Список використаної літератури. «Правила роботи з навчальною літературою»

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМIЧНИЙ КОЛЕДЖ

НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ДПС УКРАЇНИ

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор коледжу

Н.І. Руденко

Р.

 

Пам’ятка

«Правила роботи з навчальною літературою»

для студентів коледжу

 

 

Ірпінь, 2010

 

Автор: _______ Н.І. Ковальчук, викладач Київського фінанансово-економічного коледжу Національного університету ДПС України

 

 

Розглянуто i схвалено на засiданнi методичної ради коледжу

протокол № ____ від „___” _______ 2010р.

Зав. навчально-методичним

кабінетом коледжу ____________ С.П. Грінчак

Зміст

Стор.

1.Пояснювальна записка 4

2.Пам’ятка по роботі з навчальною літературою 5

3. Список використаної літератури 9
Пояснювальна записка

 

Тільки в тому випадку знання засвоюються свідомо та міцно, коли студент сам оперує навчальним змістом. При цьому відбувається процес розвитку інтелекта студента, формування здібностей до самонавчання, самоосвіти, самоорганізації. При даному способі навчання забезпечується комфортне психологічне самопочуття тих, хто навчається, створюються передумови для розвитку творчого потенціалу студентів.

Самоорганізуватись студенту має допомогти викладач під час навчальних занять шляхом відбору матералу та постійного контролю за виконанням домашнього завдання. Але студент над виконанням домашнього завдання працює самостійно. Враховуючи те, що не всі студенти мають добре розвинену пам’ять, і те, що вони не завжди вміють правильно працювати з джерелами знань, – поставленої мети у навчанні можна не досягти. Тому є необхідним для студентів навчитись правильно вчитись.

Перш за все необхідно навчитись працювати з навчальною та довідковою літературою. Звичка запам’ятовувати все без розуміння негативно впливає на формування самостійних суджень, уповільнює розвиток критичного і раціонального мислення.

У запропонованій пам’ятці «Правила роботи з навчальною літературою» наведені основні правила по роботі з джерелами знань (навчальною та довідковою літературою).

Пам’ятка рекомендується студентам коледжу для застосування під час самостійної домашньої підготовки з дисциплін.

Пам’ ятка. Правила роботи з навчальною літературою.

Орієнтування в матеріалі.

1. Навчання за новим підручником слід починати з ознайомлення з передмовою, де автор пояснює, чим було викликано створення цієї книги, яке місце вона займає серед подібних їй, на кого розрахована, на яку літературу спирається і яка основа її викладу.

2. Потім ознайомтеся зі змістом. До нього звертайтесь частіше, бо він ніби каркас всього твору, якій допоможе вам орієнтуватися у книзі.

3. Після ознайомлення з передмовою і змістом погортайте повільно всю книжку. При цьому досить лише прочитати назви окремих розділів, підрозділів, подекуди окремі абзаци. Заголовки окремих параграфів звичайно дають уявлення про тему викладу, іноді стисло формулюють його основну ідею. Слова і фрази, набрані курсивом чи виділені жирним шрифтом, є або спеціальними науковими термінами, або ключовими поняттями і думками. В обох випадках ці зовнішні орієнтири допомагають зрозуміти загальну змістову структуру тексту, його характер і мету. Такий побіжний перегляд тексту сприятиме загальній орієнтації у матеріалі підручника.

4. Прочитайте назву потрібного вам розділу. Чи всі слова ви зрозуміли? Визначте місце даної теми серед інших тем і розділів підручника (за змістом). Знайдіть і прочитайте завдання після розділу. Ви знатимете, на що звернути увагу, коли читатимете текст. Перегляньте текст розділу, зверніть увагу на підзаголовки, - ви зрозумієте, про що піде мова.

 

Перше читання -повільне вдумливе читання тексту. Мета – поглиблене розуміння матеріалу, з’ясування нових понять і фактів, об’єднання їх в систему, усвідомлення основного змісту тексту.

1.Читаючи текст, зверніть увагу на абзаци, які є важливим орієнтиром і позначають початок чергового змістового фрагмента викладу.

2.Докладно ознайомтеся з ілюстративним матеріалом у тексті (креслення, діаграми, таблиці тощо), адже графічний матеріал звичайно передає квінтесенцію викладу, тобто найістотніші його елементи.

3. Вивчаючи щось, намагайтесь завжди працювати з олівцем у руці. Ви позначаєте збоку на полі місця, на які треба звернути увагу, і, таким чином, маєте диференціацію тексту щодо ступеня важливості. Мистецтво навчатися полягає передусім у тому, щоб із великої кількості інформації, яку містять численні речення в абзаці, вибрати саме ті, які необхідно запам’ятати. Не кожне речення, часто не кожен абзац містять факти, які потрібно запам’ятати. Ефективність навчання залежить від уміння аналізувати прочитаний текст, оцінювати важливість окремих фактів і засвоювати в першу чергу те, що становить ядро нового матеріалу. Працюючи без олівця, ви щоразу при новому поверненні змушені будете переглядати кожен абзац, шукаючи важливі місця, варті запам’ятовування. Якщо ж при першому читанні ви їх легенько позначили олівцем, то полегшите собі працю при повторенні.

4. Перше читання може бути не таким детальним, як друге. Ви можете читати швидко, але так, щоб добре розуміти прочитане. Зустрівши незрозумілий абзац, позначте його збоку і йдіть далі.

5.Перше читання запланованого матеріалу відповідає принципу: краще вивчати ціле, ніж його окремі частини одну за одною. Завдяки цьому вже при першому читанні перед нами постає загальна картина, яка при наступному читанні збагачується новими деталями. Коли ж вивчати абзац за абзацем, загальної картини не буде, крім того, необхідно буде створювати «містки» для переходу від абзаца до абзаца, що є зайвим навантаженням на пам’ять. Тут доцільно діяти, як при спорудженні будинка зі сталевих чи залізобетонних конструкцій: спочатку поставити каркас, а потім заповнювати його будівельним матеріалом, тобто окремими, детальнішими фактами.

6. Метою першого читання має бути насамперед знайомство з матеріалом. Отже, поки що мова йде про пасивне знання, яке при подальшому читанні має перетворитися на активне. Олівцем відділяємо важливі факти від менш важливих, позначаємо місця або окремі слова, яких не розуміємо.

 

Друге читання – доопрацювання прочитаного. Мета – усвідомлення матеріалу.

1. Закінчивши перше читання, треба на хвилинку замислитися над швидко прочитаним матеріалом і тільки потім приступити до детального, повільного його вивчення. Якщо матеріал великий і вимагає тривалого часу для вивчення, потрібно виділяти окремі місця у власних книгах кольоровими олівцями. Важливі думки варто позначити так, щоб їх було видно, - червоним, менш важливі - синім. Крім того виробити звичку брати в прямокутну рамку слова, які висловлюють тему окремих абзаців чи місць тексту (якщо, звичайно, цього не зроблено при графічному оформленні книги.). Такі виділення в тексті надзвичайно полегшують роботу. При наступному повторюванні матеріалу варто буде лише швидко перегорнути книгу і переглянути помітки. Слова в рамці допоможуть швидко знайти потрібне вам місце.

2.Якщо підручник не є вашим особистим, всі нотатки потрібно робити в зошиті. У кожному абзаці знайдіть головну думку і запишіть її у вигляді речення, в результаті отримаєте простий план. Можна скласти план-конспект.

3.Читаючи текст підручника, виписуйте також: в один стовпчик всі незрозумілі терміни (зміст їх потрібно з’ясувати), у другий – терміни, які не зустрічались раніше (їх визначення треба запам’ятати).

4.Друге читання проводиться повільно (2 -10 сторінок за годину), тут вже розбираються деталі, особливо місця, які при першому читанні були не зрозумілими.Окремі факти обмірковуються; до тверджень автора, якщо є можливість, добираються власні приклади, нові факти асоціативно пов’язуються з раніше відомими. Студенту потрібно відповісти на запитання: що в новому матеріалі йому хоча б частково відоме, а що повністю є новим? З чим можна порівняти описане явище? Які є схожі і відмінні особливості у порівнюваних предметах і явищах? У чому має полягати головний висновок? Як практично можна застосувати дану закономірність? Отже, центральною розумовою операцією на даному етапі є порівняння.

5. Далі закрийте книжку, прочитайте план і спробуйте переказати прочитане. А потім, відкривши її, подивіться, де ви зробили помилку, прочитайте ті абзаци, текст яких ви не запам’ятали, ще раз уважно прочитайте і вивчіть відповідні місця. Перевірте свої знання за питаннями в кінці розділу.

 

Список використаної літератури

1. Булич Е.Г. Как повысить умственную работоспособность студента. – К., 1986. - 56 с.

2. Головко М.В., канд. пед. наук, Головко С.Г., канд. іст. наук; Особливості організації і вдосконалення системи навчання в умовах Болонського процесу. // Проблеми освіти: Науково-методичний збірник. Міністерство освіти та науки України. Інститут інноваційних технологій і змісту освіти. Випуск 43, 2006, с. 7-11

3. Касянова Г.В.; Контроль розвитку інтелектуальних здібностей під час навчально- виховного процесу з фізики в основній школі. // Проблеми освіти: Науково-методичний збірник. Міністерство освіти та науки України. Інститут інноваційних технологій і змісту освіти. Випуск 47, 2007, с. 51-54

4. Томан Іржі. Як удосконалювати самого себе. – К., 1988. – 319 с.