Будь-яке наукове дослідження починається з постановки проблеми. Проблема - протиріччя між знанням про потреби і незнанням шляхів задовольняння цих потреб людей. Недарма вчені часто кажуть: «Хочеш знайти проблему? - Шукай протиріччя!». Вирішення проблеми - отримання нового знання. Для отримання його складається програма вирішення проблеми. Це дуже важливий і відповідальний етап. Існує думка, що добре розроблена програма дослідження - це майже половина всього дослідження. Розробка програми має три функції: методологічну, методичну, організаційну.
Методологічна функція визначає уявлення про досліджуваний об'єкт і предмет, формує основну мету дослідження, завдання для досягнення цієї мети, вказує на шляхи, якими можна досягти поставленої мети. Іншими словами, методологія дає відповідь на питання: що треба робити, щоб досягти поставленої мети, як інтерпретувати отримані дані?
Методична функція вказує на те, які шляхи треба обрати для досягнення мети даного дослідження. Сюди входить складання конкретного плану, в якому необхідно вказати певну послідовність у застосуванні тих чи інших методів. Крім того, методична функція передбачає порівняння результатів з результатами інших подібних досліджень.
Організаційна функція полягає у поділі праці колективу, розподілі часу дослідника, коштів, контролю за процесом дослідження тощо.
Отже, з програми досліднику повинно бути зрозумілим, що треба робити, за допомогою чого це можна зробити і як це зробити. Програма має бути чіткою (зрозумілою), гнучкою, мати логічну послідовність структури.
Обов'язковим елементом програми соціологічного дослідження є формування гіпотези. Без гіпотези дослідження втрачає свою цілеспрямованість. Відомий соціолог Макс Р. Коен казав, що гіпотези виникають у людей, які мислять. А російський вчений Д.І. Менделєєв казав, що краще дотримуватися гіпотези, яка з часом виявиться хибною, ніж не дотримуватися ніякої.
Усі наступні етапи соціологічного дослідження по суті є розгортанням і деталізацією пунктів виробленої програми для доведення або спростування прийнятої гіпотези. Спочатку складається детальний план проведення дослідження, у якому враховується вся послідовність дій дослідника або дослідницького колективу. Тут враховуються як методичні, так і організаційні питання: які методи використовуються, у якій послідовності, скільки на це треба витратити часу і коштів, вказуються конкретні виконавці тощо.
Після складання плану проводиться збір матеріалу або інформації про досліджуваний об'єкт. Далі зібраний матеріал обробляється. Підраховується кількість загальних відповідей при опитуванні, підбиваються відсотки різних варіантів відповідей, певні якісні дані переводяться у кількісні (числові) тощо. На наступному етапі всі результати обробки аналізуються, тобто виявляються їх взаємозв'язки, причини, які привели до цих результатів тощо. На завершальному етапі проводиться інтерпретація результатів і розробка рекомендацій для усунення негативних явищ або щодо здійснення певних заходів для поліпшення становища чи зміни досліджуваних процесів на краще. І, нарешті, може бути зроблений прогноз на майбутнє
Якщо програму здійснює одна особа, то тут, крім коштів і раціонального розподілу часу, майже нічого іншого організовувати не потрібно. Інша річ, коли участь у здійсненні програми дослідження буде брати цілий колектив. Тут і складніший розподіл коштів, бо всім учасникам треба платити гроші за їх роботу залежно від їх кваліфікації, виконаного обсягу робіт і т.д. Але головним є: підбір кадрів, формування дослідницького колективу, регулювання взаємовідносин між його членами тощо. Можна констатувати, що два головні чинники, кадри і кошти, найбільше впливають на виконання запланованого соціологічного дослідження. Зрозуміло, що кошти мають бути використані на оренду приміщення, придбання необхідного обладнання тощо.
Що ж стосується певних видів соціологічного дослідження, то тут може бути різний розподіл. Перш за все, всі дослідження можна поділити на теоретичні й емпіричні, методологічні, фундаментальні і прикладні, польові і лабораторні. Але, крім того, соціологічні дослідження ще поділяють на:
- розвідкові, коли про об'єкт чи досліджувану проблему є дуже неясне уявлення. Завданням дослідника тут - чітке окреслення проблеми. Це може бути збір інформації про громадську думку щодо запланованих змін у суспільстві, певних реформ в економічній, політичній чи іншій сфері діяльності;
- описові дослідження - це якісно-кількісний опис об'єкта, який систематично спостерігається; дані спостереження записуються дослідником. Таким може бути дослідження дисципліни у трудовому колективі протягом певного часу (місяця, року);
- експериментальні дослідження - коли проводиться аналіз причин і наслідків у розвитку певних соціальних процесів. Його мета - дослідження функціональних зв'язків у соціальних об'єктах і процесах, пошук рішень певних управлінських проблем тощо. Експериментальні дослідження можуть бути проведені у будь-якій сфері діяльності суспільства (експериментальне господарство, експериментальні школи, мала сцена у театрі тощо). Як правило, експеримент проводиться на малій частині певної спільноти з тим, щоб у випадку негативного результату було менше збитків. У разі успіху, експериментальний досвід можна поширити на всю досліджувану спільноту. Подібні експерименти з успіхом можна здійснювати в країнах з федеративним устроєм. Дію якогось нового закону можна спочатку випробувати в одній з федерацій і не поширювати його дію на всю державу доти, доки не буде отримано позитивного результату дії цього закону.
Ми дали соціологічному дослідженню лише загальну характеристику. У деяких підручниках із соціології до видів соціологічних досліджень відносять такі дії, як спостереження, опитування та аналіз документів. На нашу думку, їх краще називати методами збору інформації, і всі вони можуть
бути використані в будь-якому з соціологічних досліджень.
