Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћодель споживанн€ та заощадженн€ поточного доходу




c,

s C=Yd

c

d c

E


C0

a s

 
 


F d1 yd

y1 y2 y3

-C b1

 

√раф≥чно функц≥€ споживанн€ маЇ вигл€д опуклоњ кривоњ, кут нахилу €коњ у кожн≥й точц≥ визначаЇ гранична схильн≥сть до споживанн€. ‘ункц≥€ заощадженн€ Ї граф≥чним в≥дображенн€м функц≥њ споживанн€. √раф≥чно маЇ вигл€д ув≥гнутоњ кривоњ, нахил €коњ визначаЇ граф≥чна схильн≥сть до заощадженн€.

 

2.ћодель споживанн€ чистого боржника та чистого кредитора в багатопер≥одн≥й економ≥ц≥.

C2 боржник

 
 


y2 у

c2 E

U2

y1 U1

B C

 

 

кредитор

 

 

 

 


c2 ≈

U2

y2 U1

C1 y1 C

ћодель показуЇ, що завд€ки ф≥нансовим ринкам домогосподарства оптим≥зують обс€ги споживанн€ двох часових пер≥одах за рахунок њх перерозпод≥лу ≥ час, при цьому в своњх р≥шенн€х вони враховують не лише поточний доход але й оч≥куваний майбутн≥й доход.

 

3. модель перманентного доходу ‘р≥дмена.

 
 

 

 


C2 E U

 

Y2 y

C1=y1 y1 c

“очка ≈ показуЇ Їдиний випадок де доходи обох пер≥од≥в будуть р≥вн≥. ћодель перманентного доходу доводить, що корисн≥сть споживанн€ зор≥Їнтованого на де€ку середню величину поточних ≥ майбутн≥х доход≥в. «начно вища н≥ж споживанн€ повТ€заного лише з доходами певних пер≥од≥в.

 

 

4.ћодель життЇвого циклу споживанн€ ≥ заощадженн€ ‘. ћод≥ль€н≥.

Y1 C2

C

 

+S E

C C C2

Y

-S -S B C1

ћодель життЇвого циклу споживанн€ ≥ заощадженн€ ћод≥ль€н≥ показуЇ, що в житт≥ Ї 2 пер≥оди коли заощадженн€ в≥дТЇмн≥: молод≥ ≥ пенс≥йн≥ роки. ј споживанн€ пост≥йне в час≥.

ћод≥ль€н≥ акцентуЇ увагу на тому, що сп≥вв≥дношенн€ м≥ж споживанн€м ≥ заощадженн€м зм≥нюЇтьс€ на стад≥€х життЇвого циклу. ” молод≥ роки ≥ у старост≥ заощадженн€ в≥дТЇмн≥, у зр≥лому в≥ц≥ Ц додатн≥. —таб≥льн≥сть заощаджень упродовж житт€ забезпечуЇтьс€ за рахунок запозичень у молод≥ роки ≥ використанн€ заощаджень у л≥тньому в≥ц≥ воно пост≥йне.

 

5. ћодель впливу процентноњ ставки на оптимальний обс€г кап≥талу ≥ обс€г попиту на ≥нвестиц≥њ.


 

ќсновним чинником ≥нвестиц≥й Ї ставка проценту, €кщо ставка проценту зростаЇ, та пром≥нь витрат на кап≥тал в≥дхил€Їтьс€ вгору л≥воруч, при зниженн≥ ставки % процес п≥де у зворотньому напр€мку ≥ обс€г потоку ≥нвестиц≥њ Ї оберненою функц≥Їю в≥д ставки проценту ≥=f(r).

 

 

6. ћодель впливу техн≥чного прогресу на ≥нвестиц≥йний попит.

 
 

 

 


Ќ“ѕ п≥двищуЇ продуктивний фактор виробництва ≥ може спри€ти безперервному економ≥чному зростанню та безперервному п≥двищенню р≥вн€ житт€, оск≥льки обс€г продукц≥њ на одного працюючого завд€ки технолог≥й зростаЇ. ≈коном≥ка дос€гаЇ золотого р≥вн€ нагромадженн€ кап≥талу. «олоте правило нагромадженн€ кап≥талу: оптимальною Ї така частка заощаджень за €коњ в умовах ст≥йкоњ р≥вноваги дос€гаЇтьс€ максимально можливий р≥вень споживанн€.

 

7. рива Ћоренса, модель вир≥внюванн€ доход≥в за допомогою прогресивних ставок.

кожна точка кривоњ показуЇ частку сукупного доходу, €ка припадаЇ на частку домогосподарств. ƒ≥агональ показуЇ г≥потетичну можлив≥сть абсолютно р≥вном≥рного розпод≥лу доход≥в. „им дал≥ крива Ћоренца в≥дхил€Їтьс€ в≥д д≥агонал≥, тим б≥льшу нер≥вном≥рн≥сть в розпод≥л≥ доход≥в вона в≥дображаЇ.

 

8. ћодель мультипл≥катора у закрит≥й приватн≥й економ≥ц≥ (видатки - випуск).

ћодель видатк≥в випуск (кейнс≥анський хрест)

AE E1

AE1

 
 


AE2

y2 yf y1 у

по€снюЇ взаЇмозвТ€зок сукупного попиту ≥ реального обс€гу виробництва в умовах стаб≥льност≥ ц≥н у короткостроковому пер≥од≥. √раф≥чно ц€ функц≥€ будуЇтьс€ на основ≥ функц≥њ споживанн€, величини ≥нвестиц≥й, державних видатк≥в та чистого експорту приймаЇтьс€ €к автономн≥ зм≥нн≥. –≥вновага дос€гаЇтьс€ в точц≥ перетину функц≥њ сукупних видатк≥в з б≥сектрисою.

9. модуль мультипл≥катора у закрит≥й економ≥ц≥ (заощадженн€ - ≥нвестиц≥њ).

S

 

≈ I

 
 


Y

 

” модел≥ заощадженн€ Ц ≥нвестиц≥њ ≥нвестиц≥њ приймаютьс€ €к автономн≥ ≥ граф≥чно Ї пр€мою горизонтальною л≥н≥Їю. «аощадженн€ Ї зростаючою функц≥Їю в≥д доходу, а величина зростанн€ визначаЇтьс€ граничною схильн≥стю до заощадженн€. ” стан≥ р≥вноваги заощадженн€ р≥вн≥ ≥нвестиц≥€м.

 

 

10.ћодель ≥нфл€ц≥йного розриву.

якщо р≥вноважний ¬¬ѕ Ї б≥льшим в≥д потенц≥йного в економ≥ц≥ виникаЇ ≥нфл€ц≥йний розрив Ц величина на €ку необх≥дно зменшити сукупн≥ видатки або р≥вноважний ¬¬ѕ зменшити до потенц≥йного.

 

11. ћодель рецес≥йного розриву.

якщо р≥вноважний ¬¬ѕ Ї меншим в≥д потенц≥йного в економ≥ц≥ виникаЇ рецес≥йний розрив Ц величина на €ку необх≥дно зб≥льшити сукупн≥ видатки або р≥вноважний ¬¬ѕ зр≥с до потенц≥йного р≥вн€.

 

 

12.ћодель впливу державних видатк≥в на макроеконом≥чну р≥вновагу (видатки - випуск).

—ила впливу державних видатк≥в дор≥внюЇ простому мультипл≥катору видатк≥в держави, видатки приймаютьс€ €к автономна величина, що пр€мо зм≥нюЇ р≥вень сукупних видатк≥в. ћультипл≥катор видатк≥в: ∆ ” = ∆G * ћультипл≥катор. ƒержавн≥ видатки Ї ≥нструментом пр€моњ д≥њ, проте потребують значного часу на законодавчо затверджен≥ зм≥ни до державного бюджету. ѕодатки д≥ють опосередковано, сила њх впливу залежить в≥д на€вноњ податковоњ системи.

 

13. ћодель впливу автономних податк≥в на макроеконом≥чну р≥вновагу (видатки Ц випуск).

13модель.

—ила впливу акордних (автономних) видатк≥в Ї трохи меншою н≥ж сила впливу державних видатк≥в. ѓњ вим≥рюЇ мультипл≥катор автономних податк≥в. ћультипл≥катор т = ∆” / ∆“.якщо ур€д одночасно односпр€мовано ≥ на однакову величину зм≥нить державн≥ видатки та податки намагаючись п≥дтримати збалансований бюджет, то р≥вноважний ¬¬ѕ зм≥нитьс€ в тому ж напр€мку ≥ на таку ж саму величину. ћатематично такий вплив показуЇ мультипл≥катор збалансованого бюджету.

 

 

14. модель впливу пропорц≥йних податк≥в на макроеконом≥чну р≥вновагу (видатки Ц випуск).

якщо ур€д застосовуЇ не автономн≥, а пропорц≥йн≥ податки (сума податкових надходжень визначаЇтьс€ за допомогою агрегованоњ податковоњ ставки), то функц≥€ сукупних видатк≥в не зм≥щуЇтьс€ паралельно, а зм≥щуЇ кут нахилу. —илу впливу мультипл≥катора вим≥рюЇ податковий мультипл≥катор.

 

15.ћодель економ≥чного циклу  алдора.

C

 

¬

ј

 
 

 


Ya Yb Yc

ћодель  алдора по€снюЇ коливанн€ д≥ловоњ активност≥ ендогенними чинниками, €кими виступають заощадженн€ ≥ ≥нвестиц≥њ. ¬она будуЇтьс€ за припутн€м закритоњ приватноњ економ≥ки та взаЇмод≥њ ф≥рм ≥ домогосподарств на товарному ринку. ” модел≥ застосовуютьс€ специф≥чн≥ нел≥н≥йн≥ функц≥њ ≥нвестиц≥й ≥ заощаджень, €к≥ в≥дображають залежн≥сть цих зм≥нних в≥д величини реального доходу у час≥, р≥зн≥ за еластичн≥стю дл€ р≥зних етап≥в економ≥чноњ конʾюктури. “очки ј ≥ — Ц точки ст≥йкоњ короткостроковоњ р≥вноваги. ¬ обох точках р≥вновага може порушуватись, внасл≥док €к зм≥ни схильност≥ до ≥нвестуванн€, так ≥ зм≥ни схильност≥ до заощадженн€. “очки ј ≥ ¬ Ц заощадженн€ б≥льш≥ ≥нвестиц≥й. ¬,— Ц ≥нвестиц≥њ перевищують заощадженн€.

 

16.ћодель ст≥йкого стац≥онарного стану р≥вноваги в економ≥ц≥ (за —олоу).

14модель.

ћодель —олоу грунтуЇтьс€ на класичн≥й виробнич≥й функц≥њ з пост≥йною в≥ддачею в≥д масштабу, €ка дозвол€Ї анал≥зувати зм≥нн≥ у вигл€д≥ показник на одного працюючого. «ростанн€ обс€гу кап≥талу веде до в≥дпов≥дного зростанн€ кошт≥в дл€ його в≥дновленн€, тобто сума амортизац≥њ зростаЇ пропорц≥йно нагромадженню кап≥талу, а граф≥к маЇ вигл€д промен€, що виходить з початку координат. —тац≥онарний стан кап≥талу маЇ важливе значенн€. Ќа цьому обс€з≥ економ≥ка також дос€гаЇ стац≥онарного стану Ц виробництво на обс€з≥ довгий час залишаЇтьс€ без зм≥н.  р≥м того ≥ кап≥тал ≥ економ≥ка завжди пр€муЇ до стац≥онарного стану.

17. ћодель впливу р≥вн€ заощаджень на економ≥чне зростанн€ (за —олоу).

 
 

 

 


ѕ≥двищенн€ р≥вн€ заощаджень прискорюЇ економ≥чне зростанн€, але лише до того моменту, коли дос€гаЇтьс€ новий стац≥онарний стан економ≥ки, ≥ навпаки.

 

 

18. ћодель впливу темп≥в зростанн€ населенн€ на економ≥чне зростанн€ (за —олоу).

« врахуванн€м темпу зростанн€ населенн€ (n) стац≥онарний обс€г кап≥талу дос€гаЇтьс€ за умови: sf (k) = (d+n)*k, тобто у стац≥онарному стан≥ зб≥льшенн€ кап≥талу на одного прац≥вника точно зр≥вноважуЇтьс€ його зменшенн€м внасл≥док амортизац≥њ та зростанн€ населенн€. «ростанн€ населенн€ маЇ дек≥лька насл≥дк≥в: залученн€ у виробництво додаткових прац≥вник≥в ≥ додаткового кап≥талу забезпечуЇ зростанн€ загального обс€гу ¬¬ѕ, але не забезпечуЇ п≥двищенн€ р≥вн€ житт€; зм≥нюЇтьс€ умова золотого р≥нв€ нагромадженн€.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 526 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

2058 - | 1926 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.038 с.