Предмет вивчення дисципліни РПС.
Об’єктом вивчення дисципліни рег. економіка є продуктивні сили суспільства та їхні розміщення і збалансований розвиток у розрізі окремих регіонів.
Продуктивні сили суспільства – це органічна єдність минулої та живої праці, сукупність речовинних та особистих елементів господарства, необхідних для того, щоб перетворити природні блага у предмети, послуги та умови, що здатні задовільнити потреби людей та забезпечити процес розвитку суспільства. Є три основні ланки: природні ресурси, ТР та сфера господарства і науково-технічна сфера.
Природні ресурси – потенційні природні цінності, запаси та можливості, використання яких у господарській діяльності людини може принести певний соціально-економічний ефект. Виділяють 2 основних методи економічної оцінки природних ресурсів: витратний (полягає в оцінці суми витрат на освоєння даного виду ресурсів) та рентний (оцінка можливого економічного ефекту від використання даного виду ресурсів за винятком витрат)
Природно-ресурсний потенціал території – це сукупна продуктивність її природних ресурсів, як засобів виробництва і предметів споживання, яка виражається у їх суспільній споживчій вартості.
РПС – це галузь економічної науки, що вивчає специфічні, просторові аспекти вияву економічних законів. Об’єктом вивчення є продуктивні сили, а предметом науки – їхній територіальний стан і розвиток.
РПС вивчає економічний результат територіальної організації господарства для обгрунтування ефективної регіональної політики.
Одним із головних завдань РПС як науки є виділення найголовніших обставин, які зумовлюють саме таке, а не інше територіальне розташування об’єктів господарства.
Другим основним завданням є обгрунтування оптимального розміщення продуктивних сил. Поняття оптимальності передбачає отримання якомога більшого інтегрального ефекту від правильного розміщення підприємства, від найкращ.територіальної організації регіону, країни
Підходи до визначення поняття РПС
1. Це історичний процес зміни господарського обличчя території
2. Географічна картина взаєморозташування основних елементів господарства на певний момент часу
3. Регульований процес управління ринком і взаєморозміщення основних ланок господарства певної території
4. Наукова і навчальна дисципліна, яка вивчає як загальні закономірності розташування продуктивних сил, так і їх конкретний прояв у галузевому та територіальному аспектах на регіональному і міжрегіональному рівнях.
Поняття РПС можна розуміти з різних точок зору:
1) як еволюційний процес поступово є зміни геогр. картини розвитку господарства на території.
2) як стан взаємо зміщення об’єктів господарства на певній території, на певний момент
3) як керований процес розміщення та переміщення об’єктів господарства на певній території
Основні наукові засади, теорії, та моделі розміщення продуктивних сил.
1. Географічний детермінізм (Гіппократ, Страбон, Реклю, Монтеск’є, Соловйов). Його сутність полягає в тому, що визначальною силою у розвитку людства (виключно з РПС) оголошується природне середовище і географічне розташування тієї чи іншої країни чи регіону.
2. Енвайроменталізм (Симпл, Сміт, Тейлор) – Його сутність полягає в тому, що міжнародний поділ праці визнач. відмінностями у природному середовищі
3. Марксистська теорія розвитку і РПС виходила з настанови про те, що вона зумовлюється способом виробництва і їх територіальною організацією істотно залежить від соціального ладу
4. Хорологічна теорія Гетнера, грунтуєтьс на тому, що кожна місцевість на земній кулі є унікальною і неповторною, тому не можна визначати будь-які закономірності у розташуванні господарських об’єктів, а в кожному випадку треба розвивати господарство виходячи виключено з індив особливостей кожного району.
5. Математичні модел і економічного розвитку району, за яких окреме підприємство має оптимально розташуватися таким чином, аби воно давало найбільший прибуток.
- Вебера та Тюнена, модель кінцевої структури господарства району.
- Леша та Кристалера – модель правильних шестикутників.
Останнім часом переважає погляд, що економічні закони і закономірності мають загальний характер, але проявляються вони неоднаково в країнах з різною соціально-політичною побудовою.
