Скорочення орних земель за рахунок урбанізації (зростання міст), будівництва транспортних мереж (залізних, автомобільних і трубопровідних), зростання кількості звалищ

Демографічний вибух - Сильне зростання населення у ХХ ст. в окремих регіонах планети: Китаї, Індії, на африканському і південноамериканському континентах. У ХХ ст. чисельність населення Землі збільшилася з 1 млрд в 1900 р. до 6 млрд у 2000 р., тобто в 6 разів. Поряд зі скороченням орних земель це загрожує голодом частини людства (вже зараз за різними даними до 10% населення Землі голодує).

Антропогене́з (грец. ανθρωπος — людина, γενεσις — виникнення) — походження і розвиток усіх видів роду Люди (Homo), розглянуті в біологічному (біологічна еволюція людини), психічному і соціокультурному плані.

Антропогенез — розділ антропології, що висвітлює питання про місце людини серед організмів, час і місце її виникнення, про первісний суспільний розвиток людей, про фактори олюднення безпосередніх предків людини — двоногих мавп.

3. історичний процес — це послідовна низка змінюваних одна одну подій, у яких проявилася діяльність багатьох поколінь людей.

Раніше наголошувалося, що історичний процес має як загальні з іншими процесами ознаки, так і особливі, властиві лише йому, такі, що обумовлюють його специфіку. Остання, як ми побачимо, знаходить свій прояв у взаємозв'язку форми і змісту, явища і суті.

Життєдіяльність людей, як теперішня, так і минула, зміст якої складає сукупність їх відносин до природи і один одного, складна і багатогранна. Цей її зміст у всякому суспільстві і в будь-якому з його структурних підрозділів завжди знаходить свій вираз у конкретних формах. Це дуже важливо підкреслити, оскільки деякі автори схильні вважати за можливе існування безформного змісту. Так, наприклад, обговорюючи творчість письменника Платонова, що пішов з життя, літературознавець О. Міхайлов заявив буквально наступне: «Дійсно, це не горить, це те, що написане вже не пером, а чимось абсолютно іншим, нам незрозумілим. Архангельський (відомий пародист - В.В.) залишив свої чудові пародії про всіх видатних письменників, окрім Платонова, якого він чудово знав. Неможливість спародіювати від відсутності форми... Форми немає» ⁵. Хотілося б знати, як вдалося авторові наведених рядків розгледіти це саме безформне «щось». Адже навіть знання простої абетки діалектики попереджає про неприпустимість і в мисленні, і в абстракції відривати форму від змісту і навпаки. Це дві сторони єдиного цілого, яке без однієї з них ні існувати, ні виявитися не може. Як підкреслював Гегель, «без форми немає змісту» ⁶.

Сказане повною мірою відноситься до історичного процесу. Зміст історичного процесу складає сукупність утворюючих його економічних, політичних, соціальних і духовних процесів, історичних подій і станів з властивими їм функціями, які характеризують соціальний організм на різних етапах його розвитку. Під формою історичного процесу розуміється спосіб існування і виразу змісту, організації руху, зміни даного соціального організму.

У взаємовідношенні змісту і форми історичного процесу зміст являє собою більш рухому, динамічну його сторону, а форма охоплює систему стійких зв'язків соціального організму, що розвивається.

Дійсно. Адже тільки мінливість певних ознак, властивостей і відносин, притаманних тому або іншому соціальному організму, дозволяє говорити про наявність історичного процесу. В той же час сама мінливість, її характер можуть фіксуватися, відстежуватися і досліджуватися лише через свою суперечність, тобто усталеність, що виявляється в існуванні певних форм історичного процесу. Прикладами їх можуть служити суспільно-економічні формації, їх стадії, що змінюють одна одну, ступені або хвилі цивілізації.

Будучи рухомішим, мінливішим, зміст історичного процесу грає визначальну роль у взаємодії з його формою, яка якоюсь мірою завжди відстає від змісту. Проте було б помилкою вважати форму пасивною. Вона здійснює активний вплив на зміст історичного процесу і може або сприяти його розвитку, або, навпаки, гальмувати його. Явна невідповідність змісту і форми стримує сьогодні становлення і розвиток молодих держав, що утворилися на території колишнього Радянського Союзу. Для оптимізації їх взаємозв'язку потрібний всебічний і глибокий аналіз, як змісту історичного процесу, так і форми, способу його прояву на нинішньому переломному етапі не тільки істориками, але і економістами, політологами і іншими фахівцями-суспільствознавцями.

Дослідження взаємозв'язків між формою і змістом минулого людства свідчить про те, що в його історії з'являється немало нових форм, але наповнених старим змістом, а також старих форм, наповнених новим змістом. Якщо перші з них створюють лише видимість оновлення соціального організму, вводячи на якийсь час в оману прагнучі змін маси, то другі, навпаки, поволі готують прогресивні перетворення соціального організму, обходячи хворобливу для нього ламку вже звичних форм життєдіяльності, що склалися, за відсутності підготовленої і апробованої їх заміни. З шкідливою формотворчістю, відривом форми від змісту зіткнулися покоління наших співвітчизників, залучені тріскучою демагогією Горбачова, Яковлєва і подібних до них демагогів до зламу колишніх форм життєдіяльності, які, звичайно ж, потребували оновлення зваженого, добре продуманого, перш за все шляхом наповнення їх новим змістом, а не методом бездумної руйнації всього і вся. Компанія цих беззмістовних златоустів і понині не вгамувалася і намагається, маніпулюючи свідомістю довірливих мас, захопити рухом «в нікуди» цілі народи, доля яких, як це стало очевидним, їм абсолютно байдужа.

Не можна забувати, що незвичність, а інколи і потворність форми в історичному процесі пов'язана як з його проявом, так і з його сутністю. Адже під формою будь-якого об'єкту розуміється не тільки зовнішній його вигляд, але і внутрішні зв'язки, структура, спосіб організації його руху. Тут вельми доречно нагадати зауваження Гегеля, який писав: «Не можна, отже, питати, яким чином форма приєднується до сутності: адже вона лише видимість сутності всередині самої себе, іманентна їй власна рефлексія» ⁷.

Як бачимо, форма нерозривно пов'язана з сутністю, внутрішньою, глибинною, прихованою, відносно стійкою стороною предмету, явища, процесу, яка визначає його природу, сукупність рис і інші характеристики. Але цей зв'язок реалізується не безпосередньо, а через явища - зовнішні, спостережувані, рухоміші, мінливіші характеристики того або іншого предмету, процесу. Можливість пізнання тієї або іншої відносно самостійної галузі об'єктивної реальності, предмету, процесу, рух пізнання від зовнішніх, поверхневих спостережень до виявлення їх причин, закономірностей забезпечується діалектичним взаємозв'язком явища і сутності. Сутність виявляє себе в явищах, які служать проявом її.

Сказане повною мірою відноситься і до історичного процесу, збагнення осягнення??? якого можливо лише за допомогою виявлення діалектичного взаємозв'язку явища і сутності. Скажімо, встановлені з часів Августа Принципата опозиційні виступи земельних магнатів, які конфліктували з урядом, що приймали форму повстань провінційних узурпаторів, заколоти міського плебсу, важкі поразки, нанесені персами, германцями, сарматами, характеризують історичний процес римського суспільства з боку явища. Сутність же його полягала в згасанні, заході, які привели до краху колись могутньої Римської імперії.

Наявність історичних подій, що змінюють одна одну, мали місце у минулому, навіть за умови їх достовірності в сьогоденні, дозволяє судити лише про наявність певних змін в соціальному організмі, залишаючи відкритим питання про спрямованість їх, що якраз і схоплюється поняттям «історичний процес». Сама ж спрямованість вказаних змін, а тим більше сутнісних, може бути виявлена тільки при зіставленні ряду історичних станів, їх об'єктивному, науковому аналізі. Результати такого аналізу, виявлення характеру змін економічних і пов'язаних з ними політичних, соціальних і духовних, ідеологічних відносин дозволяють, з одного боку, фіксувати наявність самого історичного процесу в його цілісності, його спрямованість, а з іншого, створюють надійну основу для об'єктивної оцінки окремих подій в життєдіяльності досліджуваного соціального організму, того або іншого явища.