Вмішуватися чи втручатися

«Прошу не вмішуватися в мої справи!» — наскільки парадоксально звучить подібний імператив! Адже дієслово «вмішатися» означає — «проникати куди-небудь; змішуватися з ким-, чим-небудь» (наприклад, «умішатися в розчин»), а дієслово «втручатися» — «самочинно займатися чиїмись справами; устрявати вчиї-небудь стосунки; брати активну участь для припинення чогось» (наприклад: «Він вчасно втрутився в цю справу»).

 

Гарний, хороший, добрий.

(«Гарна пропозиція» — хороша). Гарний — не дублет слова хороший. Гарна дівчина, але пропозиція до законопроекту — хороша чи слушна, а не «гарна», як часто кажуть промовці (ще залежно від конт. — прийнятна, вдала, доречна, добра). Гарний — приємний на вигляд, на слух, який має позитивні естетичні якості (гарна робота коваля, теслі). Хороший — експресивно нейтральніше, протилежне поганому; досвідчений, умілий (хороший спеціаліст; хороша робота — та що виконана добротно чи з глибоким аналізом). Добрий — від добро (добрий геній, наставляти на добрий шлях, добра родина, добре слово), тобто ще й справжній (добрий товариш); досвідчений (добрий комп'ютерник); добротний (добра мебля). А ще добрий — смачний (добрий борщ).

 

Громадський, громадянський, цивільний.

Громадський від громада (тобто в широкому смислі — суспільство), громадський — від громадянин. Рос. громадський — «общественный», а громадянський — «гражданский» Отож: громадські організації, громадська думка, громадські інтереси, але громадянська мужність, громадянська позиція, громадянська війна, громадянська панахида. Кажуть «громадянська оборона» — цивільна; так само — Цивільний кодекс; цивільна авіація

 

Грати роль і відігравати роль.

В одному документі написано: «Велику роль у цій справі гра­ють керівники відділів...». Але ж «грати роль» — це «видавати себе за кого-небудь іншого» (можна «грати роль на сцені, в театрі, в кіно» або в переносному значенні, наприклад: «Того вечора я грала зовсім іншу роль» (Леся Українка)). «Відігравати роль» — це «мати певне значення, вагу», і в документі треба було написати: «Велику роль у цій справі відіграють керівники відділів...».

Дилема і проблема.

У наш час слово «проблема» вживається в різних сферах наукового, економічного, побутового спілкування (наприклад: «проблеми слововживання», «проблеми соціально-економічного розвитку», «життєві проблеми»). Слово «дилема» за звучанням схоже до слова «проблема», що іноді призводить до його помилкового вживання. Наприклад, у реченні: «Приходить час, коли перед кожним з нас постає дилема: який шлях вибрати в житті» слово «дилема» треба було замінити словом «проблема», тому що «дилема» — це необхідність вибору між двома можливостями, звичайно небажаними або важко здійсненними, а проблема — це теоретичне чи практичне питання, що потребує розв'язання.

 

Дійсний і справжній, дійсно і справді.

Дійсний — істинний, оригінальний, достеменний, автентичний, найчастіше в діловому, науковому тексті {дійсна розписка — рос. «подлинная»; дійсно, цей факт зафіксований у результатах наукових досліджень); дійсно — ще фактично; справді — більш поширений варіант («Справді там була», тобто «Не вигадую, кажу як є»). Справжнє диво світу — хоча можна і так: одне з дійсних чудес світу, тобто з тих, що реально існували

Діловий і діловитий.

Обидва можуть бути вжиті для характеристики якостей людини працьовитої, обізнаної, діяльної, але мова — тільки ділова, кола —ділові, а в знач, зайнятий, заклопотаний —діловитий {ділови­тий керівник)

Дільниця і ділянка.

(«Дільниця боротьби за державність» — ділянка). У рос. обидва відповідають слову «участок», в укр. розрізняються значенням: дільниця — адміністративно самостійний об'єкт (виборча дільниця), структурний підрозділ на виробництві (переробна дільниця), а ділянка — частина поверхні, площі чогось, відрізок чого-небудь (городна ділянка, ділянка фронту), галузь, сфера діяльності (ділянка роботи).

Діючий і чинний.

(«Чинне місце» — належне). Чинний — який має силу: частіше юридичну (чинна норма Конституції), у ширшому знач. — діяльний, активний (відчути себе чинною силою державотворення); діючий — який перебуває в дії (діючий вулкан), який здатний активно діяти, впливати на що-небудь (активна, діюча сила в боротьбі), ще — діюча армія.

Доказувати і доводити.

Інколи слово «доказувати» помилково вживають в такому контексті: «доказувати теорему», «доказувати необхідність реформування» тощо. Але це дієслово означає «процес завершення акту говоріння» (наприклад, «доказувати до кінця свій монолог»). Російське слово «доказывать» українською перекладається як «до­водити» в значенні «підтверджувати істинність, правильність чого-небудь фактами, незаперечними доказами» (наприклад, «доводити теорему, концепцію» тощо).

 

Доповідати і докладувати.

23 травня 1998 року на одному з каналів українського радіо прозвучала фраза: «Мені докладали про стан справ». Але до чого тут вжите слово «докладали», похідне від дієслова «класти», і яке означає «додавати щось до вже покладеного» (наприклад, «докласти яєць в корзинку»)? Мабуть, автор цих слів мав на увазі «доповідали», що означає — «повідомляти; виступати з доповіддю; освітлювати певні питання тощо».

 

Другий чи інший.

(«Другими словами» — іншими). Другий — порядк. числ. від два (другий мікрофон; другого дня або наступного, якщо не мається на увазі перший чи третій і четвертий дні: «Другого дня ми зустрі­чаємося з колегами, а на третій — повертаємося додому»). Деяку складність може становити такий приклад використання слова другий: «Викладати другу спецільність» — тут правильно, бо перша спеціальність — основна, а друга — паралельна, додаткова. Але може бути, за конт., і інша. Інший — який відрізняється від названого, даного («Прийдуть інші, кращі»); не цей, не той («Це предмет іншого закону»); усі, крім названого, решта («цим мають зайнятися й інші комісії»). Тому краще: з одного боку і з другого, а не з «іншого», тобто не такого (?) боку. Уживаються й інші варіанти за конт.: зворотний бік, де доречним може бути й інший і другий. «І одна, й друга формули криють у собі майбутній конфлікт...» — і та, і та формула.