Правові форми співробітництва суб'єктів торговельної діяльності: постачальників, дилерів, дистриб'юторів, принципалів і агентів, постачальників і комерційних представників

ЗМІСТ

1. Правові форми співробітництва суб’єктів торгівельної діяльності: постачальників, дилерів, дистриб’юторів; принципалів і агентів; постачальників і комерційних представників………………………………. 3

2. Поняття та особливості договору доручення і комісії у торгівельній діяльності. Складіть проект договору доручення і комісії на реалізацію товару…………………………………………………………. 12

3. Практичне завдання…………………………………………………………………….. 28

Висновок…………………………………………………………………………………………………… 30

Список використаної літератури…………………………………………………………… 33

 

 

Правові форми співробітництва суб'єктів торговельної діяльності: постачальників, дилерів, дистриб'юторів, принципалів і агентів, постачальників і комерційних представників.

 

Торговельна діяльність — це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримати прибуток.

Торговельна діяльність регулюється Господарським і Цивільним кодексами України, Законом України "Про захист прав споживачів", іншими актами законодавства, а також Порядком провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення від 15 червня 2006 р. N 833.

Господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу.

Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, енергопостачання, купівлі-продажу, оренди, міни (бартеру), лізингу та іншими договорами.

Господарюючі суб'єкти здійснюють торгівельну діяльність після їх державної реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності (ст.58 ГК, Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб - підприємців» від 15.05.2003р.), а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності у них ліцензії на торгівлю окремими видами товарів (закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000р.).

Торговельна діяльність може здійснюватися у сферах:

- роздрібної торгівлі;

- оптової торгівлі;

- торговельно-виробничій (громадське харчування) діяльності.

Роздрібна торгівля - сфера діяльності по продажі товарів, надання послуг на підставі усного або письмового цивільно-правового договору безпосередньо кінцевим споживачам для їх власного некомерційного використання.

Оптова торгівля - сфера підприємницької діяльності по придбанню та відповідному перетворенню товарів для наступної їхньої реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Дрібнороздрібна - торгова мережа - частина роздрібної торгової мережі, що складається з наметів, кіосків, пунктів пересувної торгівлі, автоматів, нестаціонарних торгових одиниць.

Торговельна діяльність суб'єкта господарювання припиняється у порядку, встановленому законодавством.

Суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути:

- громадяни України, інших держав, не обмежені законом в правоздатності або дієздатності;

- юридичні особи всіх форм власності.

- об'єднання юридичних осіб, що здійснюють діяльність в Україні на умовах угоди про розподіл продукції.

Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, визначених законами України, на вибір підприємця.

Під організаційно-правовою формою підприємницької діяльності розуміють сукупність майнових і організаційних відмінностей, способів формування майнової бази, особливостей взаємодії власників, засновників, учасників, їх відповідальності один перед одним і контрагентами.

Організаційно-правова форма передбачає поєднання організаційних і правових ознак, які характеризують особливості як створення юридичної особи, так і його діяльності. Різноманіття організаційно-правових форм діяльності підприємців обумовлене багатьма чинниками, у тому числі і тим, що кожна з форм має свої переваги і недоліки, які виявляються по-різному залежно від сфери діяльності, масштабу суб'єкта і тому подібне.

Велику групу суб'єктів підприємницької діяльності складають юридичні особи - організації, які мають окреме майно, можуть від свого імені придбавати майнові і особисті немайнові права і нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражному або третейському суді.

Найпоширенішої є класифікація комерційних юридичних осіб по організаційно-правовій формі на: господарські суспільства (акціонерні, товариства з обмеженою відповідальністю і суспільства з додатковою відповідальністю, повні і командитні суспільства), державні і комунальні підприємства, а також виробничі кооперативи.

Товариство з обмеженою відповідальністю має статутний фонд у розмірі 100 мінімумів заробітної плати, розділений між засновниками (фізичними та юридичними особами). Засновники несуть відповідальність в межах своїх внесків до статутного фонду.

У товаристві з додатковою відповідальністю засновники несуть відповідальність в межах своїх внесків до статутного фонду, а при недостатності цих внесків - іншим своїм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі.

Асоціації - договірні об'єднання юридичних осіб, створені з метою постійної координації господарської діяльності. Асоціація не має права втручатися у виробничу і комерційну діяльність будь-кого з її учасників.

Корпорації - договірні об'єднання юридичних осіб, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

Акціонерне товариство - юридична особа, що має статутний фонд у розмірі 1250 мінімальних заробітних плат, поділений на визначену кількість акцій рівно номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. Акціонерне товариство може бути відкритим (акції можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах) або закритим (акції розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі).

Колективне підприємство - підприємство, засноване на власності трудового колективу.

Консорціуми - тимчасові статутні об'єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети.

Концерни - статутні об'єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців.

Командитне товариство - товариство в якому одні засновники несуть солідарну відповідальність всім своїм майном, інші - відповідають за зобов'язанням в межах внесків до статутного фонду. Назва товариства повинна включати прізвища (найменування) учасників.

Приватне підприємство - підприємство, засноване на власності фізичної особи.

Повне товариство - засновники несуть солідарну відповідальність усім своїм майном. Назва повного товариства повинна включати прізвища (найменування) учасників.

У законодавстві України немає вичерпного переліку організаційно-правових форм комерційних юридичних осіб.

Здійснення підприємницької діяльності некомерційними організаціями (споживацькими кооперативами, громадськими або релігійними організаціями, установами, добродійними і іншими фондами) в цілому не відповідає цілям їх діяльності, оскільки для них отримання прибутку не є основною метою. Вони діють для досягнення соціальних, добродійних, культурних, освітніх, наукових і управлінських цілей, з метою охорони здоров'я громадян, розвитку фізичної культури і спорту, задоволення духовних і інших нематеріальних потреб громадян, захисту має рацію, законних інтересів громадян і організацій, рішення споровши і конфліктів, а також в інших цілях, направлених на досягнення суспільних благ. Проте це не виключає можливості участі в підприємницькій діяльності некомерційних організацій. Вони можуть здійснювати підприємницьку діяльність, якщо вона служить меті створення некомерційної організації, і одержувати прибуток, необхідний їм для реалізації їх статутних цілей.

Щодо юридичних осіб і громадян, для яких підприємницька (торгова) діяльність не є основною, норми Господарського кодексу застосовуються до тієї частини їх діяльності, яка по своєму характеру є підприємницькою.

Загальні правила здійснення торгівельної діяльності регулює підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. N 833. Торгова діяльність в Україні також регулюється Господарським і Цивільним кодексами України, Законом України "Про захист прав споживачів", іншими актами законодавства.

Господарюючі суб'єкти здійснюють торгівельну діяльність після їх державної реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності (ст.58 ГК, Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб - підприємців» від 15.05.2003р.), а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності у них ліцензії на торгівлю окремими видами товарів (закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000р.).

Суб'єкт господарювання для провадження торговельної діяльності може мати роздрібну, дрібно роздрібну торговельну мережу та мережу закладів ресторанного господарства (ресторани, кафе, кафетерії тощо).

Суб'єкти господарювання повинні забезпечити:

- відповідність приміщення (місця) для провадження діяльності у сфері торгівлі і ресторанного господарства необхідним санітарним нормам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування - вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці;

- наявність на видному та доступному місці куточка покупця, в якому розміщується інформація про найменування власника або уповноваженого ним органу, книга відгуків та пропозицій, адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів;

- розміщення торговельного патенту, ліцензії відповідно до встановлених законодавством вимог;

- продаж товарів згідно з установленими правилами і нормами.

На вимогу споживача відповідальний працівник суб'єкта господарювання повинен надати йому цей Порядок, Закон України "Про захист прав споживачів", санітарні норми, ветеринарні документи, правила продажу окремих видів товарів відповідно до спеціалізації суб'єкта господарювання.

В торгівельному об'єкті повинні знаходитися наступні документи:

• рахунки-фактури,

• прибутково-видаткові накладні,

• товарно-транспортні накладні,

• копії сертифікатів відповідності товару державній системі сертифікації,

• гарантійний термін,

• термін придатності товару,

• документи, що свідчать про якість і безпеку продукції.

Товари, що поступили в продаж від громадянина-підприємця, повинні мати ярлик з вказівкою його прізвища, адреси, номера документа, що засвідчує право на здійснення підприємницької діяльності, і назви органу, його строку, що видав, гарантійного, і строку придатності.

Кожна партія продовольчих товарів повинна мати документ, який засвідчує їх якість і безпеку, з вказівкою виготівника, його адреси, дати виготовлення, строку придатності для вживання або дати закінчення строку придатності для вживання, маси нетто фасованого товару.

Особливості продажу окремих видів продовольчих і непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, комісійної торгівлі непродовольчими товарами, а також продаж товарів в кредит регулюється окремими правилами, затвердженими МВЕС торгом.

Особливості продажу лікарських засобів визначаються окремими правилами, затверджуваними МОЗ України.

Господарюючі суб'єкти всіх форм власності повинні забезпечити відповідність торгівельного об'єкту необхідним екологічним і санітарно-гігієнічним умовам, вимогам нормативних документів щодо зберігання і продажу відповідних товарів, а також охорони праці.

На фасаді торгівельного об'єкту повинна бути вивіска з вказівкою назви господарюючого суб'єкта і власника або уповноваженого їм органу. Біля входу в приміщення на видному місці розміщується інформація про режим роботи.

Режим роботи торговельного об'єкта та закладу ресторанного господарства встановлюється суб'єктом господарювання самостійно, а у випадках, передбачених законодавством, за погодженням з органами місцевого самоврядування.

Для закладу ресторанного господарства, який обслуговує споживачів на підприємствах, в установах та організаціях, режим роботи встановлюється суб'єктом господарювання за домовленістю з їх адміністрацією.

У разі закриття торговельного об'єкта для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання та проведення інших робіт суб'єкт господарювання повинен розмістити поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату та період закриття.

У разі здійснення виїзної (виносний) торгівлі, а також продажу товарів з використанням інших нестаціонарних засобів на робочому місці продавця встановлюється табличка з вказівкою назви, місця розташування і номера телефону господарюючого суб'єкта, що організував торгівлю, а також прізвище, ім'я і по батькові продавця. На робочому місці громадянина-підприємця встановлюється табличка з вказівкою його адреси, номери свідоцтва про державну реєстрацію господарюючого суб'єкта і назва органу, що здійснив цю реєстрацію.

Господарюючий суб'єкт зобов'язаний реалізовувати товари за наявності цінника на товар (прейскуранта) в грошовій одиниці України, і на вимогу покупця надати йому повну інформацію про виготівника, основні споживацькі якості і безпеку товару і його ціну.

Необхідно також вказати на наявність правильно оформлених і завірених цінників (ярликів), прейскурантів. Вони повинні обов'язково підписуватися працівником, відповідальним за формування, встановлення або застосування цін, завірятися печаткою або штампом суб'єкта господарювання з вказівкою дати підписання.

Торговий об'єкт повинен мати контрольний журнал встановленого зразка, де особи, які здійснюють контроль, роблять запис про проведені перевірки.

Покупець має право на вільний вибір товару, перевірку його якості, комплектності, ваги, і ціни, демонстрацію безпечного і правильного використовування. На вимогу покупця продавець зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальний прилад і документ, підтверджуючий ціну товару.

Книга відгуків і пропозицій громадян встановленого зразка повинна знаходитися в торгівельному залі на видному і доступному для покупців місці, там же повинен знаходитися «Куточок покупця», де поміщається інформація для покупців, адреси і номера телефонів органів, що забезпечують державний захист прав споживачів асортиментний перелік товарів, діючі санітарні і ветеринарні правила, Порядок здійснення торгівельної діяльності і правила торгівельного обслуговування населення (Закон України «Про захист прав споживачів»).

Надписами на іноземній мові господарюючий суб'єкт зобов'язаний забезпечити інформацію на державній або іншій мові відповідно до Закону «Про мови в Українській PCP» про найменування, основні споживацькі властивості товару, термін його придатності, умови зберігання, можливі застереження щодо вмісту шкідливих компонентів і обмежень в споживанні, а також гарантійні зобов'язання.

Забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.

У документах на товари, що підлягають обов'язковій сертифікації, повинні зазначатися реєстраційні номери сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом.

Забороняється безпідставне вилучення, приховання або затримання реалізації виставлених для продажу товарів.

Забороняється примушувати покупця придбавати товари неналежної якості або непотрібного йому асортименту.

Не допускається продаж товарів, вільна реалізація яких заборонена.

Обслуговування окремих категорій громадян, яким згідно із законодавством надаються відповідні пільги, як правило, здійснюється в спеціально відведених торговельних приміщеннях (відділах, секціях).

У разі відпуску недоброякісної або виготовленої з порушенням технології страви (виробу) споживач має право за своїм вибором вимагати від суб'єкта господарювання замінити її або сплатити вартість.

У закладі ресторанного господарства забороняється встановлювати мінімум вартості замовлення і пропонувати споживачеві обов'язковий асортимент продукції, виробленої у такому закладі.

Продаж продовольчих товарів, готових до вживання, а також тих, що швидко псуються, інших продовольчих товарів (у тому числі овочів і фруктів) за межами торговельного приміщення (виїзна, виносна торгівля) здійснюється у відведених для цього місцях за наявності у суб'єкта господарювання дозволу на розміщення пересувних малих архітектурних форм та за умови дотримання встановлених для таких товарів температурного режиму зберігання і санітарних норм.

На кожну партію таких товарів, якщо це передбачено законом, видається супровідний документ, яким підтверджується їх якість та безпека, із зазначенням найменування товару, виробника, його адреси, дати виробництва (виготовлення), строку придатності.

Заклад ресторанного господарства зобов'язаний забезпечити зберігання речей споживача в гардеробі (за його наявності). Відповідальність за збереження речей споживача в гардеробі несе заклад згідно із законодавством.