТЇктами господарюванн€ з метою забезпеченн€ екв≥валентност≥ у процес≥ реал≥зац≥њ сусп≥льного продукту, дотриманн€ необх≥дноњ паритетност≥ ц≥н м≥ж галуз€ми та видами економ≥чноњ д≥€льност≥, а також забезпеченн€ стаб≥льност≥ оптових та роздр≥бних ц≥н. [7, 168]

¬икористанн€ ц≥новоњ дискрим≥нац≥њ з метою зб≥льшенн€ сукупних доход≥в з боку природних монопол≥ст≥в Ї досить поширеним, зокрема ≥ на украњнських п≥дприЇмствах галуз≥ звТ€зку, електро- та газопостачанн€, комунальних послуг. Ќасамперед вона стосуЇтьс€ блокового ц≥ноутворенн€ дл€ р≥зних груп споживач≥в, залежно в≥д часу наданн€ послуг. ÷е доповнюЇтьс€ ц≥новою дискрим≥нац≥Їю, що запроваджуЇтьс€ державою з метою захисту р€ду соц≥альних груп населенн€: ветеран≥в в≥йни, учасник≥в бойових д≥й, малозабезпечених тощо.[2, 224]

¬исновок. ѕрактика господарськоњ д≥€льност≥ в сучасних ринкових умовах потребуЇ пост≥йного обл≥ку взаЇмозвТ€зк≥в та р≥зноман≥тних д≥й м≥ж ринком ≥ ц≥ноутворенн€м. ѕричому тут не можна керуватись лише ринковими ≥нтересами субТЇкт≥в господарюванн€ Ч п≥дприЇмств чи галузей, або навпаки, ≥гнорувати ц≥ ≥нтереси. ѕотр≥бн≥ гнучк≥ методи, €к≥ забезпечували б орган≥чне поЇднанн€ економ≥чних ≥нтерес≥в окремих товаровиробник≥в з ≥нтересами сусп≥льства ≥ споживач≥в. Ѕез правильного встановленн€ ц≥н, њх узгодженн€ з принципами визначенн€ прибутку ≥ його використанн€, встановленн€ р≥зних ф≥нансових платеж≥в (насамперед податку на додану варт≥сть), платеж≥в за використан≥ ресурси, з умовами ф≥нансуванн€ ≥ кредитуванн€ неможливо розраховувати на д≥Їв≥сть ринкового механ≥зму. ≈коном≥чне обірунтуванн€ ц≥н у перех≥дний пер≥од потр≥бно п≥дн€ти до р≥вн€ сусп≥льно нормативних витрат.


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 990 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2443 - | 2026 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.