Жорстоке поводження з тваринами. Аналіз складу злочину

Основним безпосереднім об'єктом є відносини моральності у сфері гуманного ставлення людей до тварин.

Жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині. Виховання гуманного ставлення до тварин є важливою складовою етичного, культурного та екологічного виховання громадян.

Предметом злочину є всі хребетні820. У юридичній літературі склалася догматична думка, що маються на увазі ссавці та птахи821, хоча в ст. 3. Закону України "Про тваринний світ" від 13 грудня 2001 р. поняття хребетних тлумачиться ширше (серед них риби, земноводні, плазуни, птахи, ссавці та ін.).

Однак вивчення І. А. Головко кримінальних справ засвідчило, що цей злочин вчиняється, як правило, щодо ссавців та птахів. У юридичній літературі підтримано позицію, що предметом злочину потрібно вважати хребетних - тварин, що мають кістковий хребет, головний і спинний мозок, кровоносну та нервову системи.

Предметом злочину можуть бути дикі тварини (тварини, природною середою перебування яких є дика природа, зокрема ті, що перебувають у неволі чи напіввільних умовах), домашні свійські тварини (тварини, що розплоджуються та утримуються людиною у помешканні для естетичних потреб і потреб у спілкуванні), сільськогосподарські тварини (тварини, що вирощуються людиною для отримання продуктів та сировини тваринного походження або тваринницької продукції), безпритульні тварини (домашні свійські тварини, що залишились без догляду їх власників або господарів і живуть в умовах, цілком або частково створюваних діяльністю людини), лабораторні тварини (тварини, які використовуються для проведення наукових дослідів, експериментів) у разі порушення правил "процедури".

Об'єктивна сторона складу злочину може виражатися у двох формах: 1) знущання над тваринами; 2) нацьковування тварин одна на одну.

Знущання - це діяння, що спричиняють страждання тварини, зокрема біль, каліцтво, травму, позбавлення місць природного перебування, порушення санітарно-гігієнічних норм утримання, вживання пристосувань, що змушують тварину перебувати у неприродній позі тощо або смерть тварини без застосування методів евтаназії.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони в першій із його форм є спосіб вчинення злочину (застосування жорстоких методів).

Знущання, вчинене із застосуванням жорстоких методів, вказує на таку ситуацію, коли винний усвідомлював, що завдає тварині особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості ударів, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо) страждань.

Ураховуючи те, що "жорстокість" це оціночна категорія, слід ураховувати ст. 7. Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" від 21 лютого 2006 р., яка визначила загальні правила утримання тварин, що виключають жорстокість.

Нацьковування тварин одна на одну - це дії, спрямовані на те, щоб примусити битися, кусатися, іншим чином змагатися тваринам між собою.

Згідно зі ст. 25 вказаного закону забороняється проведення боїв тварин, спортивних, видовищних заходів, що передбачають переслідування, умертвіння, спостереження передсмертної агонії тварин, використання для умертвіння тварин інших тварин.

Цей злочин вважатиметься закінченим, якщо особа вчинила діяння, зазначені в диспозиції ст. 299 КК.

Суб'єктом злочину може бути фізична осудна особа, яка досягла 16 років.

Із суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням, що діяння щодо тварини призводять до її мучення та заподіяння їй фізичного болю. Хуліганський мотив може бути обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони в обох формах злочину (він визначений альтернативно).

Корисливий мотив визначений альтернативно в другій формі вчинення злочину.

Жорстоке поводження з тваринами, яке грубо порушувало громадський порядок і було обумовлене явною неповагою до суспільства, повністю охоплюється диспозицією ст. 299 КК і додаткової кваліфікації за ст. 296 КК не потребує.

Кваліфікований вид злочину - жорстоке поводження з тваринами, в присутності малолітнього. Під малолітньою особою розуміється дитина, якій не виповнилося 14 років. Ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що присутня особа є малолітньою, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати.

У здійсненні спочатку незаконного полювання (незаконного заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом), а потім жорстокого поводження з твариною (тваринами) діяння особи слід кваліфікувати за сукупністю злочинів за ст. 248 (ст. 249) і ст. 299 КК825.

Не утворює складу злочину знищення шкідників сільськогосподарського виробництва, заразних і бездоглядних тварин з дотриманням нормативних вимог, а також використання тварин для проведення медичних експериментів і досліджень у спеціальних медичних та інших установах, які мають на це право.

Злочин, передбачений ст. 299 КК, слід відмежовувати від ст. 89 КпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Основна відмінність зазначених злочину і правопорушення має залежати від характеру та ступеня суспільної небезпечності, а також спрямованості умислу винного, мотивів, цілей та обставин учиненого діяння.

Також кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення дій способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу (ч. 2 ст. 248 КК). До них належать такі прийоми полювання, які мають загальнонебезпечний або винищувальний характер та здатні викликати загибель великої кількості представників дикої фауни: використання автоматичної зброї, газу, вибухових речовин, електричного обладнання тощо.