4) предмет правового регулювання;
5) галузь права.
184. Одним із головних (первинних) методів правового регулювання є:
Імперативний;
2) рекомендаційний;
3) динамічний;
4) суб’єктивний;
5) об’єктивний.
185. Інкорпорація, яка здійснюється відомствами, державними чи приватними видавництвами, науковими установами, навчальними закладами, окремими спеціалістами за власною ініціативою:
1) офіційна;
2) неофіційна;
3) предметна;
4) хронологічна;
5) тематична.
186. Принцип права, який передбачає закріплення в нормах правового становища людини, порядку участі народу у формуванні органів державної влади та управлінні державними справами у створенні й удосконаленні законодавства, - це:
Принцип демократизму;
2) принцип свободи;
3) принцип рівності;
4) принцип гуманізму;
5) принцип законності.
187. Право, як форма відображення соціальних закономірностей і суспільних відносин, а також – волі і свідомості людей, як результату соціально-правових домагань розкриває зміст:
1) відповідності права ідеалам справедливості та свободи;
2) формальної визначеності права;
3) можливості застосування державного примусу;
4) інтелектуально-вольового характеру права;
5) системності права.
188. Акти, що видаються з метою роз’яснення порядку застосування норм права або з метою встановлення методичних правил і способів виконання певних операцій, дій – це:
1) положення;
2) рішення;
3) інструкції;
4) правила;
5) розпорядження.
189. Правила, які визначають поведінку людей у зв'язку із використанням технічних і природних об'єктів, - це:
1) технічні норми;
2) соціальні норми;
3) політичні норми;
4) релігійні норми;
5) корпоративні норми.
190. Цінність права, яка полягає у тому, що право служить регулятором суспільних відносин, інструментом для вирішення різних завдань, у тому числі для забезпечення функціонування інших соціальних інститутів та інших соціальних благ, - це:
1) соціальна цінність;
2) державна цінність;
3) загальна ціннісь;
4) власна цінність;
5) інструментальна цінність.
191. Однією із ознак закону є:
1) державний характер;
2) гарантованість;
3) загальний характер;
4) суверенітет;
5) приймається тільки виконавчим органом.
192. Певні припущення, що слід довести – це:
1) правові аксіоми;
2) принципи права;
3) правові приписи;
4) правові презумпції;
5) юридичні факти.
193. Втілення нормативно-правових приписів у правомірних діяннях суб’єктів суспільних відносин з метою задоволення відповідних інтересів – це:
1) створення нормативно-правових приписів;
2) реалізація нормативно-правових приписів;
3) тлумачення нормативно-правових приписів;
4) систематизація нормативно-правових приписів;
5) узгодження нормативно-правових приписів.
194. Правовідносини складаються з таких елементів:
1) об’єкт, суб’єкт, зміст, юридичний факт;
2) об’єкт, суб’єкт, об’єктивація, суб’єктивація;
3) правоздатність, дієздатність, деліктоздатність;
4) об’єкт, суб’єкт, об’єктивна сторона, суб’єктивна сторона;
5) правосуб’єктність, обов’язкосуб’єктність, деліктосуб’єктність.
195. Як називається правомірна поведінка, що зумовлена страхом перед державним примусом:
1) принципова;
2) маргінальна;
3) узвичаєна;
4) конформістська;
5) узгоджена.
196. Конкретні життєві обставини, передбачені нормами права, які зумовлюють виникнення, зміну та припинення правових відносин, – це:
1) правова презумпція;
2) правова доктрина;
3) правові проступки;
4) юридичні факти;
5) юридичні акти.
197. Вкажіть вид тлумачення за обсягом:
1) цільове;
2) офіційне;
3) буденне;
Буквальне;
5) казуальне.
198. Сукупність прийомів і засобів, які використовуються для виявлення мети джерела права і встановлення змісту норм права, що об'єктивовані у них, - це:
1) історичне тлумачення;
2) логічне тлумачення;
3) систематичне тлумачення;
4) колегіальне тлумачення;
5) телеологічне (цільове) тлумачення.
199. Суспільно корисна, необхідна, бажана і допустима поведінка індивідуальних чи колективних суб’єктів, яка відповідає приписам правових норм, гарантується і охороняється державою, - це:
1) правомірна поведінка;
2) пасивна поведінка;
3) маргінальна поведінка;
4) протиправна поведінка;
5) правова поведінка.
200. Вкажіть обставину, що зумовлює необхідність тлумачення нормативно-правових приписів:
5) відставання системи джерел права від розвитку суспільних відносин.
201. Вкажіть одну із основних ознак правозастосовного акта:
3) має державно-владний характер;
202. Правопорушення – це соціально шкідлива поведінка, яка порушує:
Вимоги норм права;
203. Одним із елементів структури правосвідомості є:
1) правова ідеологія;
203. Пізнавальна діяльність щодо встановлення змісту норм права, які об'єктивовані через нормативно-правові приписи відповідних джерел права з метою правильного їх застосування та реалізації:
3) тлумачення нормативно-правових приписів;
204. Вкажіть обставину, що зумовлює необхідність тлумачення нормативно-правових приписів:
3) фіксація нормативно-правових приписів у підзаконних нормативно-правових актах;
205. Деформований стан правосвідомості особи, що характеризується усвідомленим ігноруванням вимог закону, цінності права, зневажливим ставленням до правових принципів і традицій, — це:
1) правовий нігілізм;
206. Сукупність прийомів та засобів, які використовуються для аналізу конкретно-історичних умов прийняття джерела права і встановлення змісту відповідних норм права, що об'єктивовані у них, - це:
1) історичний спосіб тлумачення;
207. Правосвідомість певних соціальних груп населення країни, яка формується навколо певної ідеї, окремого нормативно-правового акта, - це:
2) групова правосвідомість;
208. Сукупність прийомів, які використовуються для аналізу системних зв'язків норми права (нормативно-правових приписів) з іншими нормами права (нормативно-правовими приписами), їх місця та ролі у системі права, - це:
3) системний спосіб тлумачення;
209. Однією із функцій правосвідомості є:
1) оціночна;
210. Вкажіть вид тлумачення за обсягом:
Поширювальне;
211. Діяльність щодо встановлення змісту норми права, яка не виходить за межі свідомості інтерпретатора:
4) тлумачення-з'ясування;
212. Роз’яснення, яке здійснюється тим самим органом, що видав норму, котра підлягає тлумаченню, - це:
Автентичне тлумачення;
213. Система правових принципів, ідей, теорій, концепцій, що відображають теоретичне (наукове) осмислення правової дійсності, усвідомлене проникнення в сутність правових явищ, - це:
1) правова ідеологія;
214. Необхідна єдність фактичних і правових передумов, без яких не може бути реалізована юридична відповідальність, - це:
4) підстави юридичної відповідальності;
215. Реалізація права – це:
4) втілення приписів юридичних норм у правомірній поведінці людей;
216. Правозастосовний акт – це:
4) документ, що приймається посадовою особою для вирішення юридичної справи;
217. Вкажіть основну ознаку правозастосовного акта:
5) тлумачить правові норми.
218. Сукупність мовних засобів, що використовуються для лексичного та граматичного аналізу нормативно-правового припису з метою встановлення змісту об'єктивованої у ньому норми права, - це:
5) філологічний спосіб тлумачення.
219. Суб'єктами офіційного тлумачення нормативно-правових приписів можуть бути:
1) спеціально уповноважені на це органи;
220. Вкажіть, як називається вид тлумачення положень указу Президента України, що зафіксовано у спеціальному акті Президента України:
Аутентичне;
221. Вкажіть ознаку правозастосування:
1) спрямовано на систематизацію правових норм;
2) результати фіксуються в індивідуальному правовому акті;
3) спрямовано на створення норми права;
4) впливає на людину та суспільство;
5) тлумачить правові норми.
222. Вкажіть, як називається вид тлумачення-роз'яснення нормативно-правових приписів, що здійснює спеціально уповноважений на це суб'єкт:
5) офіційне.
223. Прогалина у праві – це:
2) повна або часткова відсутність суспільних відносин, що об’єктивно вимагають юридичної регламентації;
224. Вкажіть ознаку реалізації нормативно-правових приписів:
1) є діяльністю компетентного суб'єкта;
225. Форма реалізації норм права спрямована на забезпечення можливості суб’єкта правовідносин користуватися суб’єктивним правом за власним бажанням, - це:
Використання;
226. Правозастосування – це:
4)державно-владна, процесуальна діяльність щодо вирішення конкретних юридично значущих ситуацій;
227. Активна форма реалізації зобов'язальних нормативно-правових приписів, що здійснюється незалежно від власного бажання, - це:
Виконання;
228. Аналогія закону – це:
1) вирішення конкретної справи на основі правової норми, що регулює схожі суспільні відносини;
229. Вкажіть передумову, що викликає необхідність правозастосування:
1) потреба в систематизації нормативно-правових приписів;
230. Визначте вид правозастосовного акта за юридичними наслідками: рішення суду про позбавлення водійських прав:
Правоприпиняючий;
231. Панування права сили, а не сили права – це прояв:
1) правового нігілізму;
2) правового патріотизму;
3) правової свідомості;
4) правової ідеології;
5) правового виховання.
232. Визначте вид правозастосовного акта за юридичними наслідками: наказ керівника установи про зарахування працівника на роботу:
Правовстановлювальний;
233. Специфічні суспільні відносини, що виникають на основі норм права, учасники яких є носіями суб’єктивних права та юридичних обов’язків, - це:
1) правові відносини;
234. Правовідносини, для виникнення яких досить бажання лише уповноваженої сторони, називають:
1) імперативні (управлінські);
235. Що охоплюється поняттям правова ідеологія:
5) правові ідеї.
236. Вкажіть, як називається вид тлумачення-роз'яснення нормативно-правових приписів, що має загальний характер і є обов'язковим при розгляді інших справ:
4) нормативне;
237. Сукупність законів формальної логіки, які використовуються для аналізу логічної структури норми права, об'єктивованої у нормативно-правовому приписі з метою встановлення її змісту, - це:
2) логічний спосіб тлумачення;
238. Предмет тлумачення – це:
1) правильне й однакове розуміння норм права;
2) зміст тексту юридичного акта в цілому або його частини;
3) норма права, що тлумачиться;
4) правильне й однакове застосування і реалізація норм права;
5) органи держави, посадові особи, громадські організації.
239. За ступенем активності правомірна поведінка поділяється на:
1) добровільну та змушену;
2) економічну та соціальну;
3) активну та пасивну;
4) дію та бездіяльність;
5) допустиму та заохочувальну.
240. Однією із функцій юридичної відповідальності є:
Каральна;
241. Сукупність правових поглядів, почуттів, емоцій, ідей, теорій та уявлень, які відображають ставлення окремої людини, соціальних груп і суспільства в цілому до чинного чи бажаного права та діяльності, пов’язаної з ним, - це:
3) правосвідомість;
242. Сукупність правових почуттів, емоцій, оцінок, які домінують у суспільстві і виявляються у громадській думці, - це:
1) правова психологія;
243. Сукупність наукових знань, теорій, доктрин, оцінок, емоцій і почуттів науковців-юристів відносно існуючої та бажаної правової системи громадянського суспільства, - це:
4) наукова правосвідомість;
244. Сукупність правових знань та цінностей, що відповідають рівню досягнутого суспільством становища у правовій сфері, правильне розуміння приписів норм права та свідоме виконання їх вимог, - це:
Правова культура;
245. Вкажіть рівень правової культури, який характерний для науковців-правознавців, які здобувають, узагальнюють, систематизують і використовують наукові знання про правові явища, розробляють засоби та методи їх застосування у сфері практичної юриспруденції:
Теоретичний;
246. Вкажіть функцію правової культури, яка спрямована на оволодіння людиною правовими знаннями та правовим досвідом попередніх поколінь з метою їх застосування у практичній діяльності та повсякденному житті:
2) пізнавальна;
247. Цілеспрямований, повсякденний і систематичний вплив держави та її органів, громадських об’єднань і організацій на свідомість людей з метою виховання у них відповідного рівня правової свідомості, правової культури і зразкової правомірної поведінки, - це:
Правове виховання.
248. Система предметів і джерел правової інформації для передачі різним групам населення країни, змісту правових норм, інформації, - це:
