На сьогоднішній день кількість операторів ринку, які виробляють рукавички, які озвучують мову жестів дорівнює нулю.
Задля детального розгляду динаміки змін обсягу виробництва техніки, необхідно проаналізувати виробництво продукту за регіонами України у період 2011-2012 років.
Таблиця 5.1
Виробництво дрібної побутової техніки 2011-2012рр (тис.шт)
| Регіон, область | Змінення, % | ||
| АР Крим | 160,6 | 144,8 | -9,8 |
| Вінницька | 187,1 | 172,3 | -7,9 |
| Волинська | 44,9 | 40,9 | -8,9 |
| Дніпропетровська | 174,4 | 160,3 | -8,1 |
| Донецька | 254,8 | 262,2 | 2,9 |
| Житомирська | 24,3 | 31,2 | |
| Закарпатська | 27,5 | 26,9 | -2,2 |
| Запорізька | 77,1 | 79,6 | 3,2 |
| Івано-Франківська | 40,8 | 53,6 | 31,3 |
| Київська | 136,7 | 129,7 | -5,1 |
| Кіровоградська | 31,3 | 34,6 | 10,5 |
| Луганська | 168,0 | 154,7 | -7,9 |
| Львівська | 66,2 | 56,5 | -14,6 |
| Миколаївська | 72,9 | 62,3 | -14,5 |
| Одеська | 124,2 | 109,5 | -11,8 |
| Полтавська | 83,0 | 81,2 | -2,2 |
| Рівненська | 55,5 | 56,7 | 2,1 |
| Сумська | 104,3 | 100,1 | -4 |
| Тернопільська | 74,2 | 67,0 | -9,7 |
| Харківська | 223,6 | 191,4 | -14,4 |
| Херсонська | 119,0 | 101,8 | -14,4 |
| Хмельницька | 104,5 | 96,7 | -7,5 |
| Черкаська | 114,8 | 156,4 | 36,2 |
| Чернівецька | 30,3 | 32,3 | 6,6 |
| Чернігівська | 43,9 | 44,7 | 1,8 |
| м. Київ | 194,8 | 195,1 | 0,15 |
| Усього по Україні | 2733,7 | 2632,1 | -3,7 |
Отже, усього по Україні обсяг виробництва дрібної побутової техніки у 2011 році порівняно з попереднім роком зменшився на 3,7 %. Ця тенденція відбулася завдяки змін обсягів виробництва в окремих регіонах країни. Позитивні зміни відбулися в таких областях: Житомирська, Івано-Франківська, Кіровоградська та Черкаська. Негативні були наслідки у 2011 році порівняно з минулим періодом для АР Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Тернопільської, Харківської, Херсонської областях. Зміни в останніх областях були незначними. Лідерами з виробництва максимального обсягу дрібної побутової техніки є Донецька (262,2 тис.шт), Харківська (191,4 тис.шт) області та м. Київ (195,1тис.шт).
Сучасний споживчий ринок побутової техніки в Україні характеризується великою розмаїтістю моделей в основному імпортної техніки. Конкуренцію імпортним виробам на ринку складають тільки українські холодильні прилади і, частково, кухонні плити.
Аналіз українського ринку основних видів побутової техніки за 2011-2012 рр. показує домінування імпортної продукції.
Протягом останніх декількох років (2005-20012 рр.) український ринок побутової техніки стабільно росте при значному збільшенні частки імпорту.
Основними країнами-імпортерами лідерами у даний час є Литва, Росія, Білорусь, Корея. Стабільну частку ринку займають Німеччина, Туреччина, Словенія, Угорщина і ряд інших країн.
Росте імпорт китайської техніки спрощених конструкцій і, відповідно, порівняно низькими цінами.
Частка вітчизняної техніки в загальному обсязі ринку постійно зростає але все ж вона менша за частку імпортної продукції.
З метою забезпечення сталого розвитку виробництва складної побутової техніки в Україні програма підтримки передбачає:
· реалізацію стратегії створення нових і розвиток існуючих українських виробництв складних виробів побутової (домашньої) техніки шляхом інноваційного типу розвитку;
· високі темпи переходу до освоєння нових моделей техніки, ефективне використання нових матеріалів, комплектуючих виробів, устаткування і технологій;
· випуск конкурентоспроможної імпортозамінюючої продукції, що відповідає вимогам споживчого ринку;
· впровадження ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій;
· збільшення обсягів випуску продукції;
· збільшення зайнятості населення шляхом створення нових робочих місць;
· підвищення матеріального рівня забезпеченості трудящих;
· забезпечення національних інтересів держави.
Розглянемо окремих операторів ринку техніки та електроніки в Україні.
| Виробник | Обсяг виробництва, тис.шт. | Змінення, % | |
| 1. "Альпарі" бытовая техника и электроника м. Винница | |||
| 2. "Криола-Плюс" ООО м.Дніпропетровськ | |||
| 3. "Славутич" МПК м.Дніпропетровськ | -6 | ||
| 4. "ВСВ" МЧП м. Київ | |||
| 5. "ТТ "Харьківский завод "Електробритва" ООО м. Харків | -10 | ||
| 6. "Час" м.. Київ | -17 | ||
| 7. "Конвент" м.. Київ | -14 | ||
| 8. "Вент-комфорт" ООО м.. Київ | -12 | ||
| 9. "Тренд" м. Київ | -11 | ||
| 10. "Маяк" ОАО м. Винница | -8 | ||
| 11. "Arte Vita" м.Київ | -9 | ||
| 12. "Дукат-С" ООО м.Київ | |||
| 13. "Панорама" м. Севастополь | -12 | ||
| 14. "ЕЛСИ" м. Львів | -5 | ||
| 15. "Хоризонт-Украина" ООО м.Київ | -3 | ||
| 16. "Rolor" м. Житомир | |||
| 17. "Ринго-Стар" ООО м. Донецьк |
Лідерами серед українських операторів ринку техніки та електроніки є. "Альпарі" побутова техніка та електроніка м. Винниця. За період 2010-2011 років спостерігаються певні зміни. Так, "Славутич" МПК зменшив обсяг виробництва на 6 %, а деякі інші лідери навпаки збільшили цей показник, але ці зміни виявилися незначними (від 3 до 9 %).
РОЗДІЛ 6. ЦІНОВА ПОЛІТИКА
Формування ціни в ринкових умовах вимагає ознайомлення з прогнозом одержання грошової виручки для виконання зобов'язань перед державою, а головне - з питанням про додаткові гроші, необхідні для погашення кредитів і процентів за ними, оплати дивідендів власникам акцій. Крім того, виникає потреба створити необхідний оборотний капітал, видати заробітну плату, покрити накладні витрати, створити певні фонди - реновації основного капіталу, вдосконалення товару й технології його виробництва, розширення основного капіталу і резервного фонду. Це означає, що ціна визначає структуру та обсяг виробництва, рух матеріальних потоків, конкурентоспроможність підприємства, реалізовуючи маркетингову стратегію підприємства.
Рукавички GCS – новий товар на ринку, тому підхід установлення ціни – стратегія «зняття вершків». На першому етапі на даний товар встановлюється найвища ціна – 5000 грн. Ціновий сегмент сформований на ринку даної продукції поділяється лише на sub-premium-клас.
Продукт є довготривалого використання, немає аналога у світі, дає можливість спілкуватися людям з обмеженими можливостями з навколишнім світом, зі звичайними людьми, легкий у використанні і потрібний у покращенні життя людини з вадами слуху та мовлення. Тому на першому етапі - це продукт призначений для sub-premium-класу.
Після того, як начальна хвиля збуту зменшиться, ціна буде приємлима для різних слоїв населення, тобто буде сформовані ішні цінові сегменти ринку: середній, високий та sub-premium-клас. Продукт GCS не є монохромним, він має неширокий асортимент:
1) Рукавички GCS вартістю 200$ - стандартні
2) Рукавички GCS вартістю 250$ - стандартні + додаткові технічні характеристики, та більш зручні для користування.
3) Рукавички GCS вартістю 300$ - мають найкращі технічні характеристики.
Відповідно до розподілу по цінових сегментах відобразимо таблицю розподілу обсягів продажів із указівкою частки ринку, місткості ринку в натуральних одиницях виміру і грошовому вираженні (табл.6.1).
Таблиця 6.1
Розподіл обсягів продажів відповідно до цінових сегментів за рік
| Ціновий сегмент | Частка ринку,% | Місткість ринку, шт | Місткість ринку, млн.грн. | Середня ціна, грн. |
| Середній | 25% | |||
| Високий | 40% | |||
| Sub-premium-клас | 35% | |||
| Загальний підсумок | 100% |
Таким чином, можна побачити, що Sub-premium-клас залишається найбільш ємним і привабливим з погляду прибутковості сегментом. Загальна місткість ринку при цьому ціновому сегменті складає 84 млн. грн., що є на 4 млн.грн. більше ніж у високому ціновому сегменті.
Пониження ціни на одиницю продукту, в даному випадку не має значення, тому що продукт є інноваційним. Надалі, коли з'являться конкуренти і будуть вироблятися аналогічні товари необхідне зниження ціни і воно буде ефективним, якщо перед виробником стоятиме завдання увійти на новий ринок і зміцнитися на ньому.
Підвищення ціни продажу може бути ефективним з метою певного обмеження обсягів продажів. Виробник отримає можливість «зняти вершки» на ринку.
Так, за умови зниження ціни продажу, збереження раніше усталеного обсягу прибутку потребуватиме збільшення фізичного обсягу товарообігу, а так само розширення виробництва, для чого будуть потрібні чималі фінансові можливості і резерви.
Однак, зниження ціни продажу викликає різке падіння фінансових показників. З іншого боку, у разі підвищення ціни продажів особливе занепокоєння викликає скорочення обсягу виробництва. Ці висновки обгрунтовані шляхом розрахунку впливу цінових змін на основі показників господарської діяльності підприємства:
1. прибуток на один виріб
2. валовий прибуток
3. рентабельність продажів
4. обсяг продажів
Витрати виробництва і обігу на одну рукавичку становлять 1000 грн. Підприємство реалізує рукавички через власну роздрібну торгову мережу за ціною Р0=1600 грн., Таким чином прибуток на одну рукавичку становить π0=600 грн., А її відношення до ціни продажу, тобто рентабельності з продажу буде:
R0 = π0/ Р0*100= 600/1600*100=37.5%
При обсягах продажів Q0=8350 рукавичок на місяць валовий прибуток П0 складає:
П0 = π0* Q0=600*8350=5010000 грн.
Виходячи з цих даних розглянемо наслідки першого варіанту - зниження в наступаючому місяці ціни продажу на 5%. При цьому витрати на виробництво і реалізацію рукавички залишаються незмінними. Виробництво зберігає масу прибутку П0 на рівні попереднього місяця. Для цього вона повинна збільшити фізичний обсяг продажів.
Нова ціна Р1 с 5%-й знижкою на одну рукавичку становить:
Р1= Р0*0,95=1600*0,95=1520 грн.
Прибуток π1 на одну рукавичку при цьому становитиме:
π1= π0 – (Р0 - Р1)= 600-(1600-1520)=600-80=520 грн.
Рентабельність R1 в нових умовах знизиться:
R1= (π1/ Р1)*100=(520/1520)*100=34,2%
Необхідний обсяг продажів становить:
Q1= П0/ π1= 5010000/520=9635 рукавичок
Таким чином, зниження ціни продажу однієї рукавички на 5% призвело до зниження прибутку з однієї рукавички на 80 грн, а рентабельність - на 3,3%. При нових, знижених цінах, для заощадження тієї ж маси прибутку в 5010000 грн. потрібно збільшити фізичний обсяг продажів з 8350 до 9635 рукавичок.
Тепер розглянемо наслідки другого варіанту - підвищення в планованому місяці продажних цін на рукавички на 5% при незмінних витратах на виробництво і реалізацію продукції.
Нова ціна однієї рукавички Р2 з 5% перевищенням становитиме:
Р2 = Р0*1,05=1600*1,05=1680 грн.
Прибуток на одну рукавичку π2 при цьому становитиме:
π2= π0+(Р2- Р0)= 600+(1680-1600)=680 грн.
Рентабельність R2 складе:
R2 = π2/ Р2*100=680/1680*100=40,5%
Необхідний обсяг продажу складе:
Q2= П0/ π2=5010000/680=7368 рукавичок
Таким чином, збільшення продажної ціни однієї рукавички на 5% викличе збільшення прибутку на один виріб на 13% (з 600 до 680 грн.) та рентабельності на 3% (з 37,5% до 40,5%).
Звертає на себе увагу та обставина, що на обсяг виробництва і продажу істотне впливає зниження цін, ніж їх підвищення. Причому обсяг виробництва набуває різке зростання при більш істотньому зниження ціни, що має в собі небезпеку для підприємства не витримати такий «сплеск» масштабів виробництва.
Зміна фізичного обсягу виробництва при цінових змінах для різних вихідних рівнів рентабельності визначається за формулою:
∆IQ = - (∆Ip/(R0+∆Ip))
де ∆IQ – приріст індексу фізичного обсягу продажів;
∆Ip – приріст індексу цін;
R0 – вихідний рівень рентабельності.
Розрахуємо зміну індексу фізичного обсягу продажів:
При зниженні ціни на 5%:
∆IQ= - (-5/(37.5+(-5)))=0,15
При підвищенні ціни на 5%:
∆IQ= - (-5/(37.5+5))=0,12
Так, у першому варіанті повинні забезпечити приріст обсягу продажів на 15%, а в другому скоротити його на 12%.
