Г) Оцінка захисних споруд по своєчасному укриттю

Виконується в залежності від розташування захисних споруд відносно місць роботи. Оцінку зручно виконувати за схемою розміщення З. С.
Послідовність:

§ Визначається час початку дії вражаючого фактора надзвичайної ситуації на об’єкті, наприклад, час початку формування сліду радіоактивної хмари, час підходу хмари зараженого повітря або час підходу хвилі прориву Т_ПОЧ.

§ Визначається час, якій потрібен людям для укриття у сховищі (Т_ТР.). Його визначають з розрахунку, що людина подолає 100 м. приблизно за 2 хв та 2 хв необхідно для заняття місця у сховищі.

§ Порівнюють потрібний час з часом початку дії вражаючого фактору і, якщо Т_ТР. ³ Т_ПОЧ., то місткість цих сховищ необхідно враховувати при розрахунку коефіцієнту за своєчасним укриттям.

§ Визначається показник, що характеризує інженерний захист за своєчасним укриттям: ,

де N_CВ. - число людей, які зможуть сховатись в З. С. у встановлений час.

 

На основі окремих показників (К_ВМ, К_ЗВ, К_ЖО, К_СВ), визначається коефіцієнт надійності інженерного захисту К_ІНЖ.З за найменшим значенням окремих показників.

Тема № 6 Організація і порядок проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження

Навчальні питання:

6.1 Мета та зміст рятувальних та інших невідкладних робіт

6.2 Послідовність, прийоми та способи проведення рятувальних та інших невідкладних робіт

6.3 Умови успішного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт

6.4 Організація і порядок проведення РіІНР

6.5 Особливості ведення РіІНР у осередках радіоактивного, хімічного і бактеріального зараження, комбінованої поразки, в зонах стихійного лиху

 

Вступ

Надзвичайні ситуації техногенного, екологічного, природного і воєнного характеру приводять до загибелі і ураження людей, руйнування будівель, виробничого обладнання, виникнення пожеж, затоплень, зараження атмосфери і місцевості.

У цих умовах головною задачею ЦО є проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Вони є складовою частиною робіт по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Їх проводять в обмежені терміни. Ці роботи направлені на порятунок людей, які опинилися в зруйнованих будівлях, виробничих цехах, завалених захисних спорудах, в районах пожеж, затоплень, радіоактивного і хімічного зараження і надання їм необхідної допомоги. Важливість рятувальних робіт підкреслюється тим, що відповідальність за їх проведення полягає безпосередньо на начальників цивільної оборони підприємства, району, міста, області.

Враховуючи важливість РІІНР, до їх проведення притягуються навчені і спеціально підготовлені формування, оснащені спеціальною технікою і інструментом. Рятувальні роботи повинні проводитися в любої час доби, в любих погодних умовах. При проведенні рятувальних робіт встановлюються строго окреслені часові нормативі. Так рахується, що рятувальні роботи, їх основні обсяги, повинні бути проведені в першу добу після виникнення надзвичайної ситуації. Треба забезпечити подачу повітря в сховище, де не працює система фільтр – вентиляції, не пізніше 3 – 4годин. Надання допомоги потерпілим не пізніше 10 -12 годин після виникнення НС.

Успішне проведення РІІНР багато в чому залежить від підготовки командирів формувань, які залучені до проведення робіт. Командир формування повинен добре орієнтуватися в обстановці, уміти її оцінювати, оперативно приймати рішення і ставити задачі підлеглим на проведення РіІНР, знати техніку і особистий склад.

6.1 Мета та зміст рятувальних та інших невідкладних робіт(РіІНР)

Рятувальні і невідкладні роботи (РіІНР) проводяться з метою:

- порятунку людей і надання допомоги ураженим;

- локалізації і ліквідацій аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах, що перешкоджають проведенню рятувальних робіт;

- створення умов для подальшого відновлення виробничої діяльності об'єкта.

До рятувальних робіт відносяться:

- розвідка маршрутів висування і дільниць робіт, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження хмари зараженого повітря і пожеж;

- локалізація і гасіння пожеж на маршрутах висування сил і ділянках робіт;

- визначення об’єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека;

- розшук і порятунок людей з-під завалів, із пошкоджених, зруйнованих і палаючих будинків, загазованих, затоплених та задимлених приміщень;

- подача повітря в завалені захисні споруди з пошкодженими системами фільтр - вентиляції;

- розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей;

- надання першою медичної допомоги ураженим і евакуація їх в лікувальні установи;

- виведення (вивіз) населення з небезпечних місць в безпечні райони;

- санітарна обробка людей і обеззараження одягу, засобів захисту, техніки, будівель, місцевості, продовольства і води:

- відновлення життєздатності населених пунктів і об’єктів;

- соціально – психологічна реабілітація населення.

Невідкладні роботи забезпечують успішне проведення рятувальних робіт. Невідкладні роботи включають наступні види робіт:

o прокладання колонних шляхів та улаштування проїздів (проходів) в завалах і зонах зараження;

o локалізація і ліквідація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах;

o зміцнення або обрушення конструкцій будівель і споруд, які загрожують обвалом і перешкоджають проведенню рятувальних робіт;

o ремонт і відновлення роботи комунально – енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення проведення рятувальних робіт;

o ремонт і відновлення пошкоджених захисних споруд;

o виявлення, знешкодження і знищення вибухонебезпечних предметів.

Рятувальні та інші невідкладні роботи можуть проводитися в три етапи.

На першому етапі вирішуються завдання:

- щодо екстреного захисту населення;

- з запобігання розвитку чи зменшення впливу наслідків;

- з підготовки до виконання РіНР.

До заходів по екстреному захисту населення відносяться:

· оповіщення про небезпеку;

· використання засобів захисту;

· евакуація з небезпечних до благополучних районів;

· здійснення санітарно – гігієнічної, протиепідемічної профілактики і надання медичної допомоги;

· локалізація аварій;

· зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва;

· попередження(запобігання) і гасіння пожеж.

На другому етапі проводяться:

v пошук потерпілих;

v витягання потерпілих з –під завалів, з палаючих, пошкоджених, зруйнованих будинків і транспортних засобів;

v евакуація людей з зони лиху, аварій, осередку ураження;

v знезараження одягу, майна, техніки, території;

v проведення інших невідкладних робіт, що сприяють і забезпечують здійснення рятувальних робіт.

На третьому етапі вирішуються завдання щодо забезпечення життєдіяльності населення у районах, які потерпіли від наслідків НС:

Ø відновлення чи будівництво житла;

Ø відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв’язку;

Ø організація медичного обслуговування;

Ø забезпечення продовольством і предметами першої необхідності;

Ø знезараження харчів, води, фуражу, техніки, майна, території;

Ø соціально – психологічна реабілітація;

Ø відшкодування збитків.