Техніка безпеки в агрегатній дільниці

Перед початком роботи:

- одягнути і привести в порядок спецодяг;

- підготувати робоче місце;

- перевірити справність інструменту обладнання;

- при виявленні несправності інструментів, обладнання, електропостачання повідомити майстра ремонтної зони.

Під час роботи:

- зняття, транспортування і встановлення вузлів і агрегатів на стенди проводити тільки з допомогою піднімально-транспортних засобів;

- розбирання і збирання агрегатів виконувати тільки на столі або на стендах при допомозі знімачів і відповідних пристроїв;

- при збиранні і випробовуванні агрегат надійно закріпити на стенді;

- зняття і установку пружин проводити з допомогою спеціальних пристроїв;

- зняті деталі складувати на стелажах;

- забороняється застосовувати етилований бензин для миття деталей і вузлів;

- не допускати попадання мастильних матеріалів на підлогу;

- при отриманні травми на виробництві, негайно звертатися за допомогою і повідомити про даний випадок майстра ремонтної зони.

Після закінчення роботи:

- вимкнути обладнання і привести робоче місце в порядок;

- прибрати інструменти, пристрої в відведене для цього місце;

- повідомити майстру про всі недоліки, виявлені під час роботи;

- заборонено мити руки в маслі, бензині, керосині і витирати їх ганчір'ям, забрудненим тирсою і стружкою.

 

5.2. Заходи по покращенню умов праці

 

Оскільки на даній СТОА зосереджена велика кількість рухомого складу, то це підприємство є джерелом підвищеного шуму. Крім того, наявні тут стенди для випробування, компресори, пости діагностування і регулювання також є джерелами шуму.

Карбюраторні двигуни автомобілів видають шум у 70-80 дБ, а дизельні 90-100 дБ.

Згідно з "Санітарними нормами допустимого шуму" (ДСН 3.3.6.037-99), рівень шуму в населених місцях, в житлових будинках, що знаходяться поруч з підприємством не повинен перевищувати в нічний час 25 дБ, а в денний час 35 дБ.

Тому відповідно до санітарної класифікації підприємства (СП 245-71) навколо СТОА повинна бути санітарно-захисна зона, де висаджуються дерева і чагарники для зниження рівня шуму. У санітарно-захисній зоні буде здійснюватися розсіювання і поглинання пилу і газів, що викидаються в атмосферу.
Розміри санітарно-захисної зони та густота озеленення уточнюються розрахунком. У санітарно-захисній зоні рекомендується висаджувати пилозахисні й газорозсіюючі дерева і чагарники: в'яз, клен, липа, тополя, глід, смородина, бузок.

Роботи на агрегатній дільниці в першу чергу пов'язані з можливістю отримання травм. Більша частина слюсарно-механічного обладнання вимагає від робітників дотримання правил техніки безпеки і підвищеної уваги при виконанні робіт. Більшість травм на агрегатній ділянці виникає при неправильному використанні інструменту. Зменшення кількості подібних травм можливе при більш чіткому дотриманні вимог виробничої дисципліни.

Також на ділянці велику небезпеку для здоров'я робітників представляють протяги, тому необхідно вживати заходів щодо їх усунення. Швидкість руху повітря не повинна перевищувати 0,3 м/с, температура повітря в приміщенні повинна бути в межах 20-22 ˚С в теплий період року і 17-19 ˚С в холодний період року згідно з ДСН 3.3.6.042-99.

 

5.3. Пожежна профілактика

 

У відповідності з «Правилами пожежної безпеки України» (зареєстрованих Мін’юстом України 14.07.95 р., реєстраційний номер 219/755, випуск другий) та керуючись нормами технологічного проектування в залежності від матеріалів, які мають місце в технологічному процесі, виробничі підрозділи відносяться до відповідних категорій, які характеризують приміщення по вибухопожежній і пожежній небезпеці та клас зони по ПУЕ та ДНАП 0.00-1.32-01, див. табл. 5.4.

 

Таблиця 5.4. Характеристика дільниць по вибухопожежній небезпеці

№ п/п	Найменування виробничих приміщень, підрозділів, служб тощо	Категорія виробництва по пожежній та вибухопожежній небезпеці	Клас приміщення та зон по ПУЕ
	Дільниця ТО	В	П-ІІа
	Пост ремонту та обслуговування електрообладнання авто	В	П-ІІа
	Пост перевірки та регулювання світла фар	В	П-ІІа
	Пост діагностики двигуна з системою аналізу відпрацьованих газів	В	П-ІІа
	Агрегатна	В	П-ІІа
	Дільниця ПР	В	П-ІІа
	Компресорна	Д	Норм.
	Склад запчастин	В	П-ІІа
	Дільниця по ремонту системи живлення	Б	П-ІІа

 

Проектом врахована пожежна небезпека об’кту від техпроцесу, можливостей розповсюдження пожежі, виходячи з вогнестійкості конструкцій виробничого корпусу (ступінь вогнестійкості будівель – ІІІ).

Керуючись СНиП 2.04.01-85 та СНиП 2.04.02-84 передбачається:

- зовнішнє пожежогасіння;

- внутрішнє пожежогасіння.

Крім вказаних заходів приміщення СТОА обладнується первинними засобами пожежогасіння, згідно затвердженого оперативного плану.

В агрегатній дільниці забороняється:

- загромаджувати підходи до місця розміщення первинних засобів пожежегасіння;

- встановлювати на шляху евакуації: обладнання, меблі, різні предмети;

- прибирати приміщення з застосуванням бензину і других легкозаймистих речовин;

- залишати в приміщеннях після закінчення роботи включене обладнання;

- користуватися електронагрівальними приладами в місцях, спеціально не обладнаних для цієї мети;

- працювати з використанням відкритого полум'я.

На агрегатній дільниці встановлена пожежна сигналізація. На дільниці встановлюються пожежні щити, оснащені вогнегасниками ВХП-10; ВВ-2 і іншими засобами пожежегасіння.

Всі вище вказані засоби фарбуються в червоний колір.

Кожен з працівників агрегатної дільниці повинен щорічно проходити навчання і періодичні інструктажі з протипожежної безпеки.

 

5.4. Розрахунок захисного заземлення

 

Захисне заземлення– це заплановане з’єднання з землею або її еквівалентом металевих неструмопровідних частин електричних установок, які можуть опинитись під напругою U.

Областю застосування захисного заземлення є трифазні, три провідні мережі з напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю та мережі з напругою понад 1000 В з будь-яким режимом нейтралі.

Так як на дільниці по ремонту паливної апаратури присутнє обладнання, яке живиться від змінного струму U=380 В, необхідно застосувати захисне заземлення. Для заземлення електроустановок, які живляться від мережі з ізольованою нейтраллю, використовують комбіновані групові заземлювачі, які складаються з вертикальних електродів, розміщених за планом у ряд або по контуру, з’єднаних горизонтальним електродом.

 

Умова. Заземленню підлягає обладнання із струмопровідними частинами промислової електромережі з напругою 380/220 В, 50 Гц. Грунт – чорнозем. Питомий опір землі, визначений у результаті вимірювань, =20 Ом*м. Природні заземлювачі з опором розтіканню струму =17 Ом.

Заземлювальний контур – прямокутник розмірами 7*7 м. Для вертикальних стрижнів беремо кутикову сталь розміром 40*40 мм, довжиною 2,5 м, глибиною 0,75 м. За з’єднувальну смугу – стальну шину з перетином 40*4 мм та довжиною 1м.

 

 

Розрахунок

1. Розрахунковий струм замикання – це найбільш можливий для даної установки струм замикання на землю. Для електроустановок з напругою до 1000 В струм замикання на землю не більший, ніж 10 А.

Нормативне значення опору заземлювального пристрою (ЗП) Ом.

2. Визначаємо потрібний опір штучного заземлювача .

, (5.1)

де - опір розтіканню струму природних заземлювачів, Ом; - розрахунковий нормований опір ЗП, Ом.

=5,23 Ом

3. Визначаємо розрахунковий питомий опір землі , Ом*м, за формулою:

, (5.2)

де - коефіцієнт сезонності, який враховує замерзання або засихання грунту ( =1,2).

=20*1,2=24 Ом*м

4. Визначаємо опір розтіканню струму одиничного вертикального заземлювача , Ом. Формула має вигляд:

, (5.3)

де - довжина вертикального стрижня, м; d – діаметр перетину стрижня, м; - відстань від поверхні грунту до середини довжини вертикального стрижня, м.

Діаметр кутика:

d=0.95*b=0.95*0.04=0.038 м

де b – ширина полиці кутика, м.

=0,75+2,5/2=2 м

=7,94 Ом

5. Розраховуємо приблизну (мінімальну) кількість вертикальних стрижнів за виразом:

(5.4)

=7,94/5,23 2

Виходячи з розмірів контуру

=Р / а = 28/2,5 11,

де Р – периметр прямокутника, м; а – відстань між стрижнями, м.

Припустимо, що кількість стрижнів 11 шт.

6. Коефіцієнт використання вертикальних стрижнів =0,47.

7. Розрахунковий опір розтіканню струму при прийнятій кількості стрижнів:

= =1,54 Ом (5.5)

8. Розрахунковий опір розтіканню струму у з’єднувальній смузі:

, (5.6)

де - довжина горизонтальної смуги, м; - відстань від поверхні грунту до середини ширини горизонтальної смуги, м; b – ширина смуги, м.

t=0,75+0,04/2=0,77 м

=0,51 Ом

9. Розрахунковий опір розтіканню струму у з’єднувальній смузі із врахуванням коефіцієнта екранування:

, (5.7)

де - кількість з’єднувальних смуг; - коефіцієнт екранування смуги ( =0,19).

=0,51/(1*0,19)=2,68 Ом

10. Еквівалентний опір розтіканню струму групового заземлювача:

= =0,98 Ом

Опір розтіканню струму групового заземлювача R набагато менший, ніж 10 Ом, тому приймаємо кількість стрижнів 1 шт. і робимо перерахунок:

=7,94 Ом

=2 Ом.

Опір не більший від максимального, тому можна вважати, що кількість вертикальних заземлювачів та з’єднувальна смуга вибрані правильно.

 

Конструкторська частина

5.1 Призначення стенду та вимоги до нього.

Стенд призначений для зрізання гальмових накладок вантажних автомобілів, як вітчизняного так і іноземного виробництва.

До стенда ставляться наступні вимоги:

- зручність та простота виконання технологічних операцій;

- простота конструкції;

- безпека в експлуатації;

- економічність;

- незначна маса.

5.2 Кінематична схема стенду та опис його роботи.

Кінематична схема стенда наведена на рис.5.1. Як видно із схеми стенд складається із електродвигуна,черв’ячного редуктора,планшайби та супорта із різцем.

Стенд працює наступним чином. При встановленні гальмівних колодок і їх закріплення на планшайбі включається стенд. Крутний момент від електродвигуна через пасову передачу і черв’чний редуктор передається на планшйбу.Коли гальмівні колодки разом із планшайбою обертаються до них підводиться різець,і за один оберт планшайби здійснюється зрізання заклепок з гальмівних колодок.

Стенд також обладнано автоматичним вимикачем у випадку перевантаженняелектродвиг

Рис.5.1.Кінематична схема стенда для зрізання заклепок гальмівних накладок.

1 – Електродвигун. 2 – Пасова передача. 3 – Черв’ячний редуктор. 4 – Планшайба. 5 – Різець. 6 – Супорт.

 

5.3.Розрахунок приводу стенда.

Розглядаючи привід даного стенда розрахуємо необхідну потужність на нього і вибиремо електродвигун. Гальмівні накладки кріпляться за допомогою алюмінієвих заклепок. Зусилля зрізання яких визначаємо за формулою:

де [ τ_зр ] – допустиме напруження зрізу заклепки;

[ τ_зр ] = 60 Мпа – для заклепок виготовлених із алюмінію.

d₃ – діаметр заклепки d₃ = 8 мм.

n – кількість заклепок, які одночасно зрізаються n = 2.

Н

Максимальний крутний момент,що розвиває привід стенда

де D – діаметр встановлення колодок; D = 0,400 мм.

Нм

Тоді потужність на привід визначимо за формулою:

де ω – кутова шидкість обертання планшайби:

η – ККД приводу.

Кутову швидкість обертання планшайби визначимо за формулою:

де n_ψ – частота обертання планшайби n_ψ = 12 об/хв.

рад/с

Коефіцієнт корисної дії стенда визначимо, як:

де η_пас та η_р - відповідно ККД пасової передачі та черв’ячного редуктора η_пас =0,96; η_р =0,8

 

Вт

Приймаємо електродвигун 4А90L493 ГОСТ 19523 – 74, має потужність P = 2,2к Вт при n_ДВ = 1500 об/хв.

5.4 Кінематичний розрахунок.

До кінематичного розрахунку стенда входить розрахунок передавального числа пасової передачі та черв’ячного редуктора.

Загальне передавальне число приводу становить:

де U_р , U_п – відповідно передавальне число черв’ячного редуктора і пасової передачі.

Приймаємо черв’ячний редуктор 24 – 80 – 50, який має передавальне число U_р =50.

Тоді передавальне число пасової передачі виходячи з формули (5,6) становитиме:

, де

U_п =125/50 =2,5

 

5.5. Розрахунок клинопасової передачі.

 

Обертальний момент на ведучому шківі становить:

 

Н·м

 

5.5.1.Вибір типу та розмірів приводного паса.

 

За обертальним моментом T₁ =14 Н·м та кутовою швидкістю ω₁=157 рад/с попередньо вибираємо переріз клинового паса типу А. Згідно з табл.66 такий пас має площу поперечного перерізу А=81 мм², базову довжину l₀ = 1700 мм, може працювати на шківі діаметром d₁ =112 мм з допустимою потужністю P₀ = 2,39 кВт, якщо швидкість паса до 15 м/с.

 

 

5.5.2. Розрахунок основних параметрів передачі.

 

Діаметр веденого шківа:

мм, (5,9)

За стандартом d₂ =300 мм

 

Швидкість руху паса:

м/c. (5.10)

Передаточне число:

(5.11)

Орієнтована міжосьова відстань передачі:

мм (5.12)

Мінімальна довжина паса:

мм

Приймаємо l = 1800 мм

Фактична міжосьова відстань передачі:

мм

 

Кількість пробігів паса:

с^-1,

що менше допустимого [ i ] = 12 c ^-1.

 

Кут обхвату ведучого шківа:

що більше допустимого α₁ = 120⁰

 

Схему передачі наведено на рис. 5.2.

 

5.5.3.Визначення кількості пасів.

 

Попередньо вибираємо допоміжні коефіцієнти,що характеризують умови роботи приводного паса:

- коефіцієнт, що враховує вплив кута обхвату;

- коефіцієнт фактичної довжини паса;

С_р = 0,9 – якщо коливання навантаження незначні;

C_z =0,95 – якщо кількість пасів z =2…3

Допустима потужність для одного приводного паса типу А при умовах роботи:

кВт

Кількість приводних пасів

Приймаємо Z = 2.

 

5.5.4.Зусиля в пасовій передачі.

 

Попередній натяг пасів:

Н;

Навантаження на вали з боку пасів:

Н;

5.6.Розрахунок шпонкового з’єднання.

Проведемо розрахунок шпонкового з’єднання веденого валу редуктора із планшайбою. Розрахункова схема з’єднання наведена на рис. 5.3

 

 

 

Рис. 5.3. Розрахункова схема шпонкового з’єднання

 

Із таблиці 30 [ ] для валу d = 60 мм приймаємо b = 18 мм; h = 11 мм; t₁ = 7 мм; t₂ = 4,4мм

Робочу довжину шпонки визначимо за формулою:

де М_кр - крутний момент на веденому валі редуктора, М_кр = 1206 Нм; [τ_зм] – допустиме напруження зминання;[τ_зм] = 100 Мпа.

 

мм

Повна довжина шпонки:

мм.

Приймаємо l = 125 мм.

 

Визначення трудомісткості робіт вна дільниці по ремонту ходової частини.

 

Висновок