Особливості усиновлення повнолітніх осіб

. Підстави для такого усиновлення можуть бути різноманітні, однак вони не повинні суперечити загальним завданням усиновлення як правового інституту.

Повнолітня особа може бути усиновленою, тільки якщо вона не має матері або батька чи, будучи дитиною (до досягнення повноліття), була позбавлена їхнього піклування. Однак усиновлення повнолітніх осіб слід визнати не як правило, а як виняток. Тому суду, який вирішуватиме питання щодо усиновлення, закон встановлює додаткові умови, а також окреслює додатковий обсяг обставин, котрі необхідно встановити під час розгляду справи.

Такими чинниками є:

- винятковість, тобто необхідно довести суду необхідність проведення усиновлення, а також неможливість оформлення іншого правового зв'язку між особою, яка бажає усиновити, та особою, котру бажають усиновити (одруження, складання заповіту на користь цієї особи). При цьому здійснення усиновлення не повинно обумовлюватися досягненням іншого правового наслідку, ніж правового оформлення, можливо, вже наявного фактичного родинного зв'язку;

- врахування сімейного стану особи, яку бажають усиновити, а саме наявність батьків або їхнього піклування;

- врахування сімейного та родинного стану особи, яка бажає усиновити повнолітню особу. Тобто до уваги судом повинні бути взяті наявність чи відсутність в усиновлювача своїх дітей. Це може послужити підставою визнати необхідність здійснення усиновлення, зважаючи на природне бажання особи продовжити рід, передати справу та ін. Закон безпосередньо не встановлює заборону на усиновлення повнолітньої особи особою, яка вже має власних дітей, але цей фактор повинен враховуватися судом. При цьому можуть братися до уваги обставини, котрі визначають можливість рідних дітей бути спадкоємцями (напр., у порядку усунення від спадщини);

- невичерпність обставин, які можуть враховуватися судом. Тобто врахування (розширення) обставин, які повинні враховуватися судом при вирішенні питання про усиновлення повнолітньої особи, визначається у кожному конкретному випадку.

Обставини, на які слід звернути увагу при усиновленні повнолітньої особи, зазначені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав". Серед таких обставин вказано, зокрема, необхідність усиновлення і неможливість оформлення іншого правового зв'язку між особою, яку бажають усиновити, та особою, яка хоче це зробити (складення заповіту тощо). При цьому звернення до суду із заявою про усиновлення не повинно бути зумовлене бажанням досягти іншого правового наслідку, ніж юридичне оформлення родинного зв'язку (можливо, вже наявного фактично). Закон не встановлює заборони на усиновлення повнолітньої особи тією, яка має власних дітей, проте на цей факт необхідно зважати виходячи з обставин, що визначають можливість рідних дітей бути спадкоємцями. У кожному конкретному випадку суд при вирішенні питання про усиновлення повнолітньої особи може врахувати й інші обставини.

Скасування усиновлення.

Уси­новлення може бути скасоване за рішенням суду з таких під­став:

1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сі­мейного виховання;

2) дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяж­ку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;

3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх бать­ківських обов'язків.

Скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття. Усиновлення може бути скасоване після досягнення дитиною повноліття, якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоров'ю уси­новлювача, усиновленого або інших членів сім'ї. Усиновлення скасовується від дня набрання чинності рі­шення суду. У разі скасування усиновлення припиняються на майбутнє права та обов'язки, що виникли у зв'язку з усинов­ленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами, на­томість відновлюються права та обов'язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням.

У разі скасування усиновлення дитина має право на збереження прізвища, імені та по батькові, які вона одержала у зв'язку з усиновленням. За бажанням дитини їй присвоюється прізвище, ім'я, по батькові, які вона мала до усиновлення. Державний ор­ган реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду вносить відповідні зміни до актового запису про народження дитини(протягом 1 місяця).Право на звернення до суду з позовом про скасування уси­новлення мають батьки, усиновлювач, опікун, піклувальник, ор­ган опіки та піклування, прокурор, а також усиновлена дитина, яка досягла чотирнадцяти років.