Тема 1.3. Стилі сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні

1. Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів.

2. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.

3. Текст як форма реалізації мовнопрофесійної діяльності.

Література

1. Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Мовленнєва комунікація: Підручник. – К., 2004.

2. Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови. – К., 2002.

3. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української літературної мови. – К., 1999.

4. Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення: Навч. посібн. – Вінниця, 2003.

5. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник / за ред. Н.Д.Бабич. – Чернівці: Книги ХХІ, 2005.

6. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник. – К.: Вища школа, 2003.

7. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль, 2000.

8. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2006.

Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування. Основні ознаки функціональних стилів.

У сучасному мовознавстві лексемою «стиль» прийнято позначати своєрідну манеру, спосіб усного й писемного висловлювання, реалізовуваного за однотипних умов спілкування і з однаковою метою. Цей же термін уживається і як найменування багатьох вужчих мовних і мовленнєвих явищ, понять, зокрема різних галузей науки, мистецтва, сфер громадської діяльності, побуту тощо. Інакше кажучи, словом «стиль» у лінгвістиці прийнято називати один з найбільших за обсягом різновидів мови. Кожен із них формується певною сукупністю особливих мовних ознак – лексико-семантичних, фразеологічних і граматичних. Найчастіше виокремлюють такі основні функціональні стилі мови і мовлення: науковий, офіційно-діловий, науковий, художній, публіцистичний, конфесійний, епістолярний, розмовно-побутовий.

Науковий стиль – функціональний різновид літературної мови, що використовується з пізнавально-інформативною метою в галузі освіти і науки.

Різновиди наукового стилю

1. Суто науковий (розрахований на фахівців; стиль монографій, наукових статей, рецензій, наукових доповідей, дисертацій, курсових і дипломних робіт, рефератів і т.д.), який поділяється на науково-технічний і науково-гуманітарний.

2. Науково-популярний (використовується для зрозумілого, доступного викладу наукової інформації нефахівцям; реалізується в неспеціальних часописах, книгах, науково-популярній літературі).

3. Науково-навчальний (стиль підручників, лекцій, навчальних посібників, бесід).

Основним призначенням цього стилю є повідомлення про результати дослідження, формулювання ідей, доведення теорій, обґрунтування гіпотез, класифікацій, опис ознак, роз'яснення явищ, систематизація знань, узагальнення й висновки досліджень тощо.

Науковий стиль характеризують абстрагованість, інформативність, понятійність, предметність, логічність, узагальненість, однозначність, точність, ясність і об'єктивність викладу, лаконічність, доказовість, логізована оцінність, переконливість, аналіз, синтез, аргументація, пояснення причинно-наслідкових відношень, висновки.

Основні мовні засоби цього стилю: абстрактна лексика, символи, велика кількість термінів, схем, таблиць, графіків, зразків-символів; часте вживання іншомовних слів, наукова фразеологія, цитати, посилання, однозначна загальновживана лексика, безособовість синтаксису, відсутність вказівки на особу автора.

Офіційно-діловий стиль – функціональний різновид літературної, мови, що обслуговує сферу права, влади, адміністрації, комерції, внутрішньо- і міждержавних відносин.

У статті 11 «Закону про мови в Українській РСР», затвердженого Верховною Української РСР від 28 жовтня 1989 року № 8312-ХІІ, записано: «…мовою роботи, діловодства й документації, а також взаємовідносин державних, партійних, громадських органів підприємств, установ, організацій є українська мова».

Основне призначення цього стилю – регулювати ділові відносини мовців у міжнародній, державно-правовій і суспільно-виробничій сферах, обслуговувати потреби людей у типових ситуаціях.