Модель споживання та заощадження поточного доходу

c,

s C=Yd

c

d c

E

C0

a s

F d1 yd

y1 y2 y3

-C b1

 

Графічно функція споживання має вигляд опуклої кривої, кут нахилу якої у кожній точці визначає гранична схильність до споживання. Функція заощадження є графічним відображенням функції споживання. Графічно має вигляд увігнутої кривої, нахил якої визначає графічна схильність до заощадження.

 

2.Модель споживання чистого боржника та чистого кредитора в багатоперіодній економіці.

C2 боржник

y2 у

c2 E

U2

y1 U1

B C

 

 

кредитор

 

 

 

 

c2 Е

U2

y2 U1

C1 y1 C

Модель показує, що завдяки фінансовим ринкам домогосподарства оптимізують обсяги споживання двох часових періодах за рахунок їх перерозподілу і час, при цьому в своїх рішеннях вони враховують не лише поточний доход але й очікуваний майбутній доход.

 

3. модель перманентного доходу Фрідмена.

 

 

C2 E U

 

Y2 y

C1=y1 y1 c

Точка Е показує єдиний випадок де доходи обох періодів будуть рівні. Модель перманентного доходу доводить, що корисність споживання зорієнтованого на деяку середню величину поточних і майбутніх доходів. Значно вища ніж споживання пов’язаного лише з доходами певних періодів.

 

 

4.Модель життєвого циклу споживання і заощадження Ф. Модільяні.

Y1 C2

C

 

+S E

C C C2

Y

-S -S B C1

Модель життєвого циклу споживання і заощадження Модільяні показує, що в житті є 2 періоди коли заощадження від’ємні: молоді і пенсійні роки. А споживання постійне в часі.

Модільяні акцентує увагу на тому, що співвідношення між споживанням і заощадженням змінюється на стадіях життєвого циклу. У молоді роки і у старості заощадження від’ємні, у зрілому віці – додатні. Стабільність заощаджень упродовж життя забезпечується за рахунок запозичень у молоді роки і використання заощаджень у літньому віці воно постійне.

 

5. Модель впливу процентної ставки на оптимальний обсяг капіталу і обсяг попиту на інвестиції.

 

Основним чинником інвестицій є ставка проценту, якщо ставка проценту зростає, та промінь витрат на капітал відхиляється вгору ліворуч, при зниженні ставки % процес піде у зворотньому напрямку і обсяг потоку інвестиції є оберненою функцією від ставки проценту і=f(r).

 

 

6. Модель впливу технічного прогресу на інвестиційний попит.

 

 

НТП підвищує продуктивний фактор виробництва і може сприяти безперервному економічному зростанню та безперервному підвищенню рівня життя, оскільки обсяг продукції на одного працюючого завдяки технологій зростає. Економіка досягає золотого рівня нагромадження капіталу. Золоте правило нагромадження капіталу: оптимальною є така частка заощаджень за якої в умовах стійкої рівноваги досягається максимально можливий рівень споживання.

 

7.Крива Лоренса, модель вирівнювання доходів за допомогою прогресивних ставок.

кожна точка кривої показує частку сукупного доходу, яка припадає на частку домогосподарств. Діагональ показує гіпотетичну можливість абсолютно рівномірного розподілу доходів. Чим далі крива Лоренца відхиляється від діагоналі, тим більшу нерівномірність в розподілі доходів вона відображає.

 

8. Модель мультиплікатора у закритій приватній економіці (видатки - випуск).

Модель видатків випуск (кейнсіанський хрест)

AE E1

AE1

AE2

y2 yf y1 у

пояснює взаємозв’язок сукупного попиту і реального обсягу виробництва в умовах стабільності цін у короткостроковому періоді. Графічно ця функція будується на основі функції споживання, величини інвестицій, державних видатків та чистого експорту приймається як автономні змінні. Рівновага досягається в точці перетину функції сукупних видатків з бісектрисою.

9. модуль мультиплікатора у закритій економіці (заощадження - інвестиції).

S

 

Е I

Y

 

У моделі заощадження – інвестиції інвестиції приймаються як автономні і графічно є прямою горизонтальною лінією. Заощадження є зростаючою функцією від доходу, а величина зростання визначається граничною схильністю до заощадження. У стані рівноваги заощадження рівні інвестиціям.

 

 

10.Модель інфляційного розриву.

Якщо рівноважний ВВП є більшим від потенційного в економіці виникає інфляційний розрив – величина на яку необхідно зменшити сукупні видатки або рівноважний ВВП зменшити до потенційного.

 

11. Модель рецесійного розриву.

Якщо рівноважний ВВП є меншим від потенційного в економіці виникає рецесійний розрив – величина на яку необхідно збільшити сукупні видатки або рівноважний ВВП зріс до потенційного рівня.

 

 

12.Модель впливу державних видатків на макроекономічну рівновагу (видатки - випуск).

Сила впливу державних видатків дорівнює простому мультиплікатору видатків держави, видатки приймаються як автономна величина, що прямо змінює рівень сукупних видатків. Мультиплікатор видатків: ∆ У = ∆G * Мультиплікатор. Державні видатки є інструментом прямої дії, проте потребують значного часу на законодавчо затверджені зміни до державного бюджету. Податки діють опосередковано, сила їх впливу залежить від наявної податкової системи.

 

13. Модель впливу автономних податків на макроекономічну рівновагу (видатки – випуск).

13модель.

Сила впливу акордних (автономних) видатків є трохи меншою ніж сила впливу державних видатків. Її вимірює мультиплікатор автономних податків. Мультиплікатор _т = ∆У / ∆Т.Якщо уряд одночасно односпрямовано і на однакову величину змінить державні видатки та податки намагаючись підтримати збалансований бюджет, то рівноважний ВВП зміниться в тому ж напрямку і на таку ж саму величину. Математично такий вплив показує мультиплікатор збалансованого бюджету.

 

 

14. модель впливу пропорційних податків на макроекономічну рівновагу (видатки – випуск).

Якщо уряд застосовує не автономні, а пропорційні податки (сума податкових надходжень визначається за допомогою агрегованої податкової ставки), то функція сукупних видатків не зміщується паралельно, а зміщує кут нахилу. Силу впливу мультиплікатора вимірює податковий мультиплікатор.

 

15.Модель економічного циклу Калдора.

C

 

В

А

 

Ya Yb Yc

Модель Калдора пояснює коливання ділової активності ендогенними чинниками, якими виступають заощадження і інвестиції. Вона будується за припутням закритої приватної економіки та взаємодії фірм і домогосподарств на товарному ринку. У моделі застосовуються специфічні нелінійні функції інвестицій і заощаджень, які відображають залежність цих змінних від величини реального доходу у часі, різні за еластичністю для різних етапів економічної конʾюктури. Точки А і С – точки стійкої короткострокової рівноваги. В обох точках рівновага може порушуватись, внаслідок як зміни схильності до інвестування, так і зміни схильності до заощадження. Точки А і В – заощадження більші інвестицій. В,С – інвестиції перевищують заощадження.

 

16.Модель стійкого стаціонарного стану рівноваги в економіці (за Солоу).

14модель.

Модель Солоу грунтується на класичній виробничій функції з постійною віддачею від масштабу, яка дозволяє аналізувати змінні у вигляді показник на одного працюючого. Зростання обсягу капіталу веде до відповідного зростання коштів для його відновлення, тобто сума амортизації зростає пропорційно нагромадженню капіталу, а графік має вигляд променя, що виходить з початку координат. Стаціонарний стан капіталу має важливе значення. На цьому обсязі економіка також досягає стаціонарного стану – виробництво на обсязі довгий час залишається без змін. Крім того і капітал і економіка завжди прямує до стаціонарного стану.

17. Модель впливу рівня заощаджень на економічне зростання (за Солоу).

 

 

Підвищення рівня заощаджень прискорює економічне зростання, але лише до того моменту, коли досягається новий стаціонарний стан економіки, і навпаки.

 

 

18. Модель впливу темпів зростання населення на економічне зростання (за Солоу).

З врахуванням темпу зростання населення (n) стаціонарний обсяг капіталу досягається за умови: sf (k) = (d+n)*k, тобто у стаціонарному стані збільшення капіталу на одного працівника точно зрівноважується його зменшенням внаслідок амортизації та зростання населення. Зростання населення має декілька наслідків: залучення у виробництво додаткових працівників і додаткового капіталу забезпечує зростання загального обсягу ВВП, але не забезпечує підвищення рівня життя; змінюється умова золотого рінвя нагромадження.