Невирішена частина завдань в розвитку ринкової інфраструктури

Інформаційне забезпечення	Кредитно-розрахункове, страхове забезпечення	Кадрове забезпечення
1. Створення загальнодоступної системи забезпечення виробників, надавачів послуг, посередників і покупців оперативною інформацією	1. Розробка оптимальних схем лізингу, експортних поставок	1. Організація підготовки висококваліфікованих кадрів
2. Здійснення розробки та впровадження інформаційно-аналітичних мереж зі стратегічного маркетингу, використання геоінформаційних систем для передавання й обробки інформації	2. Розвиток різноманітних видів кредитування та доступність учасників ринку до вільних фінансових ресурсів	2. Об’єднання на добровільних засадах суб’єктів інфраструктури ринку в асоціації для підготовки й перепідготовки персоналу, проведення наукових досліджень економічного та соціального спрямування, обміну інформацією,підготовки та видання професійної літератури, вироблення загальної стратегії розвитку на перспективу
3. Формування системи спостереження за станом ринків і механізмів поширення інформації й реклами	3. Створення методичної бази ціноутворення у суб’єктів інфраструктури ринку	3. Розробка нормативно-методичних документів з торгівельної та постачальницько-збутової діяльності
4. Розробка методичного та програмного забезпечення, формування інформаційних банків даних	4. Розвиток страхування фінансових ризиків під час торговельних операцій, діяльності інвесторів і кредиторів суб’єктів інфраструктури	—

Для сучасного етапу розвитку інфраструктури характерні недостатній рівень культури ринкових відносин, значні витрати, відсутність надійної та повної інформації про функціонування ринку, різке скорочення обсягу й асортименту товарів та послуг. Недостатній розвиток інфраструктури перешкоджає зниженню рівня трансакційних витрат та підвищенню ефективності ринків.

Створення прогресивної інфраструктури ринку вимагає розв’язання комплексу завдань, які стосуються всіх її елементів. Перш за все, це стосується інформаційного, кредитно-розрахункового та кадрового забезпечення.

Реалізація цих напрямів удосконалення ринкової інфраструктури сприятиме створенню організаційно-технічних, економічних, соціальних і нормативно-правових умов функціонування сучасного ринку. Це, в свою чергу, складе підґрунтя для розбудови у вітчизняній економіці ефективної ринкової системи господарювання.

Отже, суб’єкти рин суб’єкти ринку зазвичай готові брати участь у формуванні інфраструктурних систем, оскільки нерозвиненість або відсутність останніх істотно обмежує розвиток ринкових відносин, часто роблячи виробництво товарів або надання послуг неефективним.[5]

ВИСНОВКИ

Найважливішим атрибутом ринкової системи господарювання є ринок. Його часто визначають як сферу обміну, у якій здійснються угоди купівлі і продажу товарів і послуг. Також можна виділити ще одне розуміння ринку – як форми організації і функціювання економічних зв’язків господарюючих суб’єктів, що грунтуються на принципах вільної купівлі-продажу, і як суспільної форми функціонування економіки, за якої забезпечується взаємодія виробництва і споживання, прямий і зворотній вплив на виробництва і споживання.

Об’єктивними умовами існування і функціонування ринку є товарне виробництво – основа ринкової економіки, суспільний поділ праці, економічна відокремленість виробників, базою якої є економічна конкуренція між відокремленими, самобутніми суб’єктами господарювання, існування відповідної структури та інфраструктури, стійкої фінансової і грошової систем, наявність правової бази, що сприяє створенню і постійному відновленню відповідного ринкового середовища і психологічного клімату.

Свої функції ринок виконує через розгалужену інфраструктуру: товарні, фондові та валютні біржі, торгово – збутові фірми, банки тощо. Між ступенем розвитку ринку та його інфраструктурою існує тісний зв'язок, оскільки взаємодіючи з усією системою економічних відносин, ринкова інфраструктура виступає необхідною умовою розвитку всіх суб'єктів господарювання регіональних ринків. Ринкова інфраструктура значно впливає на розвиток економіки завдяки підвищенню ефективності процесів товарного і грошового обігу та надання суб'єктам господарювання комплексу ринкових послуг, що створюють сприятливі умови для розвитку бізнесу.

Ринкова інфраструктура повинна бути пропорційна рівню розвитку виробництва на кожному етапі розвитку суспільства. Сучасна економіка вимагає наявності потужних промислових і торгово-складських комплексів, інформаційно-комерційних мереж, високоефективних засобів фінансово-кредитних розрахунків тощо. Існує пряма залежність – чим більше розвинута інфраструктура, тим розвинутіший ринок.

Для того щоб суб'єкти національного ринку не тільки мали ринкову інфраструктуру, право власності на засоби виробництва і продукцію, а й могли реалізувати це право, крім економічних потрібні ще й правові передумови. Ось чому в країні йде процес відпрацювання і прийняття юридичних законів, які сприяють формуванню ринкового середовища. Проте він іде повільно, часто в прийняті закони вносяться суттєві зміни, відсутня узгодженість законодавчих актів. Все це гальмує ринкові перетворення. Юридичні закони мають відображати реалії економічного життя, бути націленими на відтворення конкурентного середовища. Слід відпрацювати механізм реалізації цих законів.

Використовуючи світовий досвід розвитку елементів ринкової інфраструктури слід пам'ятати, що вітчизняна економічна система має свої, притаманні лише їй особливості. Тому на практиці використання світових здобутків у галузі економіки повинне бути скориговане у відповідності до українських реалій. А пріоритетом з боку держави повинно стати забезпечення усіх правових, соціальних та економічних умов успішного розвитку ринкової інфраструктури.