Ліквідація дефіциту інсуліну є основним специфічним патогенетичним засобом лікування кетоацидотичних станів і коми. Для цього використовують препарати інсуліну короткої дії та ліквідують причини, що призвели до декомпенсації цукрового діабету. Інсулінотерапію в даному випадку проводять у режимі малих доз.
Доза інсуліну - з розрахунку 0,1 ОД/кг за 1 год. Початкова доза інсуліну становить 10—12 ОД, її вводять внутрішньовенне одноразово. Далі переходять на введення за методом безперервної інфузії перфузором зі швидкістю б—10 ОД/год. При цьому швидкість зниження рівня глікемії не повинна перевищувати 5 ммоль/л за годину. У першу добу лікування доцільно знижувати рівень глікемії до 13—14 ммоль/л, після чого для профілактики гіпоглікемії починають вводити 5 % розчин глюкози. Після опритомнення хворого та досягнення рівня глікемії 11—12 ммоль/л починають введення інсуліну підшкірно по 10—12 ОД кожні 4 год, коригуючи дозу відповідно до показників глікемії.
Регідратація.
Регідратацію проводять ізотонічним розчином натрію хлориду за умови нормального рівня натрію в сироватці крові, тобто до 145 ммоль/л.
Об'єм регідратації:
1 година – 1000 мл 0,9 % NaCl
2 та 3 година – 500 мл 0,9 % NaCl
потім – 300-500 мл 0,9 % NaCl
Загальна кількість рідини, яка необхідна в перші 12 год, не повинна перебіль шувати 10 % маси тіла.
3. З метою корекції електролітних порушень необхідно введення препаратів калію.
При РН < 7,0 показано введення гідрокарбоната натрія.
4. З метою профілактики коагуляційних порушень показана гепаринотерапія.
Гіперосмолярна кома
Причини розвитку гіперосмолярної коми:
- Стани, які супроводжуєблювота та діарея (інфекційні хвороби, панкереатит).
- Використання діуретиків.
- Кровотеча
- Лікування імунодепресантами, глюкокортикоїдами.
Діагностика
| Клінічна картина | - Вираженасухість шкіри - Виражена поліурія - Виражена спрага - Знижений тургор шкіри - Сонливість - Зменшення тонусу очних яблук - Гіпотонія м´язів - Неврологічні порушення (геміпарези, патологічні рефлекси, паралічи, афазії) |
| Загальний аналіз крові | - Лейкоцитоз - Підвищений гематокрит |
| Рівень глікемії | - 30 – 60 ммоль/л |
| Біохімічний аналіз крові | - Гіпернатріємія - Гіперосмолярність |
| Загальний аналіз сечі | - Глюкозурія |
Лікування
Ø Регідратація за допомогою 0,45 % NaCl:
Об'єм регідратації:
- перші 2 години – 2 л 0,45 % NaCl
- наступні 6 годин – 2 л 0,45 % NaCl
- наступні 16 годин – 4-8 л 0,45 % NaCl
Ø Інсулінотерапія за режимом малих доз (0,1 ОД/кг за годину).
Ø Для профілактики синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання – гепарин 5000 ОД 4 рази на добу.
Ø З метою корекції електролітних порушень рекомендовано введення препаратів калію.
Лактатацидотична кома
Причини розвитку лактат-ацидозу:
1. Захворювання, які супроводжує тканинна гіпоксія (серцева недостатність, легенева недостатність).
2. Лікування бігуанідами.
3. Кровотеча.
4. Інфекційні та запальні процеси.
Діагностика
| Клінічна картина | - Сонливість - Нудота - Блювота - Біль у м´язах - Адинамія - Дихання за Куссмаулем - Прогресування серцево-судинної недостатності, колапс |
| РН | - < 7,3 |
| Біохімічний аналіз крові | - Гіперлактатемія |
Лікування
- Внутрішньовенно краплинно 2,5 % натрію гідрокарбонату.
- 1 % розчин метиленового синього з розрахунку 2,5-5 мг/кг.
- Інсулінотерапія 2-5 ОД в годину внутрішньовенно краплинно.
- Боротьба з шоком та гіповолемієй.
Гіпоглікемічна кома
Гіпоглікемія є клінічним симптомокомплексом, який розвивається внаслідок швидкого і значного зниження концентрації глюкози в крові та зменшення утилізації глюкози тканинами головного мозку.
Причини розвитку гіпоглікемічних станів:
1. Передозування інсуліну.
2. Порушення дієти (недостатній зміст вуглеводів, пропуски їжі).
3. Фізичні навантаження.
4. Порушення функції печінки.
| Клінічна картина | - Адренергічні симптоми: серцебиття, тремтіння, пітливість, відчуття голоду, мідриаз - Нейроглікопенічні симптоми: слабкість, головний біль, дезорієнтація, судоми, марення, галюцинації, порушення координації рухів. |
| Рівень глікемії | - Нижче 2,8 ммоль/л |
Лікування
Для лікування легкого ступеня гіпоглікемії достатньо терміново випити солодкий чай, фруктовий сік, вжити їжу, багату на вуглеводи, у кількості 1—2 хлібних одиниці (10—20 г глюкози).
У стані непритомності або за неефективності перорального вживання вуглеводів необхідно внутрішньовенно струминне ввести 20—80 мл 40 % розчину глюкози.
Для активізації глікогенезу призначають підшкірне введення 1—2 мл 0,1% розчину адреналіну і 70—100 мг розчину гідрокортизону в 5—10 % розчині глюкози. У разі недостатньої ефективності вищезазначених заходів уводять внутрішньовенне крапельно 5 % розчин глюкози до нормалізації рівня глікемії.
Ефективним засобом боротьби з гіпоглікемією є контрінсулярний гормон глюкагон, який продукується а-клітинами підшлункової залози. Препарат цього гормону (ГлюкаГен) є біосинтетичним людським глюкагоном, відновлює свідомість хворого протягом 10—15 хв. Його вводять підшкірно, внутрішньом'язово або внутрішньовенно в дозі 1 мг (1 мл) для дорослих і 0,5 мг (0,5 мл) для дітей. Глюкагон підвищує рівень глюкози крові шляхом стимуляції глюкогенолізу і глюконеогенезу.
При тяжкій довготривалій гіпоглікемії для запобігання набряку головного мозку вводять внутрішньовенно 5-10мл 25% розчину магнію сульфату, внутрішньовенно краплинно 15 % або 20 % розчин манніту по 0,5—1г/кг.
