Для об’єктивного оцінювання знань студентів використовується система поточного і підсумкового контролю, яка складається з таких видів:
- попередній контроль, суть якого полягає в ознайомленні із загальним рівнем підготовки кожного студента та аналізу планів його робіт, які будуть виконуватися в межах самостійної підготовки, зокрема, написання рефератів, тезисів доповідей на конференціях, наукових робіт, а також контрольних і дипломних робіт;
- поточний контроль, суть якого полягає в моніторингу ходу самостійної роботи студента і який здійснюється шляхом:
· оцінювання правильності виконання письмових робіт і побудови плану (змісту) цих робіт;
· усних опитувань з метою виявлення рівня розуміння студентом проблеми, якій присвячена самостійна робота. Поточний контроль здійснюється, як правило, на семінарських або практичних заняттях.
- Модульний контроль, суть якого полягає в оцінюванні рівня виконання модульної контрольної роботи.
До модульної контрольної роботи (МКР) відносяться питання, що розкривають основний зміст тем модуля. Кожен варіант МКР включає 5 питань з різних тем. Для відмінного виконання МКР необхідно за кожним питанням викласти у логічній послідовності теоретичний матеріал, навести приклади, що ілюструють застосування теоретичних положень на практиці і зазначити основні актуальні проблеми, пов’язані з їх реалізацією. Повна відповідь дозволяє отримати 10 балів. Відсутність у відповіді посилань на сучасні проблеми, пов’язані з питанням, зменшує оцінку на 2 бали. 5-6 балів отримує студент, який не наводить або порушується логіка викладення у теоретичній частині і не міститься елементів самостійних висновків. 2 або 1 бал-теоретична відповідь на 1 запитання.
Завданням модульного контролю є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, здатність творчо використовувати накопичені знання.
Бальна система оцінювання за контролем різних форм навчання студента в межах кожного модулю:
№ п/п | Назви виду роботи, способи набуття знань | Бали за 1 вид роботи | Бали за всі заняття (максимальні) |
1. | Усні відповіді | ||
2. | Реферати | ||
3. | Конспектування | ||
4. | Рішення ситуаційних завдань | ||
5. | Тестування | ||
6. | Модульна контрольна робота | ||
7. | Складання структурно-логічної схеми | ||
8. | Індивідуальне науково – практичне завдання | ||
Всього: |
Умови допуску студента до іспиту:
- відсутність заборгованостей з практичних занять;
- відсутність заборгованостей з модульної контрольної роботи;
- позитивні рейтингові бали за модуль;
- попередній стартовий рейтинг з кредитного модуля не менше 35 балів.
Підсумковий контроль:
За результатами вивчення курсу студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як сума оцінок з модуля та оцінки за залік.
Сума набраних рейтингових балів при семестровому контролі переводиться в оцінки системи оцінювання ECTS. Система передбачає семибальну шкалу (A, B, C, D, E, FX, F) та подвійне (описове та статистичне) визначення цих оцінок. Переведення значення рейтингових оцінок з кредитного модуля в ECTS та традиційні оцінки для виставлення їх до залікової відомості та залікової книжки здійснюється відповідно до таблиці:
Рейтингові бали за шкалою Академії | Оцінка за національною шкалою | Оцінка за шкалою ECTS |
90-100 | Відмінно | A |
82-89 | Добре | B |
75-81 | C | |
67-74 | Задовільно (зараховано) | D |
60-66 | E | |
35-59 | Незадовільно (незараховано) | FX |
1-34 | F |
Студенти, які набрали за результатами вивчення курсу (або семестру) необхідну кількість балів (=>60), отримують залікову оцінку відповідно до набраного рейтингу;
Студенти, які набрали протягом семестру рейтинг з кредитного модуля менше 60 балів, зобов’язані складати залік.
Максимальна кількість балів за залік складає 25 (тобто 25 відсотків від загальної кількості балів).