Характеристика видів друку за такими критеріями:матеріальна конструкція,мовна ознака ,формат,за повторністю випуску

Матеріальна конструкція, або зовнішня будова видань. Скажімо, книга, брошура, журнал, газета, незважаючи на свої, відмінні від інших, розміри, обсяги, мають немало спільних ознак у побудові: відповідно задруковані і скріплені або вставлені у певному порядку шпальти, які можна гортати, складати, певні захисні чи розпізнавальні елементи цих шпальт тощо. Зовсім інша конструкція в електронного видання, де інформація фіксується на електронних носіях

Мовна ознака. Видання може бути оригінальним, випущеним державною або іншою мовою; у перекладі з

 

будь-якої іноземної мови; з паралельним текстом двома або кількома мовами.

Повторність випуску. За цими ознаками можна визначити видання, які випускаються вперше, або різні варіанти перевидань (доповнених, виправлених і перероблених тощо).

 

Формат. Важливо розрізняти малоформатні, мініатюрні та видання стандартних форматів. Кількість сторінок нерідко є принциповою у віднесенні того чи іншого видання до певного виду. Так, видання з чотирма сторінками — це листівка, з п'ятьма і більше (до 48) — вже брошура, а починаючи від 49 сторінок — книга.

20Аналіз видавничої продукції за характером інформації

Характер інформації. Йдеться про ряд ознак, за якими визначаються стильові й лексичні особливості творення текстів залежно від функціонального призначення — наукові, офіційні, виробничі, навчальні, довідкові, літературно-художні.

Офіційне видання

Офіційне - це видання, що публікується від імені державних органів, установ, установ чи громадських організацій, що містить 0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8"матеріали нормативного або директивного характеру.
До офіційних видань відносяться видання конституції, законів, указів, постанов, розпоряджень, рішень, циркулярів, програм, статутів, інструкцій,0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0"методичних вказівок, прейскурантів, а також 0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82"стандартів, нормативів і норм.
Функціональне призначення офіційних видань - вводити в дію і поширювати встановлені, тобто затверджені 0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C"відповіднHYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C"ими органами, норми, вимоги та правила в сфері суспільного 0%96%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F"життя, 0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%B8"науки, культури, виробництва і т.д. Більшість з них, як правило, мають обов'язковий 0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80"характер, тобто юридичну силу.
Офіційні видання містять інформацію, необхідну для управління 0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE"суспільством або 0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0"державою; конкретною сферою діяльності; окремими 0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%94%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE."підприємствами, установами, організаціями.
У залежності від сфери дії і нормативності визначається читацька адреса офіційних видань. Так, 0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F"Конституція і закони Російської Федерації поширюються на всіх громадян країни, статут - тільки на співробітників установи, підприємства або організації, 0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82"стандарт - тільки на тих, хто зайнятий розробкою, випуском і експлуатацією виробу, виготовленого за цим стандартом.
З урахуванням вищевикладених ознак виділяють наступні види офіційних видань: нормативно-правові; нормативні видання з стандартизації танормативно-інструктивні видання.
До нормативно-правових виданням відносять конституцію, закон, указ, постанова, загальнодержавну програму економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони навколишнього середовища, розпорядження, рішення.
Конституція - основний закон держави, що визначає суспільний і 0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9"державний устрій, порядок і принципи утворення 0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE"представницькHYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE"их органів влади, виборчу систему, основні права і обов'язки громадян.0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F" КонHYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F"ституція - основа всього поточного законодавства.
Закон - нормативний акт, прийнятий вищим органом законодавчої влади в установленому 0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F"КонстиHYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F"туцією порядку. Це основне джерело права, має вищу юридичну силу по відношенню до інших нормативних актів (указам, постановам та ін.) Закони розрізняються між собою за тематико-змістовному ознакою (0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E"Кодекс законів про працю, Цивільний кодекс, Закон про бібліотеки і бібліотечну справу і т.д.).
Указ - нормативний акт глави 0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0"держави (президента).
Президент Росії на основі Конституції і законів Російської Федерації видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території Росії.
Постанова - нормативний документ, внесений вищими органами виконавчої влади (міністерство, відомство, інші 0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8"центральні органи виконавчої влади), обов'язковий для виконання.
Загальнодержавна програма економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони навколишнього середовищає нормативним документом і має вищим директивним характером, обов'язковим для виконання. Регіональні програми соціально-економічного та культурного розвитку, охорони навколишнього середовища, прийняті органами місцевого 0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F"самоврядування, є обов'язковими для виконання на 0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C"відповідній території. З метою вжиття оперативних заходів з важливих в даний час питань органами виконавчої влади, міністерствами (відомствами) видаються розпорядження.
Рішення видаються органами місцевого самоврядування в межах наданих їм прав та сфери або території дії.
Статут - це офіційне видання, що містить звід правил, що регулюють організацію, порядок діяльності, права та обов'язки членів однієї установи (підприємства, організації).
До нормативних виданням по стандартизації відносяться 0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82"стандарти і технічні умови.
Нормативно-інструктивні видання обов'язкові для виконання чинних законів, постанов уряду та інших актів міністерств і відомств. До них відносяться: накази, інструкції, правила, положення. Вони відрізняються меншим ступенем інформативності і більш вузькою сферою дії.
Накази регламентують питання практичного керівництва підприємством (установою, фірмою, 0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F"організацією), а також питання розвитку галузі, діяльність міністерства або відомства. Вони містять обов'язкові для виконання приписи посадової особи, звернені до підлеглих посадовим особам, органам або громадянам.
Інструкція - офіційне видання правил щодо врегулювання виробничої або громадської діяльності, користування виробом або послугами. У ній містяться також юридичні акти, що роз'яснюють закони. Видаються інструкції міністерствами, відомствами, установами, підприємствами.
Правила встановлюють порядок та умови діяльності, визначають права і обов'язки осіб, які здійснюють цю діяльність.
Положення - правовий документ, що 0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8"встановлює завдання та 0%A4%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97"функції, права та обов'язки установи або організації, міністерства або відомства. Загальні вимоги до складання, викладення та оформлення офіційних видань визначені стандартами. [2]
Офіційні видання специфічні за структурою, характером викладу, рубрикації, нумерації положень основного тексту. Текстові документи містять, в основному, суцільний 0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82"текст (0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%8F"конституція, закон, указ, постанова, технічний паспорт, інструкція тощо) або текст, розбитий на графи (специфікації, відомості, 0%A2%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%96"таблиці тощо).
Офіційним виданням притаманне одноманітність в оформленні титулу. Завжди вказується, ким і коли прийнято, затверджено та рекомендовано документ. У заголовок видання виноситься найменування виду документа - «закон», «указ», «інструкція», «нормативи», «методичні вказівки».
Випускаються офіційні видання у вигляді моноиздания чи збірників. У збірках 0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8"матеріали групуються, як правило, за тематичним ознакою. Частина з них мають передмови, програми та допоміжні покажчики. Часто закони, видані раніше як моноиздания, об'єднані тематично або функціонально до кодексів - склепіння законів (Процесуальний кодекс, Цивільний кодекс).
Для офіційних видань 0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80"характерний компактний набір (застосування шрифтів дрібних кеглів), невеликі поля, дробова рубрикація тексту. Часто застосовуються двосторонні поточні 0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB"колонтитули. Переважна кількість офіційних видань не ілюстроване. Переважають брошури, вкриті м'якою обкладинкою, видрукувані на дешевих сортах паперу. Однак деякі видання виготовляються з 0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B8"дорогих сортів паперу, покриваються тканинним переплетінням і золотим тисненням. Так часто видають Конституцію (основний закон) держави.

 

Наукове видання

Наукове видання (НІ) містить результати теоретичних чи експериментальних досліджень, а також підготовлених науковцями до публікації пам'яток культури, історичні документи та 0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0"літературні тексти. [4]
Головною 0%A4%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97"функцією сучасних НІ є документного забезпечення науковою 0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F"інформаціHYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F"єю різних сфер діяльності суспільства: науки, виробництва, освіти, культури, управління. Крім 0%A2%D0%BE%D0%B3%D0%BE"того, є група НІ, основна соціальна 1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F"фуHYPERLINK "http://ua-referat.com/%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F"нкція яких полягає у забезпеченні знайомства суспільства зі змістом творів наукової спадщини минулого.
НІ розраховані на фахівців у цій галузі науки, однак можуть використовуватися і іншими категоріями читачів.
Характер інформації НІ визначається специфікою наукового 0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F"знання. Вони відображають результати або хід теоретичних чи експериментальних досліджень.0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0"Тематика наукових видань фактично безмежна. НІ можуть відображати будь-які питання: теорії, закони, гіпотези, окремі відкриття, хід дослідження, 0%9E%D0%BF%D0%B8%D1%81"описконкретного досвіду, генезис науки або наукового напрямку, 0%94%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%81%D1%8B"дискусію з приводу спірних питань, критику будь-яких положень і т.д. Тут описується методика досліджень, 0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F"історія найважливіших відкриттів, нові явища, закономірності розвитку природи і суспільства, висвітлюються відомі факти з нових позицій і т.п. НІ - це інструмент і результат дослідницької праці.
За характером інформації, співвідношенню теоретичного та емпіричного матеріалу НІ діляться на два підвиди: науково-дослідні видання та джерелознавчі видання (пам'ятники історії і культури).
Науково-дослідне видання призначене для наукової роботи і містить теоретичні або експериментальні дані (відомості).
Історикознавче видання класичних творів, документів, архівних матеріалів і т.п. відрізняється особливою ретельністю підготовки тексту до публікації і розгалуженим науково-довідковим апаратом.
За додатковою цільовим призначенням і специфіці інформації науково-дослідні видання діляться на ряд підвидів: монографія, автореферат дисертації, препринт, тези 0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C"доповідей наукової конференції, матеріали конференції, збірник наукових праць.
Монографія являє собою наукове видання у вигляді 0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8"книги, яка містить повне або всебічне дослідження однієї проблеми або теми, що належить одному чи кільком авторам. Монографія являє собою вичерпне узагальнення теоретичного матеріалу з наукової проблеми з критичним аналізом, визначенням значущості, формулюванням нових концепцій.
Автореферат дисертації - наукове видання у вигляді брошури авторського реферату проведеного дослідження, яке подається на здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук. Автореферат дисертації складається 0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C"вHYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C"ідповідно до встановлених вимог, інформує про основні смислових аспектах дисертації та фіксує науковий пріоритет автора.
Препринт - наукове видання з 0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8"матеріалами попереднього характеру, які публікуються до виходу у світ видання, в якому вони можуть бути поміщені.
Тези доповідей (повідомлень) наукової конференції (з'їзду, симпозіуму) - науковий неперіодичний збірник, опублікованих до початку конференції матеріали попереднього 0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80"характеру (анотації, реферати доповідей і повідомлень).
Матеріали конференції (з'їзду, симпозіуму) - неперіодичний збірник, у якому підсумки конференції (доповіді, рекомендації, рішення). Залежно від напрямку розрізняють матеріали наукової, науково-практичної конференції і т.п.
Збірник наукових праць - збірник матеріалів досліджень, наукових установ, навчальних закладів або товариств. Це - «Праці», «Вчені записки» та інші збірники, що містять статті різних авторів, у яких викладаються проміжні або кінцеві результати науково-дослідної або дослідно-конструкторської роботи.
До особливого виду НІ можна віднести зібрання творів (повне зібрання творів) вчених, тобто видання, що містять всі або певне коло наукових праць певного автора або співавторів-науковців.
По конструкції НІ діляться на малооб'ємні (матеріали конференцій, автореферат дисертації) та об'ємні - їх більшість. Середній обсяг монографії - 10-20 обліково-видавничих аркушів, зібрань творів і багатотомних праць - 30 і більше листів. Зібрання творів, фундаментальні праці випускаються в цельнотканевих палітурках, нерідко використовується тиснення. Автореферати дисертацій, тези доповідей оформлюються 0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D1%80"простіше, на дешевому папері, в обкладинках. Їх розмножують засобами оперативної 0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84"поHYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84"ліграфії або на ЕОМ.
Разом з тим оформлення НІ має і спільні риси. Це, по-перше, ретельно розроблений довідковий апарат видання, 0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C"відповідний їх змістом та структурою.0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8"Матеріали конференції супроводжуються іменними, алфавітними списками учасників конференції. Збірники статей супроводжуються 0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0"передмовами, іменними покажчиками (авторів, персоналій, установ). Наукові збірники мають тематичними рубриками, змістом і т.п. По-друге, для НІ 0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80"характерна особлива точність і детальність шрифтових ілюстрацій (графіки, діаграми, креслення), фотоілюстрацій. Рідко застосовуються художні репродукції і гравюри, за винятком книг з історії культури, літератури, мистецтва.
Носіями наукової інформації є не тільки наукові видання, а й неопубліковані (дисертація, 0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82"звіт про науково-дослідної та дослідно-конструкторської роботи, депонована 0%A0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81"рукопис, 0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F"інформаційний листок, рукопис 0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4"перекладу) і непублікуемие документи (звіт про закордонні відрядження, 0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB"протокол випробувань виробів та матеріалів), а також документи на нетрадиційних носіях 0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F"інформації (мікрофільм, мікрофіші, 0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D1%96%D1%82"магнітна плівка, диск, дискета, відеодиск і т.п.).

 

Науково-популярне видання

Науково-популярне видання (НПІ) - видання, що містить відомості про теоретичні або експериментальних досліджень в галузі науки, культури і техніки, викладені у формі, доступній читачеві-неспеціалісту. [5]
Цільове призначення НПІ - розповсюдження та пропаганда наукових та інших спеціальних знань у галузі науки, техніки, виробництва, в тому числі їх історії. Вони містять відомості наукового або прикладного характеру, але не у всьому обсязі, а тільки у вигляді загальних законів, понять, висновків, знання яких необхідно суспільству в цілому. [6]
За читацьким адресою НПІ поділяються на видання, розраховані: 1) на масового читача, 2) на осіб, які не є фахівцями в даній області; 3) на фахівців, що працюють у суміжних галузях науки; 4) на практичних працівників, які бажають використовувати результати наукових досліджень у своїй професійній діяльності.
Серед НПІ найбільш поширені науково-популярні монографії, нариси, тематичні збірники, серії, вибрані твори, огляди, енциклопедії.
Наукова монографія містить всебічний виклад науково-популярною мовою результатів дослідження наукової проблеми.
Науково-популярний нарис - опис науково-популярною мовою окремих періодів історії науки, техніки, виробництва.
Тематичні збірники науково-популярного викладу можуть бути присвячені окремим актуальній проблемі науки або носити підсумковий характер.
Багатотомні видання присвячені проблемі, що вимагає докладного опису або багатоаспектного розкриття.
Науково-популярний огляд містить вторинну наукову інформацію, що представляє собою опис науково-популярною мовою сукупної характеристики сучасних досягнень науки, техніки, культури, виробництва. Ці види НПІ призначені для ознайомлення з ними фахівців і нефахівців.
Науково-популярна енциклопедія - це популярний виклад у систематизованому вигляді утримання лексичних одиниць певної галузі знання. Вона забезпечує орієнтацію неспеціалістів в понятійному апараті галузі знання.
Структура та довідковий апарат НПІ мають ряд особливостей.0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80" ХараHYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B5%D1%80"ктер передмови до видання багато в чому залежить від конкретного адресата. Наукові0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8"терміни використовуються вкрай помірно. У виданнях, розрахованих на читачів з початковою підготовкою, є 0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C"контрольні питання, список рекомендованої літератури. У виданнях, орієнтованих на більш підготовленого читача, представлені наукові твори. ПІ представляють собою, як правило, малооб'ємні видання з великою кількістю ілюстрацій. Серед них великий відсоток брошур. У книжках з природним і прикладних наук в якості ілюстрацій нерідко застосовується карикатура - 0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D0%BD%D0%BE%D0%BA"малюнок, в якому в гумористичній формі зображуються різні явища і 0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81"процеси. НПІ виходять в основному в сюжетно-шрифтових багатоколірних обкладинках.

Виробниче видання

Виробниче видання (ПІ) призначено для використання у сфері виробництва та інших галузях практичної діяльності, містить матеріали прикладного характеру, розраховані на 0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82"спеціалістів різної кваліфікації. [7]
Цільове призначення ПІ - забезпечення інформацією всіх сфер практичної діяльності, в т. ч. виробництва.
ПІ відрізняються чітким читацьким адресою. Кожне з них розрахована на певну категорію фахівців. В основному читачі поділяються за рівнем їх загальної та професійної підготовки: а) фахівці з вищою освітою; б) фахівці середньої ланки (технологи, медсестри і т.д.); в) фахівці масових професій (слюсар, токар і т.д.). Крім того, розрізняють ПІ, розраховані на фахівців, і ПІ для любителів, тобто неспеціалістів.
ПІ містять інформацію, що стосується всіх сфер практичної діяльності, тобто діяльності щодо створення 0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8"матеріаHYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8"льних благ, перетворенню природи і суспільства. Вони акумулюють відомості з технології, техніки та організації виробництва, а також інших галузей суспільної практики. 0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0"ТемаHYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0"тика цього виду видань обмежується питаннями, які мають прикладне значення. Багато творів аналізованого виду носять характер рекомендацій, вказівок щодо виконання технологічних 0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81"процесів, операцій.
Залежно від широти охоплення матеріалу ПІ можуть підрозділятися на видання:
1) за фахом або професії в цілому;
2) за окремими напрямами або тем професійної діяльності.
За цільовим призначенням та характером інформації виділяють наступні види ПІ: науково-виробниче, виробничо-практичне, нормативне виробничо-практичне, виробничо-практичне для аматорів.
Науково-виробниче видання (НПІ) містить відомості про результати теоретичних чи експериментальних досліджень, а також конкретні рекомендації щодо їх впровадження у практику.
Різновиди НПІ - монографія, збірник статей, доповідей, матеріалів практичних конференцій.
Виробнича (практична) монографія - видання, що містить повне і послідовне викладення теми, що включає наукове обгрунтування матеріалу. Її відрізняє вузькогалузева 0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0"тематика і практична спрямованість висновків і рекомендацій. По конструкції виробничі монографії аналогічні науковим виданням: порівняно великий обсяг, наявність палітурки, ілюстрацій спеціального характеру: креслень, схем, графіків, технічних малюнків, фотографій.
До НПІ відносяться також збірники статей, доповідей, матеріалів практичних (науково-практичних) конференцій. Вони містять виклад практичної задачі, проміжні і кінцеві результати науково-виробничих досліджень, рекомендації щодо їх впровадження у практику.
Виробничо-практичне видання (ППІ) містить відомості з технології, техніки та організації виробництва, а також з інших областей виробничої практики. Воно призначене для 0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97"підвищення кваліфікації, вдосконалення професійної праці. Це завдання виконується, в основному, трьома шляхами: 1) поширенням передового досвіду; 2) інформуванням про наукові досягнення, що мають прикладне значення, 3) описом раціональних 0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83"пHYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83"рийомів праці. Видання такого змісту випускаються у великій кількості.
ППІ мають чіткий читацька адреса, видаються для спеціалістів різної кваліфікації і для аматорів.
Залежно від широти охоплення матеріалу ППІ можуть підрозділятися на наступні групи видань:
1) 0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0"технологія виробництва;
2) 0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F"організація та 0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0"економіка виробництва;
3) обладнання;
4) 0%9E%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D0%95%D0%97%D0%9F%D0%95%D0%9A%D0%98"охорона праці HYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%9E%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%91%D0%95%D0%97%D0%9F%D0%95%D0%9A%D0%98"та HYPERLINK "http://ua-referat.com/%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0"техніка безпеки;
5) 0%9E%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD"обмін передовим досвідом.
До ППІ відносять: паспорт, практичний посібник, практичне керівництво.
Паспорт - виробничо-практичне видання, що містить основні відомості про обладнання, приладів чи речей господарського вжитку.
Практичний посібник - видання, призначене для практичних працівників при оволодінні 0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F"знаннями (навичками) у виконанні будь-якої 0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8"роботи (операції,0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81"процесу). Воно близько до 0%9F%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA"підручникіHYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA"в і навчальних посібниках, складається з коротких, чітких розділів, що дають практичні 0%9F%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8"поради з якого-небудь практичного питання. Це основний вид посібника для фахівців.
Практичне керівництво - виробниче видання для самостійного оволодіння прийомами та навичками будь-якої професії чи роботи, що служить для підвищення кваліфікації фахівців. Відрізняється великою повнотою, деталізацією та інструктивно викладу в порівнянні з практичним посібником. Керівництво носить узкопрікладной характер. У ньому відсутнє теоретичне вступ,0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82" текст складається з коротких параграфів.
Довідковий апарат 0%9A%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA"керівHYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA"ництв і посібників, крім обов'язкових елементів (вихідні дані), включає передмову, зміст, допоміжні покажчики, напр., Предметний, іноді до нього включається список літератури. Ці видання ілюструють таблицями, малюнками, схемами, кресленнями.
Нормативне виробничо-практичне видання (НППІ) містить норми, правила та вимоги у різних сферах виробничої діяльності.
Цільове призначення НППІ - сприяння керівництву і раціональної організації різних сфер виробничої діяльності.
Сфера і строк дії НППІ не однакова: одні мають юридичну силу для підприємств (установ, організацій) на всій території країни, інші - для всіх підприємств однієї галузі, треті - в межах одного підприємства (установи, фірми). У них міститься вказівка ​​на термін дії. Кожне нове видання обов'язково узгоджене з діючими нормативними документами.
Читацький адресу більшості НППІ - фахівці-практики. Однак вони можуть бути адресовані і широкому колу читачів: інструкція з експлуатації побутової техніки, техніки безпеки і т.д.
НППІ за цільовим призначенням та характером інформації поділяються на нормативно-керівні, нормативно-констатуючі та нормативно-методичні.
До нормативно-керівним НППІ відносять видання директивного характеру, які розробляються міністерствами і відомствами з метою впровадження у0%92%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE"виробництво прогресивних технологій і нової техніки. До них відносяться: інструкції, пам'ятки, нормативи, нормалі, правила. Ці документи обов'язкові для виконання.
До другої групи нормативно-керівних НППІ відносяться: технічне завдання, 0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F"конструкторська документація, технічний паспорт. Ці документи на кшталт0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%82"стандартам і технічним умовам, проте вони не мають юридичної сили, сфера їх дії обмежена будь-яким одним виробничим 0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81"процесом.
Технічне завдання призначено для вивчення вироби, споруди або промислового комплексу і містить вихідні дані проектування. Карти маршрутні, технологічні, ескізні містять описи технологічних процесів виготовлення або ремонту виробу (процеси, операції, технологію виготовлення).
Конструкторська документація - видання, що описують 0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4"склад і пристрій вироби, порядок його контролю, приймання, експлуатації та ремонту. Затверджені посадовою особою, вони є керівництвом до дії.
Технічний паспорт виробу містить опис схеми устрою, принципи дії, перелік деталей машин, приладів, обладнання, виготовлених підприємством відповідно до вимог стандартів і технічних умов. Паспорт - документ, що засвідчує гарантовані підприємством-виробником основні параметри та технічні характеристики виробу. Має характер приписи з монтажу, зберігання, транспортування, експлуатації. Перераховані нормативно-виробничі видання мають юридичну силу опосередковано.
Нормативно-констатуючі видання містять обов'язкові для виконання кінцеві результати діяльності, виражені у вигляді показників, норм і т.п. До них відносяться прейскуранти, нормативи, норми, частково - промислові каталоги.
Найбільш поширеним видом даного видання є прейскурант - систематизовані збірники цін (тарифів) по групах і видам товарів і послуг. Вони діляться на прейскуранти з оптовими, роздрібними і закупівельними цінами та прейскуранти з тарифами на послуги 0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82"транспорту, зв'язку, побутового та комунального обслуговування. Прейскуранти мають досить високим ступенем нормативності, діють на території країни.
Аналогічну за ступенем нормативності, сфері дії та юридичної силі групу видань становлять нормативи з вироблення різноманітних видів продукції, з технічної експлуатації, по витраті матеріалів, грошових коштів, зносу та заміни устаткування і т.д. Ці видання застосовуються у всіх сферах діяльності і управління. Нормимають більш обмежену сферу дії і регламентують приватні питання (норму часу, прибутку, накопичення і т.п.).
До даного виду ПІ відносяться деякі промислово-торговельні каталоги - документи, що містять перелік предметів, виробів, які серійно випускаються підприємствами або передаються торговими організаціями. Затверджений в офіційному порядку підприємством-виробником або організацією торгівлі, каталог має юридичну силу.
Нормативно-методичні видання містять роз'яснення та вказівки, якими повинні керуватися посадові особи в усіх сферах діяльності. Впроваджуються вони або юридичним актом, або наказом, або вказівкою з метою надання їм юридичної сили. Більшість з них носять рекомендаційний характер, сприяють впровадженню, в практику тих чи інших нормативних документів.
До найбільш поширеним нормативно-методичним, видань відносяться: методичні вказівки,0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0" методичні; посібники та пам'ятки.
Методичні вказівки - видання, що містять рекомендації з організації робіт, підготовки заходів і т.п. Ці видання впроваджуються або за допомогою юридичних актів, що видаються міністерством чи відомством (0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7"наказ, вказівка, розпорядження), або публікуються для широкого використання.
Методичний посібник містить роз'яснення з певного виду практичної діяльності, щодо 0%97%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F"здійснення окремих заходів і т.п.
Пам'ятки містять короткі відомості, вимоги до виконання будь-якої операції,0%A4%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97" функції і т.п. (Пам'ятка 0%94%D0%B5%D0%BF%D1%83%D1%82%D0%B0%D1%82"депутата, пам'ятка читача). Цей вид ПІ затверджується установою, підприємством, організацією. Ступінь нормативності їх гранично низька.

Навчальне видання

Навчальне видання (УІ) містить систематизовані відомості наукового або прикладного характеру, викладені у формі, зручній для вивчення і викладання, і розраховано на учнів різного віку і ступеня 0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F"навчання [8].
Цільове призначення навчальних видань - забезпечення процесу навчання, сприяння засвоєнню знань в умовах певної системи освіти, підготовки і перепідготовки кадрів. Вони частково виконують також виховну функцію.
За читацьким призначенням вони діляться на три основні групи: для загальноосвітньої школи (іачаль-ної і старшої школи), вищої школи I-II (середні спеціальні заклади), III і IV рівнів акредитації (вищі навчальні заклади). Крім того, розрізняють УІ для учнів і УІ для навчальних - вихователів дитячих садів, учителів шкіл, ліцеїв, викладачів коледжів, училищ, технікумів, вузів, батьків. Усередині цих груп виділяються підгрупи за віком учнів, в залежності від особливостей 0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F"навчання (денне, заочне, екстернат).
Особливість характеру інформації УІ - широкий тематичний діапазон, обумовлений номенклатурою навчальних дисциплін, що вивчаються у всіх типах навчальних закладів. Предмети УІ - це наукові і прикладні відомості, але не у всьому обсязі, а у вигляді основних законів і висновків, які складають основу науки або прикладних знань. Обсяг матеріалу визначається програмою навчання. Видаються УІ, повністю охоплюють курс, і навчальні посібники з окремих розділів.
Общетіпологіческой класифікації навчальних видань не існує. По ролі в навчальному процесі виділяють наступні підвиди УІ: підручники, навчальні посібники; практикуми; програмно-методичні видання.
Підручник - видання, що містить систематичний виклад навчальної 0%94%D0%B8%D1%81%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0"дисципліни (її розділу, частини), що 0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%8C"відповідає навчальній програмі та офіційно затверджене як таке. Для нього характерна строгість і точність відбору і викладу матеріалу, чітка структура, спадкоємність, тематичне і методичне єдність.0%9F%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA"Підручники одночасно виконують 0%A4%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97"функції навчальні, виховні та розвиваючі. У них передбачені компоненти, розраховані на закріплення пройденого матеріалу.
Навчальний посібник - видання, що доповнює або частково (повністю) замінює 0%9F%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA"підрHYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA"учник та офіційно затверджене як таке. Різниця між 0%9F%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA"підручникHYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA"ом і навчальним посібником полягає в тому, що в 0%9F%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA"підручнику теоретичні основи курсу викладаються в суворій відповідності з програмою, а в навчальному посібнику - без урахування такої.
До навчальних посібників належать також хрестоматії, книги для 0%A7%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F"читання, таблиці, атласи, окремо видані частини курсу, навчальні наочні посібники.
Хрестоматія - навчальний посібник, що містить літературно-художні, історичні та інші твори чи уривки з них, які є об'єктом вивчення дисципліни. Вона допомагає розвитку аналітичних 0%97%D0%B4%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96"здібностей, набуттю навичок аналізу.
Навчальний наочний посібник - образотворчого мистецтва, видання матеріалів на допомогу у вивченні, викладанні і вихованню. Воно допомагає наочно уявити досліджувані об'єкти і явища, краще зрозуміти їх суть.
Практикум - навчальне видання, що містить практичні завдання і вправи, що сприяють засвоєнню теоретичних знань. 0%92%D1%96%D0%BD"Він сприяє набуттю практичних навичок, умінню використовувати знання для вирішення практичних завдань, закріплення пройденого 0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8"матеріалу (збірник задач, вправ, практичних завдань, лабораторний практикум).
До програмно-методичним видань відносяться: навчальна програма, навчально-методичний посібник, методичні рекомендації.
Навчальна програма - це навчальне видання, що визначає зміст, обсяг, а також порядок вивчення і викладання будь-якої навчальної дисципліни (її розділу, частини). Вона допомагає керувати навчальним процесом, впорядкувати його.
Навчально-методичний посібник - видання, що містить матеріали з методики викладання навчальної дисципліни (її розділу, частини) або методики виховання. Воно допомагає навчитися працювати самостійно. Відбиває твори, в яких викладається методика освоєння всього курсу, окремих його розділів, частин, тим або виконання практичних завдань.
Методичні рекомендації (вказівки) - видання, роз'яснень з певної теми, розділу або питання навчальної дисципліни, з методикою виконання певних завдань, певного виду робіт (семінарських, практичних).
За характером інформації, структурою та конструкції розрізняють і такі різновиди УІ, як курс лекцій, текст лекцій, 0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82"конспHYPERLINK "http://ua-referat.com/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82"ект лекцій, задачник, зошит і т.п.
Курс лекцій - навчальне видання, що містить повний виклад тем навчальної дисципліни, визначених програмою.
Текст лекцій - навчальне видання, що містить виклад матеріалів певних розділів навчальної дисципліни.
Конспект лекцій - навчальне видання, що містить короткий виклад курсу лекцій або окремих розділів навчальної дисципліни.
Спільним для підручників, навчальних посібників і практикумів для всіх типів шкіл є добротне оформлення. Їх друкують на міцних сортах паперу, покривають складовими або цельнокритимі тканинними палітурками. Навчальні програми та навчально-методичні посібники - це здебільшого брошури, вкриті текстовими обкладинками. У програмах відсутні ілюстрації.

Довідкові видання

При роботі над доповіддю, курсових, дипломних проектом і в багатьохінших випадках для з'ясування та уточнення різних питань, подій,фактів, понять, термінів залучається довідкова література.

Довідкове видання - видання містить короткі відомості наукового абоприкладного характеру, розташовані в порядку, зручному для їх швидкоговідшукання, не призначене для суцільного читання.

До довідковій літературі відносяться різні енциклопедичні словники,довідники, статистичні збірники, хроніки історичних подій,календарі знаменних дат, путівники.

Енциклопедії

Термін «енциклопедія» походить від грецького словосполученняenkyklios paideia, що означає «навчання з усього кола знань». Енциклопедією називається однотомні або багатотомне довідковевидання, що містить в узагальненому вигляді основні відомості з однієї або всімгалузей знання та практичної діяльності, викладені у вигляді короткихстатей, які наводяться в алфавітному або систематичному порядку.

Енциклопедії, містять найбільш істотні відомості по всіхгалузей знань, називаються універсальними (загальними), а що включають науково -довідкові матеріали з однієї якої-небудь галузі знання - галузевими (спеціальними). Також існують національні та регіональні енциклопедії,що роблять упор на надання відомостей пов'язаних з певною країноюабо регіоном; персональні енциклопедії, присвячені одній видатноїособистості («Лермонтовська енциклопедія»).

Структура енциклопедій може бути систематичною, тобто має в своєму розпорядженніматеріали по галузях знань, і алфавітній, в якій розташовані матеріалив алфавіті назв предметів. Найчастіше статті (слова) розташовані в енциклопедії в алфавітному порядку. Деякі великі статті, наприклад прокраїнах, континентах, великих містах, носять комплексний характер, тобтоскладаються з декількох частин, кожна з яких має підзаголовок.

Термін, який представляє собою назву статті, дається, як правило, вформі іменника і по можливості в однині

Як правило, кожна стаття в енциклопедії починається з визначеннятого терміну (поняття), який складає назву цієї статті. Цевизначення зазвичай характеризує в стислій і узагальнюючої формі основнезміст даного терміну.

Енциклопедії акумулюють величезні знання з різних галузей науки,дають можливість швидко знаходити відповіді на питання, що цікавлять.

Словники

Словником називається всяке збори слів (а також книга, яка міститьперелік слів), розташованих у певному порядку, переважноалфавітному, з поясненнями або перекладом на іншу мову.

Потреба в розумінні застарілих слів, а також текстів, написанихч ужою мовою чи діалектом, викликала створення словників ще на ранніх етапах розвитку писемності.

Зростаючі культурні потреби в період формування і розвиткулітературних національних мов, в період розвитку науки і техніки новогочасу викликають поява словників різних типів. За підбору сліві за характером їх пояснення основними є два типи словників:енциклопедичні та мовні (лінгвістичні).

Енциклопедичні словники містять визначення понять і термінів знайрізноманітніших галузей знань, коротко розкриває суть багатьох історичнихфактів, знайомлять з персоналіями - видатними діячами науки, літератури,мистецтва, а також включають до свого складу пояснення різного родувласних назв (географічних, назв установ тощо). Вониможуть бути універсальними, що охоплюють всі галузі культури або приватними,містять термінологію будь-якої науки чи техніки, будь-якої сферидіяльності.

До галузевим енциклопедично словників відносяться тематичні

(термінологічні) словники, що містять відомості по одній певнійгалузі знання. До таких словників належать політичний, філософський,економічний. Існують словники з етики та естетики. Також є бібліографічні словники, наприклад словник «Російські письменники».

Мовні словники будь-якого типу, являють собою оброблене збори словникових матеріалів, є важливим науковим посібником для досліджень у області мови. Описуючи норми літературної мови сучасної епохи, такісловники сприяють нормалізації живої літературної мови і є важливимпрактичним посібником для підвищення культури мовлення.

У залежності від призначення мовні словники діляться на кількатипів, серед них центральне місце належить тлумачним словниками.

Словник дає одне визнанеправильним написання слова і не допускає власне орфографічних варіантів. Словник не пояснює значення і походження слова, він служитьдля того, щоб довідатися про правильне написання. Вказується наголосслів та їх форм.

фразеологічний словник російської мови - дає тлумачення стійкихоборотів мови, які не можуть бути дослівно переклади іншими мовами.

Словник іноземних слів - дає коротке пояснення слів і термінівіншомовного походження, що зустрічаються в творах політичної,науково-популярної, технічної та художньої літератури, в засобахмасової інформації.

Одним з найбільш поширених видів словників є дво-ібагатомовні словники (перекладні).

Довідники

Довідники - книги, в яких зібрані необхідні дані щодопевних питань. Вони розрізняються за цільовим і читацькимпризначенням, змістом.

Довідники містять матеріал в стислому, концентрованому викладі.

Матеріал розташований в порядку, що полегшує швидке знаходження необхіднихвідомостей: в алфавітному, систематичному (за галузями знань),хронологічному і т.д. Довідники забезпечуються допоміжними покажчиками:Алфавітним, предметним, систематичним, іменним та географічним.

Довідники випускаються з багатьох проблем політики, економіки,природознавства, техніки, культури.

27.Видання для дозвілля містить загальнодоступні відомості з виготовлення або експлуатації різних предметів у побуті, за різноманітних форм самодіяльної творчості, захоплень. Вони близькі до виробничо-практичних та науково-популярним виданням. Однак відрізняються від них своїм цільовим призначенням.

Мета видань для дозвілля - сприяти раціональному використанню читачами вільного часу, розвитку аматорської творчості і т.п. У той же час ці видання мають гедоністичну спрямованість, вони розважальні, допомагають приємно, весело, цікаво провести час.

За характером інформацією видання для дозвілля поділяються на два види: практичні видання для аматорів, розважальні видання.

Практичні видання для любителів покликані дати певну суму знань і допомогти виробити необхідні вміння та навички в непрофесійної діяльності з метою отримати той чи інший практичний результат. До них відносяться: книги на допомогу молодій сім'ї, на допомогу молодій матері, з домоводства, садівництву, фото-і кінозйомки, шиттю, в'язанню, спортивної гімнастики, косметиці і т.п. Це можуть бути практичні посібники і керівництва, буклети, буклети-визначники, робочі таблиці.

Розважальні видання представлені спортивними, комп'ютерними та іншими інтелектуальними іграми, кросвордами, гороскопами, ворожіннями, збірками пісень, віршів до різних святкових дат та ін

Характерною особливістю оформлення видань даного виду є велика кількість ілюстрацій, часто багатоколірних. Серед них багато видань, в яких більшу частину обсягу займають зображення

28.Рекламне видання містить викладені у привабл ивій формі відомості про вироби, послуги, заходи з метою створення попиту на них. Воно містить коротку інформацію про споживчі властивості товарів і різних видах послуг з метою їх реалізації, створення попиту на них, а також відомості про особу, організації, творах мистецтва, літературно-художньому виданні і т.п. з метою їх популяризації.

Цільове призначення рекламного видання - сприяти реалізації товарів і послуг, створити попит на них. Воно може бути розраховане на масового споживача і на фахівця.

Специфіка інформації, зафіксованої в рекламному виданні, полягає в тому, що тут поєднується популярний, довідковий і оціночно-рекламний текст. Більшість цих видань випускається у вигляді каталогів, проспектів і афіш.

Каталог містить систематизований перелік наявних у наявності предметів і послуг.

Проспект містить перелік предметів і послуг, планованих до випуску, продажу чи показу.

Афіша - видання з інформацією про який-небудь культурному заході і призначене для розклеювання (концертна афіша).

Значне місце серед рекламних видань займають буклети - видання у вигляді одного аркуша друкованого матеріалу, сфальцьованого будь-яким способом у два згини або більше.

Оформляються рекламні видання барвисто. Текст у них супроводжується великою кількістю ілюстрацій, часто багатоколірних. Велику групу складають видання, у яких переважають зображення, а текст виконує допоміжну функцію.

29. Літерату́рно-худо́жні видання́ — видання, що об'єднують усі твори художньої літератури, різноманітні за жанрами, часом і місцем їх появи у світ

До них належать:

-наукове літературно-художнє видання (підготовлені з найбільшою повнотою, з урахуванням попередніх редакцій і варіантів, ретельно прокоментовані і призначені для дослідницької роботи твори художньої літератури);

-науково-масове літературно-художнє видання (містить найзначніші твори письменника, збагачене вступною статтею, примітками, коментарями і призначене для поглибленого вивчення творчості письменника);

-масове літературно-художнє видання (містить окремі твори письменника, здебільшого без вступної статті, приміток чи коментарів і призначене широкому колу читачів);

Різновидом масових літературно-художніх видань може бути альманах, антологія, документально-художнє видання, науково-художнє видання.

Наукове видання (НІ) містить результати теоретичних чи експериментальних досліджень, а також підготовлених науковцями до публікації пам'яток культури, історичні документи та літературні тексти.

Головною функцією сучасних НІ є документного забезпечення науковою інформацією різних сфер діяльності суспільства: науки, виробництва, освіти, культури, управління. Крім того, є група НІ, основна соціальна функція яких полягає у забезпеченні знайомства суспільства зі змістом творів наукової спадщини минулого.

НІ розраховані на фахівців у цій галузі науки, однак можуть використовуватися і іншими категоріями читачів.

Характер інформації НІ визначається специфікою наукового знання. Вони відображають результати або хід теоретичних чи експериментальних досліджень. Тематика наукових видань фактично безмежна. НІ можуть відображати будь-які питання: теорії, закони, гіпотези, окремі відкриття, хід дослідження, опис конкретного досвіду, генезис науки або наукового напрямку, дискусію з приводу спірних питань, критику будь-яких положень і т.д. Тут описується методика досліджень, історія найважливіших відкриттів, нові явища, закономірності розвитку природи і суспільства, висвітлюються відомі факти з нових позицій і т.п. НІ - це інструмент і результат дослідницької праці.

За характером інформації, співвідношенню теоретичного та емпіричного матеріалу НІ діляться на два підвиди: науково-дослідні видання та джерелознавчі видання (пам'ятники історії і культури).

Науково-дослідне видання призначене для наукової роботи і містить теоретичні або експериментальні дані (відомості).

Історикознавче видання класичних творів, документів, архівних матеріалів і т.п. відрізняється особливою ретельністю підготовки тексту до публікації і розгалуженим науково-довідковим апаратом.

За додатковою цільовим призначенням і специфіці інформації науково-дослідні видання діляться на ряд підвидів: монографія, автореферат дисертації, препринт, тези доповідей наукової конференції, матеріали конференції, збірник наукових праць.

Монографія являє собою наукове видання у вигляді книги, яка містить повне або всебічне дослідження однієї проблеми або теми, що належить одному чи кільком авторам. Монографія являє собою вичерпне узагальнення теоретичного матеріалу з наукової проблеми з критичним аналізом, визначенням значущості, формулюванням нових концепцій.

Автореферат дисертації - наукове видання у вигляді брошури авторського реферату проведеного дослідження, яке подається на здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук. Автореферат дисертації складається відповідно до встановлених вимог, інформує про основні смислових аспектах дисертації та фіксує науковий пріоритет автора.

Препринт - наукове видання з матеріалами попереднього характеру, які публікуються до виходу у світ видання, в якому вони можуть бути поміщені.

Тези доповідей (повідомлень) наукової конференції (з'їзду, симпозіуму) - науковий неперіодичний збірник, опублікованих до початку конференції матеріали попереднього характеру (анотації, реферати доповідей і повідомлень).

Матеріали конференції (з'їзду, симпозіуму) - неперіодичний збірник, у якому підсумки конференції (доповіді, рекомендації, рішення). Залежно від напрямку розрізняють матеріали наукової, науково-практичної конференції і т.п.

Збірник наукових праць - збірник матеріалів досліджень, наукових установ, навчальних закладів або товариств. Це - «Праці», «Вчені записки» та інші збірники, що містять статті різних авторів, у яких викладаються проміжні або кінцеві результати науково-дослідної або дослідно-конструкторської роботи.

До особливого виду НІ можна віднести зібрання творів (повне зібрання творів) вчених, тобто видання, що містять всі або певне коло наукових праць певного автора або співавторів-науковців.

По конструкції НІ діляться на малооб'ємні (матеріали конференцій, автореферат дисертації) та об'ємні - їх більшість. Середній обсяг монографії - 10-20 обліково-видавничих аркушів, зібрань творів і багатотомних праць - 30 і більше листів. Зібрання творів, фундаментальні праці випускаються в цельнотканевих палітурках, нерідко використовується тиснення. Автореферати дисертацій, тези доповідей оформлюються простіше, на дешевому папері, в обкладинках. Їх розмножують засобами оперативної поліграфії або на ЕОМ.

Разом з тим оформлення НІ має і спільні риси. Це, по-перше, ретельно розроблений довідковий апарат видання, відповідний їх змістом та структурою. Матеріали конференції супроводжуються іменними, алфавітними списками учасників конференції. Збірники статей супроводжуються передмовами, іменними покажчиками (авторів, персоналій, установ). Наукові збірники мають тематичними рубриками, змістом і т.п. По-друге, для НІ характерна особлива точність і детальність шрифтових ілюстрацій (графіки, діаграми, креслення), фотоілюстрацій. Рідко застосовуються художні репродукції і гравюри, за винятком книг з історії культури, літератури, мистецтва.

Носіями наукової інформації є не тільки наукові видання, а й неопубліковані (дисертація, звіт про науково-дослідної та дослідно-конструкторської роботи, депонована рукопис, інформаційний листок, рукопис перекладу) і непублікуемие документи (звіт про закордонні відрядження, протокол випробувань виробів та матеріалів), а також документи на нетрадиційних носіях інформації (мікрофільм, мікрофіші, магнітна плівка, диск, дискета, відеодиск і т.п.).

30. Виды изданий по знаковой природе информации.

1. Текстовое издание — издание, большую часть объема которого занимает словесный, цифровой, иероглифический, формульный (химические или математические знаки) или смешанный текст.

2. Нотное издание — издание, большую часть объема которого занимает нотная запись музыкального произведения (произведений).

3. Картографическое издание — издание, большую часть объема которого занимает картографическое произведение (произведения).

4. Изоиздание — издание, большую часть объема которого занимают изображения.

 

31. Картографічні видання належать до ідеографічного виду документа, тому що для фіксування інформації тут використовують умовні позначення – картографічні знаки, не схожі на реальні об'єкти та явищаЗа своєю формою картографічні знаки можуть бути геометричними, буквеними й наочними.

Карта (від грец. лист) – картографічне видання, побудоване в картографічній проекції, зменшене, узагальнене зображення поверхні Землі, іншого небесного тіла або позаземного простору, що показує розташовані на них об'єкти у визначеній системі картографічних умовних знаків.Карти поділяють на види за такими основними ознаками: зміст і широта охоплення матеріалу, охоплення території, масштаб, об'єкт дослідження, функціональне (цільове) призначення, рівень узагальнення та інше.

Атлас – картографічне видання, що складається з багатьох карт, об'єднаних загальною програмою. Він являє собою альбом або набір окремих аркушів із текстом, що містить зображення різноманітних об'єктів (карти, креслення, малюнки і т. ін.)

Атлас – це кодексовий документ, що відноситься, як правило, до книжкового видання.

Глобус – (лат. glоbus – куля) – об'ємний документ у формі кулі – моделі Землі з картографічним зображенням її поверхні. На ньому порівняно точно, але в зменшеному виді зображені Земля і її поверхня.Подібно картам у глобусах використовують картографічні знаки і генералізацію, але відбивають земну поверхню в її ортогональній проекції на кулі. Будь-який відрізок лінії на глобусі зображений з однаковим зменшенням щодо земної поверхні, завдяки чому він зберігає рівномасштабність зображення (його масштаб залишається постійним).Поряд із земними роблять глобуси Місяця і планет, а також небесної сфери з найбільш яскравими зірками на сітці екваторіальних координат

32.Образотворче видання – видання живописних, графічних, скульптурних творів мистецтва, спеціальних чи художніх фотографій та інших графічних робіт, креслень, діаграм, схем тощо.

Альбом (фр. album – переплетені листи) – ізовидання, основу якого складає поліграфічне відтворення картин, малюнків, креслень, фотознімків і т.ін. з коротким текстом пояснення.

За змістом і характером оригіналів, що зображаються, відтворних в альбомах, вони поділяються на три основні види

1. альбоми з мистецтва, професійного й народного (за видами мистецтв – живопис, графіка, архітектура, скульптура, декоративно-прикладне, монументальне мистецтво – і змішані). У них містяться репродукції творів мистецтва або оригінальні (авторські) графічні роботи (гравюри, офорти, літографії, монотипии та ін.);

2. фотоальбоми (видові, публіцистичні для репортажу, історико-революційні, портретно-біографічні, туристичні, по театрального й кіномистецтва і т. ін.). У них містяться репродукції фотозображень, спеціально виготовлених з натури для даного альбому або підібраних з наявних матеріалів (документальні, архівні фотографії, кінокадри
та ін.)

3. науково-технічні альбоми (наукові, виробничо-інструктивні, технічні, навчальні, науково-популярні, альбоми й атласи, крім картографічних). У них містяться креслення, наукові і технічні малюнки, фотографії, схеми, графіки, плани тощо.

Плакат

Плакат (лат. placatum – оголошення, афіша) – аркушеве ізовидання, що містить малюнок, фотографію, монтаж або яке-небудь спеціальне зображення з невеликим текстом пояснення. Випускається у вигляді одного або кількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, віддруковано з однієї або обох сторін аркуша, призначено для експонування.За технікою виконання ізовидання діляться на репродукції й естампи.

Репроду́кція — відтворення.

33.???????????

34. Основні розмірні та кількісні параметри видання

Формати видань.
Форматом видання прийнято вважати розмір за шириною й висотою, що склався після обрізування видання з трьох сторін. Для досягнення певного формату видання з метою зменшення відходів після його обрізування світова видавнича практика виробила такі основні способи складання аркушів паперу: англ.. in folio, аркуш згинався один раз навпіл (текст, що друкувався з обох боків мав таким чином 4 сторінки, а одна сторінка – ј доля аркуша), in quarto – аркуш згинався вдвічі (виходило 8 сторінок, а одна сторінка – 1/8 доля аркуша), in octavio – згинався в 4 рази (за умов другу з обох боків виходило 16 сторінок, а одна сторінка – 1/16 доля аркуша). На вибір формату видання впливають такі чинники – обсяг видання, вид видання, читацька адреса, формат паперу, на якому друкуватиметься наклад, можливості конкретної друкарні і вимоги держ стандарту.
Обираючи формат журнального видання, його засновник має бути добре обізнаним у питаннях, які стосуються класифікації цього виду видавничої продукції бодай за двома найголовнішими ознаками: зміст і читацьке призначення.

Обсяг видання. Поняття обсягу, як і формату видання, криється в його кількісній характеристиці. Найперша – це число сторінок або колонок. Професійними ж означеннями такої характеристики є різні види аркушів. Фізичний друкований, умовний друкований, авторський,обліково видавничий,паперовий

Паперовий – виготовлений з рослинних або штучних волокон і доведений до певних розмірів листоподібний матеріал, призначений для різних цілей, здебільшого для друкування текстів чи ілюстрацій.

Друкований (з фізичної точки зору) – це площа поверхні паперового аркушу певного розміру, призначена для нанесення фарби із заздалегідь виготовленої друкованої форми. Тому такий аркуш ще називають фізичний друкований. На один друкований аркуш можна нанести два відбитки за допомогою фарби. Таким чином, один фізичний друкований аркуш складає половину паперового аркуша. Обсяг книги у фізичних друкованих аркушах визначається поділом загальної кількості сторінок видання на число їх в одному друкованому аркуші. Оскільки, один друкований аркуш – це половина паперового, то останніх буде вдвічі менше.

Умовний друкований аркуш – це такий друкований аркуш, який слугує одиницею обліку й зіставлення різних обсягів видань, видрукуваних на паперових аркушах різних форматів й за основу розміру якого взято величину 60х90 см загальною площею 5400 см² .

Авторський – це умовна одиниця виміру обсягу створеного автором оригіналу, що складає 40 тис знаків прозового тексту з урахуванням розділових знаків та прогалин між словами, або 700 рядків віршованого тексту, або 3 тис см² площі ілюстраційного матеріалу.

Обліково-видавничий – це умовна одиниця виміру обсягу власне авторського, а також доданого видавництвом іншого текстового чи ілюстративного матеріалу, куди входить вся службова частина видання. Він становить 40 тис знаків прозового тексту з урахуванням розділових знаків та прогалин, або 700 рядків віршованого тексту, або 3 тис см² площі ілюстраційного матеріалу. Рекламний текст сюди не входить

600*900 840*1080 700*1000 700*900 600*900 600*840 840*1080 700*1000 750*900 700*900 600*840

1/8 1/16 1/16 1/16 1/16 1/16 1/32 1/32 1/32 1/32 1/32

60*90/8 84*108/16 70*100/16 70*90/16 60*90/16 60*84/16 84*108/32 70*100/32 75*90/32 70*90/32 60*84/32

220*290 205*260 170*240 170*215 145*215 145*200 130*200 120*165 107*177 107*165 100*140

205*277 192*255 158*230 155*210 132*205 130*195 123*192 112*158 100*170 100*155 95*130

Види журналу,обсяг	Формат (см) і частка аркуша
Літературно-художній журнал: - великого та середнього обсягу - малого обсягу (16-56 стор.) Громадсько-політичний журнал Науково-популярний журнал: - для широкого кола читачів - для школярів середнього та старшого шкільного віку Популярний журнал Виробничо-практичний журнал: - ілюстрований - з незначною кількістю ілюстрацій Науковий журнал: - ілюстрований - з незначною кількістю ілюстрацій Реферативний журнал	84*108/16, 70*108/16, 70*100/16, 70*90/16, 60*84/16, 60*90/16, 84*108/32 84*108/16, 70*100/16, 70*108/8, 60*90/8 Те саме 70*100/16, 70*108/16, 84*108/16, 84*108/32, допускається 60*90/8 60*90/8, 70*100/16, 84*108/32 70*100/16, 70*108/16, 84*108/16, 84*108/32, допускається 60*90/8 84*108/16 60*84/8, 60*90/8, 60*84/16, 60*90/16, 70*100/16, 70*108/16 60*84/8, 60*90/8, 84*108/16 60*84/16, 60*90/16, 70*100/16, 70*108/16 60*84/8, 60*90/8, 60*88/8
Основні формати газет (мм)	Похідні формати газет (мм)
(A2) 420*594 450*598 420*630 420*598 420*578 350*540	(A3) 297*420 (A4) 210*297 299*450 225*429 315*420 210*315 299*420 210*289 289*420 210*275 270*350

 

 

Обсяги видань.

Для звичайного споживача друкованої продукції, не посвяченого в ази видавничої справи, оцінка обсягу того чи іншого видання, скажімо, книги здебільшого зводиться до визначень: тонка, дуже тонка, товста, дуже товста, середня, так собі. Школярі й студенти, як правило, лякаються "товстих" навчальних посібників і підручників. Як тільки не називають великообсягові книги ті, хто не з бажання, а вимушено користується ними: "пухлі романи", "гросс-бухи", "наповнений водою томище", "штучна жуйка" тощо. З іншого боку, любителі, скажімо, любовних романів або детективів, навпаки, розчаровуються, коли беруть до рук таке чтиво у "тонкому" редакторському та поліграфічному викона