Ураган (смерч, гроза, злива)

Пожежа

1.1. Поведінка при пожежі в НАУ

У разі виникнення невеликого осередку пожежі в коридорах чи аудиторіях слід застосувати вогнегасник або кілька вогнегасників, які є у багатьох аудиторіях та загасити осередок самотужки. При потребі студенти можуть вийти з аудиторії, але не слід створювати протяг, який сприятиме посиленню вогню. Відчиняти вікна можна лише після ліквідації вогню. Якщо вогонь сильний і є небезпека життю, слід покинути аудиторію, зачинити її та викликати пожежну бригаду.

У разі, якщо сильна пожежа виникла на нижчих поверхах та спускатися вниз неможливо (через вогонь чи сильний дим) викладачам і студентам слід залишатися в аудиторіях і чекати на вказівки керівника або інших членів цивільної оборони. Слід закрити двері в аудиторіях, щоб не пропускати туди дим. В разі якщо прохід сходами можливий, викладачам слід організувати евакуацію студентів і прослідкувати за тим, щоб не допустити паніки, створення натовпів і т.д. В разі потреби залучайте старостів, інших енергійних студентів. Спускатися треба швидко, але організовано, дівчатам краще знати черевики з високими підборами. Під час спускання намагатися затримувати дихання і якнайменше вдихати дим (якщо він є). Ні в якому разі не можна користуватися ліфтами.

Пожежа за межами НАУ

Пожежі найбільш розповсюджені лиха: вони відбуваються в усіх районах нашої країни, особливо влітку у лісах, на торф’яниках, полях, у житлових будівлях і на промислових підприємствах. У 90% випадків причина виникнення лісових пожеж людина, яка необережно поводиться із вогнем у лісі, у місцях роботи і відпочинку.
Найнебезпечними є лісові пожежі, причиною виникнення яких є необачна дія людини (розведення вогнища і необережне поводження з ними, сільськогосподарські палі, використання несправної техніки та агрегатів, браконьєрська охота у засушливий період року, грозові розряди тощо). Найбільше пожеж виникає у соснових лісах у суботу, неділю і понеділок (до 40 % спалахувань). Тому у лісах заборонено розводити вогнища. Особливо це небезпечно у місцях із підсохлою травою і під коріннями дерев. Не можна кидати запалені сірники, недопалки, використовувати машини з несправною системою живлення, палити і користуватися вогнем поблизу машин. Культурномасові заходи у лісі необхідно проводити на спеціально відведених ділянках. Поблизу цих місць повинні бути засоби гасіння пожеж або водоймища. Будь-яка пожежа починається із займання, яке нерідко може ліквідувати одна людина. Але ліквідувати пожежу одній людині, тим більш без відповідних засобів, самовладання, мужності не так просто. Розбурхана стихія потребує колосальних зусиль великої кількості людей, значної кількості спеціальної і іншої техніки. Найбільш доступними засобами гасіння займань і пожеж є вода, пісок або грунт, ручні вогнегасники, азбестові і брезентові покривала і навіть віття дерев та одяг. При виникненні пожежі у лісі, населеному пункті чи на виробництві, у першу чергу треба повідомити про це пожежну команду, а після цього сміливо вступати у боротьбу із вогнем. Кожний учасник гасіння пожежі повинен дотримуватись заходів безпеки, обережності і передбачливості. При саморятуванні і рятуванні інших людей під час лісних пожеж необхідно діяти швидко, оскільки основною небезпекою є: висока температура повітря та задимлення; можливі обвалення дерев та провали внаслідок вигорання торфу; наявність небезпечних концентрацій різних продуктів горіння. Під час пожеж на людях може спалахнути одяг. При невеликих ділянках палаючого одягу вогонь може бути загашений шляхом його збивання або накриття потерпілого плащем, пальто чи будь-яким іншим полотнищем. Робиться це для того, щоб перекрити доступ повітря до місця горіння. У випадку, коли пожежа захопила вас у лісі чи степу, не слід приймати поквапливих рішень. Звичайно люди, що злякалися валу вогню, що насувається, намагаються бігти у протилежний від нього бік, не оцінивши швидкості його руху. При виявленні поруч з собою вогняної стіни, яка швидко наближається, степової або низової лісної пожежі, необхідно перейти кромку пожежі проти вітру, накрити при цьому голову і обличчя верхнім одягом. Виходити із зони будь-якої лісової пожежі, швидкість розповсюдження якої невелика, треба в навітряну сторону, тобто у сторону вогню, використовуючи галявини, просіки, дороги, ріки і т.д. Пожежі впливають на людей своїм сильним психологічним ефектом. Паніка серед людей навіть при невеликих пожежах слугує причиною значних жертв.

 

Землетрус

Тектонічні землетруси виникають унаслідок раптового зняття напруження, наприклад при переміщеннях уздовж розламу в земній корі. Техногенні землетруси можуть бути викликані підземними ядерними випробуваннями, заповненням водоймищ, видобутком нафти й газу методом нагнітання рідини у свердловини, підривними роботами при видобутку корисних копалин тощо. Менш сильні землетруси відбуваються при обвалі склепінь печер або гірських копалень.

 

Україна знаходиться на території Українського кристалічного щита, тому не є сейсмічно небезпечною територією. Проте невеликі землетруси можливі, що, як-правило, є відголоском землетрусів в інших сейсмічних зонах.

Землетруси завжди викликали у різних людей розлад психіки, що проявлялися у неправильній поведінці. Слідом за гострою руховою реакцією часто настає депресивний стан із загальною руховою загальмованістю. Унаслідок цього, як показує статистика, більша частина отриманих травм серед населення пояснюється несвідомими діями потерпілих, обумовленими панічним станом і страхом. Попередити землетрус неможливо, але у випадку оповіщення про загрозу землетрусу чи появи його ознак слід діяти швидко, але спокійно, впевнено і без паніки.

При завчасному попереджені про загрозу землетрусу, перш ніж залишити квартиру (дім), необхідно вимкнути нагрівальні пристрої і газ, якщо топилася піч – загасити її; після цього слід одягти дітей, старих, одягтися самому, взяти необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування, медикаменти, документи і вийти на вулицю. На вулиці слід якомога швидше відійти від будівель і споруд у напрямку площ, широких вулиць, скверів, спортивних майданчиків, незабудованих ділянок, суворо дотримуючись встановленого громадського порядку. Якщо землетрус почався раптово, коли зібратися і вийти з квартири (будинку) виявляється неможливим, необхідно зайняти місце (встати) у дверному чи віконному прорізі; тільки стихнуть перші поштовхи землетрусу швидко вийти на вулицю. У подальшому необхідно діяти у відповідності з обстановкою, що склалася, виконувати всі розпорядження органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.

У разі, якщо сильний землетрус застав вас під час занять на висотних поверхах, не слід кидатися тікати по сходах, оскільки останні можуть обвалитися через силу поштовхів. Ні в якому разі не слід користуватися ліфтами, аби не застрягнути в них. У разі слабких чи сильних поштовхах слід стати в дверних прорізах або залізти під парти чи столи і перечекати поки поштовхи не скінчаться.

Ураган (смерч, гроза, злива)

Ураган це вітер великої руйнівної сили і значної тривалості, швидкість якого 33 м/с і більше. Смерч це висхідний вихор повітря, яке швидко обертається, що має вигляд темного стовпа діаметром від декількох десятків до сотень метрів з вертикальною, іноді вигнутою віссю обертання. Гроза – це атмосферне явище, що пов’язано з розвитком потужних купчастодощових хмар, що супроводжується багаторазовими електричними розрядами між хмарами і земною поверхнею, звуковими явищами, сильними опадами, нерідко з градом. Злива – короткочасні атмосферні опади великої інтенсивності. З отриманням штормового попередження негайно слід удатися до проведення запобіжних робіт: зміцнити не досить тривкі конструкції, зачинити двері, приміщення на горищі, слухові вікна, вентиляційні отвори. Великі вікна і вітрини необхідно оббити дошками. Шибки заклеїти смужками паперу або тканини, а якщо можливо, вийняти. Двері і вікна з підвітряної сторони залишити відкритими, щоб урівноважити внутрішній тиск у будівлі. З дахів, балконів, лоджій прибрати предмети, які при падінні можуть заподіяти людям травмувань.

Якщо є можливість і необхідність, треба вимкнути комунальні енергетичні мережі, відкрити допоміжні люки для пропускання води. З легких споруд людей перевести у більш міцні будівлі або укрити в захисних спорудах ЦО. Припинити зовнішні роботи. Запастися електричними ліхтарями, гасовими лампами, свічками. Доцільно створити запаси води на 23 доби, підготувати похідні плитки, гасівки, примуси. Не забувати запастися продуктами харчування та фуражем для худоби, медикаментами особливо перев’язочними матеріалами; радіоприймачі і телевізори тримати постійно ввімкненими. Знаходячись у будинку, слід стерегтися поранень осколками скла, що розлітається. Для цього треба відійти від вікон і встати впритул до простінка. Можна використовувати також міцні меблі. Найбільш безпечним місцем є сховища ЦО, підвали або внутрішні приміщення перших поверхів цегляних і кам’яних будинків. Не можна виходити на вулицю одразу ж після послаблення вітру, тому що через кілька хвилин порив може повторитися. Якщо це всетаки необхідно, треба триматися подалі від будівель і споруд, високих парканів, стовпів, дерев, щогл, опор, проводів. Заборонено знаходитися на шляхопроводах, наближатися до місць зберігання легкозаймистих або сильнодіючих отруйних речовин. Слід пам’ятати, що частіше всього в таких умовах люди зазнають травмувань від уламків скла, шиферу, черепиці, покрівельного заліза, зірваних шляхових знаків, від деталей оздоблень фасадів і карнизів, від предметів, що зберігаються на балконах і лоджіях. Якщо ураган (смерч) застав вас на відкритій місцевості, ліпше за все сховатися у канаві, ямі, яру, будьякій виїмці: лягти на дно заглиблення і щільно притулитися до землі. Знаходитись у пошкодженій будівлі небезпечно: вона може обвалитися під новим натиском вітру. Особливо слід стерегтися розірваних електропроводів: не виключена ймовірність того, що вони під напругою. Ураган (смерч) може супроводжуватися грозою (бурею). Ухиляйтесь від ситуацій, при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не укривайтеся під деревами, які стоять окремо; не підходьте до ліній електропередач і т.п. Головна умова – не піддаватися паніці. Діяти грамотно і свідомо, утримуватися від нерозумних вчинків, надавати допомогу потерпілим.

Евакуація. Порядок проведення евакуації. Екстрена евакуація та тимчасове виведення населення із зон загрози життю та здоров'ю.

Організація і виконання рятувальних та інших невідкладних аварійно-відновлювальних робіт в осередках ураження внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного і воєнного характеру є одним із головних завдань органів управління і сил Цивільної оборони України.

Рятувальні роботи включають: розвідку осередків ураження, локалізацію і гасіння пожеж, знайдення уражених і діставання їх з під завалів, а також з пошкоджених, загазованих та які горять будинків і споруд, надання потерпілим першої медичної допомоги і евакуацію їх в лікувальні заклади; вивід (вивіз) населення із зон хімічного і небезпечного радіоактивного зараження, проведення санітарної обробки людей, обеззараження техніки, засобів захисту і одягу, продовольства, харчової сировини, води і фуражу; території, споруд, обладнання суб’єктів господарської діяльності і транспортних засобів.

При виконанні аварійно-рятувальних робіт особовому складу сил ЦО необхідно враховувати:

ступінь вибухопожежонебезпечних параметрів речовин і матеріалів;

наявність засобів пожежогасіння, у тому числі протипожежного водопроводу;

наявність систем пожежної сигналізації;

ступені вогнестійкості головних будівельних конструкцій і межі розповсюдження вогню по цим конструкціям;

заходи щодо обмеження розповсюдження вогню;

захист від вибухів будинків і споруд.

 

Заходи обережності під час ліквідації наслідків стихійного лиха

Перед тим, як увійти у пошкоджений будинок (споруду), треба переконатися, чи не загрожує він обвалом; у приміщенні через небезпеку вибуху скупчення газів неможливо користуватися відкритим вогнем (сірниками, свічами і т.д.). Будьте обережні з обірваними і оголеними проводами, не допускайте короткого замикання. Не вмикайте електроенергію, газ і водопровід, до тих пір, доки їх не перевірить комунальнотехнічна служба. Не пийте воду із пошкодженого водопроводу або затоплених колодязів. Дотримання заходів обережності в районі стихійного лиха дозволяє значно понизити складність і кількість травм.