Надзвичайні ситуації терористичного походження

У виникненні надзвичайних ситуацій особливе місце займає теро­ризм. Ця проблема набула загрози наприкінці XX століття, а 11 ве­ресня 2001 р. терористичні акти у США та ряд терактів у серпні і вересні 2004 р. у Росії шокували жорстокістю і масовою загибеллю людей весь світ.

Мета терористичних актів — посіяти паніку, страх серед населен­ня, організувати протести проти політики урядів і правоохоронних органів, завдати економічних збитків державі або приватним фірмам, знищити політичних або економічних супротивників.

Великомасштабні терористичні акти із застосуванням отруйної речовини нервово-паралітичної дії (типу зарин), проведені релігій­ною організацією "Аум Сінріке" в Японії в 1994 і 1995 рр. у 16 підзем­них станціях метро. У результаті цих терористичних актів 19 осіб загинули і більше 4 тис. мали отруєння різного ступеня.

Приклад терористичних актів у вересні 2001 р. у США свідчить про реальну загрозу ядерного тероризму, а саме: приведення в дію ядерних вибухових пристроїв, забруднення радіоактивними речови­нами, пошкодження або зруйнування ядерних реакторів, що може повторити масштаби Чорнобильської катастрофи.

Існує загроза виникнення надзвичайних ситуацій "техногенного тероризму", особливо на хімічних складах, підприємствах хімічної промисловості, в технологічному процесі яких використовують не­безпечні хімічні речовини.

Використання ядерних установок і зброї з метою шантажу може мати великі політичні наслідки.

У 1985 р. в США була створена Міжнародна організація особли­вого призначення, перед якою було поставлено завдання попере­дження ядерного тероризму. Ця організація розробила рекомендації для запобігання ядерному тероризму із застосуванням фізичного захисту ядерних матеріалів, боєприпасів і установок. Вашингтон­ським інститутом з ядерного контролю розроблено електронний ко­дований замок. Це електронний вимикач, який включається тільки при передачі з командного пункту кодованих радіосигналів. Такі замки встановлені на ядерних боєприпасах. Також розроблено си­стему захисту атомних електростанцій, яка впроваджена в багатьох країнах. Останнім часом така система захисту впроваджується і в Україні.

Є загроза тероризму в сільському господарстві з використанням біологічних засобів ураження продуктів харчування, сільськогоспо­дарських рослин і тварин.

Це може призвести до загибелі найбільш поширених і цінних сільськогосподарських рослин і тварин, різко зменшити постачання населення продуктами харчування, призвести до голодування або захворювань. У 1995 р. диверсанти таджикської опозиції заразили кавуни і персики сечею хворих на інфекційний гепатит (хвороба Боткіна) і отруїли в Курган-Тюбе майже весь особовий склад ракет­ного дивізіону 201-ї миротворчої дивізії.

Небезпечним є "електромагнітний тероризм" як складова "інфор­маційного тероризму".

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у спра­вах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи з метою попередження надзвичайних ситуацій терористичного похо­дження пропонує:

1) проводити оцінку можливих небезпек і ризику аварій на
підприємствах з метою визначення найуразливіших місць, вузлів,
агрегатів, терористичний вплив на які може призвести до надзви­чайних ситуацій;

2) декларувати безпеку об'єкта підвищеної небезпеки щодо акту
тероризму;

3) необхідність експертизи промислової безпеки;

4) на об'єктах підвищеної небезпеки керівництву об'єктів і
відомств розробити плани запобігання аварій і їх локалізації;

5) інформувати про небезпеку, аварії і катастрофи органи виконавчої влади і громадськості;

6) підвищити відповідальність виробників і підприємців за по­рушення законодавства і завдані збитки;

7) запровадити відповідальність адміністрації підприємства за
проектування, будівництво і безпечну експлуатацію виробництва та
виникнення аварій;

8) виявляти місця, умови і кризові ділянки на об'єктах, що можуть бути використані для проведення терактів, та вживати заходи
для їх своєчасного блокування;

9) виявляти високу технологічну дисципліну, пильність, постійну увагу і контроль з боку керівників і спеціалістів на об'єктах підви­щеної небезпеки.

Тільки спільні зусилля керівників держав, відомств, керівників, спеціалістів і власників підприємств зможуть зменшити загрозу виникнення, сприятимуть своєчасній ліквідації наслідків надзвичай­них ситуацій терористичного походження з найменшими втратами.

Пожежі

Пожежа — це стихійне поширення горіння, яке виявляється в нищівній дії вогню, що вийшов з-під контролю людини. Пожежі можуть виникнути як наслідок уражаючого фактора від світлового випромінювання ядерного вибуху, при застосуванні звичайних за­собів ураження і спеціальних (піреогелю, терміту, електрону і білого фосфору). Стихійні пожежі можуть виникнути внаслідок розрядів блискавки, самозапалювання сіна й торфу, від залишеного багаття, непогашеного сірника, тліючого недопалка, іскор із транспортних засобів, неправильного користування електроприладами, несправності нагрівних приладів, механічного нагрівання та іскроутворення.

Щороку в Україні виникає декілька десятків тисяч пожеж, так у 2004 р. на території України виникло 47 тис. 668 пожеж, на яких загинуло 3781 особа, завдано збитків на суму 428, 5 млн грн.

Пожежонебезпечні умови найчастіше бувають у Степовій, По­ліській, Лісостеповій зонах та горах Криму.

Горіння включає три необхідні інгредієнти: паливо, тепло і ки­сень — так званий пожежний трикутник. Пожежа виникає тільки тоді, коли вони всі наявні. Достатньо видалити один з них — і поже­жа погасне. Цього можна досягти двома способами: охолодженням вогню (видалення тепла), як правило за допомогою води, позбавлен­ням вогню палива, припинення доступу кисню.

Розрізняють два види горіння: гомогенне і гетерогенне. Гомоген­не горіння виникає тоді, коли горюча речовина перебуває в газоподіб­ному стані або переходить в нього у час спалахування. Гетерогенне горіння виникає, коли реакція проходить між рідиною і твердою і горючою речовиною і газоподібним окислювачем.

Зовнішніми ознаками гомогенного горіння є полум'я, гетероген­ного — розжарення.

Особливо небезпечним є горючий пил. Він має дуже велику по­верхню відносно маси, внаслідок чого спалахує миттєво. Подрібнені на порошок тверді матеріали горять зовсім не так, як цілі.

Нагромаджений пил може тліти дуже повільно протягом тривалого часу і непомітно для очей, потім раптово спалахує полум'ям і вини­кає пожежа, часто навіть у закритому приміщенні.

Основні уражаючи фактори пожеж: висока температура, задимлення великих районів, обмеження видимості, негативний вплив на психіку людей.

Лісові й торфові пожежі завдають великих збитків державі, а при поганій організації боротьби з ними може постраждати і населення, яке проживає в зоні їх поширення.

Лісові низові пожежі розвиваються в результаті згорання хвой­ного підліску, живого надґрунтового покриву (мохів, лишайників, трав'янистих рослин, кущів) і мертвого надґрунтового покриву, або підстилки (опалого листя, хвої, кори, сушняку, гнилих пеньків).

Верхові пожежі, як і низові, поділяються на швидкі й суцільні. При швидких верхових пожежах вогонь поширюється стрибками зі швидкістю 0,2—0,6 км/год, а при сильному вітрі — до 5—25 км/год, дим темного кольору.

Торфові (ґрунтові або підземні) пожежі виникають частіше на­прикінці літа, як продовження низових або верхових лісових по­жеж. Заглиблення низової пожежі починається біля стовбурів де­рев, потім поширюється у боки зі швидкістю від кількох сантиметрів до кількох метрів на добу. Дерева при цьому повністю гинуть вна­слідок оголення і обгорання коріння.

Вогню на поверхні ґрунту при підземних пожежах немає, лише інко­ли він пробивається з-під землі, але скоро зникає, виділяється тільки дим, який стелиться.

Небезпека торфових пожеж у тому, що в процесі горіння утворю­ються порожнини (часто з жаром) у вигорілому торфі, в які можуть провалюватися люди, тварини і техніка.

Польові (степові) пожежі виникають на відкритій території при наявності сухої трави і достиглих сільськогосподарських культур. У суху, жарку і вітряну погоду вони поширюються за вітром з швидкіс­тю 25-ЗО км/год, а в гірській місцевості — до 50 км/год.

При пожежах у житлових та громадських будівлях дим і ток­сичні гази часто більш небезпечні для людей, ніж полум'я. Багато пластмас, які використовують в інтер'єрах, при горінні виділяють летальні дози окису вуглецю, деякі — ціаніди і хлористий водень. Фактично всі полімери, в яких є вуглець, як природні, так і синте­тичні, при горінні виділяють отруйний дим. Вовна при горінні ви­діляє більше ціанідів, ніж поліуретан, оскільки містить більше азоту, але вона важче загорається і повільніше горить, ніж поліуретан, і через це безпечніша в пожежному відношенні.

Пожежі в населених пунктах і на території розміщення госпо­дарських будівель об'єктів часто є наслідком руйнувань та пошко­джень інженерних і технологічних систем, споруд виробничого й технологічного обладнання, електромережі й машин, які перебува­ють під напругою, печей і опалюваних систем, місткостей з легкозапалювальними речовинами.