Відноситися, ставитися, стосуватися, належати

Чи можна «добре відноситися до когось»? Російське слово «относиться» багатозначне і українською перекладається по-різному.

• на позначення оцінки істот, подій, явищ з емоційної точки зору використовується слово «ставитись». Наприклад: ставитися з повагою до когось, погано ставитися до вчинків кого-небудь тощо.

• у значенні приналежності вживається слово «належить». Наприклад: право на життя належить до невід'ємних прав людини.

• в значенні «бути пов'язаним із кимсь, чимсь» вживається слово «стосуватися». Наприклад: пункти наказу стосуються діяльності організацій; це нас не стосується.

• слово «відноситься» використовується в спеціальній літературі і означає «перебувати в певному співвідношенні з чим-небудь». Наприклад: А відноситься до В, як X до У.

Тому можна тільки «добре ставитися до когось».

 

Відповідно до рішення чиу відповідності з рішенням.

Як результат калькування з російської дуже часто трапляється словосполучення «у відповідності з чимось». Але ця сполука не нормативна для української мови, правильною є тільки форма «відповідно до чогось». Треба говорити: «відповідно до рішення»; «відповідно до пункту 1 наказу» і т.п.

 

Відсутність і брак.

Коли йдеться про живі істоти, уживають слово відсутність. Рос. «за не достатком», «по не достатку» — тільки за браком або через брак, а ні в якому разі не «через відсутність»; «недостаток материалов» — брак матеріалів; «через відсутність доказів» — за браком доказів. Дехто сприймає слово брак звужено — тільки як «нестача», насправді ж це й повне «неимение». «Коли у подружжя відсутні неповнолітні діти» — немає дітей. «Зазначені умови відсутні в тексті гарантій...» — не містяться в тексті.

Відчуття і почуття.

(«У мене з'явилось почуття в нозі» — відчуття; «Треба мати шосте відчуття, щоб із цим розібратися» — чуття). Відчуття — від відчувати, сприймати інтуїцією, чуттям що-небудь; усвідомлення, розуміння чогось — відчуття стану громадської думки, відчуття присутності когось стороннього в домі, відчуття дотику, відчуття небезпеки. Почуття — фізичні й психологічні властивості людини: «Включіть у цю справу не тільки розум, а й почуття» (не «відчуття»); «Грати на почуттях людей» (не «відчуттях»). Але: відчуття і почуття міри, ліктя, з почуттям і відчуттям власної гідності

Військовий та воєнний.

Військовий — це той, що стосується війська. Військовий гарнізон, військова форма, військовий як найменування особи за родом занять.

Воєнний — той, що стосується війни. Воєнний час, воєнний стан, воєнні події.

Деякі слова можуть вживатись з обома цими прикметниками залежно від значення: Військовий (воєнний) корабель; військовий (воєнний) завод.

 

Вірний і правильний.

Доводиться чути: «Абсолютно вірно!» Але це зовсім не правильно. Це — російська калька слова «верно». Адже в українській мові слово «вірний» — однокореневе зі словом «вірність». Можна «вірно кохати», «вірними» можуть бути друг, дружина, собака, але ні в якому разі не відповідь, рішення і подібне.

Російське «верно» — багатозначне слово і українською перекладається по-різному. Наприклад:

Верный друг — вірний друг

Верный ответ — правильна відповідь

Верный способ — надійний спосіб

Верная смерть — неминуча смерть,

Тому доцільно сказати: «Абсолютно правильно ».

Вірогідний і ймовірний.

Ці слова часто плутають, і можна почути: «Таке припущення — вірогідне». Або: «Це цілком імовірний факт».

Але слова ці треба було вжити навпаки: припущення — імовірне, а факт — вірогідний. Прикметник «вірогідний» означає «цілком певний, достовірний, перевірений», а «ймовірний» — це «той, що його можна тільки припускати» та «довірливий, той, що легко вірить»: «Імовірний він дуже: найбрехливішому брехунові ладен зараз повірити» (Б.Антоненко-Давидович).

 

Вмикати і включати.

(«Включіть систему «Рада» — увімкніть). Умикати — з'єднувати з джерелом енергії, уводити в дію (вмикнути рубильник, радіо, світло), а включати — вводити до складу (Включили новий блок атомної електростанції до Європейської об'єднаної мережі), проте ним не треба надуживати, бо є природні для укр.: вводити до складу комісії, заносити до спис­ку, поставити або внести до порядку денного.