Взаємозв'язок соціології з іншими науками

Соціологія, як і більшість наук, вийшла з філософії і тому зв'язок між ними, особливо з соціальною філософією, є органічним. Але вони не переплітаються, бо якщо філософія вивчає сутність людини, особистості, то соціологія - особистість як соціальний тип. Вона виходить з того, що людина представлена в її взаємозв'язках з іншими людьми. Соціальна філософія розглядає суспільство як феномен і місце цього феномену серед природного. Предметом вивчення філософії є суспільне життя з точки зору світоглядних проблем, а соціології - суспільне життя як відносини між індивідами та їх групами, тобто процес функціонування. Якщо предметом загальної філософії є взаємодія людини зі світом, то соціології - людини з людиною.

Соціологія пов'язана і з психологією, без якої неможливо вивчати людські стосунки. Зв'язок з історичною наукою є особливим, бо обидві ці науки цікавляться усіма сферами діяльності суспільства. Але вони відрізняються у підходах до вивчення одних і тих самих об'єктів, процесів, подій. Якщо для історика важлива послідовність конкретних подій з усіма подробицями, то соціолога, перш за все, цікавить ця подія як певний тип людської поведінки. Тому багато хто з соціологів називав соціологію «генералізуючою наукою», а історію - «індивідуалізуючою».

Можна і далі перераховувати науки, з якими пов'язана соціологія (політологія, статистика, економіка, правознавство тощо). Цей зв'язок призводить до подальшого розгалуження соціології і, відповідно, до появи міжгалузевих дисциплін, яким відповідають дослідження міждисциплінарного рівня. У прогнозах на майбутнє відмічають зростання таких зв'язків соціології. Виникає питання: а чи не розчиниться загальна соціологія в інших науках завдяки такому розгалуженню і чи не зникне таким чином загальна соціологія? П.Сорокін вважав, що таке розгалуження призводить не до зникнення і розчинення соціології в інших науках, а до її збагачення, завдяки отриманню новішої і детальнішої інформації про суспільство. Соціологія не зникне саме тому, що у будь-якому своєму відгалуженні зберігатиметься основний її предмет - соціальні відносини. Кожна галузь досліджує соціальні відносини у своїй сфері: економічній, політичній, духовній, а загальна соціологія синтезує ці дані, підсумовуючи їх, щоб виявити найголовніші закономірності розвитку і функціонування суспільства взагалі.

Звичайно, не можна відкидати можливість, що у майбутньому, з розвитком науки, певна гілка соціології може перетворитися в окрему науку зі своїм конкретним предметом вивчення. Це цілком природний процес. Але таке відокремлення буде означати не зникнення соціології як науки, а лише перехід її на інший рівень, як це сталося, наприклад, у фізиці, де теоретична фізика існує поруч з експериментальною.

Сучасний англійський соціолог, професор Кембріджського університету Е. Гідденс висунув дев'ять тез щодо майбутнього соціології. На його думку, у майбутньому в соціології будуть відбуватися такі процеси:

- поглиблення аналізу культури людства. Тобто людство поступово відійде від генералізуючого економічного де­термінізму;

- оскільки тенденція відокремлення і функціонування національних держав залишиться, вивчення їх як основного втілення суспільства буде одним з головних завдань соціології;

- зі зростанням міжнародного поділу праці соціологія більше уваги буде приділяти вивченню світової системи (проблеми влади, міжнародного порядку тощо);

- збільшення зв'язків соціології з іншими науками, в тому числі «розмивання традиційних кордонів» між різними гуманітарними науками;

- посилення зв'язку соціології з політикою. На дані соціології у своїй діяльності будуть орієнтуватися державні діячі та політики;

- зі зростанням будь-яких громадських рухів (політичних, екологічних, релігійних тощо) соціологія повинна буде більше уваги приділяти їх вивченню;

- теорія у науці буде тісніше переплітатися з практикою, взаємозв'язок цих двох напрямів буде постійно посилю­ватися;

- у соціології, як і в науці взагалі, повинна відбуватися уніфікація теоретичної мови. Це необхідно для того, щоб не виникало непорозумінь між фахівцями;

- у соціології повинна постійно відбуватися внутрішня дискусія як засіб позитивного її розвитку. Тільки свобода мислення і здорова конкуренція думок може бути засобом від застою у науці.

Як бачимо, перераховані вище тези є не тільки прогнозом на майбутнє соціології, а й відображують умови її подальшого існування.

Отже, можна зробити висновок про те, що соціологія не тільки вивчає суспільство, але й впливає на нього завдяки вивченню взаємовідносин між його складо­вими і виробленням рекомендацій щодо змін в організації цих відносин.

Висновки:

1. Соціологія є сучасна наука про суспільство, соціальну сферу його життєдіяльності, наука про спільності людей, їх соціальні взаємовідносини, які безпосередньо впливають на особистість, її соціалізацію.

2. Об’єктом соціології є суспільство як цілісна соціальна система, вся сукупність соціальних зв’язків і соціальних відносин. Предметом соціології є соціальне життя суспільства, закони і закономірності функціонування і розвитку суспільства, соціальних суб’єктів.

3. Складовими структури соціологічного знання є теоретична, фундаментальна, прикладна та емпирічна соціологія. В структурі соціології виділяють мікросоціологію, мезосоціологію та мікросоціологію.

4. Функції соціології визначаються її завданнями перед суспільством. Найголовнішими функціями соціології є пізнавальна, прогностична, виховна, інструментальна, ідеологічна, гуманістична, соціального управління, практична, інформаційна.

5. Соціологія активно співпрацює і взаємодіє з такими суспільними науками, як соціальна філософія, історія, правознавство, політологія, соціальна психологія.

Питання для роздумів

1. Що таке «соціальне» у широкому і вузькому розумінні цього слова?

2. Як можна визначити предмет соціології? Які існують погляди на поняття «об'єкт» і «предмет» науки?

3. Яке ставлення до науки «соціології» у нашій країні?

4. У чому полягає значення соціології і чому зростає її роль у сучасних умовах?

5. У чому полягає сутність неповних функцій соціології? Чи існує різниця між поняттями «завдання» і «функції» соціології?

6. Чим можна відрізнити поняття «структура» і «система»?

7. Чому соціологія «не розчиняється» і «не змішується» з іншими науками?

 

Література

 

1. Борокноев А.О. и др. О предмете социологии как общей науке об обществе //Социологич. исслед. —1991. — №5.

2. Гіденс Е. Соціологія. Пер. з англ., К., 1999.

3. Дюркгейм. 3. Социология, ее предмет, метод, предназпачение. М., 1995.

4. К дискуссии о предмете // Социологические исследования. 1991, № 7, 9, 11.

5. Комаров В. С. Введение в социологию: Учебное пособиє для высших учебных заведений. М., 1994.

6. Маковецький А.М. Соціологія. Чернівці, 2000.

7. Піча В. М. Предмет, структура, функції соціологи. Львів, 1994.

8. Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навч. посів.. К., 1999.

9. Попова І. М. Соціологія. Пропедевтичний курс. К.,1996.

10. Радугин А.А., Радугин К.А. Социология: Курс лекций.-М., 1995.

11. Рущенко І.П. Соціологія: курс лекцій. X., 1996.

12. Смелзер Н. Социология. Пер. с англ. М., 1994.

13. Современная американская социология. М., 1994.

14. Сорокин П.А. Социология как наука. - М, 1992.

15. Социология: Наука об обществе. Учебное пособие / Под общей редакцией проф. В.П.Андрущенко, проф. Н.П. Горлача. X., 1996.

16. Социология: наука об обществе: Уч. пособие. -Харьков, 1996.

17. Соціологія: курс лекцій /За заг. ред. В.М. Пічі. К., 1996.

18. Соціологія: Матеріали до лекційного курсу / Піча В., Семашко О., Черниш Н. - Київ, 1996.

19. Соціологія: Підручник /За ред. В.Г. Городиненка. К., 2002.

20. Соціологія: терміни, поняття, персоналїї. Навчальний словник-довідник / За заг. ред. В.М. Пічі. К.; Львів, 2002.

21. Тадевосян З.В. Социология.: Уч. пособие. - М., 1995.

22. Тихомирова Є.Б. Основи соціології. К.,1996.

23. Тощенко Ж.Т. Социология. - М., 1994.

24. Фролов С.С. Социология. -М, 1994.

25. Черниш. Н.Й. Соціологія: Курс лекцій. 2-е вид. Львів, 1998.

26. Шапова Л.М. Загальна соціологія. К., 1996.

27. Щепанский Я. Элементарные понятия социологии. -М., 1969.

28. Энциклопедический социологический словарь. -М, 1995.

29. Ядов В.А. Размышления о предмете социологии //Социологические исследования. 1990, №2.

30. Якуба Е.А. Социология. - Харьков, 1996.