РОБОЧИЙ ЗОШИТ
для самостійної роботи студентів 3 курсу
Навчальна дисципліна «Пропедевтика внутрішньої медицини»
модуль 1 «Основні методи обстеження хворих в клініці внутрішніх хвороб»
Напрям «Медицина»
Спеціальність «Лікувальна справа»
Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини №2
Автори: Бичков О.А.
Затверджено на засіданні кафедри від ___________2015 р., протокол № _____
Розглянуто та затверджено цикловою методичною комісією з терапевтичних дисциплін від _____________2015 р., протокол № _____
ВСТУП
Ключовим засобом організації самостійної роботи студентів (СРС) з тем дисципліни, які відведені на самостійне опрацювання є робота студента над робочим зошитом. Її необхідно починати з ознайомлення щодо основних питань теми. Наступним етапом роботи є ознайомлення з переліком джерел, серед яких студент може знайти відповіді на поставлені питання. Для більш детального вивчення даної проблеми студент може використати не тільки підручники, а й відповідні медичні сайти. Після ознайомлення з теоретичним матеріалом, студенту слід оцінити ступінь засвоєння матеріалу. Для досягнення поставленої мети студент вирішує запропоновані завдання, тестові запитання з теми. Особливу увагу при підготовці до заняття студент повинен звернути на необхідний мінімум тих практичних навичок, якими йому необхідно оволодіти. Для цього він вивчає відповідні розділи підручників, посібників, де має місце дана інформація. Організація СРС за допомогою робочого зошита (РЗ) здійснюється наступним чином: викладач представляє РЗ студенту або на електронних носіях (можливо на кафедральному сайті), або в друкованому вигляді, далі студенти виконують завдання в позааудиторний час. Фінальний етап роботи детермінується перевіркою викладачем представленої студентом самостійної роботи з оцінюванням її на початковому етапі практичного заняття. Критерії оцінки завдань робочого зошита Кожне завдання вимагає окремого підходу при оцінці якості його виконання зі своїми критеріями. У разі використання 5-бальної оцінки кожного виду завдань слід дотримуватися загальнодидактичних критеріїв, а саме: Оцінка «5» ставиться, якщо студент:1. Виконав роботу без помилок і недоліків.2. Допустив не більше одного недоліку. Оцінка «4» ставиться, якщо студент виконав роботу повністю, але допустив в ній:1. Не більше однієї негрубої помилки і одного недоліку.2. Не більше двох недоліків. Оцінка «3» ставиться, якщо студент правильно виконав не менше половини роботи або допустив:1. Не більше двох грубих помилок або не більше однієї грубої і однієї негрубої помилки і одного недоліку;2. Не більше двох-трьох негрубих помилок або однієї негрубої помилки і трьох недоліків;3. За відсутності помилок, але за наявності чотирьох-п'яти недоліків. Оцінка «2» ставиться, якщо студент:1. Допустив число помилок (недоліків) перевищує норму, при якій може бути виставлена оцінка «3».2. Якщо правильно виконав менше половини роботи.3. Не приступив до виконання роботи.Правильно виконав не більше 10 % всіх завдань.Змістовий модуль 2: «Фізикальні та інструментальні методи дослідження стану бронхо–легеневої системи»
Практичне заняття №7. «Інструментальні та лабораторні методи дослідження органів дихання».
Мета (навчальні цілі): Ознайомлення з методикою проведення спірографічного, пневмотахографічного дослідження функції зовнішнього дихання, пікфлоуметрії та реєстрації її показників в щоденнику пацієнта; навчитися розпізнавати основні порушення вентиляційної функції легень, встановлювати їх тип, тяжкість та давати їм клінічну оцінку; визначати показання та протипоказання до проведення інструментальних та лабораторних методів обстеження органів дихання.
Студент повинен знати:
1. Визначення методу спірографії, пневмотахографії, пікфлоуметрії, сформулювати показання і протипоказання до них.
2. Показники функції зовнішнього дихання.
3. Що таке обструктивний тип вентиляційних розладів, причини його розвитку і функціональні прояви.
4. Що таке рестриктивний тип вентиляційних розладів, причини його розвитку і функціональні прояви.
5. Що таке змішаний тип вентиляційних розладів, причини його розвитку і функціональні прояви.
6. Показання та протипоказання до проведення діагностичної та лікувальної бронхоскопії.
7. Можливі ускладнення при проведенні інструментальних досліджень.
8. Методику пульсової оксиметрії, мету і діагностична цінність методу, нормативи, показання до проведення оксигенотерапії.
9. Рентгенографічне дослідження органів грудної клітки, комп'ютерна томографії грудної клітки, флюорографія, їх визначення, переваги та недоліки
10. Основні зміни харкотиння при макро- та мікроскопічному дослідженні.
Студент повинен вміти:
1. Ознайомитися з методикою та технікою виконання дослідження функції зовнішнього дихання (спірографія, пневмотахографія, пікфлоуметрія).
2. Визначати показникіи функції зовнішнього дихання в нормі та патології (визначення обструктивного, рестриктивного та змішаного типів порушення вентиляції)
3. Визначати показання та протипоказання до проведення бронхологічних методів обстеження хворим пульмонологічного профілю (бронхоскопії та бронхографії).
4. Оцінювати макро- та мікроскопічні зміни харкотиння.
5. Проводити аналіз спірограм, бронхограм, рентгенограм, загальних аналізів харкотиння тематичних хворих з патологічними симптомами, що виявлені в процесі обстеження
Основні терміни теми (5-6)
Термін | Визначення |
Спірографія | метод графічної реєстрації змін легеневих об'ємів при виконанні дихальних рухів. |
Пневмотахографія | метод графічної реєстрації швидкості руху потоку повітря при спокійному диханні і виконанні певних дихальних маневрів. |
Пікфлоуметрія | метод моніторингу пікової швидкості видиху (ПШВ), яка вимірюється в літрах за секунду або за хвилину і є параметром оцінки ступеня обструкції дихальних шляхів. |
Бронхоскопія | метод, що дозволяє за допомогою використання певної оптичної техніки провести огляд внутрішньої поверхні бронхів, вивчити рельєф слизистої оболонки і її малюнок, дати характеристику конфігурації бронхів до субсегментарного рівня. |
Пульсоксиметрія | визначення показника сатурації кисню в артеріальній крові, що прямо корелює з рівнем гіпоксемії і гіперкапнії. |
ЛІТЕРАТУРА:
1. Пропедевтика внутрішніх хвороб / За ред. В.Ф. Москаленка, І.І. Сахарчука.- К.: „Книга плюс”, 2007. - 631с.
2. Пропедевтика внутрішніх хвороб / За ред. Ю.І. Децика.-К.: Здоров’я, 1998.- 504 с.
3. Основи внутрішньої медицини: Пропедевтика внутрішніх хвороб / За ред. О.Г. Яворського. – Київ- „Здоров’я” 2004. – 499 с.
4. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими: Підруч. для студентів вищих медичних закладів освіти ІІІ-ІY рівнів акредитації. Рекомендовано МОЗ України / За ред. А.В. Єпішина.- Тернопіль, 2001.- 768 с.
5. Никула Т.Д., Шевчук С.Г., Мойсеенко В.О., Хомазюк В.А., Палієнко І.А. Пропедевтика внутрішніх хвороб: Клінічний практикум.- К.: Задруга, 2005.- 222 с.
6. Нетяженко В.З., Семина А.Г., Присяжнюк М.С. Практические занятия по методам обследования больных в клинике внутренних болезней.-К.: Хрещатик, 1995.- 223 с.
7. Инструментальные методы исследования функции внешнего дыхания при заболеваниях бронхо-легочной системы. Методические рекомендации /Мостовой Ю.М., Константинович Т.В., Колошко Е.Н., Распутина Л.В.- Киев, 2001.- 38 с.
8. Тестовые задания по пропедевтике внутренних болезней / Под ред.Т.Д. Никулы.- К.: Задруга, 1999.- 108 с.
9. Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з професійно орієнтованих дисциплін Крок-2. Загальна лікарська підготовка. Частина перша: терапія, хірургія / І.А. Палієнко, Т.Д. Никула, А.В. Прима та ін. / МОЗУ, МОНУ, НМУ, Центр тестування / За ред. В.Ф. Москаленка та ін.- Київ-Вінниця: Нова книга, 2005.- 939 с.
Завдання для самостійного опрацювання теми (слід відповісти письмово)
ВАРІАНТ №1