Дати характеристику поняттям «групова динаміка» та «групові процеси». Проілюструвати механізми групової динаміки. Розкрити сутність групової згуртованості

Групова динаміка - це процес взаємодії членів групи на основі взаємозалежності та взаємовпливу з метою задоволення як особистих, так і групових інтересів і потреб.

Групові процеси — процеси групової динаміки, які відображають весь цикл життєдіяльності групи (від утворення, функціонування — до розпаду).

Група - це одне ціле, від структури якого залежить поведінка його членів. Кожна група має свою динаміку. На роботу групи особливе впливають такі фактори:
· Мотивації (те, чого чекають члени групи);
· Структура влади в групі (влада і авторитет окремих членів
групи та її підгруп);
· Складності комунікації (коли хтось залишається незрозумілим);
• відчуття приналежності (неналежності) до групи;
· Уявлення про мету (чітке або нечітке) групи;
· Відповідальність за результати роботи;
· Свобода діяльності (як умова успіху групи),
Моральна атмосфера в групі і спосіб управління нею повинні сприяти успіху діяльності групи. Управлінська практика свідчить, що групові рішення краще, ніж одноосібні, бо добре спрямована енергія групи завжди більше енергії однієї людини.

Механізми групової динаміки

Одну з моделей підходів до опису психологічних особливостей взаємодії суб'єктів групи запропонували американські психологи М. Вудкок і Д. Френсіс.

Перша стадія розвитку групи - "притирка ". члени групи придивляються один до одного. Визначається ступінь особистої зацікавленості в тому, щоб працювати в цій групі. Особисті почуття і переживання маскуються чи приховуються. Щирого і зацікавленого обговорення мети і методів роботи практично немає.

Друга стадія - за термінологією авторів - "ближній бій". період боротьби і переворотів. оцінюється внесок лідера, утворюються клани і угрупування, а розбіжності висловлюються більш відкрито. На цьому етапі особисті взаємини набувають дедалі більшого значення.
Третя стадія - "експериментування ". члени усвідомлюють свій потенціал, який в цілому зростає. Все більш актуальною стає проблема ефективного використання здібностей і ресурсів групи. Виникає інтерес до того, як можна працювати краще.

Четверта стадія - "ефективність". Група набуває досвід успішного вирішення проблем і використання ресурсів. Працівники переживають почуття гордості за свою приналежність до команди-переможниці ". Виникаючі проблеми досліджуються реалістично і вирішуються творчо.

П'ята стадія - "зрілість ".Діють міцні зв'язки між членами групи. Відносини носять неформальний, психологічно комфортний характер.

Психолог І. П. Волков запропонував модель емоційної динаміки группообразования як послідовність фаз розвитку міжособистісного контакту. З його точки зору, структура емоційної динаміки виглядає наступним чином.
Фаза первинного сприйняття - формування першого враження про членів групи.
Фаза зближення - формування оцінки і самооцінки, розвиток рефлексивних відносин, формування установки на спільну дію.
Фаза спільної дії - прийняття міжособистісних ролей і визначення соціального статусу в процесі спілкування.
Фаза "зчеплення " - зміцнення почуття спільності, почуття "Ми", формування психологічно комфортних норм спілкування і включення механізміввзаємовпливу.

Групова згуртованість — утворення, розвиток і формування зв'язків у групі, які забезпечують перетворення зовні заданої структури на психологічну спільність людей, психологічний організм, який живе за своїми нормами і законами відповідно до своїх цілей і цінностей. Одним із перших розпочав досліджувати групову згуртованість американський соціальний психолог Фестінгер вважаючи критерієм частоту і міцність групових зв'язків. А сам феномен згуртованості він тлумачив як суму сил, які діють на індивідів з метою утримання їх у групі. Внутрішні можливості групи, на його думку, зумовлюються її привабливістю для індивідів, їх задоволеністю членством у ній. Передумовою задоволеності вчений вважав переважання об'єктивної цінності вигод, отриманих індивідом у групі, суб'єктивною значущістю докладених зусиль.