Ядерна зброя осередок ядерного ураження

Осередком ядерного ураження називається територія, в межах якої внаслідок дії ядерної зброї утворилися масові ураження людей, тварин, рослин або руйнування будівель та споруд. Осередок ядерного ураження характеризується:

- кількістю уражених;

- розмірами площі ураження;

- зонами зараження з різними рівнями радіації;

- зонами пожеж, затоплень, руйнувань і пошкоджень будівель та споруд;

- частковим руйнуванням, пошкодженням або завалом захисних споруд.

Поразка людей та тварин із осередку може бути від ударної хвилі, світлового випромінювання, проникаючої радіації і радіоактивного забруднення, а також від дії вторинних факторів ураження. Ступінь руйнування елементів виробничого комплексу об'єкта визначається в основному дією ударної хвилі, світлового випромінювання, вторинних факторів ураженння, а для деяких об'єктів також дією проникаючої радіації та електромагнітного імпульсу.

Ядерна зброя - зброя масового ураження вибухової дії, в основі якої лежить використання внутрішньоядерної енергії, що виділяється під час ланцюгових реакцій ділення важких ядер деяких ізотопів урану і плутонію та термоядерних реакцій синтезу легких ядер в більш важкі. Характерне велике виділення енергії на одиницю маси реагуючої речовини.

Уражаючі фактори:

1. Повітряна ударна хвиля виникає в результаті розширення розпеченої маси газів у центрі вибуху. 2. Світлове випромінювання - видиме, ультрафіолето й інфрачервоне випромінювання, що діє упродовж декількох секунд. У людей може викликати опіки шкіри, ураження очей і тимчасове осліплення. 3. Проникаюча радіація - поєднання гамма-випромінювання й нейтронного потоку. Призводить до захворювання променевою хворобою. 4. Радіоактив зараження місцевості, приземного шару атмосфери, повітряного простору, води й інших об’єктів виникає в результаті випадання радіоактив речовин з хмари ядерного вибуху під час її руху. Поступово осідаючи на поверхню землі, ра­діоактивні речовини створюють ділянку радіоакт зараження – радіо актив слід. 5. Ядерні вибухи зумовлюють виникнення потужних електромаг­нітних полів, які через їх короткочасне існування називають елек­тромагнітним імпульсом Він впливає на радіоелектронну й електротехнічну апаратуру. Під час ядерного вибуху можуть утворюватися такі уражаючі фактори: повітряна ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація, радіоактивне зараження, електромагнітн імпульс.

Повітряна ударна хвиля виникає в результаті розширення розпеченої маси газів у центрі вибуху. Люди уражаються в результаті метальної дії повітряної ударної хвилі, а будинки - дією надлишкового тиску. Захист: укриття людей за пагорбами й насипами, у ярах.

Світлове випромінювання викликає опіки шкіри, ураження очей і тимчасове осліплення. Проникаюча радіація викликає потемніння оптики, засвічування світлочутливих фотоматеріалів і виводить з ладу радіоелектронну апаратуру, що містить напівпровідникові елементи. Захист: фортифікаційні укріплення, будинки, метро.

Радіоактивне зараження виникає в результаті випадання радіоактивних речовин з хмари ядерного вибуху під час її руху. Поступово осідаючи на поверхню землі, ра­діоактивні речовини створюють ділянку радіоактивного зараження - радіоактив слід.

Ядерні вибухи зумовлюють виникнення потужних електромаг­нітних полів, які через їх короткочасне існування називають елек­тромагнітним імпульсом. Впливає насамперед на радіоелектронну й електротехнічну апаратуру.

 

ХІМІЧНА ЗБРОЯ

Хімічна зброя - отруйні речовини й засоби їх застосування. Основу хімічної зброї становлять отруйні речовини - токсичні хім сполуки, призначені для завдання масових уражень людям під час їх бойового застосування.

Смертельні ОР викликають тяж­кі (смертельні) ураження людей. До цієї групи входять ОР нервово-паралітичної, шкірнонаривної, загально-отруйної та задушливої дії. До тимчасової втрати працездатності призводять (від декількох годин до кількох діб) ОР психохімічної дії. Уражаюча дія ОР дратівної дії виявляється під час контакту з ними й триває декілька годин.

Під час бойового застосування ОР можуть перебувати в пароподібному (для зараження приземного шару повітря), аерозольному й крапельно-рідкому стані.

Хмару пари ОР, що утворюється безпосередньо у мить застосування хім зброї, наприклад, у разі спрацювання хім боєприпасів, назив первинною хмарою. Вона є причиною безпосереднього ураження незахищених людей і тварин. Хмару пари ОР, що утворюється під час випаровування отруйної речовини із зараженої місцевості, техніки й споруд, називають вторинною.

Осередки ураження внаслідок застосування хімічної зброї

Хімічною зброєю називають боєприпаси та бойові прилади, уражальні дії яких ґрунтуються на використанні токсичних властивостей отруйних речовин (ОР).

Отруйні речовини, перебуваючи у бойовому стані (пару, аерозолю, крапель), уражають організм людини, проникаючи через органи дихання, шкіряні покриви, рани, слизові оболонки очей та носоглотки, а також унаслідок уживання заражених продуктів харчування та води. Територію, в межах якої внаслідок застосування хімічної зброї можливе ураження незахищених людей, сільськогосподарських тварин та рослин, називають зоною хімічного зараження. Зона хімічного зараження включає територію, яка зазнала безпосереднього впливу ХЗ (район застосування), та території, над якими поширилася хмара зараженого повітря (ЗП) з уражальними концентраціями речовин.Розміри зони хімічного зараження залежать від кількості застосованих ОР, їх типів, виду, кількості засобів доставлення, метеорологічних умов та рельєфу місцевості. У зоні хімічного зараження може виникнути один або декілька осередків хімічного ураження.

Осередком хімічного ураження прийнято називати територію, в межах якої внаслідок застосування ХЗ відбулися масові ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин.

Осередок хімічного ураження визначається межами населеного пункта або його частинами, які опинилися в зоні хімічного зараження.

У разі виникнення осередка хімічного ураження головною вимогою надійної роботи промислових підприємств мають бути ретельна герметизація промислових будівель та захист технологічного процесу, забезпечення робітників та службовців засобами індивідуального та колективного захисту, всебічне оцінювання хімічної обстановки та її впливу на дії формувань ЦЗ, робітників та службовців об’єктів, а також організація проведення хімічного контролю на об’єкті.

БІОЛОГІЧНА ЗБРОЯ.

Біологічна зброя - спеціальні боєприпаси та бойові прилади, споряджені біологічними засобами. Для ураження людей - збудники бактеріальних захворювань (чума, холера); вірусних (віспи, жовтої лихоман­ки); для ураження тварин - збудники ящура, чуми, несправжнього сказу; для знищення рослин - збудники іржі хлібних злаків, фітофторозу картоплі, пізнього зів’янення кукурудзи та інших культур; комахи-шкідники с/г рослин; гербіциди та інші хім речовини.

Особливістю є наявність прихованого періоду дії, упродовж якого уражені залишаються працездатними й виконують свої обов’язки, а потім раптово занедужують.

Способом застосування є зараження приземного шару повітря. Під час вибуху боєприпасів або спрацьовування генераторів утворюється аерозольна хмара, яка, рухаючись, поширює частинки рецептури, які заражують місцевість.

Зовн ознаки: утворення аерозольної хмари після вибуху боєприпасів або спрацьовування генераторів; виявлення залишків спеціальних контейнерів, боєприпасів та інших видів озброєння; наявність великої кількості комах, кліщів, гризунів, невідомих у цій місцевості.

Коротка характеристика осередку біологічного ураження

Біологічними засобами ураження є хвороботворні мікроорганізми-бактерії, віруси, рикетсії, гриби, призначені для ураження людей, сільськогосподарських тварин, а також для зараження продуктів харчування, кормів і води.

Поширення на великій території за короткий час масового захворювання людей називається епідемією. Якщо захворювання охоплює багато країн, частин світу, материки — це називають пандемією. Охоплення великих територій ураження хворобою рослин називається епіфітотією, а масове ураження тварин на великих територіях — епізоотією.

Стійкість осередку біологічного ураження залежить від температури, вологості повітря, наявності сонячних днів. Збудники багатьох хвороб при температурі нижче 0 °С можуть тривалий час зберігатися в зовнішньому середовищі, тому взимку тривалість біологічного зараження більша. Влітку при високій температурі та інтенсивній сонячній радіації збудники хвороб гинуть швидше. Підвищення вологості також сприяє зниженню стійкості збудників хвороб.

За даними досліджень вчених, ідеальним станом атмосфери для застосування бойових біологічних засобів є інверсія, а найбільш вигідний час доби настає після заходу сонця, коли немає прямої дії сонячних променів на біоагенти. Виходячи з цього вважається, що великомасштабне застосування біологічної зброї буде у вечірній і нічний час.

Аерозольний шлях — один з основних способів зараження. За даними американських авторів, зона уражаючої дії біологічних боєприпасів масою 20 кг, розпилених з літака, досягає 100 тис. км2.

Зараження людей і тварин відбувається після контакту із зараженими предметами, технікою, рослинами, кормами, продуктами, хворими людьми і тваринами. Молоко, м'ясо, вовна, шкури, одержані від хворих або уражених тварин, можуть бути джерелами інфекції та одним зі шляхів поширення збудника і осередку ураження.

Переносниками збудників хвороб можуть бути комахи і гризуни, які можуть заражатися в навколишньому середовищі (на нечистотах, трупах чи їх рештках) і потім механічно розносити (передавати) інфекцію.

Є також специфічний шлях передачі інфекційних хвороб, коли в організмі переносника (комахи, кліща, гризуна) проходять окремі стадії розвитку збудника. Після укусу такою комахою, кліщем, твариною людини або тварини відбувається зараження, наприклад, сказом, туляремією, висипним тифом та іншими хворобами.

Нові види зброї масового ураження