Прилади для хімічної розвідки і контролю зараження

Для визначення ступеня зараження отруйними і сильнодіючими ядучими речовинами повітря, місцевості, споруд, обладнання, транс­порту, техніки, засобів індивідуального захисту, одягу, продуктів хар­чування, фуражу, води застосовують прилади хімічної розвідки і га­зосигналізатори або відбирають проби й аналізують їх у хімічній лабор аторії.

Виявлення і визначення отруйних і сильнодіючих ядучих речо­вин ґрунтується на зміні забарвлення індикаторів при взаємодії з цими хімічними речовинами. Залежно від взятого індикатора і зміни його забарвлення визначають тип ОР, а порівняння інтенсивності отриманого забарвлення з кольоровим еталоном дає можливість ви­значити приблизну концентрацію небезпечної хімічної речовини або щільність забруднення.

Прилади хімічної розвідки і контролю зараження мало від­різняються один від одного.

На оснащенні формувань і установ цивільного захисту знахо­дяться такі прилади і комплекти: військовий прилад хімічної розві­дки ВПХР, прилад хімічної розвідки ПХР, прилад хімічної розвідки медичної і ветеринарної служб ПХР-МВ, напівавтоматичний прилад
хімічної розвідки ППХР, медична польова хімічна лабораторія МПХЛ, автоматичний газосигналізатор ГСП-1 і ГСП-11.

Військовий прилад хімічної роз­відки ВПХР (рис. 18) призначений для виявлення й оцінювання сту­пеня небезпеки зараження отруй­ними речовинами повітря, місце­вості, техніки, транспорту за допо­могою індикаторних трубок ІТ.

За допомогою ВПХР можна ви­значити зарин, зоман, Ві-Ікс, іприт, фосген, дифосген, синильну кисло­ту, хлорціан при температурі +4 — 40 °С і -4 — 40 °С та відносній воло­гості повітря до 100 %.

У металевій коробці 1 розмі­щені: насос 2, насадка до нього З,

захисні ковпачки 4, протидимні фільтри о, патрони для грілки ь, грілка 7, штир 8 для пробивання патронів, лопатка 9 для відбору проб, ліхтар 10 для роботи у темний час доби, касети 11 з ІТ, паспорт її інструкція користування приладом. Насос призначений для про­качування досліджуваного повітря через індикаторні трубки. В ру­коятці штока є ампуловідкривач. На головці насосу розміщений ніж для надрізання і заглиблення при обламуванні кінців індика­торних трубок.

Насадка до насоса призначена для визначенні ОР на місцевості, різних матеріалах.

Рис. 18.Військовий прилад хімічної розвідки ВПХР: 1 — металева коробка; 2 — насос; З — насадка до насоса; 4 — захисні ковпачки; 5 — протидимні філь­три; 6 — патрони для грілки; 7 — грілка; 8 — штир для проби­вання патронів; 9 — лопатка для відбору проб; 10 — ліхтар; 11 — касети з індикаторними трубками

роботи з насосом у диму, при об'єктах, у ґрунті й сипких

Касети з ІТ призначені для розміщення десяти індикаторних грубок ІТ. Індикаторні трубки (рис. 19) — це скляні запаяні труб­ки, всередині яких знаходяться ампули з реактивами і наповнюва­чами. ІТ маркіровані кольоровими кільцями, які показують, яку ОР можна визначити за допомогою даної трубки. У комплекті ВПХР є три види індикаторних трубок: з одним червоним кільцем і черво- > крапкою для визначення зарину, зоману, Ві-Ікс; з одним жов­тим кільцем для визначення іприту; з трьома зеленими кільцями дни визначення фосгену, синильної кислоти і хлорціану. Вони укла­дені в паперові касети по 10 штук. Для визначення ОР типу Сі-Ес і ПІ Нот призначені трубки ІТ-46. До комплекту вони не входять і постачаються окремо.

Грілка призначена для підігрі­вання індикаторних трубок під час виявлення ОР при температурі на­вколишнього повітря від -40 °С до +15 °С. Грілкою користуються для підігрівання ІТ на іприт при темпе­ратурі нижче +15 °С на зоман — нижче 0 °С, а також для відтаюван- ня ампул в індикаторних трубках.

Протидимні фільтри застосову­ють при визначенні ОР у диму, повітрі, в якому є речовини кислого характеру, в сипких матеріалах, а та­кож для відбору проб диму.

Захисні ковпачки призначені для розміщення в них проб ґрунту, сип­ких матеріалів і захисту внутріш­ньої поверхні лійки насадки від за­раження краплями стійких ОР.

При підозрі щодо наявності у повітрі ОР потрібно надіти проти­газ і обстежити повітря за допомо­гою ІТ, які є в наборі.

Обстежувати повітря індикатор­ними трубками, необхідно у такій послідовності: ІТ з червоним кільцем і крапкою; 11 з трьома зеленими кільцями; ІТ з жовтим кільцем.

Рис. 19.Індикаторні трубки: а — з червоною крапкою і кіль­цем — для визначення зарину, зо­ману і Ві-Ікс; б — з трьома зелени­ми кільцями — для визначення синильної кислоти, хлорціану і фосфогену; в — з одним жовтим кільцем для визначення іприту; 1 — корпус трубки; 2 — наповню­вач; 3 — ватні тампони; 4 — об­тічник; 5 — ампули; 6 — маркі- ровочні кільця

Для визначення ОР нервово-паралітичної дії в небезпечних кон­центраціях (0,00005 — 0,1 мг/л і більше) необхідно взяти дві індика­торні трубки з червоним кільцем і крапкою. Користуючись ножем на головці насоса (рис. 20), надрізати, а потім відламати кінці інди­каторних трубок, потім ампулорозкривачем з червоною рискою і крап­кою розбити верхні ампули обох трубок. Вставити відкриту ІТ мар­кірованим кінцем в отвір ампулорозкривача насоса з маркіруван­ням того ж кольору. Насос потрібно держати вертикально, а ІТ підво- доти в отвір ампулорозкривача знизу. Повертаючи ІТ, натиснути нею на штир ампулорозкривача так, щоб розбити в трубці ампулу, при цьому вміст ампули має зволожити наповнювач трубки (щоб не по­різати руки при розбиванні ампул не допускати, щоб вільний кінець ІТ упирався в долоню). Потім витягнути ІТ і, взявши за верхні маркі­ровані кінці, 2 — 3 рази струснути їх навідліг. Одну з трубок немар- 230
кірованпм кінцем вставити в на­сос і прокачати 5— 6 разів через неї повітря, через другу — конт­рольну — повітря не прокачу- в атп.

Потім ампулорозкрпвачем розбити нижні ампули обох тру­бок і після струшування їх спо­стерігати за зміною забарвлен­ня наповнювачів. Збереження червоного кольору наповнюва­ча в дослідній трубці після по­жовтіння його в контрольній вказує на наявність ОР у небез­печних концентраціях; одно­часне пожовтіння наповнюва­ча в обох трубках — на відсут­ність ОР у небезпечних концен­траціях.

Вміст цих же отруйних речо­вин у малонебезпечнпх концен­траціях (5 • 10' мг/л) визначають у такт же послідовності, але роб­лять 50 — 60 качків насосом, нижні ампули розбиваються не зразу, а через 2 — 3 хв після прокачування повітря. Крім цього, в жарку по­году (35 °С і вище) нижню ампулу в контрольній трубці розбивають через 15 с після моменту струшування дослідної трубки.

ОР у малих концентраціях присутні, якщо до моменту утво­рення жовтого забарвлення в контрольній трубці збережеться червоний колір верхнього шару наповнювача дослідної трубки. Зміна кольору до жовтого або рожево-оранжевого вказує на від­сутність ОР н ер в ов о - пар а літпчн ої дії в малонебезпечнпх концен­траціях.

Рис. 20.Основні прийоми роботизіндикаторними трубками: а — надрізання кінців індикаторної трубок з допомогою ножа в насосі; б — обламування кінців індикаторних трубок; в — розбивання ампули інди­каторних трубок; г — підсвічування ліхтарем вночі для визначення зміни забарвлення індикаторної трубки

Незалежно від отриманих результатів обстежують повітря на на­явність фосгену, хлорціану і синильної кислоти за допомогою інди­каторної трубки з трьома зеленими кільцями. Послідовність роботи така: надпиляти трубку, обламати кінці, розбити ампулу, вставити трубку немаркірованпм кінцем у насос, зробити 10—15 качків насо­сом; дивитися на забарвлення верхнього і нижнього шарів на­повнювача; верхній шар забарвлюється від фосгену і дифосгену, нижній — від хлорціану або синильної кислоти (або хлорціану і синильної кислоти одночасно) і порівняти забарвлення наповнюва-

Рис. 21. Еталони забарвлення від ОР наповнювачів індикаторних трубок

ча з еталоном, нанесеним на касеті для індикаторних трубок з трьо­ма зеленими кільцями (рис. 21)

Якщо необхідно визначити, від якої ОР виникло забарвлення нижнього шару, потрібно надпиляти другу трубку, обламати кінці розбити ампулу, вставити немаркірованим кінцем у насос, зробити 10—15 качків. Подивитися забарвлення. Відсутність рожево-мали- нового забарвлення в трубці свідчить про наявність у повітрі тільки синильної кислоти.

Після цього визначають наявність у повітрі парів іприту індика­торною трубкою з одним жовтим кільцем. Для цього потрібно обла­мати кінці, вставити в насос, зробити 60 качків, вийняти трубку з на­соса, витримати 1 хв і визначити ступінь небезпеки ОР відповідно до еталона на касеті для індикаторних трубок з одним жовтим кільцем.

Для виявлення ОР у диму із застосуванням протидимного фільтра необхідно (рис. 22, б) підготувати ІТ згідно з інструкцією ОР і вста­вити в насос, надіти насадку на головку насоса, закріпити протидим- ний фільтр, зробити необхідну кількість качків; зняти фільтр і на­садку, вийняти ІТ і визначити ступінь небезпеки за рекомендаціями для даної ОР.

зелении колір Фосген шЛ/шІ Синильна ■■■ кисл. дифосген ■■ ■ Хлорціан Розбити ампулу зробити 10—15 качків       Неве­лика небез­пек А СЯ ОМІ -0.01 / МГ'Л 0,003—0,01> мг/л Дуже/ 0,15 мг/л 0,1-0.3 Смер­   0,4—0,8 мг/л тельно 1,5—3 мг/л

Придатність дг> 19.ХИ.2017 р.

	Іприт
	Зробити 60 качків
	Забарвлення дивитися через 1 хв
	При температурі повітря
	нижче 15	°С застосувати
	підігрівання
	Невелика	1------ А.
	небезпека	1------- "V 0,002—0,03 мг/лХ
	Небез­		\
	печно	0,01 мг/л /
	Дуже	1—
	небезпеч­
	но	0,3 мг/л
^^ Придатність до ^^ ™ 6.XI.2019 р. ™

ЖОЕТИИ КОЛір

коричневе забарв­лення

Під час обстеження повітря при низьких температурах на на­явність ОР нервово-паралітичної дії за допомогою індикаторних трубок з червоним кільцем і крапкою, роботу виконують у такій послідовності: вставити патрон грілки в центральний отвір корпу- 232

Рис. 22. Визначення отруйних речовин: а — у повітрі; б — в задимленому повітрі з застосуванням насадки протидимного фільт­ра; в — миш'яковистих у воді; г — в урожаї і фуражі; д — визначення зарину, зоману, Ві-Ікс в урожаї й фуражі

 

са грілки, штирем грілки через отвір у ковпачку патрона розбити ампулу, що знаходиться в ньому, штир має бути заглиблений у па­трон повністю, повертаючи штир, пересвідчитися в тому, що ампула розбита, після чого штир вийняти. Вставити дві ІТ (одна дослідна, інша контрольна) у бокові гнізда грілки до відтаювання ампул, три­валість відтаювання залежно від температури становить від 0,5 до З хв. Після відтаювання трубки вийняти. Надпиляти й обламати кінці трубок, розбити верхні ампули, 2 — 3 рази енергійно струсну­ти і прокачати повітря через дослідну трубку 5 — 6 разів, контрольну трубку тримати в штативі. Після прокачування повітря вставити трубки немаркірованими кінцями в гнізда грілки на 1 хв, після цього розбити нижні ампули дослідної і контрольної трубок і струснути їх. Спостерігати за зміною забарвлення наповнювача тр убок.

Обстеження повітря трубками з трьома зеленими кільцями при мінусових температурах і трубками з жовтим кільцем при темпера­турі нижче 15 °С проводити із застосуванням грілки. Трубки підігрівають у грілці 1—2 хв, потім визначають зараженість повітря так, як описано для кожної групи ОР.

Необхідно пам'ятати, що перегрівання трубок призводить до їхньо­го псування.