Загальна характеристика програми Primavera 3 страница

Основними характеристиками команди є:

\ склад – це сукупність характеристик членів команди, важливих для її аналізу як єдиного цілого. Наприклад, чисельність, віковий склад, кваліфікація тощо.

\ структура – розглядається з точки зору функцій, які виконує кожен член команди, а також з точки зору міжособистісних відносин.

Організаційна культура – сукупність найбільш важливих положень діяльності організації, обумовлених її місією, стратегією розвитку, що знаходять вираження у відповідних соціальних нормах і цінностях, які поділяють більшість працівників.

Компонентами культури організації є:

\ прийнята система лідерства;

\ стилі вирішення конфліктів;

\ діюча система комунікації;

\ положення індивіда в організації;

\ прийнята символіка: гасла, організаційні табу, ритуали.

 

 

Рис. 5.2. Модель формування ефективної команди проекту

 

 

 

Рис.5.3. Джерела залучення персоналу проекту

Методи оцінки персоналу поділяються на:

\ прогностичний метод заснований на використанні анкетних даних, характеристик, рекомендацій, врахуванні думки членів колективу, вищих менеджерів.

\ практичний метод передбачає перевірку працівника на конкретному робочому місці, що дозволяє оцінити результати його діяльності. Для реалізації цього методу використовуються пробні переміщення працівників.

\ імітаційний метод – це експертна оцінка ділових та особистісних якостей на основі розв’язання імітаційної задачі.

Інститут Санкт-Галлена і Міжнародний інститут навчальних організацій і інновацій у Мюнхені недавно надали результат обговорення успішних і неуспішних проектів з більш ніж 500 співробітниками з 111 підприємств Німеччини, Австрії, і Швейцарії і досліджували критерії успіху. Були виведені наступні критерії, що відрізняють успішні проекти від невдалих:

\ загальна готовність до змін;

\ культура конфліктів;

\ особиста відповідальність співробітників проекту;

\ культура довіри;

\ відсутність ієрархії;

\ комунікаційна й інформаційна культура.

Семінарсько-практичне заняття № 5

Тема 7: Оцінка і контроль виконання проекту

План:

1. Охарактеризуйте сутність та основні етапи проведення попередньої експертизи проектів.

2. Охарактеризуйте сутність та основні етапи проведення незалежної експертизи проектів.

3. В чому полягає сутність постаудиту проекту?

4. Сутність, види та функції моніторингу.

5. Охарактеризуйте сутність системи контролю та оцінки вартості робіт проекту «вартість/графік».

6. Яким чином здійснюється розрахунок відхилень фактичного ходу робіт від запланованого графіку в системі «вартість/графік»?

7. Охарактеризуйте сутність та основні елементи опорного плану проекту.

8. Які правила списання витрат застосовуються для контролю опорного плану?

9. Яким чином метод графічного аналізу відхилень дозволяє здійснювати контроль за виконанням проекту?

10. Охарактеризуйте алгоритм розрахунку показників виконання робіт.

11. Охарактеризуйте модель прогнозу остаточної вартості проекту.

Мета заняття: з’ясувати сутність та необхідність проведення попередньої і незалежної експертизи та відмінність від них пост аудиту і моніторингу; визначити сутність та переваги системи контролю та оцінки вартості робіт проекту «вартість/графік».

Ключові поняття: експертиза проекту, постаудит проекту, моніторинг проекту, система «вартість/графік», опорний план проекту.

Процес обробки та аналізу інвестиційних пропозицій побудований на багаторівневій схемі, яка включає наступні етапи:

1) попередня експертиза – проводиться аналітичним відділом компанії потенційного інвестора і характеризується: багатокритеріальністю, мінімальною трудомісткістю, мінімальними витратами часу на проведення експертизи, можливістю залучення декількох незалежних експертів, можливістю отримання інтегрального показника ефективності проектів за результатами аналізу (який дозволяє відсіяти близько 80-90% проектів) тощо. Традиційно попередня експертиза промислових проектів відбувається за наступною схемою:

\ аналіз аспектів, що характеризують продукт;

\ аналіз аспектів, що характеризують ринок;

\ аналіз аспектів, що характеризують виробництво;

\ аналіз юридичних аспектів;

\ аналіз фінансових аспектів;

2) незалежна експертиза – проводиться аналітичним відділом інвестора та включає:

\ фінансово-економічний аналіз (експертизі підлягає фінансова частина інвестиційного проекту);

\ технологічної експертизи (аналіз ТЕО проекту);

\ оцінку соціально-економічної ефективності проекту;

\ оцінку комерційної ефективності проекту;

3) прийняття рішення про фінансування.

Система контролю інвестиційних проектів після прийняття рішення про інвестування, як правило складається з двох етапів:

1) постаудит проекту – полягає в постійному контролі зі сторони інвестора за цілеспрямованим використанням коштів і визначенні співвідношення між витратами та надходженнями, і включає в себе:

\ порівняння фактичних результатів з плановими;

\ пояснення причин виникнення відхилень, встановлює рівень відповідності фактичних критеріїв розрахунковим.

2) оцінка проекту після його завершення (post evaluation) – є складовою частиною робіт по проекту, що проводиться з метою аналізу успіхів та невдач завершеного проекту для врахування набутого досвіду під час реалізації наступних проектів.

Механізм проведення постійного нагляду та контролю за процесом освоєння інвестицій називається моніторингом інвестиційних проектів. Види моніторингу:

\ маркетинговий моніторинг проводиться з метою забезпечення своєчасних поставок матеріально-технічних ресурсів;

\ технічний моніторинг проводився з метою забезпечення відповідності планувальних та конструкторських рішень, технічних умов;

\ фінансовий моніторинг здійснюється у розрізі використання джерел фінансування: власних, запозичених або залучених коштів. Після введення в експлуатацію об'єкта, обов’язковому моніторингу підлягає грошовий потік у вигляді коштів, що повертаються до інвестора. Під постійний нагляд підпадає річна програма реалізації інвестиційного процесу, відстежуються місячні планові та фактичні обсяги інвестицій, будівельно-монтажних робіт, витрати на обладнання, аналізується рівень використання власного капіталу, залучених та запозичених коштів, виявляються відхилення, обґрунтовується необхідність мобілізації внутрішніх ресурсів та використання інших джерел фінансування. Робиться оцінка поточних показників ефективності інвестицій, розраховується динамічна норма ефективності і порівнюється з внутрішньою, визначається можливий очікуваний строк окупності інвестицій.

Таблиця 7.1.

Показники, що використовуються для оцінки та контролю реалізації проекту

BCWS	Запланована кошторисна вартість робіт
BCWP	Кошторисна вартість виконаної роботи, приведена вартість або первісна кошторисна вартість фактично виконаної роботи
ACWP	Фактична вартість виконаної роботи
SV	Відхилення в термінах виконання проекту (BCWP – BCWS)
CV	Відхилення у вартості виконання проекту (BCWP – ACWP)
ВАС	Кошторисна вартість по завершенні проекту. Загальна кошторисна вартість опорного плану витрат проекту
ЕАС	Розрахункова вартість по завершенні. Включає витрати на дійсний момент плюс переглянуті розрахункові витрати частини робіт, що залишилася
FAC	Прогнозовані розрахункові витрати по завершенні
VAC	Відхилення при завершенні (ВАС – ЕАС чи ВАС – FAC). Показує очікуване фактичне перевищення витрат або економію коштів по завершенні проекту
ETC	Орієнтована вартість по завершенні (робіт)
CPI	Кумулятивний індекс вартості виконання роботи на визначену дату

 

Необхідність оцінки та контролю реалізації проекту вимагає впровадження єдиної системи виміру ходу роботи над проектом у порівнянні з планом та кошторисом. Найбільш розповсюдженою є інтегрована система «вартість/графік», що упорядковує процес виміру ходу проектних робіт, проте її ефективність залежить від того, наскільки добре розроблений план і графік проекту. Перевагою системи «вартість/графік» полягає у врахуванні параметру часу в управлінні, за рахунок введення поняття приведеної вартості.

Цілісність системи «вартість/графік» забезпечується ретельним виконанням п'яти кроків, перші три з яких реалізуються на стадії планування, а інші на стадії виконання проекту:

1) визначення роботи – розробка документів, які містять інформацію щодо:

\ масштабу;

\ набору робіт;

\ проміжних результатів;

\ підрозділів;

\ ресурсів;

\ кошторису для кожного набору робіт;

2) розробка графіку роботи і використання ресурсів:

\ розподіліть набори робіт у часі;

\ розподіліть ресурси по операціях;

3) розробка кошторису, що міститиме кошторисну вартість робіт (BCWS);

4) збір даних про фактичні витрати по виконаних роботах, на рівні пакетів робіт – тобто визначення фактичної вартості виконаних робіт (ACWP) та кошторисної вартості виконаних робіт (BCWP);

5) розрахунок відхилень від графіку виконання проекту (SV = BCWP – BCWS) і відхилень від вартості (CV = BCWP — ACWP).

Основою для виміру ходу робіт є опорний план проекту – конкретний документ-зобов'язання, у якому зазначені запланована вартість і очікувані терміни виконання робіт, з якими порівнюють фактичну вартість і фактичні терміни виконання.

В опорний план включають три типи витрат — витрати на працю, витрати на устаткування і витрати на матеріали. Витрати, що виникають у ході роботи над проектом (LOE) звичайно закладають у прямі накладні витрати по проекту. LOE включають такі операції, як адміністративна підтримка, комп'ютерна підтримка, юридичні операції, PR тощо (1 – 10% проектних витрат).

 

Правила списання витрат в опорному плані

1) правило 100% списання витрат –всю вартість виконаних робіт списують по завершенні робіт;

2) правило 50/50 – 50% вартості кошторису робіт списується, коли робота розпочата, і 50% – по завершенні;

3) правило відсотка виконання – витрати списуються після встановлення відсотка завершення робіт в грошових одиницях;

4) правило контрольних точок –використовується для робіт з великою тривалістю, де є чіткі, послідовні етапи, що піддаються виміру (за принципом списання витрат є схожим на правило відсотка виконання).

Контроль за ходом виконання проекту здійснюється за допомогою методу графічного аналізу відхилень, який засновано на:

\ порівнянні приведеної вартості з очікуваної за графіком вартістю;

\ порівнянні приведеної вартості з фактичними витратами.

Оцінка поточного статусу проекту з використанням приведеної вартості системи «вартість/графік» вимагає трьох елементів даних – BCWS, BCWP і ACWP. На основі цих даних розраховують SV і CV. Позитивне відхилення вказує на бажаний стан, негативне – говорить про проблеми.

На Рис. 7.1. показано відхилення фактичної приведеної вартості проекту від кошторисної основи, яка закладена в опорному плані.

Оцінка “сьогодні” позначає дату звіту (оцінка 25) і показує, на якій стадії виконання знаходиться проект. Верхня лінія позначає фактичні витрати (ACWP) на роботу над проектом на даний момент. Середня лінія позначає опорний план (BCWS) і закінчується на запланованій за графіком тривалості проекту (45). Нижня лінія позначає кошторисну вартість фактично виконаної роботи на конкретну дату, на сьогодні (BCWP) чи приведену вартість. Пунктирна лінія, що продовжує лінію фактичних витрат від звітної дати до нової прогнозованої дати завершення, являє собою переглянуті цифри очікуваних фактичних витрат; тобто додаткова інформація припускає, що витрати при завершенні проекту будуть відрізнятися від запланованих. Зверніть увагу, тривалість проекту була збільшена і відхилення при завершенні (VAC) негативні (ВАС – ЕАС).

В іншій інтерпретації даного графіка використовуються відсотки. Наприкінці періоду 25 за планом повинне було бути виконане 75% (витрати – $300) роботи, але фактично наприкінці періоду 25 виконано лише 50% ($200). Фактична вартість виконаної роботи на даний момент складає $340, чи 85% від загального кошторису проекту. З графіка видно, що можна прогнозувати, що проект перевищить вартість на 12% і на 5 одиниць відстане від намічених термінів. Поточний статус проекту показує, що відхилення вартості (CV) перевищує кошторис на $140 (BCWP – ACWP = 200 – 340 = -140). Відхилення графіка термінів (SV) є від’ємною величиною $100 (BCWP – BCWS = 200 – 300 = -100), що говорить про відставання проекту від термінів.

	Сьогодні		Завершення по графіку

 

SV

CV

EAC

BAC

BCWP

BCWS

ACWP

Рис. 7.1. Графік кошторисної вартості робіт

Показники ефективності виконання робіт.

1) показник вартості виконання CPI = BCWP/ACWP;

2) показник виконання плану SPI = BCWP/BCWS;

3) показник кошторисної завершеності проекту = BCWP/BAC (наприклад, якщо показник дорівнює 0,34 це говорить про те, що виконана робота являє собою 34% від усієї кошторисної суми (ВАС) у грошових одиницях на звітну дату[2]);

4) показник фактичної завершеності проекту = ACWP/EAC розглядає виконаний відсоток щодо фактично витрачених на виконання робіт сум грошових коштів і фактично очікуваної суми для завершення всього обсягу робіт.

Прогнозування остаточної вартості проекту за умови великих масштабів проекту, дещо відрізняється, адже цифри, отримані в результаті довгострокового прогнозу, або ненадійні, або їх взагалі не можливо отримати тому заслуговує на увагу метод, що ґрунтується на використанні показника сумарної вартості виконання роботи на визначену дату – CPI (CPI = BCWP/ ACWP). Модель прогнозу вартості робіт по завершені (FAC) може бути описана наступним рівнянням:

Наприклад, загальний основний кошторис (ВАС) проекту $5000; кумулятивна приведена вартість (BCWP) на даний момент 1600; кумулятивна фактична вартість (ACWP) на даний момент 2000:

Прогноз остаточної вартості проекту дорівнює $6250. Дані досліджень показують, що стосовно великих проектів, виконаних більше ніж на 20%, ця модель працює досить ефективно, даючи погрішності менш 10%. Важливою умовою являється незмінність не змінність умов та надійність бази даних вартості.

Семінарсько-практичне заняття № 6

Тема 8: Оцінка і страхування ризиків проекту

ПЛАН:

1. Охарактеризуйте поняття та види ризиків. Визначте співвідношення ризику та доходу.

2. Охарактеризуйте послідовність проведення аналізу чутливості проектів.

3. Охарактеризуйте сутність аналізу сценаріїв проекту.

4. Визначте принцип дії імітаційного моделювання.

5. Охарактеризуйте модель оцінки капітальних активів в оцінці доцільності інвестицій.

6. В чому полягає сутність механізму нейтралізації інвестиційних ризиків?

7. Охарактеризуйте сутність хеджування ризиків.

8. В чому полягає сутність розподілу інвестиційних ризиків?

9. Охарактеризуйте сутність страхування ризиків.

 

Мета заняття: визначити сутність та види ризику, співвідношення категорій ризику і доходу; з’ясувати значення аналізу чутливості, аналізу сценаріїв, імітаційного моделювання та МОКА в оцінці доцільності інвестицій; дослідити механізм нейтралізації інвестиційних ризиків.

Ключові поняття: ризик, аналіз чутливості, аналіз сценаріїв, метод імітаційного моделювання Монте-Карло, модель оцінки капітальних активів (МОКА), диверсифікація, страхування ризиків, хеджування.

Ризик проекту – це міра непевності в одержанні очікуваного рівня дохідності при його реалізації.

Мета аналізу проектних ризиків:

\ надання оцінки всім видам ризиків проекту;

\ визначення ступеня доцільності реалізації проекту за наявного рівня ризику;

\ визначення можливих шляхів зниження ризиків.

Види проектних ризиків:

1) зовнішні:

\ непередбачувані;

\ передбачувані;

2) внутрішні:

\ планово-фінансові – пов’язані зі зривом планів робіт і перевитратою коштів;

\ технічні – пов’язані зі зміною технології, погіршенням якості продукції, помилками в проектно-технічній документації тощо.

Різні інвестиції забезпечують різний рівень доходу. Якщо справа цілком певна, то важко сподіватись на високі доходи. Але якщо пропонують вкласти гроші у ненадійну або ризикову справу, тоді цілком закономірно вимагати високий дохід. Тобто, інвестори мають одержувати.

Малий ризик пов’язаний з низькими доходами, великий – з великими (що пов’язано із компенсацію за високий ризик). Взаємозалежність ризику (х) і доходу (у) показана на рис 8.1. За відсутності ризику, інвестори одержують доход у₁, відповідно за ризик х₁ – доход у₂, а за ризик х₂ – доход у₃.

Фактор часу також значно впливає на рівень ризику. Чим триваліший термін проекту, тим більший ризик, тобто ризик є зростаючою функцією часу. Відповідно рівень доходу з таким проектом має бути вищим, тобто інвестор повинен одержати винагороду за те, що взяв на себе ризик часу.

Рис. 8.1. Співвідношення ризику та доходу

Загальний рівень ризику складається з безпечної ставки і премії за ризик, що визначається як різниця між загальним рівнем ризику і безпечною ставкою.

Безпечна ставка –процентна ставка, що сплачується за безризикові активи або ті, що мають гарантованийдохід. Вона і є критерієм для оцінки ризикованості інших активів.

Премія за ризик – необхідна норма доходу понад безпечний дохід на капітал. Як свідчить практичний досвід, премія за ризик на цінні папери з багаторічним терміном їх погашення завжди вища за премію на ті цінні папери, що випускаються на рік.

З метою порівняння впливу окремих факторів інвестиційного проекту на основний показник проекту (наприклад, на внутрішню норму прибутковості) проводиться аналіз чутливості.

Послідовність проведення аналізу чутливості:

6) вибір основного показника ефективності інвестицій (наприклад внутрішня норма прибутковості (IRR) або чиста теперішня вартість (NPV));

7) відбір факторів (показників) які мають неоднозначний характер (капітальні витрати, ціна на товар, обсяг продажу тощо);

8) встановлення номінальних (за проектом), та граничних (максимальних та мінімальних) значень неоднозначних факторів (граничних значень може бути декілька, наприклад + 5% та + 10% від номінального);

9) розрахунок основного показника для всіх обраних граничних значень неоднозначних факторів;

10) побудова графіку (рис. 8.2.) чутливості для всіх неоднозначних факторів – який дозволяє зробити висновки про найбільш критичні фактори інвестиційного проекту з метою подальшого контролю за ними.

Рис.8.2. Чутливість проекту по відношенню до невизначених факторів

Аналіз сценаріїв – методика аналізу ризику, яка досліджує чутливість реагування очікуваного прибутку до змін ключових змінних величин (які визначаються за допомогою аналізу чутливості) та можливий інтервал значень цих змінних.

Аналіз сценарію вивчає “негативні” та “позитивні” фінансові обставини, які можливі в ситуації, що розглядається. Можливі сценарії, що розробляються менеджерами мають містити реалістичний набір подій. Результати аналізу сценаріїв зводяться в матрицю, і розглядається розподіл значень чистої теперішньої вартості (NPV) й внутрішньої норми прибутковості (IRR). Чим більша непевність у кінцевому результаті, тим ширше межа відхилень від середнього значення. Приклад розподілу значень ймовірності очікуваних прибутків зображено в табл. 8.1.

Таблиця 8.1.

Розподіл значень ймовірності очікуваних прибутків

Оцінка можливого результату	Запроектований прибуток, млн. грн. Д	Значення ймовірності Рi	Можливий (очікуваний) прибуток, млн. грн. Д Í Рi
Проект А
Песимістична	10,0	0,20	2,0
Стримана	33,3	0,60	20,0
Оптимістична	50,0	0,20	10,0
Разом		1,00	32,0 (Дс)
Проект В
Песимістична	8,0	0,25	2,0
Стримана	30,0	0,50	15,0
Оптимістична	60,0	0,25	15,0
Разом		1,00	32,0 (Дс)

Аналізуючи очікувані прибутки проектів А і В, слід зазначити, що їх мінливість у проекті А нижча (від 10,0 до 50,0), ніж у проекті В (від 8,0 до 60,0). Ймовірність одержаного результату оцінюється за трьома рівнями: песимістичний, стриманий, оптимістичний. Після перемноження прибутку на значення ймовірності та сумування результатів одержують сумарне значення очікуваних прибутків (Д_с). В обох випадках воно вийшло однаковим – 32,0. Отже ризик проекту А нижчий, тому що при цьому значення відхилення очікуваного прибутку менше.

Мірою цих відхилень є середньоквадратичне значення (табл. 8.2), яке визначає відносну ризикованість кожного проекту:

,

де n – число спостережень;

Д – запроектований прибуток;

Д_c – очікуваний середній прибуток;

Р_i – ймовірність одержання прибутку.

Таблиця 8.2.

Визначення середньоквадратичного відхилення значень очікуваного

Прибутку

Д	Дс	Д – Дс	(Д – Дс)2	Рi	(Д – Дс ) х Рi
Проект А
10,0	32,0	22,0	484,0	0,20	96,8
33,3	32,0	1,3	1,69	0,60	1,01
50,0	32,0	18,0	324,00	0,20	64,80
Разом (дисперсія) 162,61
Проект В
8,0	32,0	24,0	576,00	0,25	144,00
30,0	32,0	2,0	4,00	0,50	2,00
60,0	32,0	28,0	784,0	0,25	196,00
Разом (дисперсія) 342,00

Середньоквадратичне відхилення очікуваних прибутків за різної оцінки можливості їх досягнення дорівнюватиме:

Проект А = ;

Проект В .

Якщо значення сумарне середнє значення очікуваних прибутків за проектами різні, важко порівняти абсолютні показники дисперсії, що визначаються за допомогою середньоквадратичного відхилення. У цьому випадку ризикованість того чи іншого проекту визначається коефіцієнтом варіації.

Коефіцієнт варіації К_ν дорівнює відношенню середньоквадратичного відхилення σ до очікуваного середнього значення прибутку Д_с:

,

У нашому випадку коефіцієнт варіації очікуваних прибутків обох проектів дорівнює:

К_{ν проекту А} = 12,7 / 32,0 = 0,39

К_{ν проекту В} = 18,5 / 32,0 = 0,58

Ризик нижчий там, де коефіцієнт варіації нижчий. Проведені вище розрахунки стверджують нижчу ризикованість проекту А, тому капітальні вкладення доцільніше вкладати саме в цей проект.

Недоліком аналізу сценаріїв являється обмеженість кількома результатами, хоча в дійсності існує нескінченне число ймовірностей. Усуває цю проблему метод імітаційного моделювання Монте-Карло, який виник при математичному дослідженні гри в казино, він поєднує чутливість реагування та ймовірність розподілу вхідної змінної величини. Однак таке моделювання потребує сильного комп’ютерного забезпечення, тоді як аналіз сценарію можливо провести навіть застосовуючи калькулятор.

Головна мета моделювання – наблизити гіпотетичні ситуації до реальних. Оскільки справжні майбутні грошові потоки або ставки дисконту невідомі, грошовим потокам і дисконтним ставкам надаються різні припустимі значення, а потім розглядаються результати. Ці випадки, що базуються на припущенні, називаються імітованими подіями.

В аналізі моделювання програма починає обираючи будь-яке значення для кожної змінної – ціна продажу, його обсяг, змінні витрати на одиницю продукції, тощо. На основі цих розраховується NPV проекту та записується у пам’яті комп’ютера. Цикл повторюється тисячі разів – відповідно отримується тисячі значень NPV. На кінцевому етапі відбувається обробка та інтерпретація отриманих результатів. Кожне значення NPV являє собою ймовірність настання цієї події і розраховується за формулою:

,

де Р – ймовірність настання події, %;

n – кількість варіантів розрахунків NPV.

Наприклад, якщо кількість варіантів розрахунків NPV дорівнює 5000, то ймовірність одного варіанту складає 0,02 (100 / 5000).