Умови переходу взводу до оборони

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри загальновійськових та

правових дисциплін

полковник С.Ю.Поляков

«_____» ___________________ 20­____р.

 

Навчальна дисципліна: ТАКТИКА

ЛЕКЦІЯ №9

Блок змістових модулів 3 «Механізований взвод в основних видах бойових дій»

Змістовий модуль 3.1 «Взвод в основних видах бою»

Заняття 3.1.1 «Механізований взвод в обороні»

 

Харків

Тема «Механізований взвод в обороні»

Навчальні і виховні цілі:

Вивчити:

- роль і місце взводу в обороні;

- умови переходу взводу до оборони;

- дії взводу щодо організації оборони в різних умовах бойової обстановки;

- дії взводу на різних етапах оборонного бою;

- порядок роботи командира взводу щодо організації оборони в різних умовах.

Виховувати:

- почуття глибокої відповідальності за особисту підготовку щодо управління взводом в загальновійськовому бою;

- інтерес до вивчення дисципліни, тактичний і воєнно-технічний кругозір.

Час: 80 хвилин.

Місце: лекційна аудиторія.

Навчально-матеріальне забезпечення:

- діапроектор Infocus;

- слайди за темою лекції, підготовані за комп’ютерною програмою Microsoft PowerPoint;

- схеми.

Навчальні питання i розподілення часу

№ з/п	Зміст заняття, навчальні питання	Час, хв.
І	Вступ
ІІ	Основна частина:
1. Бойове застосування механізованого взводу в обороні.	30
2. Робота командира взвода по організації оборони.	15
3. Бойові можливості підрозділу.	20
ІІІ	Заключна частина

Навчальна література:

1. Бойовий статут Сухопутних військ. Частина ІІІ. Взвод, відділення, танк. — Київ: видавництво «Варта», 1996. — 235 с. (с. 1...7, 33...53, 80...82, 107...113, 114...119);

2. Бойовий статут Сухопутних військ. Частина ІІ. Батальйон, рота. — Київ: видавництво «Варта», 1998. — 264 с.;

3. Тактика (рота, батальйон). Підручник. — Одеса: ОдІСВ, 1997, с. 18...47;

4. Тактика загальновійськових підрозділів. Навчальний посібник. — Київ: НАОУ, 1998, с. 27...49;

5. С.В. Бокачов, В.І. Волошин, Д.В. Мінтюков, О.І. Посмітюх. Правила ведення робочої карти. Навчальний посібник. — Львів: ЛВІ, 2006. – 167с.

Організаційно-методичні вказівки:

Лекція проводиться репродуктивним методом із застосуванням, у необхідних випадках, проблемно-діалогової форми навчання. Наочність забезпечується показом за допомогою діапроектора Лектор-2000 підготованих за темою слайдів.

У вступі лектор коротко доводить до студентів здатності взводу в бою, його місце в бойовому порядку роти і можливості самостійного виконання бойових завдань, засоби підсилення, варіанти шикування під час виконання бойових завдань, умови успішного їх виконання.

При викладанні першого питання особливу увагу звернути на розкритті умов переходу взводу до оборони та відмінності дій взводу при організації оборони в різних умовах. Необхідно добитися чіткого розуміння студентами способів відбиття атаки противника на різних етапах наближення противника до опорного пункту взводу, а також при вклиненні противника в оборону взводу, його сусідів і в проміжки між опорними пунктами, при намаганні його обійти й оточити опорний пункт взводу, на організації вогневого ураження противника та питаннях організації взаємодії,бойового забезпечення, управління і зв’язку.

При викладанні другого питання основну увагу звернути на розкриття послідовності та обсягу роботи командира взводу по організації оборони і в ході оборонного бою. При викладанні питання потрібно звернути увагу на схожість організації роботи командира взводу і командира відділення, з якою студенти уже ознайомлені.

Третє питання розглядається з метою ознайомлення студентів з основними критеріями і методикою розрахунку бойових можливостей загальновійськових підрозділів. При цьому матеріал доводиться без залишкової деталізації навчального матеріалу з прискореною демонстрацією необхідного довідкового матеріалу за допомогою діапроектора.

ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

ВСТУП..................................................................................................................................................... 3

1. Бойове застосування механізованого взводу в обороні............................................................ 3

1.1 Загальні положення................................................................................................................................................... 3

1.1.1 Вимоги до оборони......................................................................................................................................... 3

1.1.2 Стійкість та активність оборони.................................................................................................................. 3

1.1.3 Умови переходу взводу до оборони........................................................................................................... 3

1.1.3.1 В умовах зіткнення з противником:...................................................................................................... 3

1.1.3.2 В умовах відсутності зіткнення з противником.............................................................................. 3

1.1.4 Місце взводу у бойовому порядку роти і батальйону.......................................................................... 3

1.1.4.1 Взвод може займати оборону:............................................................................................................. 3

1.1.4.2 При обороні у складі роти...................................................................................................................... 3

1.1.4.3 Механізований (танковий) взвод, призначений в резерв батальйону......................................... 3

1.1.4.4 Механізований (танковий) взвод, призначений в бойову охорону............................................... 3

1.1.4.5 Взвод у бойовому розвідувальному дозорі......................................................................................... 3

1.1.4.6 Вогнева засада в обороні........................................................................................................................ 3

1.1.4.7 Взвод, призначений у прикриття для забезпечення відходу........................................................ 3

1.1.4.8 Бронегрупа батальйону (роти)............................................................................................................. 3

1.2 Побудова оборони механізованого (танкового) взводу, який обороняється у складі роти................ 3

1.2.1 Бойовий порядок взводу в обороні............................................................................................................. 3

1.2.1.1 Позиції відділень механізованого взводу............................................................................................ 3

1.2.1.2 Бойові машини піхоти і танки в опорному пункті взводу............................................................. 3

1.2.1.3 Бронетранспортери................................................................................................................................. 3

1.2.1.4 Додані механізованому взводу протитанкове і вогнеметне відділення..................................... 3

1.2.1.5 П ротитанкові засоби і танки, які не підпорядковані командиру взводу.................................. 3

1.2.2 Опорний пункт взводу.................................................................................................................................... 3

1.2.2.1 Загальні положення................................................................................................................................... 3

1.2.2.2 Черговість інженерного обладнання опорного пункту взводу..................................................... 3

а). В опорному пункті механізованого взводу............................................................................................. 3

б). В опорному пункті танкового взводу...................................................................................................... 3

1.2.3 Система вогню взводу в обороні................................................................................................................. 3

1.2.3.1 Загальні положення................................................................................................................................... 3

1.2.3.2 Організація системи вогню..................................................................................................................... 3

1.2.3.3 Готовність системи вогню..................................................................................................................... 3

1.3 Особливості організації оборони взвода вночі.................................................................................................. 3

1.4 Управління взводом в обороні................................................................................................................................ 3

1.6 Дії взводу при відбитті атаки противника........................................................................................................... 3

1.6.1 З початком вогневої підготовки атаки противника............................................................................ 3

1.6.3 Атака танків і піхоти противника, які наступають на броньованих машинах без спішування. 3

1.6.4 Атака танків і піхоти, яка за ними наступає в пішому порядку....................................................... 3

1.6.5 По мірі наближення противника до переднього краю оборони....................................................... 3

1.6.6 Противник, який увірвався в опарний пункт взводу.............................................................................. 3

1.6.7 Під час вклинення противника на позиції сусідів................................................................................... 3

1.6.8 У випадку обходу противником опорного пункту................................................................................. 3

1.6.9 Після відбиття атаки.................................................................................................................................... 3

1.3 Організація оборони взводу другого ешелону................................................................................................... 3

1.4 Оборона в особливих умовах................................................................................................................................. 3

1.4.1 Оборона у місті (населеному пункті)......................................................................................................... 3

1.4.2 Оборона у горах.............................................................................................................................................. 3

1.4.3 Оборона у лісі................................................................................................................................................... 3

1.4.4 Оборона взводу зимою................................................................................................................................... 3

2. Робота командира взвода з організації оборони......................................................................... 3

2.1 Загальний порядок роботи командира взводу з організації бою................................................................. 3

2.1.1 З’ясування одержаного завдання............................................................................................................... 3

2.1.2 Оцінка обстановки........................................................................................................................................... 3

2.1.3 Рішення............................................................................................................................................................... 3

2.1.4 Під час проведення рекогносцировки командир взводу на місцевості............................................. 3

2.1.5 Бойовий наказ................................................................................................................................................... 3

2.1.6 Організація взаємодії:..................................................................................................................................... 3

2.1.7 Організація бойового забезпечення............................................................................................................ 3

2.1.8 Організація управління.................................................................................................................................. 3

2.2 Особливості роботи командира взводу при організації оборони................................................................ 3

2.2.1 Послідовність роботи при організації оборони в умовах відсутності зіткнення з противником 3

2.2.2 Одержавши наказ на перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником, командир взводу повинен................................................................................................................................................ 3

2.2.3 Зміст роботи командира взводу в ході рекогносцировки при організації оборони..................... 3

2.2.4 Зміст бойових завдань підлеглим у бойовому наказі командира взводу на оборону................. 3

2.2.4.1 Командир механізованого взводу.......................................................................................................... 3

2.2.4.2 Командир танкового взводу:................................................................................................................. 3

2.2.5 Організація взаємодії...................................................................................................................................... 3

2.2.6 Робота командира взводу щодо організації інженерного обладнання опорного пункту........ 3

2.3 Схема опорного пункту механізованого (танкового) взводу........................................................................ 3

3. Бойові можливості підрозділу........................................................................................................ 3

3.1 Загальні положення................................................................................................................................................... 3

3.2 Складові бойових можливостей............................................................................................................................. 3

3.2.1 Вогнева потужність......................................................................................................................................... 3

3.2.2 Ударна сила...................................................................................................................................................... 3

3.2.3 Маневреність.................................................................................................................................................... 3

3.3 Методика розрахунку бойових можливостей механізованих (танкових) і артилерійських підрозділів 3

3.3.1 Основи методики розрахунку ураження противника вогнем артилерії.......................................... 3

3.3.1.1 Бойові можливості артилерії.............................................................................................................. 3

3.3.1.2 Можливі завдання артилерії................................................................................................................. 3

3.3.1.3 Види вогню артилерії............................................................................................................................... 3

а) Вогонь по окремій цілі............................................................................................. 3

б) Зосереджений вогонь.............................................................................................. 3

в) Одинарний нерухомий загороджувальний вогонь................................................. 3

г) Одинарний рухомий загороджувальний вогонь (РВЗ)........................................... 3

д) До супроводжувального вогню відноситься:......................................................... 3

§ Послідовне зосередження вогню............................................................................................................ 3

§ Вогневий вал................................................................................................................................................. 3

§ Рухома вогнева зона................................................................................................................................... 3

е) Масований вогонь.................................................................................................... 3

3.3.1.4 Об'єкти і цілі для ураження вогнем артилерії.................................................................................. 3

3.3.1.5 Вогневі можливості артилерії............................................................................................................. 3

3.3.1.6 Методика розрахунку можливостей механізованих (танкових) артилерійських підрозділів щодо боротьби з броньованими об’єктами та іншими вогневими цілями........................................................................................... 3

3.3.2 Методика розрахунку можливостей механізованих підрозділів щодо ураження противника вогнем стрілецької зброї 3

3.3.3 Методика розрахунку ударної сили механізованих (танкових) підрозділів.................................. 3

3.3.3.1 Ударна сила механізованої роти.......................................................................................................... 3

3.3.3.2 Ударна сила механізованого і танкового батальйону................................................................... 3

3.3.3.3 Величина показників ударної сили підрозділів, що контратакують.......................................... 3

3.3.4 Методика розрахунку маневрених можливостей механізованих (танкових) і артилерійських підрозділів 3

3.3.4.1 Методика розрахунку маневру вогнем................................................................................................ 3

3.3.4.2 Методика розрахунку показників маневру силами і засобами..................................................... 3

3.3.4.3 Нормативи і порядок розрахунку показників маневру силами і засобами............................... 3

ЗАКІНЧЕННЯ......................................................................................................................................... 3

ВСТУП

Ми вже знаємо, що бій – основна форма тактичних дій військ. Він являє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин та підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів та виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу.

Сучасний загальновійськовий бій ведеться об'єднаними зусиллями всіх військ, які беруть в ньому участь, із застосуванням танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), артилерії, засобів протиповітряної оборони, літаків, вертольотів, іншого озброєння та техніки. Він характеризується рішучістю, напруженістю, швидкоплинністю і динамічністю бойових дій, їх наземно-повітряним характером, одночасною могутньою вогневою дією на велику глибину, застосуванням різноманітних способів виконання бойових завдань та швидким переходом від одних видів бойових дій до інших.

Воїни Збройних Сил України, виконуючи обов'язок щодо захисту Вітчизни, повинні вести бій з повним напруженням моральних і фізичних сил, виявляти при цьому непохитну волю до перемоги, стійкість, мужність, розумну ініціативу та воєнну хитрість. Кожен солдат, сержант, прапорщик та офіцер повинен пройнятися рішучістю знищити противника і виконати бойове завдання, незважаючи ні на які труднощі і навіть на загрозу самому життю. Командир зобов'язаний вселяти цю рішучість всім підлеглим.

Вірність Військовій присязі, психологічна стійкість, військова дисципліна і бойова згуртованість воїнів – найважливіші умови досягнення успіху в бою.

Сучасний загальновійськовий бій вимагає від воїнів високої бойової виучки, фізичного загартування, уміння використовувати всю міць озброєння та техніки, застосовувати засоби захисту і маскування. Це досягається під час напруженої бойової підготовки, яка є основним змістом повсякденної діяльності підрозділів в мирний час і продовжується під час підготовки до бою та в проміжках між боями. В умовах воєнного часу основна мета бойової підготовки – вивчити противника, що протистоїть, і оволодіти найбільш ефективними способами його розгрому в обстановці, яка склалася.

На сьогоднішній лекції(слайд 1) ми почнемо вивчати питання організації оборони механізованого взводу та тактики його дій в різних умовах бойової обстановки. Лекція вміщує загальні підходи до питань організації оборони, ведення оборонного бою, роботи командира по організації оборони і управління взводом в ході оборонного бою. Матеріал лекції буде широко застосовуватися в ході групових вправ і тактичних занять, при вивченні конкретних питань тактики взводу і має важливе значення у тактичній підготовці майбутніх офіцерів.

Взвод в бою знищує противника вогнем своєї зброї і швидко використовує результати вогню артилерії та ударів авіації для виконання поставленого бойового завдання. Пасивність та нерішучість під виглядом збереження своїх сил недопустимі.

Взвод, маючи сучасне озброєння, здатний (слайд 2):

- надійно уражати:

- живу силу;

- танки;

- бойові машини піхоти;

- бронетранспортери;

- протитанкові та інші вогневі засоби;

- вести боротьбу з низько літаючими літаками, вертольотами та іншими повітряними цілями противника;

- завзято обороняти опорний пункт (позицію, вогневу позицію), що займає;

- стрімко наступати;

- діяти в розвідці, охороні та виконувати інші завдання.

Механізований (танковий) взвод (слайд 3) під час виконання завдання діє, як правило, у складі роти. В розвідці, в штурмовій групі, в бойовій, похідній та сторожовій охороні він може діяти самостійно. Механізований взвод, крім того, може призначатися в передову групу від механізованого батальйону (роти), який діє в тактичному повітряному десанті.

Залежно від завдання, яке виконується, характеру місцевості та інших умов обстановки механізований взвод може діяти в пішому порядку (взимку – на лижах), на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) та десантом на танках.

Механізованому взводу можуть додаватися гранатометний, протитанковий, вогнеметний, зенітний, а іноді інженерно-саперний підрозділи, хіміки-розвідники і танк, а танковому взводу, крім того, – механізований підрозділ.

Під час виконання бойових завдань (слайд 4) механізований взвод діє у похідному, передбойовому та бойовому порядках, а танковий взвод – у похідному і бойовому порядках.

Похідний порядок взводу – колона. Він застосовується на марші, під час переслідування, проведення маневру і повинен забезпечувати високу швидкість руху, швидке розгортання в передбойовий і бойовий порядки.

Передбойовий порядок – шикування взводу під час дій у пішому порядку для пересування в колонах відділень, розчленованих по фронту (в лінію відділень), з метою скорочення часу на розгортання в бойовий порядок, меншої уразливості від ударів усіма видами зброї.

Бойовий порядок – (слайд 5) шикування взводу для ведення бою. Він повинен відповідати завданню, яке поставили, і забезпечувати:

- повне використання бойових можливостей підрозділів;

- стійкість і активність в обороні;

- надійне ураження противника на якомога більшу глибину його бойового порядку;

- швидке використання результатів вогневого ураження противника та вигідних умов місцевості;

- можливість маневру в ході бою; найменшу уразливість підрозділів від ударів усіх видів зброї;

- підтримування безперервної взаємодії;

- зручність управління підрозділами.

Успішне виконання бойового завдання, яке поставили взводу, досягається:

- бойовою готовністю;

- своєчасним виявленням противника та знищенням його вогнем;

- рішучістю, активністю, безперервністю ведення бою та раптовістю дій;

- вживанням заходів щодо обману противника;

- умілим поєднанням вогню з просуванням і застосуванням маневру;

- постійною і чіткою взаємодією;

- умілими діями вночі та в інших умовах обмеженої видимості;

- бойовим забезпеченням та твердим управлінням підрозділами.

1. Бойове застосування механізованого взводу в обороні

1.1 Загальні положення

На початку війни оборона буде найважливішим і найбільш розповсюдженим видом бою.

Оборона може застосовуватися навмисно або вимушено з головною метою – відбити наступ противника, завдати йому втрат та створити умови для переходу своїх військ у наступ. Вона буде широко застосовуватися не тільки на початку, але і в ході війни.

Оборона має на меті відбити наступ переважаючих сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об'єкти) місцевості і тим самим створити сприятливі умови для переходу в наступ.

Оборона може підготовлятися завчасно або організовуватися в ході бою, в умовах відсутності зіткнення з противником або безпосереднього зіткнення з ним.

Вимоги до оборони

Оборона (слайд 6) повинна бути:

- стійкою;

- активною;

- здатною протистояти:

- ударам всіх видів зброї;

- атаці переважаючих груп танків і піхоти противника;

- діям його повітряних десантів, аеромобільних та диверсійно-розвідувальних груп.

1.1.2 Стійкість та активність оборони (слайд 7) досягаються:

- витримкою, стійкістю та завзяттям підрозділів, що обороняються при відбитті атак противника, їх високим моральним духом;

- майстерно організованою обороною і системою вогню;

- безперервною розвідкою противника;

- ретельним маскуванням опорного пункту (вогневої позиції);

- умілим використанням вигідних умов місцевості, її інженерного обладнання і застосуванням несподіваних для противника способів ведення бойових дій;

- виконанням заходів щодо захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника;

- всебічним забезпеченням;

- підготовкою особового складу до довготривалого ведення бойових дій, в тому числі і в умовах повного оточення.

В обороні кожен солдат, уміло використовуючи свою зброю, фортифікаційні спорудження та вигідні умови місцевості, здатний знищити велику кількість живої сили противника та успішно вести боротьбу з танками, що наступають, та іншими броньованими машинами.

Взвод не має права залишати опорний пункт (позицію), яку займає, і відходити без наказу командира роти (взводу).

Умови переходу взводу до оборони

Під умовами переходу взводу до оборони (слайд 8) розуміється сукупність факторів тактичної обстановки, що конкретно склалася, при якій здійснюватимуться організація оборони та саме перехід до неї. Визначним при цьому, як правило, є положення, стан і характер дії противника.

Виходячи з цього оборона може:

- підготовлюватися завчасно;

- організовуватися:

-в ході бою;

-в умовах відсутності зіткнення з противником;

-в умовах зіткнення з ним.

1.1.3.1 В умовах зіткнення з противником взвод може перейти до оборони (слайд 9):

- з метою відбиття контратак переважаючих сил противника під час наступу;

- для закріплення і утримання захоплених рубежів;

- для прикриття флангу на загрозливому напрямки;

- внаслідок невдалого зустрічного бою з переважаючими силами противника.

1.1.3.2 В умовах відсутності зіткнення з противником взвод може перейти до оборони:

- у складі (слайд 10) другого ешелону (резерву) батальйону;

- під прикриттям підрозділів, що обороняються в смузі забезпечення;

- на морському узбережжі, де очікується висадка морського десанту;

- для прикриття державного кордону.

1.1.4 Місце взводу у бойовому порядку роти і батальйону

1.1.4.1 Взвод (слайд 11) може займати оборону:

- у складі роти (як правило);

- самостійно, якщо призначений:

- у резерв батальйону;

- в бойову охорону;

- в бойовий розвідувальний дозор;

- у вогневу засаду;

- до складу підрозділів прикриття батальйону (роти) під час виходу з бою (із оточення);

- частиною сил або у повному складі у бронегрупу батальйону (роти).

1.1.4.2 При обороні у складі роти взвод (слайд 12) обороняє опорний пункт до 400 м по фронту і до 300 м в глибину.Механізований (танковий) взвод, уміло використовуючи свою зброю, місцевість та її інженерне обладнання, а також загородження, здатний завдати противнику, який наступає, великих втрат і утримувати позиції, що займає.

1.1.4.3 Механізований (танковий) взвод, призначений в резерв батальйону, займає опорний пункт і знаходиться в готовності до відбиття атаки противника, який вклинився в оборону, знищення його повітряних десантів аеромобільних і диверсійно-розвідувальних груп, що висадилися в глибині батальйонного району оборони, посилення (заміни) підрозділів першого ешелону у випадку втрати ними боєздатності та для вирішення інших завдань, що раптово виникають.

1.1.4.4 Механізований (танковий) взвод, призначений в бойову охорону, повинен не допустити раптового нападу противника на батальйон і перешкодити йому ведення розвідки.

У бойовій охороні взвод обороняє позицію до 500 м по фронту.

Механізованому (танковому) взводу, призначеному в бойову охорону, можуть бути додані танк (механізоване відділення), підрозділи мінометів, вогнеметів та протитанкових засобів, а також інженерно-саперний підрозділ.

Взвод може залишити позицію, яку займає, і відійти тільки за наказом командира батальйону. Відхід здійснюється перекатами з використанням складок місцевості, загороджень та аерозолів (димів).

Під час відходу поранені і вбиті повинні бути винесені (вивезені) разом з їхньою зброєю.

1.1.4.5 Взвод у бойовому розвідувальному дозорі

Механізований (танковий) взвод, призначений у бойовий розвідувальний дозор (БРД), у ході бою діє перед фронтом або на одному з флангів батальйону (роти) на віддаленні, яке забезпечує спостереження за його діями і підтримку вогнем. В умовах відсутності безпосереднього зіткнення з противником БРД може діяти і на більшому віддаленні від головних сил батальйону (роти).

Взводу, призначеному в БРД, при необхідності додається інженерно-саперне відділення (сапери).

БРД виконує завдання спостереженням, підслуховуванням, засадами, нальотами і боєм. У бій він вступає в тих випадках, коли неможливо по-іншому добути необхідні розвідувальні відомості. Змушуючи противника відкрити вогонь, бойовий розвідувальний дозор виявляє розташування і склад його вогневих засобів і добуває інші відомості.

Під час переходу до оборони в умовах відсутності зіткнення з противником БРД виявляє противника, його склад, напрямок руху і рубежі розгортання колон, передусім танкових, вогневі позиції артилерії, місця розгортання пунктів управління.

В ході оборонного бою він визначає сили противника, який вклинився в оборону, або намагається зробити обхід.

1.1.4.6 Вогнева засада в обороні створюється у складі взводу (відділення, танка), посиленого вогнеметниками та саперами. Вона призначається для нанесення противнику максимального ураження раптовим вогнем прямою наводкою, кинджальним вогнем та застосуванням мінно-вибухових загороджень.

Вогнева засада організовується в місцях, які утруднюють противнику швидке розгортання і проведення маневру для виходу із-під вогню. Її позиція повинна забезпечувати потайне розташування взводу (відділення, танка), мати добрі умови для спостереження, ведення вогню і шляхи відходу.

1.1.4.7 Взвод, призначений у прикриття для забезпечення відходу із бою головних сил батальйону (роти) і відриву їх від противника, займає вказану позицію і з метою введення противника в оману продовжує вести бій, імітуючи присутність головних сил до повного виходу їх із бою. У випадку атаки противника взвод завзятим утриманням позиції, яку займає, діями із вогневих засад, улаштуванням загороджень і перешкод перешкоджає його прорив.

Під час прориву головними силами батальйону (роти) кільця оточення взвод, призначений для прикриття, утримує зайняті позиції, не допускає звуження фронту оточення і відходить тільки за наказом командира батальйону (роти) під прикриттям усіх видів зброї, аерозолів (димів), загороджень та заслонів.

Танковий взвод (механізований взвод на бойових машинах піхоти), призначений в заслони, може діяти при виході із оточення батальйону (роти) для прикриття одного або обох флангів, виходить із оточення останнім, прикриваючи вогнем відхід підрозділів прикриття. Відхід заслонів здійснюється за наказом командира підрозділу прикриття. Після виходу батальйону (роти) із кільця оточення і до з'єднання зі своїми військами танки (бойові машини піхоти), призначені у заслони, діють як бокові похідні застави.

Для зруйнування мостів, ділянок доріг та інших об'єктів на шляхах відходу від механізованого взводу може призначатися група солдатів-підривників.

1.1.4.8 Бронегрупа батальйону (роти) створюється із декількох танків та бойових машин піхоти, бронетранспортерів (як правило без десанту), виділених із взводів першого і другого ешелонів, які обороняються поза напрямком зосередження основних зусиль. Вона призначається для підвищення в ході бою стійкості та активності оборони на напрямках, яким найбільше погрожують, закриття проломів, які утворилися в результаті вогневих ударів противника, та вирішення інших завдань, що, потребують стрімких, маневрених дій та ефективного вогневого ураження противника. Командиром бронегрупи призначається: в батальйоні – один із командирів взводів роти другого ешелону, в роті – один із заступників командирів взводів.

1.2 Побудова оборони механізованого (танкового) взводу, який обороняється у складі роти

Побудова оборони механізованого (танкового) взводу (слайд 13) включає:

- бойовий порядок взводу;

- опорний пункт взводу;

- систему вогню.

Основні зусилля взводу в обороні зосереджуються на напрямку наступу противника, що очікується, і утриманні важливої ділянки (об'єкта) місцевості.

Побудова оборони повинна забезпечувати відбиття атаки противника і знищення його танків і живої сили перед переднім краєм, на флангах і в глибині оборони.

1.2.1 Бойовий порядок взводу в обороні

Бойовий порядок взводу (слайд 14,рис. 1.1) будується залежно від поставленого завдання і умов місцевості.

1.2.1.1 Позиції відділень механі-зованого взводу (слайди 14, 15) в обороні розташовуються, як правило, в одній траншеї в лінію.

В опорних пунктах, розташованих на найбільш імовірному напрямку наступу противника, позиція одного з відділень взводу за метою посилення стійкості оборони може обладнуватися в глибині опорного пункту (на другій лінії) в 100...200 м за траншеєю.

При загрозі атаки з флангу бойовий порядок може будуватися уступом вправо або вліво, а танкового взводу (рис. 2), крім того, – кутом назад або кутом вперед.

1.2.1.2 Бойові машини піхоти і танки в опорному пункті взводу (слайди 14, 16) розташовуються по фронту і в глибину з інтервалом до 200 м.

Вогневі позиції для них вибираються з врахуванням умов місцевості, як на передніх, так і на зворотних схилах висот з таким розрахунком, щоб забезпечувалось спостереження за противником і ведення вогню на граничну дальність прямою наводкою із гармат, кулеметів і протитанковими керованими ракетами, взаємна вогнева підтримка та можливість вести зосереджений вогонь перед переднім краєм і на флангах опорного пункту, а також кругова оборона, приховане розташування вогневих засобів і маскування.

1.2.1.3 Бронетранспортери займають вогневі позиції, як правило, в глибині опорного пункту так, щоб забезпечувалась можливість ведення вогню із кулеметів переважно в сторони флангів і в проміжки.

1.2.1.4 Додані механізованому взводу протитанкове і вогнеметне відділення можуть розташовуватися на позиціях механізованих відділень, а гранатометне відділення – в проміжках між ними або на фланзі опорного пункту взводу. Передбачається можливість маневру цих відділень в ході бою на найбільш небезпечний напрямок і для заняття кругової оборони.

1.2.1.5 В опорному пункті взводу і на його флангах можуть займати вогневі позиції протитанкові засоби і танки, які не підпорядковані командиру взводу. Командир взводу повинен знати завдання цих засобів і підтримувати з ними тісну взаємодію.

Опорний пункт взводу

1.2.2.1 Загальні положення

Опорний пункт механізованого взводу складається із (слайд 17):

- позицій відділень;

- вогневих позицій:

-бойових машин піхоти (бронетранспортерів);

-доданих вогневих засобів.

Опорний пункт танкового взводу складається із вогневих позицій:

- танків;

- доданих засобів.

Проміжки між опорними пунктами взводів можуть бути до 300 м, а між позиціями відділень – до 50 м. Вони повинні знаходитися під безперервним спостереженням, прикриватися вогнем і загородженнями.

По всьому фронту опорного пункту механізованого взводу (слайд 18) відривається суцільна траншея, яка з'єднує:

- одиночні (парні) окопи для особового складу механізованих відділень;

- окопи для:

- бойових машин піхоти;

- танків;

- протитанкових керованих ракетних комплексів;

- інших вогневих засобів;

- укриття для особового складу.

Від опорного пункту в глибину оборони відривається хід сполучення, який обладнується для ведення вогню.

Траншея, окопи і хід сполучення повинні забезпечувати:

- ведення флангового і перехресного вогню по противнику, який атакує;

- потайний маневр;

- розосередження вогневих засобів;

- введення противника в оману відносно побудови оборони взводу.

Перша траншея (слайд 19)є переднім краєм оборони і обороняється взводами першого ешелону. Вона повинна забезпечувати добре спостереження за противником, найкращі умови для створення зони суцільного багатошарового вогню всіх видів перед переднім краєм, на флангах, в проміжках і ведення вогню з глибини оборони.

Друга траншея обороняється взводом другого ешелону (резерву) роти. Вона обладнується на віддаленні 300...600 м від першої траншеї з таким розрахунком, щоб взвод, який її обороняє, міг своїм вогнем підтримувати підрозділи, що займають першу траншею, а також вести вогонь на підступах до переднього краю оборони і прикривати вогнем загородження перед ним.

Третя (четверта) траншея обороняється взводами рот другого ешелону батальйону. Вона обладнується на віддаленні 600...1000 м від другої (третьої) траншеї з таким розрахунком, щоб розташовані в ній вогневі засоби могли вести вогонь у смузі між другою і третьою (четвертою) траншеями, а на окремих ділянках і перед переднім краєм оборони.

Хід сполучення використовується для потайного маневру підрозділами, ведення бою з противником, що вклинився в оборону, евакуації поранених і подачі боєприпасів і продовольства.

Взвод приступає до інженерного обладнання опорного пункту після вибору командиром взводу позицій відділень, вогневих позицій бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків, протитанкових керованих ракетних комплексів, гранатометів і визначення відділенням смуг вогню, а танкам та іншим вогневим засобам секторів обстрілу.

В умовах відсутності зіткнення з противником (слайд 20)для відривання окопів для танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), траншеї, ходу сполучення застосовується вбудоване бульдозерне обладнання, землерийні машини та інженерні боєприпаси.

Під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником інженерне обладнання опорного пункту починається негайно після уточнення на місцевості позицій відділень, вогневих позицій бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків, протитанкових керованих ракетних комплексів та інших вогневих засобів.

Воно здійснюється потай, в тій же черговості, в стислі терміни і з повним напруженням сил. Взвод обладнує опорний пункт, як правило, під прикриттям свого вогню, а також вогню доданих і підтримуючих засобів.

Всі позиції (спорудження) у взводному опорному пункті повинні бути підготовлені для захисту від запалювальної зброї і ретельно замасковані, для чого використовуються табельні засоби пожежогасіння та маскування і місцеві матеріали.

З метою захисту від високоточної зброї в окопах над бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами), танками утворюються маски, влаштовуються екрани та козирки. Одночасно за планом старшого командира встановлюються відбивачі та теплові імітатори (пастки).

1.2.2.2 Черговість інженерного обладнання опорного пункту взводу

а). В опорному пункті механізованого взводу (слайд 21)

У першу чергу:

- встановлюються дротяні та інші загородження перед переднім краєм опорного пункту (вогневими позиціями) взводу;

- розчищаються смуги обзору та обстрілу;

- відриваються одиночні (парні) окопи для стрільців, кулеметників, снайпера і гранатометників, які з'єднуються в окоп на відділення, а потім обладнується суцільна траншея;

- обладнуються окопи на основних вогневих позиціях танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), протитанкових керованих ракетних комплексів та інших вогневих засобів;

- споруджується командно-спостережний пункт взводу;

- відриваються і обладнуються перекриті щілини на кожне відділення, екіпаж або обслугу;

- улаштовуються загородження на флангах та в глибині опорного пункту взводу.

У другу чергу (слайд 22):

- відриваються окопи на запасних (тимчасових) вогневих позиціях для танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), протитанкових керованих ракетних комплексів та інших вогневих засобів;

- ходи сполучення:

- до танків;

- вогневих позицій бойових машин піхоти (бронетранспортерів);

- до командно-спостережного пункту взводу;

- в тил;

- улаштовуються бліндажі на кожне відділення, екіпаж або обслугу;

- обладнується суцільна траншея в батальйонному районі оборони;

- додатково улаштовуються загородження перед переднім краєм, на флангах і в проміжках між сусідніми опорними пунктами.

Надалі:

- опорний пункт взводу, позиції відділень та вогневих засобів удосконалюються у бойовому і господарчому відношенні;

- хід сполучення в тил пристосовується для ведення вогню;

- улаштовується бліндаж на командно-спостережному пункті взводу;

- обладнуються фальшиві вогневі позиції, ділянки траншей та інші об'єкти.

б). В опорному пункті танкового взводу

У першу чергу:

- розчищається місцевість для поліпшення умов спостереження і ведення вогню;

- відриваються окопи для танків на основних вогневих позиціях;

- улаштовуються перекриті щілини на кожний екіпаж.

У другу чергу:

- відриваються окопи на запасних (тимчасових) вогневих позиціях;

- обладнуються ніші (погребки) для боєприпасів,

- улаштовується бліндаж на взвод.

 

Надалі:

- на основних вогневих позиціях обладнуються:

- декілька площадок для ведення вогню;

- вогневі позиції для кочуючих танків;

- підготовляються шляхи маневру на запасні (тимчасові) вогневі позиції та інші об'єкти.

1.2.3 Система вогню взводу в обороні

1.2.3.1 Загальні положення

Система вогню взводу в обороні (слайд 23) включає:

- ділянки зосередженого вогню взводу, які підготовлені перед переднім краєм оборони;

- зони протитанкового вогню бойових машин піхоти (танків) і суцільного багатошарового вогню всіх інших вогневих засобів взводу перед переднім краєм, в проміжках, на флангах і в глибині оборони;

- підготовлений маневр вогнем бойових машин піхоти (танків) та інших вогневих засобів на напрямки, яким загрожують.

Основу системи вогню взводу складає вогонь:

- танків;

- бойових машин піхоти;

- протитанкових гранатометів;

- кулеметів.

Система вогню (слайд 24) будується з врахуванням вогневих можливостей усіх видів зброї взводу і доданих йому вогневих засобів, у тісній їх взаємодії і в поєднанні з інженерними загородженнями і природними перешкодами.

Вона повинна забезпечувати:

- ураження противника, передусім його танків та інших броньованих машин:

- на підступах до оборони;

- перед переднім краєм;

- між сусідніми опорними пунктами;

- в глибині оборони;

- можливість ведення фронтального, флангового та перехресного вогню;

- кругову оборону опорного пункту.

Безпосередньо перед переднім краєм підготовляється зона суцільного багатошарового вогню: вся місцевість у смузі до 400 м перед переднім краєм повинна знаходитися під вогнем взводу, а мертві простори, які є, повинні уражатися вогнем артилерії і мінометів із закритих вогневих позицій.

Загородження та підступи до них повинні добре проглядатися і прострілюватися, вогнем всіх видів.

Ефективність вогню в обороні досягається:

- його влучністю, масованістю і раптовістю застосування;

- умілим управлінням ним;

- готовністю всіх вогневих засобів до ведення вогню і здійснення маневру вночі та в інших умовах обмеженої видимості.

1.2.3.2 Організація системи вогню

Під час організації системи вогню механізованому взводу (слайд 25) указуються:

- смуга вогню;

- додатковий сектор обстрілу;

- одна-дві ділянки зосередженого вогню.

Смуги вогню визначаються межами справа і зліва. Кожна межа вказується двома точками (орієнтирами).

Бойовим машинам піхоти (бронетранспортерам), танкам, гарматам, протитанковим керованим ракетним комплексам, гранатометам, вогнеметам і кулеметам:

- призначаються основні і запасні (для чергових вогневих засобів і тимчасові) вогневі позиції;

- вказуються основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції на дальність їх дійсного вогню.

Смуги вогню (сектори обстрілу) сусідніх підрозділів (вогневих засобів) на стиках повинні взаємно перекриватися.

Вогонь ручних протитанкових гранатометів підготовляється у смузі вогню своїх відділень.

1.2.3.3 Готовність системи вогню (слайд 26) визначається:

- заняттям бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами), танками, гарматами та іншими вогневими засобами вогневих позицій;

- підготовкою даних для стрільби;

- наявністю боєприпасів.

1.3 Особливості організації оборони взвода вночі

Для ведення оборони вночі(слайд 27)командир взводу до початку темряви повинен визначити і вказати підлеглим командирам:

- добре видимі вночі орієнтири;

- завдання щодо підготовки зброї та вихідних даних щодо ведення вогню вночі, спостереження і підслуховування;

- по яких ділянках місцевості перед переднім краєм і на флангах додатково підготувати вогонь;

- порядок застосування приладів нічного бачення і засобів освітлення місцевості;

- завдання щодо знищення та осліплення засобів освітлення противника;

- додаткові заходи щодо забезпечення проміжків і флангів;

- розпізнавальні знаки своїх військ;

- способи орієнтування та цілевказання.

Командир механізованого взводу, крім того, указує які вогневі засоби, коли і куди перемістити, де додатково виставити спостерігачів.

До початку темряви всі командири зобов'язані перевірити вихідні дані для стрільби вночі, готовність зброї і приладів нічного бачення, наявність трасуючих снарядів, патронів з трасуючими кулями та засобів освітлення місцевості.

1.4 Управління взводом в обороні (слайд 28)

Командир механізованого взводу управляє взводом з командно-спостережного пункту, обладнаного, як правило, в ході сполучення (на позиції відділення, обладнаній в глибині опорного пункту), або з бойової машини піхоти (бронетранспортера), а командир танкового взводу, – з танка.

Він повинен по можливості бачити:

- місцевість на підступах до опорного пункту, перед переднім краєм оборони і на флангах;

- весь бойовий порядок взводу;

- позиції відділень (вогневі позиції танків) сусідніх опорних пунктів;

- командно-спостережний пункт роти.

1.5 Стан бойової готовності взводу в обороні (слайд 29)

В обороні взвод знаходиться в постійній готовності до відбиття атаки противника.

Вдень для знищення окремих груп противника, який намагається вести розвідку, пророблювати проходи в загородженнях або проникнути в глибину оборони, в механізованому взводі:

- призначається черговий вогневий засіб (чергова бойова машина піхоти), а у танковому взводі – черговий танк, особовий склад яких знаходиться в постійній готовності до негайного відкриття вогню із запасної або тимчасової вогневої позиції;

- черговий вогневий засіб перешкоджає пересуванню противника в його розташуванні і веденню ним інженерних робіт;с

- снайпер знищує офіцерів, снайперів, спостерігачів та інші цілі противника;

- решта особового складу взводу:

- удосконалює інженерне обладнання позицій;

- займається бойовою підготовкою;

- проводить технічне обслуговування бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків.

Вночі (слайд 30) дві третини особового складу кожного відділення (члени екіпажу бойової машини піхоти, бронетранспортера, танка в кількості, яка дозволяє вести вогонь із озброєння бойової машини) повинні знаходитися на позиції (в бойовій машині піхоти, бронетранспортері, танку) в готовності до ведення вогню.

Відпочинок особовому складу надається за дозволом командира роти. Особовий склад, який відпочиває, розташовується в укриттях (бліндажах) і траншеях поблизу вогневих засобів в готовності зайняти свої місця за тривогою. Біля укрить виставляються спостерігачі, які встановленим сигналом оповіщають всіх відпочиваючих, викликаючи їх на позиції.

З одержанням сигналу про безпосередню загрозу застосування противником ядерної зброї весь особовий склад займає укриття, а при застосуванні противником хімічної зброї негайно одягає засоби індивідуального захисту (в танках, бойових машинах піхоти включається система захисту від зброї масового ураження).

1.6 Дії взводу при відбитті атаки противника

1.6.1 З початком вогневої підготовки атаки противника (слайд 31) особовий склад взводу і доданих йому вогневих засобів укривається в щілинах, бліндажах, сховищах, бойових машинах піхоти (танках), на дні окопів і траншей в готовності швидко зайняти свої місця на позиціях для відбиття атаки. Командир взводу і спостерігачі ведуть спостереження з метою своєчасно виявити момент переходу противника в атаку. У випадку знищення противником під час вогневої підготовки частини вогневих засобів, командир взводу негайно уточнює завдання решті особового складу з метою відновлення системи вогню.

1.6.2 3 переходом противника в атаку (слайд 32) за командою (сигналом) командира взвод негайно приготовляється до бою. Вогонь по противнику відкривається з наближенням його на дальність дійсного вогню зброї взводу і доданих йому вогневих засобів.

1.6.3 Атака танків і піхоти противника, які наступають на броньованих машинах без спішування, відбивається шляхом зосередження вогню бойових машин піхоти, танків та протитанкових засобів взводу по головних (які являють собою найбільшу небезпеку) танках і танках з тралами, а потім по решті танків та інших броньованих машинах, що атакують, щоб змусити піхоту спішитися.

Потім вогнем із стрілецької зброї піхота, яка спішилась, відсікається від танків і знищується.

1.6.4 Атака танків і піхоти, яка за ними наступає в пішому порядку, відбивається вогнем з бойових машин піхоти, танків і протитанкових засобів взводу по танках противника і одночасно вогнем з кулеметів, автоматів і доданих вогнеметів по спішеній піхоті з метою відсікти її від танків і знищити.

1.6.5 По мірі наближення противника до переднього краю оборони (слайд 33) вогонь доводиться до найвищої напруги. В усіх випадках взвод повинен прагнути зірвати атаку противника до його виходу до переднього краю оборони.

Як тільки буде визначене місце пророблення противником проходу в загородженнях перед переднім краєм, командир взводу організовує маневр на цей напрямок протитанкових засобів для найбільш ефективного ураження танків (особливо вогнем в борт і корму), які долають загородження.

1.6.6 Противник, який увірвався в опарний пункт взводу (слайд 34), знищується вогнем впритул, мінами направленої дії, гранатами і в рукопашній сутичці.

Танки противника, які пройшли через траншею, знищуються з тилу і флангів вогнем з протитанкових гранатометів і ручними протитанковими гранатами. Одночасно вогнем із стрілецької зброї знищується піхота, що іде слідом за танками.

Для перешкоджання розповсюдження противника в глибину опорного пункту і в сторони флангів в траншеях і ходах сполучення швидко встановлюються їжаки, рогатки та інші раніше підготовлені переносні загородження. Взвод при підтримці вогневих засобів старшого командира повинен за всяку ціну утримати опорний пункт і не допустити розвитку наступу противника.

1.6.7 Під час вклинення противника на позиції сусідів (слайд 35) взвод, продовжуючи обороняти свій опорний пункт, виділяє частину вогневих засобів для стрільби у фланг і в тил противнику, який вклинився, і вживає заходів щодо посилення оборони на напрямку, якому погрожують.

1.6.8 У випадку обходу противником опорного пункту взвод переходить до кругової оборони і, продовжуючи міцно утримувати позиції, які займає, знищує противника вогнем всіх видів зброї з основних і запасних позицій або діє за вказівкою командира роти.

1.6.9 Після відбиття атаки відновлюється система вогню, зруйновані фортифікаційні спорудження та інженерні загородження, поповнюються ракети, боєприпаси, приводяться до порядку зброя і військово-технічне майно, при необхідності за дозволом командира роти проводиться зміна вогневих позицій бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків та інших вогневих засобів, вживаються заходи щодо надання медичної допомоги і виносу тяжкопоранених. Про результати бою командир взводу доповідає командиру роти.

1.3 Організація оборони взводу другого ешелону (слайд 36)

Механізований (танковий) взвод другого ешелону роти підготовляє і обороняє опорний пункт так само, як взводи, які обороняються на передньому краю.

З початком атаки противника і під час виходу його танків, інших броньованих машин та піхоти до межі відкриття вогню бойові машини піхоти (бронетранспортери), танки, протитанкові та інші вогневі засоби взводу відкривають по них вогонь, не допускаючи підхід противника до переднього краю оборони.

У випадку прориву противником переднього краю оборони взвод міцно утримує опорний пункт, який займає, або за наказом командира роти частиною сил, а іноді всім взводом здійснює маневр і, використовуючи траншеї і ходи сполучення, займає позицію для посилення оборони на напрямку наступу противника, якому найбільше погрожують. З метою підвищення ефективності ураження противника, що прорвався, частину вогневих засобів необхідно розташовувати для ведення флангового і кинджального вогню, а також для дій у вогневій засаді.