Пам’ятка. Як досягти якісного запам’ятовування

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМIЧНИЙ КОЛЕДЖ

НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ДПС УКРАЇНИ

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор коледжу

Н.І. Руденко

Р.

 

Пам’ятка

«Як досягти якісного запам’ятовування»

для студентів коледжу

 

 

Ірпінь, 2010

Автор: _______ Н.І. Ковальчук, викладач Київського фінанансово-економічного коледжу Національного університету ДПС України

 

 

Розглянуто i схвалено на засiданнi методичної ради коледжу

протокол № ____ від „___” _______ 2010р.

Зав. навчально-методичним

кабінетом коледжу ____________ С.П. Грінчак

Зміст

Стор.

1. Пояснювальна записка 4

2. Пам’ятка. Як досягти якісного запам’ятовування 5

3. Список використаної літератури 8
Пояснювальна записка

Над виконанням домашнього завдання студенти працюють самостійно. Для цього потрібні добре розвинена пам’ять і навички роботи з джерелами знань, що дасть можливість студентам якісно засвоювати нові знання. Тому для студентів є необхідним навчитись правильно вчитись.

Перш за все необхідно навчитись працювати з навчальною та довідковою літературою. Звичка запам’ятовувати все без розуміння негативно впливає на формування самостійних суджень, уповільнює розвиток критичного і раціонального мислення.

У запропонованій пам’ятці «Як досягти якісного запам’ятовування» наведені основні правила розвитку пам’яті, основи наукової організації запам’ятовування та засвоєння навчального матеріалу.

Пам’ятка рекомедується студентам коледжу для застосування під час самостійної домашньої підготовки з дисциплін.

Пам’ятка. Як досягти якісного запам’ятовування.

 

Людина, яка постійно навантажує свій мозок, - розвиває свої розумові здібності. Навпаки, тому, хто «лічильнику» у своїй голові не постачає достатньої кількості інформації, не ставить перед ним завдань для розв’язання, нема чого сподіватися, що його розумові здібності розвиватимуться.

Розвиток пам’яті – це придбання нових і точних знань. Спираючись на них, нову інформацію ми засвоюємо швидше, точніше, краще.

1. Щоб нова інформація запам’ятовувалась, вона повинна бути зрозумілою, добре організованою, задіювати як можна більше органів сприймання. Матеріал краще сприймаєтся, якщо він наочний, цікавий, достатньо простий, має закінчену форму, а не складається з розрізнених частин.

2. Етапи логічного запам’ятовування можна звести до наступної схеми:

визначення мети запамятовування =» розуміння матеріалу =» аналіз =» співвідношення з конкретними задачами і цілями =» виявлення найбільш значимого, істотного (смислове ядро) =» абстрагування =» встановлення зв’язку між фрагментами тексту =» узагальнення =» висновки.

3. Є дві складові успішного запам’ятовування: це інтерес і мотивація. Зрозуміло, що інформація, яка здається нам цікавою, запам’ятовується легко і не потребує від нас колосальних зусиль. Нам залишається тільки попрацювати, щоб вона затрималась у нашій пам’яті на більш довгий термін.

Правило достатньої мотивації. Перевірте, чи є у вас мотив, відповідайте на питання:

- чого саме я хочу досягти через рік, (два і т.д.)?

- що конкретно мені для цього необхідно?

- які мої можливості, досвід, навики, ресурси?

- як я дізнаюсь, що досяг мети?

Мотиви – це все, що спонукає навчальну діяльність студента. Мотивація – система спонукань, мотивів, тобто потреб, інтересів, схильностей, прагнень, установок, цілей, ідеалів тощо. Якщо у вас відсутня мотивація навчальної діяльності, якщо ваші вчинки та прагнення недостатньо вмотивовані, - досягнення вами успіхів у навчанні стає проблематичним.

4. Коли ми займаємося вивченням предмету, ми плануємо, що отримані знання можуть нам знадобитися: через день, місяць, рік, п’ять років. Міркуючи таким чином, ми відсилаємо матеріал або до короткотермінової пам’яті (потрібно вивчити, щоб завтра здати іспит), або до довготермінової (мені це знадобиться в подальшому). Навіть без подальшого багатократного повторювання вивчене зберігається краще, якщо є на це установка. Установка на відтворення (переказ, доповідь, використання в роботі) допомагає запам’ятовуванню.

5. Коли можна вважати матеріал засвоєним? Тоді, коли вдалося його добре переказати? Навіть після першого вдалого відтворення матеріалу бажано продовжувати його вивчення, бо тільки так можна забезпечити його глибоке запам’ятовування. Вірно побудоване повтореннязбільшує шанси на добре запам’ятовування. Скільки разів належить повторювати? Це залежить від складності матеріалу, від його характеру, від загальної кількості сторінок, від пам’яті того, хто вивчає.

6. Вивчати материал потрібно закінченими частинами і повторювати (або хоч передивлятись) його після кожного заняття, так як більша частина вивченого забувається в перші 20 хвилин. Повторюючи, ми підкреслюємо важливість інформації і необхідність її збереження.

7. Вивчаючи предмети, в яких велике значення мають точні формулювання, доцільніше проводити повторювання вголос, бо таким чином ми навчаємося точності висловів, що стане внагоді на іспиті або й у практичному житті.

8. Відтворення сприйнятого матеріалу відбувається не відразу, а через деякий час: вивченому матеріалу потрібно «відстоятися». Вигідніше всього повторювати матеріал через добу після його вивчення, а не так як прийнято: вранці вчимо, ввечері повторюємо. Через 8 – 12 годин ми менш за все налаштовані на повторювання: мозок втомився, інтелектуальна активність знижена.

Якщо ми сідаємо повторювати через тиждень після ознайомлення з новою інформацією – це вже не повторювання, а вивчення наново.

9. Щоб не забути, матеріал потрібно повторювати відносно регулярно: спочатку частіше, потім рідше. Наприклад:

- одразу після прочитання;

- через добу;

- через тиждень;

- через місяць;

- через півроку.

На кожне наступне повторювання витрачається менше часу, ніж на попереднє. В подальшому буде достатньо швидкого погляду, щоб відновити у пам’яті вивчене.

Якщо ми всі етапи повторювання проведемо тоді, коли належить, ми заощадимо чимало часу і зможемо сказати, що працюємо справді раціонально.

10. Повторення не повинно бути одноманітним, повторення повинні відрізнятися: на І етапі повторіть ключові моменти, на ІІ – найбільш цікаві події, на ІІІ – визначте послідовність подій, співставте дані і.д.

11. Сон може зупинити забування, і таким чином, збільшує вірогідність точного відтворення.

12.Заключний етап – переробка засвоєних знань, тобто їх застосування під час розв’язання практичних завдань (рішення задач, розв’язання тестів, написання наукової роботи, конструювання, винахідництво, виконання інших творчих робіт).