Характеристика елементів інфраструктури ринку

Елементи ринкової інфраструктури представлені сукупністю різноманітних підприємств, установ, організацій, що обслуговують суб'єктів ринку, допомагають їм нормально функціонувати і діють у межах окремих ринків: ринку робочої сили, ринку засобів виробництва, ринків банківських послуг, інвестицій, фінансів, ринків інформації, маркетингових послуг.

З огляду на складну структуру ринку та різноманітність аспектів функціонування його суб'єктів, зміст ринкової інфраструктури виражають такі взаємопов'язані складові: інституціональна, інформаційна, нормотворча, ринкове мислення та поведінка населення.

Інституціональна складова є класичною формою вияву ринкової інфраструктури і виражається через сукупність інституцій-організацій та інститутів - норм, правил, настанов, що мають як формальний, так і неформальний характер. У рамках ринкової інфраструктури розрізняють дві групи інституцій - загального призначення і спеціальні.

Інституції загального призначення зазвичай не зорієнтовані на виконання тільки тієї чи іншої функції у складі інфраструктури, а беруть участь у реалізаці також інших цілей і завдань, оскільки багато з них належать державі, реалізують не тільки комерційні цілі й передбачають взаємодію або з товарними, або з грошовими потоками. Так, до загальних інституцій інфраструктури в рамках обслуговування товарних потоків ринкової економіки належать: шляхи, порти, аеродроми, вантажний і пасажирський транспорт, підприємства зв'язку. Інституції спеціального характеру, які функціонують у цій частині ринкової економіки, представлені як комерційними структурами (товарні біржі, підприємства оптової і роздрібної торгівлі), так і державними - митними органами, державними органами, які надають дозволи й ліцензії для зайняття дільністю в цій сфері.

Умови для формування та переміщення грошових потоків також забезпечують як приватні, так і державні інституції. В переліку приватних відправна роль належить банкам як універсальним інституціям грошового ринку. Набувають розвитку в сучасних умовах також небанківські фінансово-кредитні інституції, які здебільшого мають спеціалізований характер. До них належать страхові компанії, пенсійні фонди. Серед державних інституцій у цій частиш інфраструктури визначальними є центральний банк (НБУ в Україні) та органи податкової служби.

Інформаційна складова ринкової інфраструктури представлена інформаційними мережами та потоками, а також інституціями, що їх забезпечують, - засобами масової інформації, інформаційними й рекламними компаніями, мережами Інтернет. Саме елементи інформаційної складової забезпечують зворотний зв'язок інфраструктури із зовнішнім середовищем, що є передумовою її адаптації до вимог ринкової економіки на кожному етапі розвитку.

Ефективного виконання ринковою інфраструктурою закріплених за нею функцій можна досягти через забезпечення належного формування кожної з її основних складових та налагодження їх гармонійної взаємодії на основі узодженого розвитку.

Елементи ринкової інфраструктури, за допомогою яких реалізуються її функції, поділяють на три блоки: організаційно-технічну, фінансово-кредитну та науково-дослідницьку інфраструктуру ринку.

До організаційно-технічної інфраструктури ринку належать товарні біржі, аукціони, торговельні доми, торговельні палати, холдингові, брокерські компанії, інформаційні центри, ярмарки, сервісні центри, різноманітні асоціації підприємців і споживачів, державні інспекції, транспортні комунікації, засоби зв'язку.

Фінансово-кредитну інфраструктуру ринку утворюють банки, фондові й валютні біржі, страхові та інвестиційні компанії, фонди профспілок та інших громадських організацій, інституції, які мобілізують тимчасово вільні грошові ресурси, перетворючи їх на кредити, а потім і на капіталовкладення.

Науково-дослідницька інфраструктура ринку включає наукові інститути з вивчення ринкових проблем, венчурні фірми, інформаційно-консультативні фірми, аудиторські організації, спеціальні навчальні заклади.

Розвиток ринкової інфраструктури як обслуговуючої системи визначається структурою, запитами, рівнем розвитку національного ринку. Тобто елементи ринкової інфраструктури формуються і класифікуються за видами ринків, які вони обслуговують: ринком товарів і послуг, фінансовим ринком, ринком праці (робочої сили).

Інфраструктура товарного ринку представлена сукупністю видів діяльності та інституцій, які забезпечують безперебійний обіг речових чинників виробництва і товарів кінцевого споживання та надають комплекс послуг зі сприяння організації товарного обігу та повнішого задоволення попиту споживачів. Вона створює умови для прискоренішого обігу товарних ресурсів в економіці, вдосконалення ринкового процесу реалізації продуктів праці, оптимізації комерційних зв'язків, поліпшення матеріально-технічної бази обігу.

Завдяки діяльності суб'єктів інфраструктури товарного ринку виробники мають можливість формувати ефективні канали розподілу, щоб представити свій товар на ринку. Важливою є їхня роль у встановленні відповідності між попитом і пропозицією товарів. Більшість виробників у великій кількості випускає обмежений асортимент продукції, проте завдяки діяльності суб'єктів ринкової інфраструктури він трансформується у споживчий асортимент, необхідний конкретному споживачеві.

Функціонування фінансового ринку, до складу якого входять ринки грошей та цінних паперів, забезпечується розвинутою спеціалізованою інфраструктурою, яка є сегментом фінансової діяльності ринкової економіки, створюється для обслуговування фінансового ринку та забезпечення його нормального функціонування.

До інфраструктури фінансового ринку належать: професійні учасники - торговці цінними паперами; організатори торгівлі - фондові біржі та позабіржові фондові торговельні системи; посередники в торговельних угодах - брокери та дилери; посередницькі фінансові інститути - комерційні банки, небанківські депозитні установи, кредитні асоціації, спілки, ощадні інститути, страхові компанії, пенсійні фонди, фонди грошового ринку, інвестиційні компанії, інвестиційні фонди; реєстратори цінних паперів; депозитарії, клірингові депозитарії; розрахунково-клірингові банки; саморегулівні організації ринку цінних паперів; інформаційно-аналітичні інститути.

Особливе місце серед елементів інфраструктури фінансового ринку посідають фондові, валютні біржі, брокерські компанії, комерційні банки, інвестиційні та інноваційні фонди, холдингові компанії.

Інфраструктура ринку праці включає державні та недержавні заклади сприяння зайнятості, кадрові служби підприємств і фірм, громадські організації і фонди, нормативно-правове середовище, що забезпечують взаємодію між попитом і пропозицією праці. Основною функцією інфраструктури ринку праці є регулювання ринку робочої сили, відносин між роботодавцями і працівниками з приводу оплати праці, її умов, вирішення соціально-трудових конфліктів.

До функцій інфраструктури ринку праці також належать посередництво між працівником та роботодавцем, сприяння їх контактам і взаємодії, допомога в доборі працівників та виборі місця роботи, в укладанні трудового контракту. Основну частину цієї роботи виконують недержавні організації - кадрові агенції, агенції з добору персоналу, агенції з працевлаштування, організації, що надають послуги з профорієнтації, консалтингу персоналу, лізингу персоналу тощо, попит на послуги яких зростає пропорційно розвитку та диференціації ринку праці.

Функціонування та дієздатність усіх елементів ринкової інфраструктури є важливою і необхідною умовою реальної ринкової трансформації економіки України. На сучасному етапі розвитку економіки України дуже важливо закріпити цілі розвитку ринкової інфраструктури в переліку пріоритетів реалізації економічної стратегії держави з тим, щоб забезпечити надійне підґрунття ефективної соціально орієнтованої ринкової економіки. Розбудова ринкової інфраструктури має відбуватися випереджальними темпами порівняно з іншими складовими національної економіки, оскільки вона створює реальні передумови для розширення меж конкурентного середовища і динамічного розвитку економіки.[3]